Постанова

від 30.01.2023 по справі 743/526/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 січня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 743/526/21

Головуючий у першій інстанції Сташків В. Б.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/22/23

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шарапової О.Л.,

суддів Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

секретар: Шапко В.М.

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 , Ріпкинська селищна рада.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 .

Оскаржується рішення Ріпкинського районного суду від 07 вересня 2021 року, повний текст складений 14 вересня 2021 року,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та Даницької сільської ради, правонаступником якої є Ріпкинська селищна рада, у відшкодування матеріальної шкоди 12729 грн., витрати по придбанню паливно-мастильних матеріалів в сумі 599,90 грн., вартість експертного дослідження в сумі 698 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн. та у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він та його брати ОСОБА_5 та ОСОБА_1 являлись співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , частка кожного становила по 1/3. В подальшому ОСОБА_5 подарував йому 1/3 частину будинку, відтак він є власником 2/3 частини будинку, а ОСОБА_1 1/3 частини будинку. Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 19.06.2013 року був встановлений порядок користування земельною ділянкою. 06 серпня 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в присутності посадових осіб Даницької сільської ради провели демонтаж його воріт та паркану зі сторони примикання до домоволодіння АДРЕСА_2 . Такі дії відповідачів є неправомірними. Внаслідок демонтування воріт та паркану його заподіяна майнова шкода, яка згідно висновку експерта експертної фірми «Еталон» від 08.01.2021 року становить 12729 грн, вартість експертного дослідження по визначенню розміру шкоди складає 698 грн. Він також вимушений був їздити до експертної установи і на придбання паливно-мастильних матеріалів витратив 599,90 грн. Такими діями відповідачів йому заподіяні моральні страждання, які він оцінює в 5000 грн.

Рішенням Ріпкинського районного суду від 07 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що в рішенні суду зазначено, що суд вважає недоведеним той факт, що ворота та огорожі, які були демонтовані відповідачами, належали саме йому, також у рішенні підтверджено те, що відповідачі діяли неправомірно, здійснюючи демонтаж воріт та огорожі, встановлених на проїзді між будинком АДРЕСА_1 та будинком АДРЕСА_3 , тобто підтверджено факт неправомірних дій відповідачів.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує, що в матеріалах справи наявні копії заяв відповідача ОСОБА_1 , в яких він вказує, що ворота встановлені саме ним, позивачем; в копіях листів Даницької сільської ради також зазначено, що він, позивач, незаконно встановив ворота на проїзді. Оскільки вказані обставини визнаються учасниками тому не підлягають доказуванню.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що той факт, що ворота та хвіртка були встановлені ним, підтверджується письмовими доказами по справі.

Відзиви на апеляційну скаргу не надійшов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що позивач є власником 2/3 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с 8-11).

Згідно довідки Даницькою сільською радою Ріпкинського району Чернігівської області № 13 від 19.02.2013 року, рішення про виділення земельної ділянки на проїзд (під дорогу) між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 не приймалося (а.с. 29).

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 19.06.2013 року встановлено порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 за варіантом № 1 висновку № 08-13С додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 22.03.2013 року.

Згідно висновку експерта С-20037 від 8 січня 2021 року, складеного на замовлення позивача, експертом експертної фірми «Еталон» ОСОБА_6 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження вбачається, що дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок демонтажу та пошкодження воріт та огорожі, встановлених на проїзді між будинком АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 становить 12 729 грн. (а.с. 35-41).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 142).

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 , як правонаступника ОСОБА_3 (а.с. 186).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів заподіяння йому майнової шкоди демонтажем воріт та огорожі, оскільки в матеріалах справи відсутні будь які докази, на підтвердження належності позивачу воріт та огорожі, встановлених на проїзді між будинком АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 . Крім того, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про відшкодування майнової шкоди, а тому задоволенню не підлягають.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки в матеріалах справи відсутні письмові пояснення відповідачів по справі, в яких би останні зазначали про належність позивачу демонтованих воріт та огорожі. Навпаки, у відзиві на позов ( а.с. 62) Ріпкинська селищна рада зазначає, що паркан був встановлений самовільно невстановленою особою.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ріпкинського районного суду від 07 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 31 січня 2023 року.

Головуюча: Судді: