Постанова

від 24.01.2023 по справі 359/6970/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2023 року місто Київ

справа № 359/6970/18

апеляційне провадження № 22-ц/824/903/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Головачова Я.В.,

суддів: Вербової І.М., Нежури В.А.,

за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі судді Муранової-Лесів І.В. від 11 лютого 2021 року у справі за позовом Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Міжрегіональний офіс захисних масивів дніпровських водосховищ державного агентства водних ресурсів, про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року Бориспільська місцева прокуратура Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернулася до суду з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Міжрегіональний офіс захисних масивів дніпровських водосховищ державного агентства водних ресурсів, про визнання недійсним

розпорядження, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Позов мотивовано тим, що розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області" від 19 січня 2010 року № 73 передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

29 січня 2010 року на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 839978 з кадастровим номером 3220887000:03:002:0298 площею 2 га.

На підставі заява ОСОБА_1 від 10 серпня 2010 року земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0298 розділено та видано їй державні акти серій:

ЯЛ №250901 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0683 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250902 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0684 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250903 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0685 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250904 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0686 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250905 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0687 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250906 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0688 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250907 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0689 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250908 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0690 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250909 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0691 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1273 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250918 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0692 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,0727 га, яка розташована в

адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250910 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0693 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,0000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

15 квітня 2011 року ОСОБА_1 відчужила на підставі договору купівлі-продажу земельні ділянки з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0683, 3220887000:03:002:0684 ОСОБА_2

11 січня 2012 року ОСОБА_1 відчужила на підставі договору купівлі-продажу земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0693 ОСОБА_3 .

Відповідно до інформації з ДЗК станом на 31 серпня 2018 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0688 належить ОСОБА_5 та земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0689 - ОСОБА_4 .

Решта земельних ділянок залишаються у власності ОСОБА_1 .

Посилаючись на те, що Бориспільська районна державна адміністрація Київської області не мала права розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0683, 3220887000:03:002:0684, 3220887000:03:002:0685, 3220887000:03:002:0686, 3220887000:03:002:0687, 3220887000:03:002:0688, 3220887000:03:002:0689, 3220887000:03:002:0690, 3220887000:03:002:0691, 3220887000:03:002:0692, 3220887000:03:002:0693, оскільки вони відносяться до земель водного фонду (100 метрової прибережної смуги річки Дніпро Канівського водосховища), відповідно вимог земельного законодавства, землі водного фонду не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, визначених статтею 59 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), позивач просив суд: визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його; визнати недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 19 січня 2010 року № 73 в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 3220887000:03:002:0298, площею 2 га, у власність ОСОБА_1 ; визнати недійсними державні акти, що були видані на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 19 січня 2010 року № 73; витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0693 площею 1,000 га для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_2 - земельні ділянки з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0683 та 3220887000:03:002:0684 площею 0,10 га кожна для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_5 - земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0688 площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства та ОСОБА_4 - земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0689 площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2021 року у задоволенні позову Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено накладення спірної земельної ділянки на 100 метрову прибережну захисну смугу Канівського водосховища на річці Дніпро, як і її віднесення до земель водного фонду. Крім того, позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У поданій апеляційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури Ігор Грабець, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Скаржник зазначає, що судом неправильно надано оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, які підтверджують віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду. Суд також дійшов помилкового висновку щодо пропуску строку позовної давності, оскільки розпорядником спірних земель водного воду є Київська обласна державна адміністрація, яка не приймала участі у її відведенні. Прокуратурі стала відомо про відчуження землі лише під час перевірки у 2017 році.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, а доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 також вказує про безпідставність доводів апеляційної скарги.

Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу до суду не подали.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Прокурор прокуратури Київської обласної прокуратури - Батюк І.В. в судове засідання не з`явилася, однак подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки після завершення повітряної тривоги, розгляд справ продовжився. Крім того, сторони вже надавали свої пояснення у минулих судових засіданнях, а тому з метою дотримання розумних строків розгляду даної справи, відсутністю об`єктивних обставин для відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції визнав за можливе провести розгляд справи у відсутність нез`явившихся осіб.

Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області" від 19 січня 2010 року № 73 передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

29 січня 2010 року на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 839978 з кадастровим номером 3220887000:03:002:0298 площею 2 га.

На підставі заява ОСОБА_1 від 10 серпня 2010 року земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0298 розділено та видано їй державні акти серій:

ЯЛ №250901 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0683 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250902 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0684 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250903 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0685 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250904 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0686 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250905 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0687 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250906 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0688 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250907 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0689 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250908 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0690 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250909 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0691 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1273 га, яка розташована в адміністративних межах

Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250918 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0692 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,0727 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; ЯЛ № 250910 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0693 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,0000 га, яка розташована в адміністративних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

15 квітня 2011 року ОСОБА_1 відчужила на підставі договору купівлі-продажу земельні ділянки з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0683, 3220887000:03:002:0684ОСОБА_2

11 січня 2012 року ОСОБА_1 відчужила на підставі договору купівлі-продажу земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0693 ОСОБА_3 .

Відповідно до інформації з ДЗК станом на 31 серпня 2018 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0688 належить ОСОБА_5 та земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0689 - ОСОБА_4 .

Решта земельних ділянок залишаються у власності ОСОБА_1 .

Листом Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 15 вересня 2017 року № 01/01/583 на запит Бориспільської місцевої прокуратури повідомлено, що земельні ділянки, в тому числі спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0683, 3220887000:03:002:0686, 3220887000:03:002:0689, 3220887000:03:002:0692 повністю або частково накладаються на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу Канівського водосховища на річці Дніпро (том І а.с.44). На підтвердження цих обставин додано схеми накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду станом на 1993 та 2010 роки, виготовлені Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" (том І а.с.45,46).

Листом Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ від 21 лютого 2019 року № ІС/01-15/386 представнику ОСОБА_5 - ОСОБА_7 надано відповідь, що на вказаній схемі розташований штучний лиман, який був створений після будівництва Канівського водосховища і дана водойма відділена гідротехнічною спорудою - дамбою, що знаходиться на балансі МОЗМ дніпровських водосховищ(том ІІ а.с.53).

Листом інженера-геодезіста ТОВ "Виробничий центр ДЗК" ОСОБА_8 від 26 березня 2019 року, наданого у відповідь на запит представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , повідомлено, що згідно веб-ресурсу електронних послуг Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0688 площею 0,1000 га, яка належить ОСОБА_5 , земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0684 площею 0,1000 га, яка належить ОСОБА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0693 площею 0,1000 га, яка належить ОСОБА_3 , земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0691 площею 0,1273 га, яка належить ОСОБА_1 , знаходяться неподалік штучного лиману, який відділений від Канівського

водосховища гідротехнічною спорудою - дамбою, а тому вказані земельні ділянки фактично не належать до прибережної захисної смуги річки Дніпро. Відстань від вищевказаних земельних ділянок до річки Дніпро орієнтовно складає 3 200 метрів, а відстань від зазначених земельних ділянок до гідротехнічної споруди - дамби орієнтовно 120 метрів.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтями 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі й землі водного фонду; віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Подібний порядок встановлено й для зміни цільового призначення земель, що згідно із частиною другою статті 20 ЗК України проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до статті 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Згідно з частиною першою статті 58 ЗК України та статтею 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Так, стаття 59 ЗК України передбачає обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для

сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина 4 статті 59 ЗК України).

Отже, за змістом зазначених норм права землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі, зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм, не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

Такого висновку щодо застосування зазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина 1 статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно з частиною 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як убачається з листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 15 вересня 2017 року № 01/01/583 на запит Бориспільської місцевої прокуратури, та доданих до нього картографічних схем, земельні ділянки з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0683, 3220887000:03:002:0684, 3220887000:03:002:0685, 3220887000:03:002:0686, 3220887000:03:002:0687, 3220887000:03:002:0688, 3220887000:03:002:0689, 3220887000:03:002:0690, 3220887000:03:002:0691, 3220887000:03:002:0692, 3220887000:03:002:0693 повність або частково накладаються на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу Канівського водосховища на річці Дніпро (том І а.с. 44-46).

Колегія суддів вважає, що у контексті даної справи, вищевказаний доказ належним чином підтверджує віднесення спірних земельних ділянок до земель водного фонду, якому суд першої інстанції надав неналежну оцінку.

При цьому лист інженера-геодезіста ТОВ "Виробничий центр ДЗК" ОСОБА_8 від 26 березня 2019 року, який судом першої інстанції прийнято як належний доказ, містить лише загальну інформацію щодо відстані спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0684, 3220887000:03:002:0688, 3220887000:03:002:0691, 3220887000:03:002:0693 до гідротехнічної споруди (дамби), а не прибережної смуги лиману.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду, які не могли бути відведені у приватну власність громадян для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, під час прийняття розпорядження від 19 січня 2010 року № 73 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області" в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 3220887000:03:002:0298, площею 2 га, у власність ОСОБА_1 Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області порушено вимоги законодавства щодо підстав та порядку надання земельної ділянки, а тому є незаконним і підлягає визнанню недійсним.

Разом з тим, вимога позивача про визнання недійсними державних актів на спірні земельні ділянки не підлягає задоволенню, оскільки підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державні акти на право власності на земельну ділянку. Такі акти лише посвідчували відповідне право та не мали самостійного юридичного значення, а тому для вирішення питання про належність права власності на земельні ділянки та для повернення власнику визнання їх недійсними не є необхідним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).

Таким чином, вимога про визнання державних актів на спірні земельні ділянки є неефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Стосовно вимоги позивача про витребування земельних ділянок на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації суд апеляційної інстанції зазначає таке.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт

5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 ЦК України. Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2 статті 152 ЗК України).

Перелік способів захисту земельних прав викладений у частині 3 статті 152 ЗК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним вказаною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (висновок Великої Палати Верховного Суду, сформульований у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц).

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), пункт 97 постанови від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19)). Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (абзац п`ятий пункту 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18)).

У постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (див., зокрема, висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95 цс18); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 70); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 80); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 96); від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 45) та інших. Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом. За змістом наведених постанов та виходячи з обставин, встановлених у цих справах, зазначені висновки не застосовуються щодо заволодіння замкненими природними водоймами загальною площею до 3 гектарів, оскільки такі водойми можуть надаватися у власність приватним особам (стаття 59 ЗК України).

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду виходячи з того, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням ЗК України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту

прав власника є негаторний позов (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452 цс 18, пункт 71), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473 цс18, пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 97), від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 46) та інші).

Оскільки у даній справі заявлено вимогу про витребування земельної ділянки у відповідачів у порядку віндикації, з посиланням як на правову підставу цієї вимоги на статтю 388 ЦК України, така вимога не підлягає задоволенню у зв`язку з обранням прокуратурою неефективного способу захисту, зокрема не підлягають задоволенню вимоги прокуратури про витребування з володіння ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 земельних ділянок на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації, оскільки прокурором заявлено не негаторний, а віндикаційний позов. Оскільки за виниклих правовідносин ефективним способом захисту є пред`явлення негаторного позову, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав, заява відповідачів про застосування позовної давності, висновки і мотиви суду щодо неї, не мають будь-якого правового значення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення й ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи викладене, з Бориспільської районної державної адміністрації Київської області на користь Київської обласної прокуратури підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за вимогу про визнання недійсним розпорядження в розмірі 1 762 грн., а також за подання апеляційної скарги в розмірі 2 643 грн. (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви), а всього 4 405 грн.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2021 року скасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Позов Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Міжрегіональний офіс захисних масивів дніпровських водосховищ державного агентства водних ресурсів, про визнання недійсним

розпорядження, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, задовольнити частково.

Визнати недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області" від 19 січня 2010 року № 73 в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 3220887000:03:002:0298, площею 2 га, у власність ОСОБА_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, 74; код ЄДРПОУ 24209740) на користь Київської обласної прокуратури (місто Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) судовий збір в розмірі 4 405 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 30 січня 2023 року.

Головуючий

Судді: