Постанова

від 18.01.2023 по справі 914/323/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2023 р. Справа №914/323/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Плотніцького Б.Д.

Суддів:Кордюк Г.Т.

Кравчук Н.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації вих..№30-1835/0/2-22 від 14.11.2022 (вх. № 01-05/2752/22 від 14.11.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2022 (повний текст рішення складено та підписано 26.10.2022, суддя Матвіїв Р.І.)

у справі №914/323/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Теплокомуненерго, м. Львів,

до відповідача: Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Червоноградської міської ради, м. Червоноград, Львівська область,

предмет позову: стягнення 390 277,43 грн.,

підстава позову: неналежне виконання зобов`язань по договору підряду № 10 від 25.06.2020.

за участю представників сторін:

від позивача: Морочинський А.М.- адвокат;

від відповідача: Денис Н.В.- самопредставництво

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.09.2022 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи 40303264, 79008, місто Львів, вулиця Винниченка, будинок 18) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Теплокомуненерго (ідентифікаційний код юридичної особи 36079117, 79027, Львівська обл., місто Львів, вул. Вулецька, будинок 14) 390 277,43 грн. заборгованості, 5 854,16 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації оскаржив таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 14.11.2022.

У апеляційній скарзі відповідач вказав, що суд першої інстанції неправомірно задоволив позовні вимоги. Вказав, що він, по-перше, не був замовником робіт по договору підряду, а є правонаступником Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації, по-друге, такий договір розірваний у зв`язку з відсутністю фінансування, по-третє, з квітня 2021 р. розпорядником і замовником по об`єкту визнано відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що заперечує доводи відповідача, просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін в частині задоволення позовних вимог, а апеляційну скаргу без задоволення. Також у відзиві, вказав, що не погоджується зі зменшенням витрат на правову допомогу, які були стягнуті на користь позивача судом першої інстанції.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Теплокомуненерго (по тексту рішення позивач, згідно з договором підрядник) і Департаментом розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (згідно з договором замовник) 25.06.2020 укладено договір № 10, відповідно до якого підрядник зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проєктно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи Будівництво підвищувальної насосної станції в смт. Гірник Львівської області (ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи. Характер будівництва - нове будівництво.

Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 договору договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить 1 867 314,20 грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Водночас, відповідно до п. 3.3 договору вартість робіт по цьому договору в межах бюджетного фінансування на 2020 рік становить 975 241,24 грн., у тому числі ПДВ - 162 540,21 гривень.

Відповідно до п. 5.1 строк виконання робіт по 31 грудня 2021 року згідно з графіком виконання робіт або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань.

Згідно з п. 4.2 договору фінансування робіт (будівництва об`єкта) здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів згідно з бюджетними призначеннями. При виникненні бюджетних зобов`язань оплата за виконані роботи проводиться наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно з п. 4.3 договору розрахунки проводяться за кошти місцевих бюджетів тільки за фактично виконані роботи після підписання замовником представлених підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), рахунку на оплату, тільки в межах бюджетних та інших призначень та при умові надходження коштів на рахунок замовника по даному об`єкту.

Додатками № 1 та № 2 до договору є договірна ціна на Будівництво підвищувальної насосної станції в смт. Гірник Львівської області (ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт), складена в поточних цінах станом на 20.05.2020. Додатком № 3 до договору є Графік виконання робіт Будівництво підвищувальної насосної станції в смт. Гірник Львівської області (ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт).

Додатковою угодою № 1 до договору, складеною 09.12.2020, викладено п. 3.3 в такій редакції: Вартість робіт по цьому Договору в межах бюджетного фінансування на 2020 рік становить 82 348,45 грн (вісімдесят дві тисячі триста сорок вісім гривень 45 коп.), у тому числі: ПДВ: 13 724,74 гривні. Коригування твердої ціни відбувається лише у випадках передбачених законодавством, що регулює сферу державних закупівель. Постанови КМУ від 01 серпня 2005 року № 668 та Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, чинним законодавством України та цим Договором.

Додатком № 1 до додаткової угоди є договірна ціна на Будівництво підвищувальної насосної станції в смт. Гірник Львівської області - 82, 34845 тис. грн.

Додатком № 2 до додаткової угоди є Графік виконання робіт Будівництво підвищувальної насосної станції в смт. Гірник Львівської області, відповідно до якого загальна вартість робіт 1 867 314,20 грн., з яких за 2020 82 348,45 грн., за 2021 1 784 965,75 грн.

Сторонами підписано додаткову угоду № 2 від 14.12.2020 до договору, відповідно до якої викладено в новій редакції реквізити замовника. Також 17.12.2020 сторонами підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 на суму 82 348,45 грн. Акт підписаний замовником, підрядником та інженером технічного нагляду.

Підрядником також складено акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 на загальну суму 390 277,43 грн. Такий акт не підписаний іншими учасниками правовідносин.

