Постанова

від 30.01.2023 по справі 640/11755/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/11755/22 Суддя (судді) першої інстанції: Мамедова Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Собківа Я.М., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Проект" та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Проект" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Державної інспекції архітектури та містобудування України, Державного підприємства «Дія», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Національна академія наук України, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Проект" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Державної інспекції архітектури та містобудування України, Державного підприємства «Дія», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Національна академія наук України, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №194 від 14.02.2022, зокрема: Розділ «Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах»; Розділ «Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки»; Розділ «Планувальні обмеження»;

- викласти окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №194 від 14.02.2022 зокрема: розділ «Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах» в наступній редакції: «Гранично допустима висота об`єкта проектування більше 100 м, відповідно до містобудівної документації. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2.-9-2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні положення». Рекомендована поверховість житлової забудови від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини від 9 до 31 поверхів включно за умов визначення остаточних показників поверховості багатофункціонального комплексу відповідно до погоджень, отриманих забудовником до розробки проектної документації стадії «П», ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», ДБН В. 1.1 -7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»; Розділ «Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки» в наступній редакції: «При проектуванні об`єкта будівництва передбачити ефективне використання земельної ділянки та території з урахування узгоджених проектних рішень та рішень проекту Генерального плану міста Києва»; в Розділі «Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони)» виключити текст наступного змісту: «земельна ділянка знаходиться в межах території природно-заповідного фонду. Проектну документацію розробляти з урахуванням положень Закону України «Про природно-заповідний фонд України»; розділ «Планувальні обмеження» доповнити текстом наступного змісту: «Вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», вимог та умов до багатофункціональної житлової та адміністративної забудови».

- визнати право позивача на проектування, будівництво та експлуатацію об`єктів житлового, адміністративного та побутового призначення на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:79:713:0855 розташованої по проспекту Академіка Глушкова, 65 в місті Києві.

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), внести та зареєструвати в установленому законодавством порядку зміни до окремих частин та розділів Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №194 від 14.02.2022, одночасно розмістивши такі зміни в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за посиланням https://e-construction.gov.ua.

- зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України, внести та зареєструвати в установленому законодавством порядку зміни до окремих частин та розділів Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №194 від 14.02.2022, одночасно розмістивши такі зміни в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за посиланням https://e-construction.gov.ua.

- зобов`язати Державне підприємство «ДІЯ» внести зареєстровані в установленому законодавством порядку зміни до окремих частин та розділів Містобудівних умови та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №194 від 14.02.2022, одночасно розмістивши такі зміни на офіційному Веб-сайті у мережі Інтернет за посиланням https://e-construction.gov.ua.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправними та скасовано окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №194 від 14.02.2022, зокрема: Розділ «Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах»; Розділ «Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки»; Абзац 1 розділу «Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони)», а саме: «земельна ділянка знаходиться в межах території природно-заповідного фонду. Проектну документацію розробляти з урахуванням положень Закону України «Про природно-заповідний фонд України»; зобов`язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) внести зміни до Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №194 від 14.02.2022, шляхом їх доповнення Розділом «Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах» наступного змісту: «Гранично допустима висота об`єкта проектування більше 100 м, відповідно до містобудівної документації. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2.-9-2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні положення». Рекомендована поверховість житлової забудови від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини від 9 до 31 поверхів включно за умов визначення остаточних показників поверховості багатофункціонального комплексу відповідно до погоджень отриманих забудовником до розробки проектної документації стадії «П», ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»; зобов`язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) внести зміни до Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №194 від 14.02.2022, шляхом їх доповнення Розділом «Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки» наступного змісту: «При проектуванні об`єкта будівництва передбачити ефективне використання земельної ділянки та території з урахування угоджених проектних рішень та рішень проекту Генерального плану міста Києва»; зобов`язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) внести зміни до Розділу «Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони)» Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 194 від 14.02.2022, шляхом його доповнення текстом наступного змісту: «Вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», вимог та умов до багатофункціональної житлової та адміністративної забудови». У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022 та від 12 серпня 2022 року № 573 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Враховуючи те, що розгляд апеляційної скарги здійснюється в умовах воєнного стану, що суттєво обмежує можливість вирішення справи у строк, встановлений статтею 309 КАС України, а також у зв`язку із відрядженням головуючого судді, колегія суддів з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу в умовах діючого воєнного стану, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Бюро Президії НАН України від 27.10.2017 №280 «Про будівництво (реконструкцію) житла та інших об`єктів нерухомості в НАН України» з метою реалізації Концепції розвитку НАН України на 2014-2023 роки, рекомендовано установам НАН України вирішувати питання забезпечення житлом своїх працівників та покращення матеріально-технічної бази шляхом будівництва (реконструкції) житла та інших об`єктів на можливих для забудови земельних ділянках, що знаходяться у їх постійному користуванні, із залученням суб`єктів господарювання приватного сектору економіки на підставі договорів, укладених відповідно до законодавства України.

Національна академія наук України, як суб`єкт управління державним майном відповідно до Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», з метою забезпечення житлом працівників, постановою Бюро Президії НАН України №213 від 04.07.2018 надала згоду на забудову, зокрема, земельної ділянки по проспекту Академіка Глушкова, 65 в місті Києві, що належить на праві постійного користування Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України із залученням для такого будівництва інвестора - ТОВ «ЮГ-ПРОЕКТ».

На виконання вказаних постанов НАН України між позивачем та Інститутом зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України укладено Договір №21/65 від 21.08.2018 та додаткову угоду від 08.12.2021 р. щодо забудови земельної ділянки по проспекту Академіка Глушкова, 65 в Голосіївському районі міста Києва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:713:0855, що належить на праві постійного користування Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України.

З метою реалізації умов Договору №21/65 від 21.08.2018, як частину вихідних даних для проектування об`єкту будівництва, замовнику ТОВ «ЮГ-ПРОЕКТ» видано оскаржувані Містобудівні умови та обмеження №194 від 14.02.2022, які в частині оскаржуваних положень, на думку позивача, не відповідають законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, діючому містобудівному законодавству.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з п. 8 ч. 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Статтею 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать:

- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;

- орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури;

- структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури;

- виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Статтею 22 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що архітектор під час проектування і будівництва об`єктів архітектури має право зокрема:

- без попереднього дозволу розробляти проектні пропозиції щодо забудови будь-якої земельної ділянки для визначення можливості і умов здійснення на ній будівництва об`єкта архітектури;

- вільно обирати засоби і способи реалізації архітектурного рішення.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»

встановлено, що:

- генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:

- розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;

- розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;

- раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок

- урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;

- урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Статтею 19 Закону України «Про основи містобудування» встановлено, що при розробці та реалізації містобудівної документації суб`єкти містобудівної діяльності зобов`язані дотримуватись основних завдань та заходів щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів та екологічної безпеки територій.

Сталий розвиток населених пунктів передбачає соціально, економічно і екологічно збалансований їх розвиток, спрямований на створення економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної інфраструктури.

Екологічна безпека територій передбачає дотримання встановлених природоохоронним законодавством вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, збереження та раціонального використання природних ресурсів, санітарно-гігієнічних вимог щодо охорони здоров`я людини, здійснення заходів для нейтралізації, утилізації, знищення або переробки всіх шкідливих речовин і відходів.

Частинами 2 та 3 статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

У ч. 5 цієї статті визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до ч. 1 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Статтею 3 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено основні принципи державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності, зокрема, основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є:

- захист прав, законних інтересів суспільства, територіальних громад та громадян, життя громадян, охорона навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- розвиток конкуренції;

- прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру;

- додержання рівності прав суб`єктів господарювання під час видачі документів дозвільного характеру;

- відповідальність посадових осіб дозвільних органів, адміністраторів та суб`єктів господарювання за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру;

- зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності;

- установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності, а також є частиною містобудівної документації, зокрема її графічної та текстової складової частини і повинні містити однакові для усіх отримувачів адміністративної послуги умови і вимоги.

Частиною 2 та 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки).

Частиною 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що Містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень); 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України); 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що внесення змін до містобудівних умов та обмежень за наявності для цього правових підстав, включаючи невідповідність окремих положень містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівної документації, законодавству України, може здійснюватися, у тому числі на виконання рішення суду.

Відповідно до статті 22-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - електронна система) - єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.

Електронна система складається з:

1) Реєстру будівельної діяльності;

2) електронного кабінету користувача електронної системи (далі - електронний кабінет);

3) порталу електронної системи.

Невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Держателем електронної системи є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, який вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування електронної системи.

Технічним адміністратором електронної системи (далі - технічний адміністратор) є визначене Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи державне унітарне підприємство, яке належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.

Технічний адміністратор здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення електронної системи, відповідає за технічне і технологічне забезпечення електронної системи, збереження та захист інформації (даних), що містяться в електронній системі, забезпечує надання та анулювання доступу до електронної системи, проводить навчання роботі з електронною системою.

Якщо інформація та документи, що підлягають внесенню до електронної системи, внесені до неї, такі інформація та документи вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 1 статті 22-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік такої інформації, зокрема, містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до ч. 2 статті 22-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з використанням Реєстру будівельної діяльності створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюються такі дії, зокрема, містобудівні умови та обмеження, зміни до них, відмова у їх наданні, скасування містобудівних умов та обмежень.

Оригіналом документів, визначених цією частиною, є їх примірник в електронній формі, виготовлений за допомогою Реєстру будівельної діяльності.

Створення документів та проведення дій, визначених цією частиною, з використанням Реєстру будівельної діяльності здійснюються особами, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про видачу відповідних документів та вчинення відповідних дій.

Відповідно до п. 59 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681 (далі - Порядок № 681), Реєстр будівельної діяльності електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік, зокрема, містобудівних умов та обмежень.

Пунктом 60 Порядку №681 визначено, що виключно з використанням Реєстру будівельної, діяльності електронної системи створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю), зокрема, містобудівні умови та обмеження, зміни до них та відмова в їх наданні, скасування містобудівних умов та обмежень.

За приписами п. 158 Порядку №681, через електронний кабінет посадової особи уповноваженого органу містобудування та архітектури здійснюється, зокрема, видача та реєстрація містобудівних умов та обмежень, зміни до них, відмова в їх наданні, видача листів про те, що містобудівні умови не надаються, облік відомостей про їх зміну, скасування або зупинення.

З огляду на викладене, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) є уповноваженим законодавством органом, на якого покладено функції щодо внесення змін до містобудівних умов та обмежень, у тому числі, на виконання рішення суду.

В оскаржуваних Містобудівних умовах та обмеженнях №194 від 14.02.2022 в розділі «Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах» зазначено: « 44.9 м. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», із дотриманням нормативних побутових і протипожежних розривів, забезпеченням нормативної інсоляції та освітленості приміщень об`єкта та суміжної забудови».

Як вже зазначалося судом, відповідно до п. 8 ч. 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з ч. 2, 4 статті 26 та ч. 8 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

В силу наведених нормативних приписів, реалізовуючи своє право на забудову названої земельної ділянки, позивач зобов`язаний додержуватись усіх вимог, визначених у Містобудівних умовах та обмеженнях №194 від 14.02.2022, що підтверджує посилання на вплив змісту Містобудівних умовах та обмежень №194 від 14.02.2022 на права та обсяг обов`язків позивача, оскільки недотримання таких вимог є підставою для притягнення останнього до відповідальності, як забудовника.

Як вже зазначалось вище, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які є одними із основних вихідних даних для проектування, мають містити конкретні вимоги (обмеження) зокрема, щодо гранично допустимої висоти будівлі.

Відповідно до розділу Містобудівних умовах та обмеженнях №194 від 14.02.2022 в розділі «Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах» зазначено висоту - 44.9 м. згідно ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги».

Однак, у ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні положення», що діють з 01.01.2020 зазначено, що ці будівельні норми застосовують для проектування та будівництва висотних житлових будинків і громадських будівель з умовною висотою понад 73,5 м відповідно до ДБН В1.1- 7, в тому числі житлових будинків до 100 м включно та громадських будівель висотою до 150 м включно.

За виданими Містобудівними умовами та обмеженнями №194 від 14.02.2022 передбачено будівництво багатофункціонального комплексу.

Державними будівельними нормами, на які посилається Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) під час видачі оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень передбачено наступне:

- Пунктом 3.7. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що багатофункціональні споруди - це будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, різного громадського, житлового та іншого призначення, поєднання яких обумовлене економічною доцільністю і містобудівними вимогами.

- Пунктом 3.3 ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», багатофункціональні будинки і комплекси формуються з приміщень, їх груп, будинків та споруд різного громадського і житлового призначення.

Зважаючи на те, що Містобудівні умови та обмеження №194 від 14.02.2022 видані для проектування багатофункціонального комплексу, до складу якого входитимуть об`єкти житлового та громадського призначення, гранично допустима висотність відповідно до ДБН Б.2.2-12:19 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення» та ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні положення» має бути більше 100 м.

Оскільки проектування висотних будинків необхідно виконувати згідно з вимогами чинних будівельних норм та з урахуванням додаткових вимог щодо особливостей висотного будівництва, визначених у ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні положення», Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) безпідставно визначено у Містобудівних умовах та обмеженнях №194 від 14.02.2022 верхню межу гранично допустимої висоти забудови 44.9 м. і, як наслідок, безпідставно обмежено гранично допустиму висоту об`єкту будівництва, що свідчить про протиправність вказаної вимоги містобудівних умов.

Таким чином, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) при видачі оскаржуваних Містобудівних умовах та обмеженнях №194 від 14.02.2022 протиправно обмежив позивача в праві на реалізацію намірів забудови.

На підставі вищевикладеного, вбачаються обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваних Містобудівних умовах та обмеженнях №194 від 14.02.2022 в частині їх Розділу «Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах».

Також, враховуючи наведене, суд визнає правомірною необхідність внесення змін до Містобудівних умов та обмежень №194 від 14.02.2022 шляхом доповнення їх Розділом «Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах» наступного змісту: «Гранично допустима висота об`єкта проектування більше 100 м, відповідно до містобудівної документації. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2.-9-2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні положення». Рекомендована поверховість житлової забудови від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини від 9 до 31 поверхів включно за умов визначення остаточних показників поверховості багатофункціонального комплексу відповідно до погоджень отриманих забудовником до розробки проектної документації стадії «П», ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги».

В оскаржуваних Містобудівних умовах та обмеженнях №194 від 14.02.2022 в розділі «Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки» зазначено: «Визначити відповідно до ДБН 52.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2.-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги», із дотриманням нормативних побутових і протипожежних розривів, забезпеченням нормативної інсоляції та освітленості приміщень об`єкта та суміжної забудови. При розрахунку відсотку забудови земельної ділянки врахувати розміщення автостоянок (згідно з розрахунком необхідної кількості машиномісць) в межах відведеної земельної ділянки».

Статтею 22 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що архітектор під час проектування і будівництва об`єктів архітектури має право:

- без попереднього дозволу розробляти проектні пропозиції щодо забудови будь-якої земельної ділянки для визначення можливості і умов здійснення на ній будівництва об`єкта архітектури;

- за дорученням замовника одержувати в установленому порядку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки і технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури;

- вільно обирати засоби і способи реалізації архітектурного рішення.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що:

- генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:

- розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;

- розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;

- раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок

- урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;

- урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Статтею 19 Закону України «Про основи містобудування» встановлено, що при розробці та реалізації містобудівної документації суб`єкти містобудівної діяльності зобов`язані дотримуватись основних завдань та заходів щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів та екологічної безпеки територій.

Сталий розвиток населених пунктів передбачає соціально, економічно і екологічно збалансований їх розвиток, спрямований на створення економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної інфраструктури.

Екологічна безпека територій передбачає дотримання встановлених природоохоронним законодавством вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, збереження та раціонального використання природних ресурсів, санітарно-гігієнічних вимог щодо охорони здоров`я людини, здійснення заходів для нейтралізації, утилізації, знищення або переробки всіх шкідливих речовин і відходів.

На підставі вищевикладеного, вбачаються обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень №194 від 14.02.2022 в частині їх Розділу «Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки».

Також, враховуючи наведене, суд визнає правомірною необхідність внесення змін до Містобудівних умов та обмежень №194 від 14.02.2022 шляхом доповнення їх Розділом «Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки» наступного змісту: «При проектуванні об`єкта будівництва передбачити ефективне використання земельної ділянки та території з урахування узгоджених проектних рішень та рішень проекту Генерального плану міста Києва».

В оскаржуваних Містобудівних умовах та обмеженнях №194 від 14.02.2022 в Розділі «Планувальні обмеження», зазначено зокрема, що земельна ділянка знаходиться в межах території природно-заповідного фонду. Проектну документацію розробляти з урахуванням положень Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Частиною 1 статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Відповідно до Указу Президента України «Про створення національного природного парку «Голосіївський», створено на території міста Києва національний природний парк «Голосіївський» з підпорядкуванням його Міністерству охорони навколишнього природного середовища України.

Установлено площу земель національного природного парку «Голосіївський» 4525,52 гектара, в тому числі 1879,43 гектара земель, що вилучаються в установленому порядку у Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та надаються національному природному парку «Голосіївський» в постійне користування, і 2646,09 гектара земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатком.

