Ухвала

від 09.06.2023 по справі 480/492/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 червня 2023 року

м. Київ

справа № 480/492/22

адміністративне провадження № К/990/20606/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Сумська фірма «Усе для дому» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі №480/492/22 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Сумській області (ГУ ДПС) до ТОВ «Сумська фірма «Усе для дому» про надання дозволу на погашення податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023, позов задоволено частково: надано ГУ ДПС дозвіл на погашення суми податкового боргу ТОВ «Сумська фірма «Усе для дому» у розмірі 1 004 102,08 грн за рахунок коштів такого платника, отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

05.06.2023 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені вище судові рішення.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову обґрунтований посиланням на встановленні в судовому процесі факти, що у ТОВ «Сумська фірма «Усе для дому» є податковий борг у розмірі 1 004 102,00 грн, направлення Товариству податкової вимоги, відсутності на банківських рахунках Товариства коштів для сплати податкового боргу, опису майна відповідача в податкову заставу згідно з актами від 31.01.2013 №5 та від 22.02.2017 №2.

Суди встановили, що вжиті ГУ ДПС заходи щодо погашення податкового боргу відповідача, передбачені пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України (направлення банку інкасових доручень), не мали позитивного результату.

Відповідач зазначив у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, доводячи, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми пунктів 95.1, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України та в оскаржуваній постанові послався на судову практику, викладену в постановах від 25.03.2021 у справі №804/5613/17 та від 20.12.2021 у справі №813/2617/17, але вказані судові рішення хоча і стосуються аналогічних правовідносин, але висновки в них є протилежними. Товариство стверджує, що суд апеляційної інстанції мав би врахувати висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 28.01.2020 у справі №520/3516/19, від 30.11.2022 у справі №560/4554/21, від 24.01.2019 у справі №П/811/203/16, від 25.03.2021 у справі №804/5613/17, від 25.03.2021 у справі №807/1621/15, від 20.02.2018 у справі №817/149/17, від 29.03.2018 у справі №813/2758/16.

Фактично доводи Товариства щодо підстави касаційного оскарження стосуються встановленого судами першої та апеляційної інстанцій факту щодо неможливості сплати відповідачем податкового боргу через відсутність коштів на банківських рахунках. Товариство зазначає, що суди не перевірили, з яких підстав інкасові доручення були повернуті банком, тоді як більша частина з них була повернута через їх неправильне оформлення (неправильне зазначення найменування банку, номера провадження, в якому накладено арешт). При цьому доводу, що на його банківських рахунках є кошти, необхідні для сплати податкового боргу (що є умовою, яка б виключала підстави для звернення стягнення на майно, яке знаходиться у податковій заставі), Товариство не наводить.

Доводи ж відповідача, що оцінка майна в актах опису не відповідає його дійсній вартості, стосується обставин, які не входять до предмета доказування у справі №480/492/22.

Підсумовуючи наведене, доводи Товариства щодо підстави касаційного оскарження стосуються не правильності застосування судом норм права (що відповідає підставі касаційного оскарження, передбаченій пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС), а правильного встановлення судами обставин у справі.

Такі доводи можуть стосуватися підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС, частиною другою статті 353 КАС, яка, однак, відповідачем не вказується.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених нормами КАС.

Згідно з положеннями пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ТОВ «Сумська фірма «Усе для дому» підлягає поверненню, як така, що не містить підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, ухвалених у справі № 480/492/22.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко