Рішення

від 30.01.2023 по справі 620/7537/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2023 року Чернігів Справа № 620/7537/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Чернігівській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.07.2022:

-№ 00025180901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 60,00 грн за порушення ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

-№ 00028190901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 86,670,00 грн за порушення ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

-№000028200901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 43335,00 грн за порушення ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

-№ 00028210901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 86670,00 грн за порушення ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

-№ 00028220901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 86670,00 грн за порушення ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

-№ 00028240901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 86670,00 грн за порушення ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що наказ про проведення фактичної перевірки №569-п від 12.07.2022 не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів Головним управлінням ДПС у Чернігівській області встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом. За відсутності вказаної інформації наказ про призначення фактичної перевірки є протиправним. Згідно Наказу про проведення фактичної перевірки, здійснено перевірку фізичної особи-підприємця, наказу про перевірку якого не видавалось, та застосовано до нього штрафні санкції, що є протиправним та таким, що порушує його законні права та інтереси.

Окрім того, позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію, та здійснює господарську діяльність згідно із КВЕД, внесеними до ЄДРПОУ, у частині вказаного нежитлового приміщення. У свою чергу, інша частина, загальною площею, 138,2 кв. метрів, вказаного приміщення згідно договору оренди № 1/20 від 01.01.2020 надана Приватному підприємству «Сіверпродукт» у платне тимчасове користування для розміщення магазину продовольчих товарів. Відповідно до наказу про прийняття на роботу № 16 К від 12.06.2020 ОСОБА_2 прийнята на роботу на посаду керуючого магазином, що належить ПП «Сіверпродукт», перевірка проводилась саме у присутності ОСОБА_2 та у неї ж відбиралися пояснення, але не встановлювався факт представництва вказаної особи ФОП ОСОБА_1 . Водночас, одним з видів господарської діяльності згідно із КВЕД, що здійснює ПП «Сіверпродукт» є 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах.

Відповідач у відзиві просив суд відмовити у задоволенні позову, зазначаючи про те, що на адресу Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшов лист від Головного управління Служби безпеки України в Чернігівській області із інформацією щодо зберігання і збуту підакцизних товарів, а саме цигарок невідомого походження без акцизних марок. Вказаний лист містив прохання організувати спільні заходи перевірки. Така перевірка і була проведена відповідачем, в ході якої були встановлені порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а також Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Так, відповідачем було зафіксовано продаж пачки цигарок за ціною 60,00 грн без застосування реєстратора розрахункових операцій та сплата за вказаний товар відбулась через застосунок Приват-24 на картковий рахунок ОСОБА_1 об 10:42 12.07.2022, квитанція P24AP24A409/3008P211346. Вказана пачка цигарок крім того не містила акцизної марки та на ній відсутнє застереження державною мовою про шкоду паління.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 30.12.1999 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради зареєстрований фізичною особою - підприємцем, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №512813 (а.с. 26). Відомості про державну реєстрацію позивача внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 26 зворот, 27). Відповідно до вказаного витягу видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є: 51.37.0 Дослідження кон`юктури ринку та виявлення суспільної думки; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна; 52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Як зазначає позивач він є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , в частині якого здійснює свою господарську діяльність, згідно КВЕД.

Відповідно до договору оренди № 1/20 від 01.01.2020 частина нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 передана Приватному підприємству «Сіверпродукт» у строкове платне тимчасове користування для розміщення магазину продовольчих товарів, загальною площею, 138,2 кв. метрів (а.с. 30-32).

Фактична передача приміщення по договору оренди підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 01.01.2020 (а.с. 33).

Приватне підприємство «Сіверпродукт» (код ЄДРПОУ 38709479) зареєстроване 17.05.2013 та здійснює господарську діяльність за КВЕД 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами (основний); 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах (а.с. 28-29).

Відповідно до реєстраційних посвідчень ПП «Сіверпродукт» має зареєстровані реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються за адресою господарської одиниці: АДРЕСА_1 (а.с. 35-38).

07.07.2022 на адресу Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшов лист начальника Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 07.07.2022 №74/5/2-1706 (а.с. 65), в якому міститься інформація щодо зберігання та збуту підакцизних товарів, а саме цигарок невідомого походження без акцизних марок з позначкою на пакуванні «duty free». Продаж вказаних цигарок здійснюється в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », реалізацію здійснює ФОП ОСОБА_1 , оплата проводиться на готівкою без внесення у касову звітність або переказом на картку АТ КБ «Приватбанк» (номер НОМЕР_2 ) вказаного ФОП. Інформація здійснена з метою організації спільних заходів, за результатами виказано прохання проінформувати управління (а.с. 65).

