Постанова

від 30.01.2023 по справі 16/528

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2023 р. Справа№ 16/528

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

на додаткову ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2022 про часткове задоволення заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Подільський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №16/528

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Подільський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі №16/528 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелеком"

про стягнення заборгованості за договором оренди №44/2008 та виселення з орендованого нежитлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2010 у справі №16/258 первісний позов задоволено, зокрема, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Укртелеком» на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі «Київенерго» 41080 грн. 61 коп. основного боргу, 1512 грн. 81 коп. пені, 189 грн. 11 коп. річних, 512 грн. 83 коп. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28 грудня 2021 року (суддя Джарти В.В.) замінено позивача в справі №16/258 (2009 року) акціонерне товариство "К.Енерго", його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі Товариство), замінено стягувача у справі №16/258 на стадії виконання судового рішення від 26.02.2010 акціонерне товариство "К.Енерго", його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

18 квітня 2022 року до господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства від 11 квітня 2022 року №11-2/04 на бездіяльність державного виконавця Подільського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м.Київ) (далі Відділ) у справі №16/258, в якій скаржник просить: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу у виконавчому провадженні №59304466 щодо примусового виконання наказу господарського суду міста Києва №16/528 від 12 квітня 2010 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59304466.

Ухвалою суду від 09.06.2022 вказану скаргу задоволено та визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №59304466 щодо примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.04.2010 у справі №16/528 та зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59304466 щодо примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.04.2010 у справі №16/528, з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження».

17.06.2022 від позивача (заявника, скаржника) засобами поштового зв`язку (відправлено 14.06.2022) надійшла заява про покладення на Подільський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №16/528 у розмірі 11900 грн.

Додатковою ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2022 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Подільський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі у справі №16/528 задоволено частково.

Стягнуто з Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 1190 грн. витрати на правничу допомогу. В решті суми вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткову ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2022 по справі №16/528 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Подільський ВДВС у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому статтями 123, 126, 124, 129, 244, 344 ГПК України в розмірі 10 710, 00 грн. Прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Подільський ВДВС у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому статтями 123, 126, 124, 129, 244, 344 ГПК України задовольнити повністю. Стягнути з Подільського ВДВС у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 11 900, 00 грн. згідно договору №08-10-2021/9 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 08 жовтня 2021 року.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зазначило, що суд першої інстанції не врахував обсяг виконаної роботи адвокатом фактично, оскільки обсяг та характер наданих послуг відповідає критерію добросовісності, розумності та обсягу часу, який було витрачено. Господарський суд Київської області не врахував судову практику щодо застосування норм права у подібних правовідносинах: Постанови Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/4858/19, від 22.10.2020 у справі № 910/9187/19, від 13.01.2021 у справі №922/267/20, від 06.04.2020 у справі №910/4783/19, від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, та у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 06.12.2019 у справі №910/353/19. Суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір витрат на правничу допомогу за відсутності клопотань про зменшення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2022 апеляційну скаргу у справі №16/528 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 16.09.2022 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №16/528 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №16/528.

28.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №16/528.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2022 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено до розгляду в спрощеному проваджені без повідомлення учасників справи.

09.12.2022 через канцелярію суду від представника ТОВ «Компанії «Ніко-Тайс» надійшли пояснення у справі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути па репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В контексті зазначених норм, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/Wcst Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014, у справі «Двойних проти України» від 12 жовтня 2006 року, у справі «Меріт проти України» від 30 березня 2004 року).

В рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на професійну правничу допомогу, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи такі витрати були понесені фактично, але і того - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Наведена правова позиція відповідає висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 24.10.2019 по справі №905/1795/18.

Разом з тим, чинне законодавство не передбачає повного та безумовного відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених стороною у справі і надає можливість стороні, яка повинна відшкодувати судові витрати, піддати сумніву їх розмір та довести, що «вкладена праця» адвоката є неспівмірною із витратами на неї застосовуючи визначені законодавцем критерії.

Згідно з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 03.10.2019 у справі №922/445/19 і від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 16.06.2020 у справі №922/2875/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним стосовно іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним порівняно з ринковими цінами на адвокатські послуги.

Як вже зазначалось, відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у справі позивач просить покласти на орган державної виконавчої служби понесені ним витрати на правову допомогу у зв`язку з поданням скарги на бездіяльність державного виконавця у розмірі 11900 грн.

Судом встановлено, що представник позивача Грищенко О.М. є адвокатом, вказані відомості розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до матеріалів справи долучено:

- копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №08-10-2021/9 від 08.10.2021 (а.с.72-74);

- акт прийому 0 передачі документів від 08.10.2021 (а.с.75 );

- акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.06.2022 (а.с.76);

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3888 від 29.10.2009, на підтвердження що представник позивача Грищенко О.М. є адвокатом (а.с.26).

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 у справі №913/869/14 зазначив, що під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають застосуванню положення статей 123, 126, 344 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаний механізм відповідає правовому висновку Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України (заява №6962/02) де зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п. 12 ч. 3 ст. 2, ст. 123, ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Умови надання адвокатських послуг визначені договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №08-10-2021/9 від 08.10.2021.

Згідно умов п. 3.1 договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг. При цьому, сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються радами адвокатів відповідного регіону.

За умовами пунктів 3.2, 3.8 договорів замовник повинен сплатити 100% від вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення судового рішення за результатами завершення розгляду справи. Розмір гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника) визначається на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.06.2022 загальна вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) склала 11900 грн., виходячи з вартості однієї години роботи адвоката у розмірі 800 грн., вартості участі у судовому засіданні у розмірі 1500 грн. та гонорару успіху у розмірі 1700 грн.

За приписами частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, 08.09.2022 о 9 год. 24 хв. через електрону пошту суду першої інстанції надійшов відзив на заяву від Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Київ) (а.с.95-101). Так у зазначеному відзиві виконавча служба не погоджується з заявленим розміром витрат на правничу допомогу, та просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Подільський ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ), судових витрат на професійну правничу допомогу - в повному обсязі.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта, що судом першої інстанції безпідставно було зменшено розмір витрат на правничу допомогу у відсутності відповідного клопотання про зменшення. Зазначене спростовується матеріалами справи, в яких міститься відзив Подільський ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, який розцінюється, як клопотання про зменшення.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі №753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі №910/3929/18 та інших.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані стягувачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 11900 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Як зазначив Верховний Суд в своїй постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Верховний Суд вказав, що практика стягнення ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною, на користь чого свідчить те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суди перших інстанцій постановили ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1 980,00 грн. до 10 000,00 грн. та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» зверталось до суду.

Зрештою, Верховний Суд дійшов висновку про зменшення заявлених ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» витрат на професійну правничу допомогу на 90%.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 11900 грн. не є співмірними із ціною позову, складністю питань, у зв`язку з чим витрачання часу на надання послуг, зазначених у актах здачі-приймання виконаних робіт не є виправданим, а тому, керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та для запобігання зловживанням ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» правом на компенсацію витрат на правничу допомогу, доходить висновку про зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11900 грн. на 90%.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягнення адвокатських витрат у заявленому розмірі не відповідатиме критеріям розумності, необхідності, співмірності, справедливості, у зв`язку з чим суд правомірно дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката має бути зменшено до 1190 грн.

Інших підстав для скасування додаткової ухвали суду першої інстанції, окрім досліджених вище, апелянтом не наведено.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, підстави для скасування додаткової ухвали господарського суду міста Києва від 08.09.2022 у справі №16/528, а також для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» відсутні.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянт.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткову ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2022 у справі №16/528 залишити без задоволення.

2. Додаткову ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2022 у справі №16/528 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №16/528 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко