Рішення

від 18.01.2023 по справі 903/807/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 січня 2023 року Справа № 903/807/22

Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняк А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Метал"

про стягнення 224541,40 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Оксень А. В., адвокат, довіреність № 1777 від 13.12.2022;

від відповідача: н/з.

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Судове засідання проведено в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Метал" про стягнення 224541,40 грн, з них 67175,58 грн плата за несвоєчасне вивезення товару, 157365,82 грн пеня.

При обґрунтуванні позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу металобрухту № 440/2021-ЦЮ від 25.06.2021 в частині своєчасної, повної оплати отриманого товару та строків вивезення товару зі складу продавця.

Ухвалою суду від 20.10.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.11.2022, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.

Ухвалу суду від 20.10.2022 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул.Миру,7, корп.2, кв.2, с.Липини, Луцький район, Волинська область, 45601.

31.10.2022 поштовий конверт за ідентифікатором №4301040478218 повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 "досилається за заявою відправника/адресата".

07.11.2022 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання від 07.11.2022 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись в дане судове засідання.

Ухвалою суду від 15.11.2022 повідомлено сторони про те, що підготовче засідання відбудеться 06.12.2022.

21.11.2022 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову, при цьому вказує, що в процесі відвантаження брухту виникали постійні затримки відвантаження товару з причин відсутності товару, претензій, щодо якості товару, відсутності працівників, відповідальних за відвантаження брухту. На підтвердження ТзОВ "Захід-Метал" скеровував листи за № 284 від 20.08.2021 та № 303 від 01.09.2021 з проханням внесення змін до п.4.2 договорів і збільшення термінів вивезення товару до 120 днів з моменту здійснення оплати за товар. Офіційна відповідь на адресу відповідача не надходила, однак в усній розмові працівники тендерного комітету з продажу металобрухту AT "Укрзалізниця" запевнили про не нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне вивезення товару, а також просили з розумінням віднестись до всіх проблем, які виникали під час відвантаження, оскільки брухт кольорових металів АТ "Укрзалізниця" не продавався більше п`яти років. Працівники виконавці на місцях у філіях, де відвантажувався брухт можуть підтвердити добросовісність виконання обов`язків вивезення брухту відповідачем, а також, що несвоєчасне вивезення брухту з філій було з вини саме позивача. Зазначає, що претензій щодо заборгованості відповідач не отримував. Даний відзив з додатками приєднано до матеріалів справи.

28.11.2022 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що позивач категорично не погоджується із твердженнями відповідача. Звертає увагу суду на те, що це не стосується заявлених позовних вимог, оскільки позивач звертається до суду для стягнення штрафних санкцій за договором від 25.06.2021 № 440/2021-ЦЮ. Також позивач не погоджується з твердженнями відповідача про те, що претензії відповідач не отримував, оскільки позивач з метою дотримання порядку досудового врегулювання спору надіслав на адресу відповідача, яка була зазначена в ЄДРПОУ на момент направлення, претензію від 30.12.2021 № ЦЗВ-20/5299 з вимогою сплатити 6099116,03 грн, на підтвердження чого до позовної заяви було надано копію зазначеної претензії з доказами направлення на адресу відповідача. Однак, відповіді на зазначену претензію так і не було отримано.

В судовому засіданні 06.12.2022, суд ухвалив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.12.2022.

Ухвалою суду від 06.12.2022 повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 20.12.2022.

Ухвалою суду від 20.12.2022 повідомлено сторін про те, що розгляд справи по суті відбудеться 18.01.2023.

В судовому засіданні 18.01.2023 представник позивача позов підтримав з підстав наведених у ньому та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засідання 18.01.2023 не з`явився, належним чином були повідомлені 23.12.2022 о 10.56 год. на електронну пошту представника yliasemenenko5@gmail.com, причин неявки суду не повідомили, явка повноважних представників учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності повноважного представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

25.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Метал" (покупець) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 440/2021-ЦЮ, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити металобрухт (брухт і відходи кольорових металів і сплавів згідно з ДСТУ 3211:2009 (далі - товар), ціна якого вказана відповідно до Специфікації (Додаток 1), яка є невід`ємною частиною договору (а.с. 6-15).

Згідно з п.1.2 договору, загальна кількість товару становить 72,387 тон. Допустиме відхилення загальної ваги за договором у межах до мінус 5% від загальної кількості товару.

Відповідно до п.2.1 договору, ціна договору складається з сукупної вартості товару відповідно до Специфікації на товар (Додаток 1) та становить 12679283,87 грн без ПДВ.

У п.2.3 договору визначено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем у такому порядку:

2.3.1. Сума попередньої оплати в розмірі 80% вартості товару, яка становить 10143427,10 грн без ПДВ сплачується покупцем на поточний банківський рахунок продавця протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами цього договору.

2.3.2. Покупець зобов`язаний сплатити решту 20 % вартості товару, яка становить 2535856,77 грн без ПДВ на поточний банківський рахунок продавця до підписання сторонами акта приймання-передачі (додаток 2), якщо у покупця відсутні претензії щодо якості товару.

Датою оплати за товар вважається дата надходження суми платежу на поточний рахунок продавця (п. 2.4 договору).

Згідно з п.4.1 договору, продавець передає покупцю товар на умовах EXW (склад продавця) в редакції ІНКОТЕРМС 2010 року. Термін «Склад продавця» означає місця, в яких товар передається покупцеві та визначається продавцем.

Відповідно до п.4.2 договору покупець отримує товар та зобов`язаний забезпечити вивезення товару зі складу продавця протягом 75 днів з моменту здійснення оплати за такий товар. Датою передачі товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі (додаток2) (п.4.3 договору).

Пунктом 4.4 договору сторони визначили, що право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (Додаток 2) на складі продавця.

Згідно з п. 4.12 договору якщо покупець не вивозить товар у строк визначений п. 4.2 договору, то він зобов`язаний сплатити продавцю плату у розмірі 1 % від вартості невивезеного товару за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 6.2 договору за порушення покупцем строків оплати за товар, визначених п. 2.3 договору, продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочки.

Пунктом 11.9 договору сторони визначили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Даний договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено їх печатками без будь яких зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідач здійснив попередню оплату вартості товару в розмірі 80 % у загальному розмірі 10143427,10 грн, що підтверджується банківською випискою від 29.06.2021 (а.с.55).

Позивачем за період з 13.07.2021 по 18.10.2021 поставлено відповідачу товар у кількості 70,038 тон на суму 12292068,26 грн, однак відповідачем не було проведено оплату решти 20 % вартості товару у строки обумовлені договором.

02.02.2022 позивачем здійснено залік взаємних однорідних вимог на загальну суму 2148641,16 грн, що підтверджується листом № ЦЗВ-20/445 від 02.02.2022 (а.с.17).

30.12.2021 позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити неустойку за порушення строків вивезення товару, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною, фіскальним чеком (а.с.18-27), яка залишена відповідачем без відповіді.

Предметом спору по даній справі є стягнення з відповідача 67175,58 грн пені та 157365,82 грн плати за несвоєчасне вивезення товару.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідач здійснив попередню оплату в розмірі 80 % на рахунок відповідача на загальну суму 10143427,10 грн, що підтверджується банківською випискою від 29.06.2021.

Відповідно до п.4.2 договору покупець отримує товар та зобов`язаний забезпечити вивезення товару зі складу продавця протягом 75 днів з моменту здійснення оплати за такий товар. Датою передачі товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі (додаток2) (п.4.3 договору).

Так, на виконання умов договору позивач за період з 13.07.2021 по 18.10.2021 передав у власність відповідачу товар у кількості 70,038 тон на суму 12292068,26 грн.

Згідно з положеннями статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено статтею 664 ЦК України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У розумінні положень частини 2 статі 664 ЦК України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи умови договору, з урахуванням здійснення заліку взаємних однорідних вимог 02.02.2022 (дата остаточної оплати за товар), граничний строк отримання та вивезення товару зі складу продавця Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Метал" - 18.04.2022 року(75 день з моменту здійснення оплати за такий товар). Оскільки вивезення товару на суму 327100,88 грн(згідно розрахунку позивача) відповідно до актів приймання-передачі № 26/НХ.Льв від 20.09.2021 та № 3 від 18.10.2021 було здійснено до 18.04.2022, відповідно і не було порушення строку вивезення товару - 12.09.2021, як зазначає позивач, а тому відсутні підстави для нарахування плати у розмірі 1 % від вартості невивезеного товару за кожен день прострочки. Враховуючи дані обставини в позові про стягнення 67175,58 грн плати за несвоєчасне вивезення товару слід відмовити через безпідставність.

Щодо стягнення пені в сумі 157365,82 грн суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 ЦК України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 договору за порушення покупцем строків оплати за товар, визначених п. 2.3 договору, продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочки.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору у розмірі 157365,82 грн, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню, у зв`язку з невірним розрахунком позивача в частині визначення початку та закінчення періоду прострочення відповідача та суми на яку має бути нарахована пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Суд здійснивши власний перерахунок пені в межах суми позовних вимог і визначених позивачем підстав позову (акти зазначені у розрахунку), дійшов висновку, що обґрунтованою є пеня:

- по акту № 1 від 13.07.2021 на суму 93664,65 грн (20% від 468323,26 грн) за період з 14.07.2021 по 14.01.2022 в сумі 7991,01 грн;

- по акту № 1 від 15.07.2021 на суму 1027,20 грн (20% від 5135,99 грн) за період з 16.07.2021 по 16.01.2022 в сумі 87,80 грн;

- по акту № 1 від 15.07.2021 на суму 833,08 грн (20% від 4165,40 грн) за період з 16.07.2021 по 16.01.2022 в сумі 71,21 грн;

- по акту № 1 від 15.07.2021 на суму 16388,27 грн (20% від 81941,36 грн) за період з 16.07.2021 по 16.01.2022 в сумі 1400,86 грн;

- по акту № 1 від 15.07.2021 на суму 15570,21 грн (20% від 77851,06 грн) за період з 16.07.2021 по 16.01.2022 в сумі 1330,93 грн;

- по акту № 1 від 15.07.2021 на суму 26922,27 грн (20% від 134611,36 грн) за період з 16.07.2021 по 16.01.2022 в сумі 2301,30 грн;

- по акту № 5 від 22.07.2021 на суму 29,33 грн (20% від 146,66 грн) за період з 23.07.2021 по 23.01.2022 в сумі 2,53 грн;

- по акту № б/н від 26.07.2021 на суму 213,76 грн (20% від 1068,80 грн) за період з 27.07.2021 по 27.01.2022 в сумі 18,52 грн;

- по акту № б/н від 26.07.2021 на суму 762,65 грн (20% від 3813,26 грн) за період з 27.07.2021 по 27.01.2022 в сумі 66,09 грн;

- по акту № 6 від 29.07.2021 на суму 37,39 грн (20% від 186,95 грн) за період з 30.07.2021 по 30.01.2022 в сумі 3,25 грн;

- по акту № 6 від 29.07.2021 на суму 1068,80 грн (20% від 5344,00 грн) за період з 30.07.2021 по 30.01.2022 в сумі 92,97 грн;

- по акту № 6 від 29.07.2021 на суму 1213,89 грн (20% від 6069,43 грн) за період з 30.07.2021 по 30.01.2022 в сумі 105,59 грн;

- по акту № 6 від 29.07.2021 на суму 3295,25 грн (20% від 16476,23 грн) за період з 30.07.2021 по 30.01.2022 в сумі 286,64 грн;

- по акту № 6 від 29.07.2021 на суму 351,99 грн (20% від 1759,97 грн) за період з 30.07.2021 по 30.01.2022 в сумі 30,62 грн;

- по акту № 6 від 29.07.2021 на суму 236,79 грн (20% від 1183,94 грн) за період з 30.07.2021 по 30.01.2022 в сумі 20,60 грн;

- по акту № 6 від 29.07.2021 на суму 990,59 грн (20% від 4952,93 грн) за період з 30.07.2021 по 30.01.2022 в сумі 86,17 грн;

- по акту № 421 від 11.08.2021 на суму 52891,67 грн (20% від 264458,37 грн) за період з 12.08.2021 по 01.02.2022 в сумі 4357,40 грн;

- по акту № 7 від 11.08.2021 на суму 1577,48 грн (20% від 7887,41 грн) за період з 12.08.2021 по 01.02.2022 в сумі 129,96 грн;

- по акту № 7 від 11.08.2021 на суму 6448,43 грн (20% від 32242,14 грн) за період з 12.08.2021 по 01.02.2022 в сумі 531,24 грн;

- по акту № 7 від 16.08.2021 на суму 14428,80 грн (20% від 72144,02 грн) за період з 17.08.2021 по 01.02.2022 в сумі 1157,07 грн;

- по акту № б/н від 17.08.2021 на суму 1585,80 грн (20% від 7929,01 грн) за період з 18.08.2021 по 01.02.2022 в сумі 126,47 грн;

- по акту № б/н від 17.08.2021 на суму 1875,44 грн (20% від 9377,19 грн) за період з 18.08.2021 по 01.02.2022 в сумі 149,57 грн;

- по акту № б/н від 17.08.2021 на суму 3079,94 грн (20% від 15399,72 грн) за період з 18.08.2021 по 01.02.2022 в сумі 245,64 грн;

