Постанова

від 24.05.2023 по справі 620/7537/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/7537/22 Суддя першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Бєлової Л.В., Бужак Н.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2022 №00025180901, №00028190901, №000028200901, №00028210901, №00028220901, №00028240901.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , а саме - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », призначена і проведена ГУ ДПС у Чернігівській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України. Підкреслив, що факт реалізації тютюнових виробів саме ФОП ОСОБА_1 без застосування реєстратора розрахункових операцій та за відсутності відповідної ліцензії підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Крім того, наголосив, що продана пачка цигарок не маркована маркою акцизного податку, на ній не зазначено державною мовою застереження щодо паління та мінімальної роздрібної ціни. Окремо зауважив, що будь-яких документів на тютюнові вироби, що зберігалися у магазині, Позивачем не надано.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його повністю та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що, по-перше, ФОП ОСОБА_1 не є суб`єктом перевірки з огляду на те, що магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » належить ПП «Сіверпродукт» і саме його працівники здійснювалися відпуск товару, а відтак Позивач чи його представник не був присутній під час здійснення контролюючого заходу, по-друге, Відповідачем не було доведено причинно-наслідковий зв`язок факту продажу пачки цигарок з фактом нібито зарахування на картковий рахунок Позивача коштів, як і не доведено ГУ ДПС у Чернігівській області належності цигарок ФОП ОСОБА_1 взагалі, по-третє, наказ про проведення перевірки оформлений з порушенням вимог чинного законодавства, що зумовило складання акта перевірки щодо неналежного суб`єкта, по-четверте, Позивача двічі притягнуто до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення, а також за порушення, яке не було зафіксовано в акті перевірки.

Після усунення визначених в ухвалі від 07.03.2023 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023 було відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 04.04.2023.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 витребувано у ГУ ДПС у Чернігівській області і АТ КБ «Приватбанк» ряд документів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2023 витребувано у ГУ ДПС у Чернігівській області додаткові документи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати в частині, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області у зв`язку з отриманням листа Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 07.07.2022 №74/5/2-1706 (а.с. 65) на підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 12.07.2022 №569-п (а.с. 9) і направлень на перевірку від 12.07.2022 №1077 та №1078 (а.с. 67-68) у липні 2022 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 - магазину за адресою АДРЕСА_1 , висновки якої зафіксовані в акті від 12.07.2022 №1592/25/01-09/01 (а.с. 61-62).

У ході перевірки встановлено реалізацію тютюнових виробів без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме - при реалізації однієї пачки цигарок Luke Strike за ціною 60,00 грн розрахунковий документ не видавався, реєстратор розрахункових операцій не застосовувався. Розрахунок було проведено через застосунок «Приват24» з карткового рахунку в сумі 60,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) о 10:42 12.07.2022, квитанція №Р24АР24А40913008D211346.

Також встановлено, що пачка цигарок Luke Strike не маркована маркою акцизного податку, на пачці не зазначено державною мовою про застереження шкоди паління та на ній відсутня мінімальна роздрібна ціна. Накладні на цигарки, зазначені у поясненні, до перевірки не надані. Товару (цигарок) в торговому залі знаходилося на загальну суму 43 335 грн.

Крім іншого, встановлено відсутність ліцензії на право роздрібного продажу тютюнових виробів у ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ).

Викладене за висновками перевірки свідчить про порушення суб`єктом господарювання:

- п. 1, п. 2, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон про РРО);

- ст. 11, ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі Закон);

- п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України (далі - ПК України);

- п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі - Положення №1251).

Із вказаним актом фактичної перевірки ознайомлено директора магазину ОСОБА_2 , яка також отримала його примірник 12.07.2022 (а.с. 62, зворотній бік).