Так, на підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 12.07.2022 №569-п, направлень на перевірку від 12.07.2022 №1077 та №1078 працівниками податкового органу була проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 67, 68).

За результатами перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки від 12.07.2022 №1592/25/01/09/01, у якому зафіксовано факт продажу одиниці тютюнових виробів без наявності ліцензії на право роздрібного продажу тютюновими виробами у ФОП ОСОБА_1 , також зберігання на перевіряємій господарській одиниці тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (одна пачка тютюну (табак), без наявності марки акцизного податку встановленого зразка (а.с. 10-13).

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області винесено на ФОП ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення від 27.07.2022 (а.с. 14-25):

-№ 00025180901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 60,00 грн за порушення ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

-№ 00028190901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 86670,00 грн за порушення ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

-№000028200901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 43335,00 грн за порушення ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

-№ 00028210901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 86670,00 грн за порушення ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

-№ 00028220901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 86670,00 грн за порушення ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

-№ 00028240901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 86670,00 грн за порушення ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі також ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пункт 80.7 ст. 80 ПК України встановлює, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до статей 75, 80 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, фактичні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до вимог статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Так, пункт 80.2 ст. 80 ПК України встановлює, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Тобто, фактична перевірка проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 ст.80 Податкового Кодексу.

Відтак, для проведення фактичної перевірки мають існувати вказані вище фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки.

За вимогами пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Згідно з абзацом третім п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Системно проаналізувавши положення статей 75-81 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що вимоги до змісту наказу про призначення як планової документальної перевірки, так і позапланової документальної перевірки, документальної невиїзної перевірки, фактичної перевірки сформульовані лише в абз. 3 п. 81.1 ст. 81 згаданого кодексу, де вказано, що в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Зі змісту наказу № 569-п від 12.07.2022, контролюючим органом в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем вказані підпункти 80.2.5 п. 80.2, п. 80.9 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Крім того в наказі зазначено провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_1 з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального, дотримання порядку здійснення розрахункових операцій.

Досліджуючи пункт 80.2 ст. 80 ПК України, суд констатує, що зокрема підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Верховний Суд у постанові від 17.12.2020 (справа №520/12028/18) вказав на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення.

При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Таким чином, норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК передбачає дві самостійні підстави для проведення фактичної перевірки на підставі цього підпункту, у зв`язку з чим суд констатує, що наказ від 12.07.2022 №569-п містить як посилання на пункт ПК України так і конкретизацію саме підстави, а саме з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

У свою чергу, для вирішення питання щодо здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, слід перевірити, якими функціями, відповідно до законодавства, наділений податковий орган у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Так, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України (ст. 15 вказаного Закону).

Стаття 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлює, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Водночас, відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 ст. 19-1 ПК України 19-1.1.4. контролюючі органи здійснюють контроль за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів. Підпункт 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлює, що контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Крім того пунктом 228.2 статті 228 Податкового кодексу України визначено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України, контроль за переміщенням, зберіганням та реалізацією пального та спирту етилового здійснюють відповідні контролюючі органи.

Таким чином, контролюючий орган наділеній повноваженнями проводити фактичні перевірки за наявності передбачених законом обставин, зокрема, у разі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального щодо дотримання платником податків законодавства під час здійснення господарської діяльності у сфері обігу та реалізації підакцизних товарів, що також включає і застосування реєстраторів розрахункових операцій під час реалізації підакцизних товарів, зокрема, тютюнових виробів.

Повертаючись до наказу про проведення фактичної перевірки суд зазначає, що останній містить посилання на підпункти 80.2.5 п. 80.2, п. 80.9 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, а також Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Наказ з поміж іншого містить уточнення мети перевірки, а саме, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального, дотримання порядку здійснення розрахункових операцій.

В свою чергу, як зазначалося вище Податковий кодекс України надає контролюючому органу право для призначення та проведення фактичної перевірки за умови обов`язкової наявності однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 ст.80 Податкового Кодексу України.

Формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК, яким закріплено вимоги до змісту наказу про проведення перевірки, в тому числі необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

У судовій практиці прийнято розрізняти юридичну підставу, як елемент підстави для проведення перевірки, та фактичну підставу, яка розкриває сукупність обставин, що характеризують (зумовлюють) юридичну підставу. Відображенням юридичної підстави є наведення у наказі податкового органу відповідної норми ПК України, яка надає право для проведення перевірки. Відображенням фактичної підстави вважається наведення конкретних обставин (фактів), існування яких вказує на наявність юридичної підстави.