- по акту № б/н від 17.08.2021 на суму 45,38 грн (20% від 226,92 грн) за період з 18.08.2021 по 01.02.2022 в сумі 3,62 грн;

- по акту № б/н від 17.08.2021 на суму 6756,96 грн (20% від 33784,79 грн) за період з 18.08.2021 по 01.02.2022 в сумі 538,89 грн;

- по акту № б/н від 17.08.2021 на суму 205,04 грн (20% від 1025,19 грн) за період з 18.08.2021 по 01.02.2022 в сумі 16,35 грн;

- по акту № 2 від 30.08.2021 на суму 44419,15 грн (20% від 222095,73 грн) за період з 31.08.2021 по 01.02.2022 в сумі 3289,45 грн;

- по акту № 3 від 31.08.2021 на суму 165,09 грн (20% від 825,43 грн) за період з 01.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 12,15 грн;

- по акту № 3 від 31.08.2021 на суму 1071,21 грн (20% від 5356,04 грн) за період з 01.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 78,86 грн;

- по акту № 3 від 31.08.2021 на суму 408,28 грн (20% від 2041,41 грн) за період з 01.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 30,06 грн;

- по акту № 3 від 31.08.2021 на суму 312,36 грн (20% від 1561,81 грн) за період з 01.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 22,99 грн;

- по акту № 3 від 31.08.2021 на суму 1951,13 грн (20% від 9755,64 грн) за період з 01.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 143,64 грн;

- по акту № 3 від 31.08.2021 на суму 384,45 грн (20% від 1922,23 грн) за період з 01.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 28,30 грн;

- по акту № 3 від 31.08.2021 на суму 132,00 грн (20% від 659,99 грн) за період з 01.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 9,72 грн;

- по акту № 3 від 31.08.2021 на суму 963,57 грн (20% від 4817,84 грн) за період з 01.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 70,93 грн;

- по акту № 3 від 31.08.2021 на суму 8927,33 грн (20% від 44636,63 грн) за період з 01.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 657,20 грн;

- по акту № 3 від 31.08.2021 на суму 902,59 грн (20% від 4512,96 грн) за період з 01.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 66,45 грн;

- по акту № 7 від 02.09.2021 на суму 93448,78 грн (20% від 467243,89 грн) за період з 03.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 6794,44 грн;

- по акту № 1 від 07.09.2021 на суму 1795,18 грн (20% від 8975,89 грн) за період з 08.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 126,65 грн;

- по акту № 1 від 07.09.2021 на суму 619,90 грн (20% від 3099,52 грн) за період з 08.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 43,73 грн;

- по акту № 1 від 07.09.2021 на суму 677,15 грн (20% від 3385,76 грн) за період з 08.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 47,77 грн;

- по акту № 1 від 07.09.2021 на суму 672,48 грн (20% від 3362,41 грн) за період з 08.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 47,44 грн;

- по акту № 1 від 07.09.2021 на суму 303,59 грн (20% від 1517,97 грн) за період з 08.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 21,42 грн;

- по акту № 1 від 07.09.2021 на суму 3313,72 грн (20% від 16568,61 грн) за період з 08.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 233,78 грн;

- по акту № 26/нхльв від 20.09.2021 на суму 36129,10 грн (20% від 180645,50 грн) за період з 21.09.2021 по 01.02.2022 в сумі 2332,06 грн;

- по акту № 3 від 18.10.2021 на суму 29291,08 грн (20 % від 146455,38 грн) за період з 19.10.2021 по 01.02.2022 в сумі 1508,69 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за визначені періоди прострочки по кожному акті окремо, в межах заявлених позовних вимог та підстав позову у загальному розмірі 36721,03 грн.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача слід стягнути 36721,03 грн пені, в позові про стягнення 157365,82 грн плати за несвоєчасне вивезення товару та 30454,55 грн пені слід відмовити через безпідставність.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, сплачений позивачем судовий збір в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача в сумі 550,82 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в іншій частині залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Метал" (вул.Миру,7, корпус 2, кв.2, с.Липини, Луцький район, Волинська область, 45601, код ЄДРПОУ 39708565) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця"(вул.Єжи Гедройця,5, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" (проспект Повітрофлотський, 11/15, м.Київ,03049, код ЄДРПОУ ВП 40081347) 36721,03 грн (тридцять шість тисяч сімсот двадцять одну гривню 03 коп.), а також 550,82 грн (п`ятсот п`ятдесят гривень 82 коп.) судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

30.01.2023.

Суддя А. С. Вороняк