В додатку до вищезазначеного Указу Президента визначено, що до складу національного природного парку "Голосіївський" без вилучення у землекористувачів включаються землі третьої особи - Інституту зоології ім. I.I. Шмальгаузена НАН України площею 90,28 га, до складу яких не включено земельну ділянку з площею 5,6901 га з кадастровим номером 8000000000:79:713:0855.

Приписами статті 42 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що основні напрями наукових досліджень на територіях природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків визначаються з урахуванням програм і планів науково-дослідних робіт, які затверджуються Національною академією наук України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», Національна академія наук України, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу Національної академії наук України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, пов`язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Постановою Бюро Президії Національної академії наук України №352 від 17.11.2021 «Про закріплення за Державною установою «Інститут еволюційної екології НАН України» земельних ділянок в урочищі «Теремки» визначено, що в 1949 році Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України для проведення наукових робіт по розведенню дубового шовкопряда було передано чотири квартали лісового масиву в урочищі «Теремки», зокрема, земельна ділянка №1 (кадастровий номер 8000000000:79:719:0026) площею 8,0297 га, земельна ділянка №2 (кадастровий номер 8000000000:79:713:0014) площею 82,9966 га та земельна ділянка №3 (кадастровий номер 8000000000:79:713:0855) площею 5,6901 га. Відповідно до Указу Президента України від 27.08.2007 №794/2007 «Про створення Національного природного парку «Голосіївський» земельні ділянки №1 та №2 увійшли до складу Національного природного парку «Голосіївський» без вилучення у землекористувача (охоронне зобов`язання від 29.01.2008 № 1-1-5).

Зважаючи на викладене, вбачається, що земельна ділянка Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України з кадастровим номером 8000000000:79:713:0855 площею 5,6901 га по проспекту Академіка Глушкова, 65 в Голосіївському районі міста Києва, яка підлягає забудові відповідно до оскаржуваних містобудівних умов та обмежень - не включалась до території природно-заповідного фонду, а тому, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) протиправно віднесено вказану земельну ділянку до природно-заповідного фонду та зобов`язано позивача розробляти проектну документацію з урахуванням положень Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Зважаючи на вищевикладене, є обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень №194 від 14.02.2022 в частині зазначеного у абзаці 1 Розділу «Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони)» тексту наступного змісту: «земельна ділянка знаходиться в межах території природно-заповідного фонду. Проектну документацію розробляти з урахуванням положень Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Крім того, враховуючи наведене, суд визнає правомірною необхідність внесення змін до Розділу «Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони)» Містобудівних умов та обмежень №194 від 14.02.2022 шляхом його доповнення текстом наступного змісту: «Вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», вимог та умов до багатофункціональної житлової та адміністративної забудови».

Щодо визначеного позивачем способу задоволення його позовних вимог шляхом внесення змін до Містобудівних умов та обмежень №194 від 14.02.2022, необхідно зазначити, що враховуючи наведені вище положення чинного законодавства України, повноваженнями по внесенню змін до оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень наділений виключно Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Водночас, оскільки внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, у тому числі, за рішенням суду, вбачається обґрунтованим та таким, що забезпечить реальний захист порушених прав та інтересів позивача, задоволення позову шляхом зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) внести до Містобудівних умов та обмежень №194 від 14.02.2022 зміни, визначені рішенням суду.

Щодо вимог позивача про визнання за ним права на проектування, будівництво та експлуатацію об`єктів житлового, адміністративного та побутового призначення на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:79:713:0855 розташованої по проспекту Академіка Глушкова, 65 в місті Києві, суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про їх безпідставність, адже відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства, адміністративний суд не уповноважений на вчинення таких дій та захисту прав позивача у означений спосіб, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно п. 114 Порядку №681, внесення відомостей/здійснення дій у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи на підставі судових рішень, які передбачають зміну відомостей в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи, та рішення про заборону (скасування заборони) вчинення дій замовниками, уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснюється відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такого судового рішення.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Водночас, за приписами п. 8 Порядку №681, технічним адміністратором є державне підприємство «Дія», що належить до сфери управління Мінцифри.

Разом з тим, оскільки діяльність щодо реєстрації змін до оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень №194 від 14.02.2022, до якої залучені Державна інспекція архітектури та містобудування України та ДП «Дія», можуть мати місце виключно після безпосереднього внесення таких змін Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на підставі рішення суду, позовні вимоги ТОВ «ЮГ-ПРОЕКТ» в частин, що стосуються зобов`язання вчинити дії Державною інспекція архітектури та містобудування України та ДП «Дія», є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Проект" та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя В.В.Файдюк

суддя Я.М.Собків