Постанова

від 08.05.2023 по справі 903/807/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року Справа № 903/807/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Саврій В.А. , суддя Юрчук М.І.

без участі представників сторін

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 18.01.2023 (суддя Вороняк А. С., повний текст складено 30.01.2023) у справі № 903/807/22

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Метал"

про стягнення 224 541,40 грн

ВСТАНОВИВ:

АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Захід-Метал" про стягнення 224 541,40 грн, з яких: 67 175,58 грн - плата за несвоєчасне вивезення товару та 157 365,82 грн пеня.

Обґрунтовуючи позовні вимоги товариство посилалось на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу металобрухту № 440/2021-ЦЮ від 25.06.2021 в частині своєчасної повної оплати отриманого товару та строків вивезення товару зі складу продавця.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.01.2023 у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 36 721,03 грн пені та 550,82 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 157 365,82 грн плати за несвоєчасне вивезення товару та 30 454,55 грн пені є безпідставними.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги товариство вказало про те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, протиправним, таким, що було винесено за неправильного застосування судом норм матеріального (ст. 526, 530, 532, 626, 629 ЦК України, ст. 233 ГК України) та з порушенням норм процесуального права (ст. 42, 76, 78, 86, 236 ГПК України), відтак, на думку позивача, останнє підлягає скасуванню.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Волинської області від 18.01.2023 у справі № 903/807/22; постановлено розглянути апеляційну скаргу без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи № 903/807/22, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши та проаналізувавши наявні докази, колегія суддів встановила наступне.

25.03.2021 між ТОВ "Захід-Метал" (покупець) та АТ "Українська залізниця" (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 440/2021-ЦЮ (Договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити металобрухт (брухт і відходи кольорових металів і сплавів згідно з ДСТУ 3211:2009 (далі - товар), ціна якого вказана відповідно до Специфікації (Додаток 1), яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п.1.2 Договору, загальна кількість товару становить 72,387 тон. Допустиме відхилення загальної ваги за договором у межах до мінус 5% від загальної кількості товару.

Відповідно до п.2.1 Договору, ціна Договору складається з сукупної вартості товару відповідно до Специфікації на товар (Додаток 1) та становить 12 679 283,87 грн без ПДВ.

У п.2.3 Договору визначено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем у такому порядку:

2.3.1. Сума попередньої оплати в розмірі 80% вартості товару, яка становить 10 143 427,10 грн без ПДВ сплачується покупцем на поточний банківський рахунок продавця протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами цього Договору.

2.3.2. Покупець зобов`язаний сплатити решту 20 % вартості товару, яка становить 2 535 856,77 грн без ПДВ на поточний банківський рахунок продавця до підписання сторонами акта приймання-передачі (Додаток 2), якщо у покупця відсутні претензії щодо якості товару.

Датою оплати за товар вважається дата надходження суми платежу на поточний рахунок продавця (п. 2.4 Договору).

Згідно з п.4.1 Договору, продавець передає покупцю товар на умовах EXW (склад продавця) в редакції ІНКОТЕРМС 2010 року. Термін "Склад продавця" означає місця, в яких товар передається покупцеві та визначається продавцем.

Відповідно до п.4.2 Договору покупець отримує товар та зобов`язаний забезпечити вивезення товару зі складу продавця протягом 75 днів з моменту здійснення оплати за такий товар. Датою передачі товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі (Додаток2) (п.4.3 Договору).

Пунктом 4.4 Договору сторони визначили, що право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (Додаток 2) на складі продавця.

Згідно з п. 4.12 Договору якщо покупець не вивозить товар у строк визначений п. 4.2 договору, то він зобов`язаний сплатити продавцю плату у розмірі 1 % від вартості невивезеного товару за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 6.2 Договору за порушення покупцем строків оплати за товар, визначених п. 2.3 Договору, продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочки.

Пунктом 11.9 Договору сторони визначили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Даний Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено їх печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору відповідач здійснив попередню оплату вартості товару в розмірі 80 % у загальному розмірі 10 143 427,10 грн, що підтверджується банківською випискою від 29.06.2021.

Позивач у період з 13.07.2021 по 18.10.2021 передав у власність відповідачу товар у кількості 70,038 тон на суму 12 292 068,26 грн, однак відповідачем не було проведено оплату решти 20 % вартості товару у строки обумовлені Договором.

30.12.2021 позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити неустойку за порушення строків вивезення товару, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною, фіскальним чеком, яка залишена відповідачем без відповіді.

02.02.2022 позивачем здійснено залік взаємних однорідних вимог на загальну суму 2 148 641,16 грн, що підтверджується листом № ЦЗВ-20/445 від 02.02.2022.

З огляду на зазначені обставини, АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" звернулось до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з ТОВ "Захід-Метал" 67 175,58 грн плати за несвоєчасне вивезення товару та 157 365,82 грн пені.

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено статтею 664 ЦК України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У розумінні положень частини 2 статі 664 ЦК України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору відповідач здійснив попередню оплату в розмірі 80 % на рахунок відповідача на загальну суму 10 143 427,10 грн, що підтверджується банківською випискою від 29.06.2021.

Вивезення покупцем товару зі складу продавця відбувалося у період з 13.07.2021 по 18.10.2021 у кількості 70,038 тон на суму 12 292 068,26 грн.

Залишок непоставленого товару становить 2,349 тони на суму 387 215,61 грн, що входить у межі допустимого відхилення загальної ваги, визначеної пунктом 1.2 Договору.

Відповідно до п.4.2 Договору покупець отримує товар та зобов`язаний забезпечити вивезення товару зі складу продавця протягом 75 днів з моменту здійснення оплати за такий товар. Датою передачі товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі (Додаток 2) (п.4.3 Договору).

Згідно з пп. 2.3.2 п. 2.3. Договору 20 % вартості товару сплачується на поточний банківський рахунок продавця до підписання сторонами акта приймання-передачі.

У своєму рішенні місцевий господарський суд, на підставі здійснення сторонами заліку взаємних однорідних вимог 02.02.2022, як дати остаточної оплати за товар, встановив граничним строком отримання та вивезення товару зі складу продавця - 18.04.2022, тобто 75-й день з моменту здійснення оплати за такий товар. А тому дійшов висновку про відсутність прострочення як підстави для нарахування плати у розмірі 1 % від вартості несвоєчасного вивезення товару.

При цьому, судом першої інстанції не враховано обґрунтування позивача про те, що в розумінні пп. 2.3.2 п. 2.3. Договору строк для забезпечення вивезення товару починається для покупця саме після сплати попередньої оплати за товар та пояснюється тим, що за умовами Договору дата оплати 20% решти та дата підписання акту приймання-передачі майже збігаються в часі, що фактично унеможливлює початок відліку 75-ти денного строку для вивезення товару з дати остаточної оплати за товар.

Водночас поза увагою місцевого господарського суду залишилося також те, що у випадку оплати 20 % вартості товару після початку вивезення товару, але до підписання акту приймання-передачі, строк вивезення товару фактично не мав би окреслених часових меж.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із доводами скаржника, що кінцевий строк вивезення товару за Договором настав 12.09.2021, тобто зі спливом 75-ти днів після зарахування попередньої оплати за товар у розмірі 80 % вартості товару за Договором купівлі-продажу металобрухту № 440/2021-ЦЮ від 25.06.2021 на рахунок позивача.

Однак, покупцем не було проведено оплату решти 20 % вартості товару у строки, обумовлені Договором.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Вивезення товару на суму 327 100,88 грн було здійснене з порушенням строків, обумовлених Договором, що підтверджується актами приймання-передачі від 20.09.2021 АКТ 26/НХ.Льв на суму 180 645,50 грн (кількість днів прострочення - 8) та від 18.10.2021 АКТ № 3 на суму 146 455,38 грн (кількість днів прострочення - 36).

В свою чергу, пункт 4.12. розділу 4 Договору вказує, що якщо покупець не вивозить товар у строк, визначений пунктом 4.2. Договору, то він зобов`язаний сплатити продавцю плату у розмірі 1 % від вартості невивезеного товару за кожен день прострочення.

У зв`язку з несвоєчасним вивезенням металобрухту, відповідно до умов Договору, ТОВ "Захід - Метал" нараховано плату у розмірі 1 % від вартості невивезеного в строк товару за кожен день прострочення на суму 67 175,58 грн.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 6.2 договору за порушення покупцем строків оплати за товар, визначених п. 2.3 договору, продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочення.

02.02.2022 позивачем була здійснена звірка розрахунків за Договором та повідомлено ТОВ "Захід-Метал" про здійснення заліку взаємних однорідних вимог, у тому числі за Договором на загальну суму 2 148 641,16 грн.

Зарахування коштів в рахунок сплати решти 20 % вартості товару відбулося 02.02.2022, тобто з порушенням встановлених п. 2.3. Договору строків.

Перевіривши надані позивачем розрахунки в частині визначення початку та закінчення періоду прострочення відповідача, а також перевіривши нарахування пені за порушення строків сплати решти 20 % вартості товару, суд вважає останні арифметично вірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Волинської області від 18.01.2023 у справі № 903/807/22 - скасуванню в частині відмови в позові, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до п. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд здійснює новий розподіл судових витрат, відповідно до якого, витрати по сплаті судового збору за подання позову та за апеляційний перегляд рішення Господарського суду Волинської області від 18.01.2023 у справі № 903/807/22 покладаються на ТОВ "Захід - Метал".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 18.01.2023 у справі № 903/807/22 скасувати в частині відмови в позові. Прийняти в цій частині нове рішення та викласти резолютивну частину в новій редакції.

"Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Метал" (вул. Миру, 7, корпус 2, кв. 2, с. Липини, Луцький район, Волинська область, 45601, код ЄДРПОУ 39708565) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" (проспект Повітрофлотський, 11/15, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ ВП 40081347) 224 541,40 (двісті двадцять чотири тисячі п`ятсот сорок одну) грн 40 коп., а також 3 368 (три тисячі триста шістдесят вісім) грн 12 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви."

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Метал" (вул. Миру, 7, корпус 2, кв. 2, с. Липини, Луцький район, Волинська область, 45601, код ЄДРПОУ 39708565) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" (проспект Повітрофлотський, 11/15, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ ВП 40081347) 5 052 (п`ять тисяч п`ятдесят дві) грн 18 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Господарському суду Волинської області на виконання постанови видати наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Справу № 9903/807/22 повернути Господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Юрчук М.І.