За наслідками перевірки контролюючим органом 27.07.2022 прийняті податкові повідомлення-рішення форми «С»:

- №00028180901, яким за порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону про РРО на підставі пп. 54.3.3 п. 54.2 ст. 54 ПК України та п. 1 ст. 17 Закону про РРО до Позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 60 грн (а.с. 14-15);

- №00028190901, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону про РРО на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та ст. 20 Закону про РРО до Позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 86 670 грн (а.с. 16-17);

- №00028240901, яким за порушення ст. 11 Закону на підставі пп. 54.3.3 п. 54.2 ст. 54 ПК України та абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону до Позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 86 670 грн (а.с. 18-19);

- №00028220901, яким за порушення ст. 11 Закону на підставі пп. 54.3.3 п. 54.2 ст. 54 ПК України та абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону до Позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 86 670 грн (а.с. 20-21);

- №00028210901, яким за порушення ч. 21 ст. 15 Закону на підставі пп. 54.3.3 п. 54.2 ст. 54 ПК України та абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону до Позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 86 670 грн (а.с. 22-23);

- №00028200901, яким за порушення ч. 60 ст. 15 Закону на підставі пп. 54.3.3 п. 54.2 ст. 54 ПК України та ч. 2 ст. 17 Закону до Позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 43 335 грн (а.с. 24-25).

Суд першої інстанції також встановив, що у поясненнях директор магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 повідомила, що 12.07.2022 було реалізовано пачку цигарок в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за ціною 60 грн на картковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , при цьому чек не видавався, акцизна марка на пачці відсутня, а в магазині наявні тютюнові вироби без акцизних марок на загальну суму 43335,00 грн. Цигарки, які наявні в магазині, вони отримали в березні 2022 року під час ведення бойових дій в місті Чернігові. У зв`язку з тим, що на той час велись постійні обстріли, постачальник не зміг надати відповідні документи на товар (а.с. 34, 63).

Крім того, із змісту наданих пояснень продавця магазину ОСОБА_3 вбачається, чек вона не видала, оскільки цигарки не занесені в касу (а.с. 64).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 19-1, 75, 80, 81, 226, 228 ПК України, ст. ст. 3, 15, 17 Закону про РРО, ст. ст. 1, 11, 15, 16, 17 Закону, суд першої інстанції, з урахуванням позицій Верховного Суду у справах №520/12028/18, 1440/2045/18, 120/5728/20-а, прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки належними і допустимими доказами не спростовується встановлені у ході перевірки факти зв`язку ФОП ОСОБА_1 із зберіганням та реалізацією тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, без застосування реєстратора розрахункових операцій та без ліцензії, яка дає право на здійснення такого виду господарської діяльності.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на таке.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно абз. абз. 1-2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Приписами пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

У постановах від 01.06.2022 (справа №520/7331/21), від 17.05.2022 (справа №520/592/21), від 12.08.2021 (справа №140/14625/20), від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), від 05.11.2018 (справа №803/988/17), від 20.03.2018 (справа №820/4766/17) тощо Верховний Суд вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У свою чергу, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №320/8042/21, від 19.10.2022 у справі №560/4883/21, від 06.07.2022 у справі № 420/1242/21, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4766/17, від 22.05.2018 у справі № 810/1394/16.

Крім іншого, як було встановлено раніше, на адресу ГУ ДПС у Чернігівській області від Управління Служби безпеки України в Чернігівській області надійшов лист від 07.07.2022 №74/5/2-1706 (а.с. 65), в якому контролюючий орган повідомлялося про отримання Управлінням інформації щодо зберігання та збуту підакцизних товарів, а саме цигарок невідомого походження без акцизних марок з позначкою на пакуванні «duty free». Продаж указаних цигарок, як зазначено у листі, здійснюється у продовольчому магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Реалізацію здійснює ФОП ОСОБА_1 . Оплата за вказані підакцизні товари здійснюється готівкою без внесення у касову звітність чи переказом на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» (номер НОМЕР_2 ) вищезазначеного ФОП.

Викладене, на переконання судової колегії, свідчить про виникнення у ГУ ДПС у Чернігівській області права на проведення фактичної перевірки магазину ФОП ОСОБА_1 на підставі сукупності визначених у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстав.

Колегія суддів зауважує, що матеріалами справи підтверджується, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена на підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 12.07.2022 №569-п «Про проведення фактичної перевірки», яким відповідно до вимог пп. 80.2.5 п. 80.2, п. 80.9 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України та інших нормативних актів приписано провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_1 , з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального, дотримання порядку здійснення розрахункових операцій (а.с. 9).

Крім того, матеріали справи свідчать, що відповідно до направлень на перевірку від 12.07.2022 №1077 та №1078 розпочалася фактична перевірка Позивача та у зазначених направленнях директор магазину ОСОБА_2 зазначила про те, що їй пред`явлені службові посвідчення та відповідні направлення й вручено копію наказу від 12.07.2022 №569-п про проведення фактичної перевірки, а в акті перевірки від 12.07.2022 №1592/25/01/09/01 зазначено, що перевірку здійснено у присутності директора магазину ОСОБА_2. і продавця ОСОБА_3 . Тобто, контролюючим органом було дотримано вимог щодо призначення і проведення перевірки Позивача, встановлених положеннями чинного податкового законодавства.

Указані висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у вже згаданих вище постановах від 03.11.2022 у справі №320/8042/21 та від 19.10.2022 у справі №560/4883/21.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з метою перевірки аргументів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є працівниками ПП «Сіверпродукт», ухвалами від 10.04.2023 та від 01.05.2023 у ГУ ДПС у Чернігівській області було витребувано ряд документів.

Так, із змісту наданих Відповідачем відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (форми №1ДФ) за 3 квартал 2022 року, поданих ПП «Сіверпродукт» (а.с. 151-152, 155-158), а також витягу про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 188-189) вбачається, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебували у трудових відносинах виключно з ПП «Сіверпродукт». Ці обставини підтверджуються також наданим Позивачем листом підприємства від 25.04.2023 №96 (а.с. 169), а також копіями наказів ПП «Сіверпродукт» від 28.10.2021 №77к (а.с. 170) та від 12.06.2020 №16К (а.с. 171).

Поряд з цим, судова колегія зауважує, що аналіз змісту відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (форми №1ДФ) за 1 місяць 3 кварталу 2022 року, поданого ПП «Сіверпродукт» до ГУ ДПС у Чернігівській області (а.с. 155-156), а також витягу про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_3 (а.с. 188) свідчить, що у липні 2022 року (у місяці проведення перевірки) указана особа не отримувала будь-яких виплат від ПП «Сіверпродукт». Водночас, як було встановлено у ході перевірки та вбачається з матеріалів справи, а також підтверджується постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 03.08.2022 у справі №750/3844/22 (а.с. 159), саме ОСОБА_3 здійснено 12.07.2022 продаж цигарок «Lucky Strike» без застосування реєстратора розрахункових операцій.

При цьому, зважаючи на те, що факт продажу зазначеної пачки цигарок здійснено саме ОСОБА_3 , а оплата за підакцизний товар здійснювалася шляхом переказу грошових коштів посадової особи Відповідача на картковий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується наданою АТ КБ «Приватбанк» на вимогу суду квитанцією (а.с. 185), копія якої також надана і ГУ ДПС у Чернігівській області (а.с. 154), судова колегія приходить до висновку, що фактична перевірка була проведена із дотриманням вимог п. 80.7 ст. 80 ПК України у присутності особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Викладеним, на переконання судової колегії, спростовується посилання Апелянта і на порушення посадовими особами Відповідача вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України в частині суб`єкта пред`явлення службових посвідчень, вручення наказу і направлень на проведення перевірки, оскільки, як було встановлено раніше, остання проводилася за участі особи, яка фактично здійснювала розрахункові операції, а одночасне вручення (пред`явлення) декільком особам указаних документів норми Податкового кодексу України не передбачають.

