Постанова

від 25.01.2023 по справі 480/492/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 р. Справа № 480/492/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2022, суддя В.О. Павлічек, по справі № 480/492/22

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому"

про надання дозволу на погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Сумській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- надати Головному управлінню ДПС у Сумській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому» за рахунок коштів такого платника, отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 позов задоволено частково.

Надано Головному управлінню ДПС у Сумській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому» у розмірі 1 004 102,08 грн. за рахунок коштів такого платника, отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому» (далі - відповідач), не погоджуючись з рішеннямсуду першої інстанції в частині задоволення позову, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просило його скасувати в цій частиніта прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про не врахування судом першої інстанції, що контролюючим органом не доведено наявність податкового боргу в заявленому розмірі; товариство регулярно здійснює платежі щодо сплати орендної плати.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що зважаючи на російську агресію, пересування територією України на даний час може становити загрозу для життя та здоров`я, а тривалі відключення електроенергії зумовили необхідність у додатковому часі для ознайомлення з матеріалами справи та забезпечення участі в даній справі представника.

Дослідивши зазначене клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено та який діє на теперішній час.

Заходи, запроваджені Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, лише покладають на учасників справи додаткові обов`язки щодо дотримання правил воєнного стану, та не перешкоджають, зокрема відповідачу та його представнику, на підставі ст. 195 КАС України звернутись до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Таким чином, звертаючись до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, представником відповідача не зазначено які саме обмежувальні заходи перешкоджали йому взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Крім того, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим, в силу приписів ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому"зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Сумській області згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За підприємством обліковуваєся податковий борг в сумі 1 041 555,50 грн.

22.10.2012 контролюючим органом винесено та направлено податкову вимогу від № 830 на суму 100 904,71 грн, яка отримана відповідачем, протеборг несплачено.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду 21.01.2021 р. по справі № 480/3848/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2021 року, було частково задоволено позов Головного управління ДПС у Сумській області та стягнуто з ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 122,96 грн.; орендної плати з юридичних осіб в сумі 466 627,14 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду 25.10.2021 р. по справі № 480/92/21 задоволено позов Головного управління ДПС у Сумській області та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю"Сумської фірми"Усе для дому " за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 24 955,18 грн.; орендної плати з юридичних осіб в сумі 565 392,47 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем всієї суми боргу, 23.10.2012 року рішенням податкового органу № 88описано майно, що перебуває у власності "Сумської фірми"Усе для дому" у податкову заставу, тапроведено опис майна, про що складено акти від 31.01.2013 року № 5 та від 22.02.2017 року № 2. Загальна сума майна визначена у загальному розмірі 2 914 116,80 грн.

Також позивач направив до банків, що обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення, які повернуто без виконання у зв`язку з тим, що кошти на рахунках платника відсутні та, що страхові кошти, зараховані на окремі рахунки не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Позивач, посилаючись на вказані обставини та наявність підстав, встановленихстаттею 95 ПК України, звернувся до суду із даним позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом вжито всіх заходів щодо погашення податкового боргу відповідача, шляхом звернення до суду із вимогою про стягнення податкового боргу, опису майна, направлення інкасових доручень, які повернулись без виконання, що є підставою для погашення суми боргу ( 1004102,08 грн) за рахунок майна підприємства, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому, судом враховано, що до розрахунку податкового боргу (1 041 555,50 грн.) було також включено податкове зобов`язання з орендної плати в сумі 37 453,42 грн (основний борг - 20 425,98 грн, штрафні санкції, визначені податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2013 № 0001941502 - 10 212,99 грн, та 6 814,45 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну сплату зазначено податкового зобов`язання, у стягненні якого рішенням Сумського окружного адміністративного суду 21.01.2021 р. по справі № 480/3848/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2021 року, було відмовлено).

Колегія суддів, враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбаченіст. 308 КАС України, зазначає наступне.

Відповідно до ч.2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України(далі- ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК Українивстановлено, що платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.87.2 ст. 87 ПК Україниджерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів88.1,88.2 ст. 88 ПК Україниз метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами п.89.1 ст. 89вказаногоКодексуправо податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному впункті 100.11статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з п.89.2 ст. 89 ПК Україниз урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Відповідно до п.89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннямистатті 95 ПК України.

Пунктами95.1та 95.2 ст.95 ПК Українивстановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п.95.4 ст. 95 ПК Україниконтролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність грошових коштів (готівкових та/або на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків); наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. При цьому, вимога пункту95.1 статті 95 ПК Українищодо першочергового використання контролюючим органом як джерела погашення податкового боргу грошових коштів, які належать платнику податків, стосується як коштів на банківських рахунках, так і готівки.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 25.03.2021 у справі № 804/5613/17, від 20.12.2021 у справі № 813/2617/17.

Судовим розглядом встановлено, що з метою виконання рішення суду та стягнення податкового боргу, податковим органом надсилались до банківських установ, в яких відкриті рахунки відповідача інкасові доручення, які повернуто без виконання.

Крім того, у зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, відповідачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу та складені акти опису майна.

Опис майна у податкову заставу було погоджено з платником податків, про що свідчить відповідний підпис представника відповідача на актах.

Як станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, так і на час апеляційного розгляду, докази погашення згаданої вище заборгованості відсутні.

Відтак, позивач дотримався встановленої ПК України процедури погашення заборгованості платника податків, однак, заходи, спрямовані на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо доводів апелянта про те, що контролюючим органом не доведено наявність податкового боргу в заявленому розмірі, колегія суддів зазначає, що факт наявності податкового боргу у відповідача підтверджується витягом з інтегрованої картки платника.

Щодо доводів апелянта про здійснення ним регулярних платежів стосовно сплати орендної плати, колегія суддів зазначає, що кошти, які надходять від відповідача, зараховуються в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати визначеного платником податків, та не є достатніми для погашення податкової заборгованості.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно дост. 316 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 по справі № 480/492/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий Постанова складена в повному обсязі 31.01.2023