Наведення ж в наказі про проведення перевірки лише юридичної підстави не дає можливості ані платнику податків при вирішенні питання про допуск до фактичної перевірки, ані суду, під час розгляду спору щодо правомірності проведення перевірки, ідентифікувати, яка саме із підстав була обрана податковим органом під час прийняття цього рішення. За таких обставин перевірка судом наявності фактичних підстав позбавлена сенсу, оскільки відсутність в наказі посилання на конкретну юридичну підставу унеможливлює перевірку юридичної кваліфікації фактичної підстави як такої, що стала підставою для призначення перевірки.

Подібний підхід до оцінки правомірності наказу про проведення фактичної перевірки був застосований Верховним Судом, зокрема у постанові від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18. У вказаній справі Суд погодився з доводом касаційної скарги, що з аналізу спірного наказу неможливо встановити, що саме необхідно перевірити в межах цієї фактичної перевірки та що слугувало підставою для призначення такої перевірки.

Отже, можна зробити висновок, що, приймаючи рішення про проведення фактичної перевірки та оформлюючи відповідний наказ, контролюючий орган для належного визначення юридичної підстави, разом із відображенням підпункту відповідної статті Податкового кодексу України, зобов`язаний також вказати відповідну фактичну підставу.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 11.07.2022 у справі №120/5728/20-а.

У справі, що розглядається, судом досліджуючи наказ про проведення перевірки констатовано, що останній містить дату його видачі 12.07.2022, найменування контролюючого органу Головне управління ДПС в Чернігівській області, найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється, - ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), назву та адресу господарської одиниці магазин ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , вид перевірки - фактична, підстави для проведення перевірки, як юридичні підстави - визначені Податковим кодексом України, а також Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», так і фактичні підстави - наказ містить уточнення мети перевірки, а саме, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального, дотримання порядку здійснення розрахункових операцій; дату початку перевірки - з 12.07.2022, тривалість перевірки - 10 діб, період діяльності, який буде перевірятися, - з 12.07.2019 по день початку перевірки згідно даного наказу.

Враховуючи викладене, ГУ ДПС в Чернігівській області в повній мірі дотримано вимоги пункту 81.1 статті 81 ПК, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Спеціальним законом, що визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР).

Згідно із статтею 1 Закону №481/95-ВР у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до пунктів 226.1, 226.2 статті 226 ПК України в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Статтею 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

В силу статті 16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що марка акцизного податку є обов`язковим спеціальним знаком, що підтверджує легальність реалізації товару на території України, відсутність (пошкодження) якої на тютюнових виробах є підставою для накладення штрафних санкцій у випадку, зокрема, зберігання з метою продажу, реалізації таких товарів суб`єктом господарювання. У свою чергу, взаємовідносини в сфері реалізації конституційного права на провадження підприємницької діяльності, передбачають дотримання певних правил поведінки як суб`єктів господарювання, так і державних органів, уповноважених здійснювати регулюючі та контролюючі функції, забезпечувати прозорість та конкурентоспроможність у сфері ринкових відносин. Суттєвим важелем державного впливу на процес здійснення господарської діяльності є її ліцензування, що на законодавчому рівні врегульовує гарантоване Конституцією право на здійснення підприємницької діяльності, проте за умови отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Пунктом 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

Статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Заперечуючи проти встановлених податковим органом правопорушень позивач посилається на те, що наказ про фактичну перевірку взагалі стосується перевірки магазину, а не суб`єкта господарювання.

Водночас, суд зауважує, що наказом про проведення фактичної перевірки від 12.07.2022 визначено проведення перевірки саме фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в наказі міститься посилання на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого в АДРЕСА_1 , що є господарською одиницею провадження своєї діяльності суб`єктом перевірки (а.с. 9). Таким чином, суд вважає безпідставними твердження позивача про посилання в наказі щодо перевірки саме магазину а не суб`єкта господарювання.

В акті фактичної перевірки зазначено про ненадання журналу реєстрації перевірок контролюючих органів, в той час як матеріали справи містять копію такого журналу із записами від 12.07.2022 про фактичну перевірку працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на підставі направлень №1077 та №1078 від 12.07.2022 (а.с. 39-40).

Як зазначено позивачем, вказаний журнал перевірок належить ПП «Сіверпродукт», директор якого була присутня під час проведення фактичної перевірки. Саме Приватне підприємство «Сіверпродукт» здійснює за видами своєї господарської діяльності роздрібну торгівлю тютюновими виробами, орендуючи частину приміщення за адресою господарської одиниці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі договору оренди нежитлового приміщення.

В той же час, суд критично відноситься до тверджень позивача про те, що журнал перевірок належить саме ПП «Сіверпродукт», оскільки із долученої до позовної заяви ОСОБА_1 копії двох внутрішніх сторінок журналу про приналежність останнього приватному підприємству свідчить лише допис, що здійснений від руки зверху однієї сторінки «ПП «Сіверпродукт» НОМЕР_3 » (а.с. 39-40).

Також, із акту перевірки вбачається, що в ході такої встановлено реалізацію тютюнових виробів (однієї пачки цигарок за ціною 60,00 грн, оплата за яку була проведена шляхом зарахування коштів на картковий рахунок ФОП ОСОБА_1 через застосунок Приват24 об 10:42 год, без застосування реєстратора розрахункових операцій, реалізована пачка цигарок не маркована маркою акцизного податку, а також на пачці не зазначено державною мовою щодо застереження шкоди паління, мінімальні роздрібні ціни на пачці відсутні. Накладні на товар (цигарки) не надані. Всього товару (цигарок) в торговому залі знаходилось на загальну суму 43335,00 грн. В ході перевірки встановлено відсутність ліцензії на право роздрібного продажу тютюнових виробів ФОП ОСОБА_1 .

Згідно із поясненнями директора магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 остання повідомила, що 12.07.2022 було реалізовано пачку цигарок в магазині ОСОБА_3 по ціні 60 грн на картковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , при цьому чек не видавався, акцизна марка на пачці відсутня, а в магазині наявні тютюнові вироби без акцизних марок на загальну суму 43335,00 грн. Цигарки, які наявні в магазині вони отримали в березні 2022 року під час ведення бойових дій в місті Чернігові. В зв`язку з тим, що на той час велись постійні обстріли постачальник не зміг надати відповідні документи на товар (а.с. 34, 63).

Також із наданих пояснень продавця магазину ОСОБА_6 , чек вона не видала, оскільки цигарки не занесені в касу (а.с.64).

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , з-поміж іншого зазначив, що акт перевірки не містить жодного доказу належності позивачеві пачки цигарок, стосовно реалізації якої податковим органом встановлені порушення законодавства. До того ж, відповідачем для підтвердження факту реалізації позивачем тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку не надано доказів реалізації чи зберігання цих виробів саме позивачем.

Також позивач зазначає, що він дійсно не має ліцензії на продаж тютюнових виробів, окрім того, у видах господарської діяльності згідно із КВЕД відсутній такий вид діяльності як 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах, що, на думку позивача, підтверджує факт відсутності у ФОП ОСОБА_1 обов`язку отримувати ліцензію на продаж тютюнових виробів та відсутність факту правопорушення з його боку, яке визначено податковим органом.

Надаючи оцінку вказаним вище обґрунтуванням позивача суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частини 1, 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В той же час, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Так, в акті перевірки зазначено, що за реалізований товар (пачку цигарок) оплата відбувалась через застосунок Приват24 шляхом перерахування коштів на картковий рахунок саме ОСОБА_1 . Про цей факт зазначили у своїх поясненнях і ОСОБА_2 і продавець ОСОБА_6 . В акті перевірки щодо вказаного факту міститься зафіксований час такого розрахунку та номер квитанції.

Таким чином, спірний товар не просто знаходився в приміщенні господарської одиниці магазину, а був реалізований із зарахуванням коштів за цей товар на рахунок позивача, що і було зафіксовано перевіряючими особами. Саме факт розрахунку за товар без застосування реєстратора розрахункових операцій із зарахуванням коштів на картковий рахунок особи позивача є доказом зв`язку проведеної операції з продажу спірного тютюнового виробу із ОСОБА_1 .

В контексті спірних правовідносин та зважаючи на предмет доказування у даній справі, головним є факт приналежності товару особі, до якої застосовані санкції за порушення законодавства в частині реалізації тютюнових виробів та дотримання порядку здійснення розрахункових операцій.

Обґрунтовуючи відсутність в своїх діях порушення вимог чинного законодавства, позивач всі свої пояснення звів до того, що податковим органом не доведено реалізацію чи зберігання тютюнових виробів саме позивачем і безпосередньо в приміщенні магазину.

В той же час, ОСОБА_1 не надав доказів, які б спростували факт зарахування грошових коштів на його картковий рахунок в час та дату, які вказано в акті перевірки із конкретизацією номера квитанції, тоді як особа, власник карткового рахунку, має можливість самостійно отримати необхідну статистику переказів за відповідну дату через застосунок Приват24.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем в ході розгляду цієї справи не надано суду належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, які б спростовували зв`язок позивача зі зберіганням та реалізацією тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, без застосування реєстратора розрахункових операцій та без ліцензії, що дає право на таку реалізацію.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію відповідача, покладену в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в той час як доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС України у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966.

Дата складення повного рішення суду - 30.01.2023.

Суддя Ю. О. Скалозуб