Перевіряючи правильність позиції суду першої інстанції щодо обґрунтованості прийнятих контролюючим органом спірних у цій справі індивідуальних актів, судова колегія з урахуванням доводів апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 3 Закону суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Отже, положеннями Закону про РРО передбачено як обов`язок суб`єкта господарювання проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через реєстратори розрахункових операцій і видавати в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, так і обов`язок вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено судом першої інстанції, всупереч наведених вимог ФОП ОСОБА_1 здійснено продаж однієї пачки цигарок без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа. Крім іншого, будь-яких відомостей щодо походження цигарок загальною вартістю 43 335 грн, які перебували у магазині, Позивачем не надано.

Посилання Апелянта на те, що матеріалами справи взагалі не підтверджується як факт продажу пачки цигарок без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі розрахункового документа, як і належності залишку цигарок саме ФОП ОСОБА_1 , судова колегія оцінює критично, оскільки, по-перше, встановлений вище факт переказу на картковий рахунок Позивача коштів в якості передумови для придбання фізичною особою пачки цигарок є, на переконання суду апеляційної інстанції, свідченням саме здійснення операції з роздрібного продажу тютюнових виробів, по-друге, належність цих цигарок саме Позивачу підтверджується й тим, що їх купівля здійснювалася у спосіб перерахунку коштів на картковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , а не будь-якої іншої особи, зокрема, ПП «Сіверпродукт».

Згідно п. 1 ст. 17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону про РРО встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону про РРО, а третій - з пункту 2 статті 3 цього ж Закону. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Указаний висновок відповідає позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 02.02.2023 у справі № 500/6845/21.

Відтак, враховуючи, що ФОП ОСОБА_1 не було проведено розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій, а також не видано покупцю розрахунковий документ, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість накладення на Позивача штрафу у розмірі 60,00 грн згідно податкового повідомлення-рішення №00028180901.

Крім того, відповідно до ст. 20 Закону про РРО до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз змісту норми статті 20 Закону про РРО свідчить, що підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром), позаяк за відсутності облікованих товарів їх реалізація є неможливою та не відбувається.

Такий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 15.08.2018 у справі №815/2751/16, від 13.08.2020 у справі №826/13537/17 та від 21.01.2021 у справі № 826/12449/17.

Відтак, оскільки належними і допустимими доказами підтверджується факт перебування у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому здійснює господарську діяльність, зокрема, ФОП ОСОБА_1 , належних йому цигарок на загальну суму 43 335,00 грн без будь-яких документів на цей товар, то застосування Відповідачем до Позивача штрафних санкцій у розмірі 86 670,00 грн згідно спірного податкового повідомлення-рішення №00028190901 є обґрунтованим.

Надаючи оцінку позиції суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00028240901 та №00028220901, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 228.2 ст. 228 Податкового кодексу України контроль за наявністю марок акцизного податку на пачках (упаковках) тютюнових виробів та на ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України, контроль за переміщенням, зберіганням та реалізацією пального та спирту етилового здійснюють відповідні контролюючі органи.

Приписи п. 228.3 ст. 228 ПК України визначають, що у разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Згідно п. 228.9 ст. 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Відповідно до п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

У пункті 226.3 ст. 226 ПК України визначено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 226.5 ст. 226 ПК України).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону маркування тютюнових виробів, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином - на кожній одиниці тютюнової продукції (сигареті, цигарці тощо) вказується власна назва виробу.

На кожній пачці, коробці або сувенірній коробці вказується: найменування суб`єкта господарювання-виробника або тютюнової компанії; загальна та власна назви; наявність фільтруючого мундштука; кількість одиниць у пачці, коробці чи в сувенірній коробці; відомості щодо вмісту смоли та нікотину в диму однієї сигарети (щодо сигарет), які наносяться на зовнішню поверхню однієї меншої сторони упаковки тютюнових виробів і займають не менше 15 відсотків площі цієї сторони; медичні попередження, які наносяться відповідно до вимог, зазначених у цій частині статті; штриховий код.

На упаковці (за виключенням прозорих обгорток), в якій вироби знаходяться в пачках або коробках, вказується: загальна та власна назви виробу; кількість одиниць продукції в упаковці; медичні попередження, які наносяться відповідно до вимог, зазначених у цій частині статті; штриховий код.

Основне медичне попередження споживачів тютюнових виробів «Куріння вбиває» зазначається на одній більшій зовнішній стороні упаковки (коробки, пачки). На другій більшій зовнішній стороні упаковки (коробки, пачки) тютюнових виробів зазначається додаткове медичне попередження у вигляді одного з десяти текстових написів такого змісту: «Куріння викликає рак легенів», «Куріння викликає залежність від тютюну (нікотинову залежність) - не починайте курити!», «Курці помирають рано», «Куріння викликає старіння шкіри», «Куріння знижує здатність жінок народжувати дітей», «Відмова від куріння значно зменшує ризик небезпечних серцевих захворювань і захворювань легенів», «Куріння руйнує артерії, викликає серцеві напади та інсульт», «Куріння може викликати повільну та болісну смерть», «Куріння під час вагітності завдає шкоди вашій дитині», «Куріння пошкоджує сперму і може призвести до імпотенції» і кольорового малюнка (малюнків) та/або піктограми (піктограм). Кожен варіант текстових написів додаткових медичних попереджень наноситься виробником тютюнових виробів на упаковки (коробки, пачки) тютюнових виробів почергово.

Основне та додаткове медичні попередження споживачів тютюнових виробів мають бути розміщені у визначеному виробником або імпортером тютюнових виробів на упаковці (коробці, пачці) місці в рамці чорного кольору шириною не менше ніж три міліметри. Площа, обмежена рамкою, включаючи площу самої рамки, має становити не менше 50 відсотків площі зовнішньої поверхні більшої зовнішньої сторони упаковки (коробки, пачки) тютюнових виробів. Тексти основного та додаткового медичних попереджень споживачів тютюнових виробів, що зазначаються на кожній упаковці (коробці, пачці) тютюнових виробів, мають бути чіткими, надрукованими чорним жирним шрифтом на білому фоні рядковими літерами, крім першої літери попередження, і розміщуватися таким чином, щоб забезпечити цілісність тексту при відкриванні тютюнового виробу у спосіб, зазначений на його упаковці, та не перекриватися іншою друкованою інформацією або марками акцизного збору.

Знаки для товарів і послуг на тютюнових виробах виконуються мовою та у вигляді зареєстрованого оригіналу або зображення, наведеного в прийнятій на розгляд заявці на реєстрацію знака для товарів і послуг.

За правилами абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 20 Положення №1251 закріплено, що маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, у ході перевірки працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області було виявлено, що на території магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » знаходяться цигарки на загальну суму 43 335,00 грн, на яких відсутні марки акцизного податку, а також відсутні медичні попередження державною мовою.

При цьому Чернігівський окружний адміністративний суд правильно підкреслив, що факт допущення ФОП ОСОБА_1 цих порушень підтверджується матеріалами справи, зокрема, поясненнями директора магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Заперечуючи такі висновки суду першої інстанції, Апелянт наголошує на тому, що матеріалами справи не підтверджується, що цигарки взагалі належать ФОП ОСОБА_1 . Разом з тим, як було підкреслено раніше, належність їх саме Позивачу випливає з матеріалів справи та останнім жодним чином не спростовано.

Відповідно до абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що Позивачем здійснювалися зберігання та реалізація тютюнових виробів (цигарок) у пачках без марок акцизного податку, що свідчить про обґрунтованість накладення на останнього штрафних санкції у розмірі 86 670,00 грн та у розмірі 86 670,00 грн на підставі абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону у розмірі 200 відсотків вартості товару (43 335,00 грн).

Викладеним спростовується посилання Апелянта на те, що податковими повідомленнями-рішеннями №00028240901 та №00028220901 до нього двічі застосовано штрафні санкції за одне й те ж саме порушення.

Щодо висновків суду першої інстанції про правомірність прийнятого ГУ ДПС у Чернігівській області податкового повідомлення-рішення №00028210901, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Приписи ч. 21 ст. 15 Закону визначають, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Отже, виключно за наявності відповідної ліцензії у суб`єкта господарювання виникає право роздрібної торгівлі або тютюновими виробами.

Водночас, як було встановлено раніше, будь-яких доказів наявності у ФОП ОСОБА_1 такої ліцензії матеріали справи не містять, указані обставини учасниками справи не заперечуються. При цьому факт здійснення такої господарської діяльності підтверджується документально, на чому вже неодноразово було наголошено вище.

Згідно абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Відтак, на переконання судової колегії, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі у розмірі 86 670,00 грн на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару (податкове повідомлення-рішення №00028210901).

З приводу позиції Чернігівського окружного адміністративного суду про обґрунтованість висновків ГУ ДПС у Чернігівській області про порушення ФОП ОСОБА_1 положень ч. 60 ст. 15 Закону, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 60 ст. 15 Закону зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єктів господарювання зберігати, зокрема, тютюнові вироби виключно в спеціальних місцях зберігання.

При цьому, згідно статті 1 Закону місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Відповідно до п. 2.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251, до Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Приписи ч. 63 ст. 15 Закону визначають, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Згідно абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що єдиним доводом контролюючого органу на підтвердження наявності зазначених правопорушень, як вказано в акті перевірки, є відсутність ліцензії.

Поряд з цим, судом першої інстанції не враховано, що магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому ФОП ОСОБА_1 здійснював продаж тютюнових виробів, є місцем реалізації, а не місцем зберігання тютюнових виробів, оскільки в ньому безпосередньо здійснюється роздрібна торгівля такими виробами, що не підпадає під ознаки місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тому не потребує внесення до Єдиного реєстру.

Аналогічну позицію щодо застосування указаних норм права висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.03.2023 у справі № 820/3951/15.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає помилковою позицію суду першої інстанції про правомірність прийнятого ГУ ДПС у Чернігівській області податкового повідомлення-рішення від 27.07.2022 №00028200901.

У свою чергу з приводу аргументів апеляційної скарги про те, що податковими повідомленнями-рішеннями від 27.07.2022 №00028210901 та №00028200901 до Позивача застосовані санкції за порушення, на які відсутні посилання в акті перевірки, судова колегія зауважує, що в акті перевірки від 12.07.2022 №1592/25/01/09/01 зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема, вимог ст. 15 Закону, чим спростовується посилання суб`єкта господарювання на те, що про порушення її норм контролюючим органом не було зазначено.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00028200901 у зв`язку з неможливістю притягнення суб`єкта господарювання, який не має ліцензії на торгівлю тютюновими виробами, до відповідальності за порушення місця їх зберігання, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Чернігівського окружного адміністративного суду про необґрунтованість всіх позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - скасувати в частині.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ФОП ОСОБА_1 витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, в сумі 1 083,43 грн, сплачених за подання позовної заяви (433,37 грн) та апеляційної скарги (650,06 грн) пропорційно до задоволених майнових позовних вимог (11,11 %). При цьому судова колегія зауважує, що ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем адміністративного позову майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 липня 2022 року №00028200901.

Прийняти в указаній частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ ВП 44094124) податкове повідомлення-рішення від 27 липня 2022 року №00028200901.

Стягнути з Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ ВП 44094124) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 1 083 (одна тисяча вісімдесят три) гривні 43 копійки.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Бєлова

Н.П. Бужак

Повний текст постанови складено та підписано 24 травня 2023 року.