Форма КБ-3 Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад також передбачає вартість виконаних робіт в сумі 390,27743 тис. грн. Проте, така також не підписана замовником, а лише підрядником. При цьому, вказана довідка отримана Департаментом паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації 23.12.2021, про що є штамп вхідної кореспонденції на документі. Крім цього, у справі є супровідний лист позивача, отриманий відповідачем також 23.12.2021, про вручення для підписання та оплати акта № 2 виконаних будівельних робіт за жовтень - листопад 2021.

Листом від 29.03.2021 Департамент розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації звернувся до Червоноградської міської ради з проханням прийняти на баланс фактичні витрати на об`єкті Будівництво підвищувальної насосної станції в смт. Гірник Львівської області згідно з додатками: АВІЗО, розшифровка до АВІЗО, акти прийому-передачі капітальних вкладень.

Червоноградська міська рада рішенням від 01.04.2021 надала згоду Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради прийняти капітальні вкладення та проектно-кошторисну документацію по об`єкту Будівництво підвищувальної насосної станції в смт. Гірник Львівської області від Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації.

Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради звернувся до підписанта листа від 29.03.2021 т.в.о. директора Олени Олещук з проханням привести у відповідність виконавчу документацію для подальшої передачі, оскільки виявлено виконані обсяги робіт, які не відображені в поданих актах форми КБ-2в та КБ-3 (лист вих. № 114 від 29.04.2021). Відповіді на вказаний лист третя особа не отримала.

Листом від 21.01.2022 відповідач повідомив позивача про розірвання договору підряду в односторонньому порядку, а також вказав, що надіслані листом від 22.12.2021 №22/12-21 додаткові акти виконаних робіт за грудень 2021 не могли бути підписані департаментом, оскільки відбулась зміна замовника робіт і зобов`язання за договором були завершені.

До отримання зазначених документів, 09.12.2021 відповідачем надіслано позивачу листа щодо розірвання договору в односторонньому порядку. В листі вказано, що відповідно до розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 20 травня 2021 року № 383/0/5-21 припинено діяльність Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (зі статусом юридичної особи) шляхом реорганізації (приєднання) до департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації і правонаступником Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації визнано департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації.

Позивачем надіслано відповідачу рахунок для оплати № 1 від 28.01.2022 на суму 390 277,43 грн лише 28.01.2022 Докази оплати відповідачем такого у матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів дійшла наступних висновків.

Щодо правонаступництва відповідача у відносинах підряду з позивачем.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц вказано, що тлумачення вказаних у ній норм свідчить, що у статтях 104 та 107 Цивільного кодексу України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

З урахуванням того, що відповідно до розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації № 383/0/5-21 від 20.05.2021 Департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації визнано правонаступником Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (у зв`язку із реорганізацією (приєднанням) останнього), датою виникнення універсального правонаступництва слід вважати дату прийняття рішення про це.

З огляду на таке, колегія суддів зазначає, що Департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації.

Щодо позовних вимог по суті.

Як вбачається із описаних обставин справи, між сторонами виникли правовідносини з будівельного підряду.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. ч. 1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Статтею 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Враховуючи положення статей 853, 882 Цивільного кодексу України, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Таким чином, згідно з положеннями статей 853, 882 Цивільного кодексу України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими. Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

Відповідно до обставин справи відповідач свої обов`язки з прийняття спірних робіт згідно з актом № 2 за листопад 2021 не виконав, акт та довідку залишив не підписаними без належних пояснень, адже пояснення про реорганізацію не є належними в даній ситуації. Більше того, підставою розірвання договору у листі від 09.12.2021 вказано п. 11.3.1 договору, який передбачає відсутність фінансування будівництва, а не зміну замовника чи реорганізацію замовника.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України Підстави для зміни або розірвання договору зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором передбачено, що замовник може розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це підрядника не менш як за 10 днів за таких обставин, як зокрема, відсутність у замовника коштів для фінансування будівництва. Оскільки лист позивача датований 09.12.2021, то договір вважається розірваним з 19.12.2021 за умови, що повідомлення позивача відбулося в той же день 09.12.2021. Суд зауважує, що факт розірвання договору позивачем не заперечується. Спірним у справі є акт виконаних робіт за листопад 2021, тобто розірвання договору відбулося після виконання робіт підрядником.

Колегія суддів зазначає про непослідовність та недобросовісність поведінки обох сторін договору підряду. Так, упродовж цілого 2021 року позивач не повідомляв замовника про інші виконані ним роботи, передбачені договором, які відповідно до графіку мали бути завершені у відповідному році, та не повідомляв про причини неможливості виконання усіх робіт, а надав лише один акт за листопад 2021, який і є підставою стягнення у цій справі. Разом з тим підрядник і не отримував упродовж цілого року претензій, повідомлень, скарг від замовника щодо невиконання робіт.

У свою чергу, обов`язки та права замовника, погоджені договором, такі: відповідно до п. 6.1.7 договору замовник зобов`язаний попередити підрядника про припинення фінансування об`єкта, відповідно до п. 6.2.3 замовник має право зменшувати обсяг закупівлі робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків, у такому разі сторони вносять зміни в договір, а відповідно до п. 4.8 замовник письмово попереджає підрядника про тимчасове припинення будівництва з причин відсутності фінансування. Розділом 13 договору передбачено можливість узгодження зміни ціни в бік зменшення. Проте, жодного із вказаних варіантів поведінки замовником вчинено не було, адже відповідно до обставин справи лише в грудні 2021 відповідач повідомив позивача уже про припинення договору з підстав відсутності фінансування, а не про припинення фінансування об`єкта. Водночас сам відповідач уже 29.03.2021 звертався до Червоноградської міської ради з листом про прийняття на баланс фактичних витрат на спірному об`єкті, а 01.04.2021 Червоноградська міська рада надала згоду на таке прийняття.

Суд зауважує, що зміни в договір стосовно зміни замовника робіт внаслідок реорганізації Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації чи внаслідок передачі об`єкта будівництва Червоноградській міській раді також не вносилось.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, заперечення відповідача про відсутність підстав для оплати робіт через відсутність коштів теж не узгоджується з обставинами справи та метою укладення договору, адже п. 3.1 визначено тверду договірну ціну 1 867 314,20 грн, зміни вносились лише стосовно 2020 року, тому решта суми переносилась на 2021, змін щодо ціни договору в цілому чи щодо обсягів робіт не вносилось. Тому у підрядника не було підстав не виконувати роботи, а, відповідно, у замовника немає підстав їх не приймати.

Більше того, відповідач не висловлював зауважень чи заперечень до суті виконаної роботи, не заявляв клопотань про проведення експертизи чи про вжиття заходів щодо забезпечення інших доказів. До того ж, факт виконання робіт в більшому обсязі, ніж вказано в переданих в березні 2021 року актах відповідачем третій особі, підтверджується в листі третьої особи від 29.04.2021.

Разом з тим, відповідно до законодавства та відповідно до обставин, які визнаються сторонами, замовник у встановленому порядку повідомив підрядника про розірвання договору. Факт розірвання договору позивачем не заперечується. Спір стосується відмови відповідачем оплатити роботі згідно з актом за листопад 2021.

Так, частиною четвертою статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду. Однак, таке кореспондується з обов`язком виплатити підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору.

Варто зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

З аналізу обставин справи колегія суддів підсумовує, що факт виконання підрядником робіт, зазначених у спірному акті, відповідачем чи третьою особою не спростовано. Відповідачем не підтверджено невиконання позивачем робіт на заявлену до стягнення суму заборгованості. Заперечень в цій частині відповідач не висловлював і в досудовому спілкуванні з позивачем, зокрема, при відмові від підписання акта № 2. Доказів своєчасного повідомлення замовником підрядника про відсутність фінансування робіт, про передачу об`єкта Червоноградській міській раді, про зміну замовника підрядних робіт відповідачем не надано. Суд зауважує також, що ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Правова позиція, яка є одностайною в судовій практиці, стосовно акту, підписаного однією стороною, висловлена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 № 3-42гс12 у справі № 23/236, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Вона полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 лютого 2022 року у cправі № 906/762/20, аргументи скаржника, що суди не брали до уваги, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, і позивач надав докази, відповідно до яких неможливо встановити, що протягом січня - березня 2020 року ним виконувались роботи та були понесені неоплачені витрати, а неузгоджені і непідписані акти є неналежними доказами, Верховний Суд відхиляє, оскільки частина четверта статті 882 ЦК України прямо передбачає можливість оформлення акту приймання виконаних робіт в односторонньому порядку. Ця ж норма надає можливість замовнику захиститись від претензій підрядника, що грунтуються на односторонньому акті, шляхом доведення обґрунтованості відмови від підписання акту, що є підставою для визнання його недійсним. Тобто у разі виникнення спору не підрядник повинен доводити факт виконання відповідних робіт, а замовник повинен доводити факт невиконання цих робіт, зокрема, шляхом проведення відповідної експертизи тощо.

Враховуючи зазначене, згідно з частиною четвертою статті 849, частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України об`єктивних підстав для відсутності у відповідача обов`язку не здійснювати оплати замовлених по договору підряду робіт, виконаних позивачем відповідно до акту форми КБ-2в за листопад 2021, судом не встановлено.

З урахуванням таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна вимога про стягнення боргу за виконані роботи на загальну суму 390 277,43 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи доказами та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Аналізуючи розмір витрат на правову допомогу, які були задоволені судом першої інстанції, заявлених до відшкодування позивачем у даній справі, з урахуванням критеріїв, визначених ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, та доказів, поданих позивачем, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю та документальним обсягом справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відшкодування позивачу 10 000,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного, у колегії суддів відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації вих..№30-1835/0/2-22 від 14.11.2022 (вх. № 01-05/2752/22 від 14.11.2022) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2022 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.01.2023

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддяКордюк Г.Т.

СуддяКравчук Н.М.