Рішення

від 26.01.2023 по справі 279/1775/21

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 2/279/18/23

Справа № 279/1775/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2023 року

Коростенський міськрайоннийсуд Житомирськоїобласті вскладі судді Шульги О.М., з секретарем Райвахівською Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/1775/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" про визнання протиправними наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом в обґрунтування якого зазначив, що з 04.01.2018 року відповідно до наказу №11-ОС був призначений на посаду директора з матеріально-технічного постачання і збуту в ПрАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал".

18.02.2016 року його обрано профгрупоргом первинної профспілкової організації «Коростенського заводу залізобетонних шпал» обов`язки якого він виконує по теперішній час.

Згідно з наказом від 05.03.2021 року № 78 на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани та позбавлення 100% премії за березень 2021 року за одностороннє порушення працівником ст.21 КЗпП "Трудовий договір", ст. 139 КЗпП "Обов`язки працівників" на підставі пункту 1 ст. 147.

З даним наказом не погоджується, вважає, що його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки винесений всупереч вимог статей 147 та 149 КЗпП України.

Будь яких порушень трудової дисципліни він не допускав, керівництво підприємства не пропонувало йому надати пояснення перед виданням даного наказу, посадові обов`язки виконував сумлінно, згоди профспілкової організації на накладення на нього дисциплінарного стягнення, як профгрупорга профспілкової організації, не було.

При дослідженні змісту оспорюваного наказу виявлено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності є наслідком невиконання ним розпорядження від 25.01.2021 року №05/01, тобто невиконання посадових обов`язків, а не за порушення трудової дисципліни.

Згоди профспілковий комітет не надавав, про що зазначено у протоколі №56 від 23.02.2021 року Професійної спілки залізничників транспортних будівельників України Первинної профспілкової організації Коростенського заводу залізобетонних шпал.

Отже, притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснено відповідачем без згоди профспілкового органу, членом виборного органу якого він є, чим порушено вимоги ст.252 КЗпП України.

Притягнення до дисциплінарної відповідальності є наслідком ретельно спланованих протиправних дій новообраного керівника Галицького, який надаючи таке розпорядження ціле направлено надав вказівку, яка по перше не передбачена посадовою інструкцією; по друге прописав максимально стислі строки в які таке розпорядження виконати буде неможливо; по третє в цей період він, по вказівці Галицького, разом з іншими працівниками протягом всього робочого часу був задіяний до виконання спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних виробів» згідно листа голови ревізійної комісії ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» №11-РК/ЗБШ/2021 від 19.01.2021 року і фізично не мав змоги виконати таке розпорядження; по четверте невиконання даного розпорядження в установлений строк не залежало від його волі. Відповідаючи на письмовий запит Галицького щодо виконання його розпорядження він зазначив, що розпорядження в процесі виконання та назвав причину його невиконання в установлений строк- це зокрема із-за того, що фінансовий план підприємства фінансовий план АТ «Укрзалізниця» не затверджені договором на реалізацію продукції з філією «ЦБРК» на продукцію на 2021 рік, не погоджені з ЦУАУ АТ «Укрзалізниця», відповідно виконати вказівки, що зазначені у розпорядженні в установлений строк є неможливим.

З рештою не виконання навіть такого розпорядження до будь-яких негативних наслідків не призвело.

Отже, вини в діях або бездіяльності щодо невиконання розпорядження відповідача в даному випадку не має.

Відповідач, в особі т.з.п.генерального директора Галицький В.Й. 15.02.2021 року листом №443/01 зажадав надати пояснення щодо невиконання розпорядження від 25.01.2021 року №05/21, а не пояснення про порушення ним трудової дисципліни. Які не вимагались та не надавались в розумінні ст.149 КЗпП України в разі вирішення питання про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, що є не допустимим.

Згідно із статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один захід стягнення - догана або звільнення.

Як вбачається з оскаржуваного наказу його притягнуто за одне й те саме порушення двічі- оголошено догану та позбавлено 100% премії за березень 2021 року.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, мають бути вказані фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Факт порушення трудової дисципліни має бути зафіксовано Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин.

Оскільки, ним не було допущено порушення трудової дисципліни він вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Вважає, що діями відповідача йому спричинена моральна шкода в розмірі 22340,00 грн., яка полягає в тому, що після того як він дізнався про його незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності йому стало погано, він звернувся за медичною допомогою до медпункту Товариства, де йому встановили діагноз Гіпертонічний криз та надали направлення до сімейного лікаря. Під час розгляду 23.02.2021 року профспілковою організацією повідомлення відповідача №452/01 від 16.02.2021 року про надання згоди на притягнення його до дисциплінарної відповідальності він вимушений був декілька годин виправдовуватись перед колегами про вчинок, який не вчиняв. При цьому, він терпів сильні душевні хвилювання та сором, адже за час роботи на підприємстві з 1997 року він жодного разу до відповідальності не притягувався, до своїх обов`язків ставився відповідально та виконував їх сумлінно.

Просить визнати наказ Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" від 05.03.2021 року №78 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 неправомірним та скасувати його. Одночасно просить зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод залізобетонних шпал" нарахувати та провести виплату грошової премії ОСОБА_1 за березень 2021 року. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 22340 гривень. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" судові витрати понесені з розглядом справи.

7.04.2021 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових і електронних доказів щодо заперечення проти позову.

29.04.2021 року відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що заявлені вимоги не визнає і просить відмовити у задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

07.05.2021 року позивач подав відповідь на відзив .

16.11.2022 року було проведено повторний авторозподіл судової справи.

29.11.2022 року постановлено ухвалу про призначення у справі судового засідання 26.01.2023 року о 09 годині, з виликом свідків, клопотання про допит яких було подано стороною позивача.

Одночасно було роз`яснено, що неявка сторін або свідків в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору.

24.01.2023 року на адресу суду надійшла заява за підписом т.з.п. генерального директора ПРАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" про розгляд справи без участі представника товариства за наявними в матеріалах справи документами.

26.01.2023 року адвокат Немировський, який представляє інтереси позивача ОСОБА_1 подав заяву про відкладення розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув.

Підставою для відкладення розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, може бути, зокрема те, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона у справі дала особисті пояснення.

Відповідно до ст.128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Провадження у даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. При цьому, явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Згідно ст.278 ЦПК України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або)заперечення, якщо вони не були подані до першого судового засідання з поважних причини.

Такі підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахуванням того, що провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому чинний ЦПК України не містить перешкод в тому, що перше судове засідання у справі може бути по суті останнім, тому з врахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування проведення розгляду даної справи можливо за наявними письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що між сторонами виник спір, який регулюється нормами трудового законодавства.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 04.01.2018 року відповідно до наказу №11-ОС був призначений на посаду директора з матеріально-технічного постачання і збуту в ПрАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал".

З п.п.2.1, 2.5 розділу посадової інструкції директора з матеріально-технічного постачання і збуту ПрАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал", слідує, що останній здійснює керівництво фінансово-господарською діяльністю підприємства у сфері матеріально-технічного забезпечення, заготівлі та зберіганні сировини, збуту продукції на ринку та за договорами постачання, транспортного та адміністративно-господарського обслуговування, забезпечуючи ефективне та цільове використання матеріальних і фінансових ресурсів, зниження витрат, прискорення обороту обігових коштів; Бере участь у розробленні заходів ресурсозбереження і комплексного використання матеріальних ресурсів, удосконалення нормування витрат сировини, матеріалів і запасів матеріальних цінностей, поліпшення економічних показників роботи підприємства, підвищення виробництва, запобігання утворенню та ліквідації наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, а також перевитрат матеріальних ресурсів.

25.01.2021 року ОСОБА_1 отримав розпорядження в термін до 27.01.2021 року розробити та надати: 1. Стратегію комерційної діяльності Товариства на 2021 рік; 2. Заходи по збільшенню реалізації залізобетонної продукції стороннім організаціям з розбивкою по кварталам та місяцям в 2021 році для отримання прибутку; 3. Моніторинг ринку для визначення попиту на продукцію, пропозиції щодо розширення асортименту; 4. Аналіз цін на аналогічну продукцію для населення та пропозиції щодо конкурентоспроможності продукції; 5. Заходи по поліпшенню економічних показників Товариства у 2021 році.

15.02.2021 року ОСОБА_1 запропоновано надати письмові пояснення до 12.00 години 15.02.2021 року щодо невиконання Розпорядження від 25.01.2021 року № 05/01, термін виконання якого сплинув 27 січня 2021 року.

15.02.2021 року ОСОБА_1 подав пояснення на ім`я т.з.п. директора ПрАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" щодо невиконання Розпорядження від 25.01.2021 року № 05/01, в яких зазначив, що розпорядження перебуває в роботі, виконання у встановлені строки не можливе, у зв`язку з тим, що станом на 15.02.2021 року Фінансовий план підприємства та фінансовий план АТ "Укрзалізниця" не затверджено, договори на реалізацію продукції з філією "ЦБРК" та АТ "Укрзалізниця" не заключено, ціни на залізобетонну продукцію на 2021 рік з ЦУАЦ АТ "Укрзалізниця" не погоджені.

16.02.2021 року адміністрація ПРАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" направило повідомлення за №452/01 первинній профспілковій організації з питання надання згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Вказане повідомлення було розглянуто на засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації Коростенського заводу залізобетонних шпал 23.02.2021 року. У наданні згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани відмовлено та рекомендовано адміністрації позбавити премії директора з матеріально-технічного постачання і збуту ОСОБА_1 за підсумками роботи за лютий місяць 2021 року.

05.03.2021 року Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод залізобетонних шпал" видало наказ №78 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким ОСОБА_1 - директору з матеріально -технічного постачання і збуту оголошено догану та позбавлено 100% премії за березень 2021 року.

Даний наказ видано за одностороннє порушення працівником ст.21 КЗпП, на підставі ст. 139, 147 п.1 КЗпП України.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 140 КЗпП України, щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Згідно з статтею 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV Кодексу).

Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, а саме у КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

За змістом статей 147-1, 149 КЗпП України, статті 81 ЦПК України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Отже, виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

В наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акту чи акту локального нормо творення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

За обставинами справи встановлено, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності здійснено відповідачем без згоди профспілкового органу , що є порушенням вимог статті 252 КЗпП України, так як реалізувати своє право на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач міг лише за наявності попередньої згоди виборного профспілкового органу, членом якого є ОСОБА_1 ; дисциплінарне стягнення за указане в наказі порушення було накладено поза межами місячного строку, який визначений частиною першою статті 148 КЗпП України, оскільки датою виконання розпорядження було 27.01.2021 року, яка була встановлена самим відповідачем, тому порушення не може вважатися триваючим щоб давало підставу для застосування стягнення в межах строку, визначеного ч.2 ст.148 КЗпП.

Порушення процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності тягне за собою визнання оспорюваного наказу неправомірним та його скасування в цілому, тому зазначення в наказі одночасно про позбавлення премії за березень 2021 року не має правового значення для вирішення даного спору.

Вирішуючи вимогу про зобов`язання відповідача нарахувати та провести виплату грошової премії за березень 2021 року суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За змістом частини другої статті 2 вказаного Закону, у структурі заробітної плати передбачена додаткова заробітна плата, яка є винагородою за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість i за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні i компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань i функцій.

Згідно частин першої та другої статті 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Отже, суд позбавлений можливості оцінити підставність розміру преміювання та визначити розмір премій за індивідуальними та груповими показниками, так як це є прерогативою роботодавця, тому у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.

Вирішуючи вимогу про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин .

Враховуючи те, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

За роз`ясненнями, наведеними в пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (з наступними змінами), - відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, - обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, враховується встановлені обставини, характер порушення прав позивача, тривалість та обсяг спричинених моральних страждань, ступінь вини та протиправність дій відповідача, тяжкість та істотність вимушених змін у житті, зусилля, що вжиті ОСОБА_1 для відновлення своїх трудових прав.

У той же час, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що вказаний позивачем розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди в достатній мірі не обґрунтований та завищений, тому розмір відшкодування слід визначити в сумі 10 000,00 гривень.

З урахуванням наведеного, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих доказів , наявні підстави для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню на підставі ст.141 ЦПК України.

Так, відповідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадку надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір судових витрат встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.141 ЦПК України).

На підтвердження понесених судових витрат в справі наявні: квитанція про сплату судового збору на суму 1816 гривень та акт приймання-передачі послуг №1 до Договору про надання правничої (правової допомоги №27/21 від 30.03.2021 року, які визначені в сумі 8172 гривень.

Вищевказані суми понесених витрат підлягають стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 76 - 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.97, 147, 147-1, 148, 149, 237-1, 252 КЗпП України, Конституцією України, Законом України «Про оплату праці», -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" про визнання протиправними наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди задовольнити часткового.

Визнати неправомірним та скасувати наказ Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод залізобетонних шпал» від 05.03.2021 року №78 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод залізобетонних шпал» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10000 гривень.

У задоволенні вимоги про зобов`язання Приватне акціонерне товариство «Коростенський завод залізобетонних шпал» нарахувати та провести виплату грошової премії ОСОБА_1 за березень 2021 року відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод залізобетонних шпал» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 4470 гривень 63 копійки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача адвокат Немировський Валерій Іванович, місце знаходження: 11508, м.Коростень, пров. Миколи Куліша, 4, Житомирської області (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЖТ № 000769 видане Радою адвокатів Житомирської області 24 березня 2016 року).

Відповідач Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод залізобетонних шпал", місце знаходження: 11501, м.Коростень, вул.Маяковського, 78, Житомирська обл., ЄДРПОУ 00282406.

Суддя: О.М.Шульга