Ухвала

від 25.01.2023 по справі 953/5991/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/5991/22

н/п 1-кс/953/548/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4

підозрюваної - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12022220000000597 від 07.10.2012р. про продовження застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки селища Миронівське міста Дебальцеве Донецької області, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .

у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 6 ст. 1111 КК України , -

встановив:

20.01.2023 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 12022220000000597 від 07.10.2012р., про продовження застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на строк 59 днів. Клопотання погоджено із прокурором .

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено, що 05.09.2022, у денний час, ОСОБА_5 , знаходячись на території тимчасового окупованого російськими військами селища Великий Бурлук Харківської області, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, діючи сумісно із російськими журналістами та активістами засобу масової інформації «Первый канал», надала інтерв`ю для розповсюдження серед російського та українського населення, в ході якого поширила неправдиву інформацію, щодо позитивних настроїв народу України до окупаційної влади, підтримки населенням України окупаційних дій російської влади на території України, прославляння і виправдовування дій представників окупаційних сил РФ та представників підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, тим самим проводячи пропаганду, спрямовану на виправдування та схвалення збройної агресії РФ проти України, здійснюючи при цьому психологічний вплив та формуючи серед населення неправдиве усвідомлювання воєнних дій Росії на території України та їх наслідків.

01 листопада 2022 року ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України.

01 листопада 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 6 ст. 1111 КК України.

Сторона обвинувачення також вважає наявними ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились.

З метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам, у органу досудового розслідування є достатні підстави для продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.

Підозрювана та захисник просили вирішити на розсуд суду.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022220000000597 від 07.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 1111 КК України.

01 листопада 2022 року ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України.

01 листопада 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 6 ст. 1111 КК України.

Так, згідно пред`явленої підозри, 25 лютого 2022 року у результаті ведення агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, збройними формуваннями РФ окуповано с. Великий Бурлук Харківської області з встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту.

П`ятигорна ОСОБА_7 , після початку збройної агресії РФ проти України, будучи громадянкою України, народженою в України, але водночас прихильницею так званого «русского мира» та підтримуючи ідеологічну основу мілітаризованої політики здійснюваної РФ щодо України, діючи всупереч інтересам Національної безпеки України та її народу, умисно зайняла активну позицію щодо підтримки правомірності збройної агресії РФ проти України, та вчинила дії, спрямовані на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань.

Так, 05.09.2022, у денний час, ОСОБА_5 , знаходячись на території тимчасового окупованого російськими військами селища Великий Бурлук Харківської області, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, діючи сумісно із російськими журналістами та активістами засобу масової інформації «Первый канал», надала інтерв`ю для розповсюдження серед російського та українського населення, в ході якого поширила неправдиву інформацію, щодо позитивних настроїв народу України до окупаційної влади, підтримки населенням України окупаційних дій російської влади на території України, прославляння і виправдовування дій представників окупаційних сил РФ та представників підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, тим самим проводячи пропаганду, спрямовану на виправдування та схвалення збройної агресії РФ проти України, здійснюючи при цьому психологічний вплив та формуючи серед населення неправдиве усвідомлювання воєнних дій Росії на території України та їх наслідків.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 6 ст. 111-1 КК України, тобто в активній участі у інформаційній діяльності у співпраці з державою агресором, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради.

В обґрунтування пред`явленої підозри стороною обвинувачення надані наступні докази:

протокол допиту свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що ОСОБА_5 підтримувала дії окупаційних сил держави-агресора РФ та співпрацювала з ними, добровільно займаючи посаду бухгалтера у незаконних органах влади, створених на окупованій території;

протокол допиту свідка ОСОБА_9 , який надав аналогічні пояснення;

протокол зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме виявленим та вилученим відеозаписом за участю ОСОБА_5 ;

протокол оглядом приміщення - службового кабінету Управління освіти, культури та спорту Великобурлуцкої селищної ради, в ході якого виявлено та вилучено документацію, щодо діяльності мешканців селища Великий Бурлук, в тому числі ОСОБА_5 , у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, «управлении образования, культури и спорта военно-гражданской администриции Купянского района Харьковской области».

Враховуючи такий обсяг відомостей кримінального провадження, який об`єктивно свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні в матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваній переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого їй особливо тяжкого злочину може вдатися до відповідних дій.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваної на свідків, якій відомі всі їх дані та місця проживання, а також переховування від органу досудового розслідування, суду.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає встановленими існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшились.

Наявність ризиків передбачених п.п. 2, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України прокурором на доведено.

03 листопада 2022 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави, який в подальшому продовжений до 01.02.2023р.

20 грудня 2022 постановою першого заступника Харківської обласної прокуратури строк досудового розслідування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_5 продовжено до трьох місяців, тобто до 01 лютого 2023 року.

25 січня 2023 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування продовжено до 01.04.2023р.

Строк обраного запобіжного заходу закінчується, однак завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, не надалось можливим, у зв`язку із необхідністю отриманні висновку призначеної судової семантико-текстуальної експертизи; проведення додаткових допитів підозрюваної ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 ..

З урахуванням викладеного, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання винуватою у скоєні злочину у вчиненні якого підозрюється, особу підозрюваної, наявність ризиків передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України , слідчий суддя приходить до висновків про необхідність продовження застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 59 днів.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, враховуючи існування зазначених ризиків та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та оцінюючи сукупність наведених обставин, а також наявність на території України воєнних дій, застосування більш м`яких запобіжних заходів, є неможливим.

Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 111-1 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України, є злочином в сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчинений в умовах воєнного стану, що на думку слідчого судді є підставами для застосування запобіжного заходу, без визначення застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив :

Клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 59 днів, тобто до 24.03.2023р. включно, без визначення застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Встановити строк дії ухвали з 25.01.2023р. по 24.03.2023р. включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1