Рішення

від 24.01.2023 по справі 465/6758/19

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/6758/19

2/465/875/23

РІШЕННЯ

Іменем України

24.01.2023 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судового засідання Савченко А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 28 червня 2019р. о 14 год. 45хв. у м. Львові на вул. Стрийській, 144 трапилася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), у результаті якої водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «FIAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодив транспортний засіб марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 . Згідно постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25.07.2019р., винуватцем ДТП було визнано ОСОБА_2 . На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ "СК "ГАРДІАН" відповідно до полісу АО/836390, з лімітом відповідальності страховка 100 000,00 гривень за шкоду заподіяну майну потерпілої особи. Франшиза 2000,00 гривень. Висновком №146 судової автотоварознавчої експертизи складеним 10.08.2019р. судовим експертом Галамаєм Я.І., який має кваліфікацію судового експерта, встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 185 952,91 гривень (без ПДВ). Відтак, позивач просить стягнути з ТДВ "СК "ГАРДІАН" на користь ОСОБА_1 98 000,00 гривень у якості відшкодування матеріального збитку та 87 952,91 гривень з ОСОБА_2 , 4000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, 1859,53 гривень судового збору та 3000,00 гривень витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 20.12.2019р. провадження у справі відкрито та справу призначено до підготовчого засідання.

У відзиві на позовну заяву представник страхової компанії, що за наслідками визнання події, яка мала місце, страховим випадком на підставі страхового акту, позивачу сплачено страхове відшкодування в розмірі 98 000 (дев"яносто вісіс тисяч) гривень 00 коп., що пдтверджується платіжним дорученням. Відтак, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, заявлених до страхової компанії.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. Вказує, що позивачем не надано належні і допустимі докази того, що ОСОБА_2 винен в нанесенні матеріальної шокди автомобілю позивача. Позивачем не надано доказів, які свідчать про реальні витрати на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Висновок експерта, долучений до матеріалів справи, одержаний з порушенням порядку, встановленим законом.

В подальшому представником позивача подано заяву про відмову від частини позовних вимог, що заявлені до страхової компанії.

У відповіді на відзив представник позивача звертає увагу на те, що в матеріалах цивільної справи містяться зворотній бік протоколу поліції про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, схема місця ДТП, з яких видно, що позивач був учасником ДТП, винуватцуем якої є відповідач. Зазначає, що висновок експерта складений у відповідності до вимогг чинного законодавтсва, є достатнім та належдним доказом.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 06.10.2020р. закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті цивільну справу.

Протокольною ухвалою судового засідання від 30.03.2021р. виключено з числа відповідачів Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан".

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, надали аналогічні пояснення, які викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, зазначили, що позов є підставним та підлягає до задоволення. В судовому засіданні представник відповідача заперечив позов у повному обсязі, вважає позовні вимоги безпідставними та надав пояснення, викладені у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_3 підтримав обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та підтвердив ту обставину, що як позивач, так і відповідач були учасниками ДТП, протокол складено відносно відповідача ОСОБА_2 , якого суд визнав винним в ДТП.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_4 підтримав складений ним Висновок №146 судової автотоварознавчої експертизи від 10.08.2019р. Повідомив, що ним було взято до уваги стан автомобіля та характер його пошкоджень у ДТП від 28 червня 2019р. відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092,

В чергове судове засідання учасники судового процесу не прибули, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомені про дату, час та міце розгляду справи, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задоволити.

У зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України,розгляд справипроведено судомза відсутностіосіб,які берутьучасть у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.4 цього кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Встановлено, що 28 червня 2019р. о 14год. 45хв. у м. Львові на вул. Стрийській, 144 трапилася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), у результаті якої водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «FIAT» д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодив транспортні засоби марки «Renault Trafic» д.н.з. НОМЕР_3 , марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 .

Згідно постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25.07.2019р., винуватцем ДТП визнано ОСОБА_2 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ "СК "ГАРДІАН" відповідно до полісу АО/836390, відповідно до якого ліміт відповідальності страховика становить 100 000,00 гривень за шкоду заподіяну майну потерпілої особи, розмір франшизи 2000,00 гривень.

Згідно поданого позивачем висновку №146 судової автотоварознавчої експертизи, що був складений 10.08.2019р. судовим експертом Галамаєм Я.І., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 185 952,91 гривень (без ПДВ).

За наслідками визнання події, яка мала місце, страховим випадком на підставі страхового акту, страховою компанією ТДВ "СК "Гардіан" 04.12.20189р. позивачу перераховано страхове відшкодування в розмірі 98 000 (дев"яносто вісіс тисяч) гривень 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2202.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про страхування» обов`язок Страховика при настанні страхового випадку - здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.1. ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На переконання суду, Висновок №146 судової автотоварознавчої експертизи складеним 10.08.2019р. судовим експертом Галамаєм Я.І., що стосується визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2 є належним і допустимим доказом, що підтверджує розмір збитку у цій справі. Відповідачем не було наведено достатньо доказів, які спростовують такий висновок експерта.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, у статті 6 Конвенції закріплено такі елементи права на судовий захист, як право на розгляд справи; справедливість судового розгляду; публічність розгляду справи та проголошення рішення; розумний строк розгляду справи. Справедливий розгляд справи включає в себе такі аспекти належного відправлення правосуддя, як право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.

За правилами частин першої та другої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, позивачем, з покликанням на матеріали справи, доведено та підтверджено належними і достатніми доказами факт настання дорожньої - транспортної пригоди, у якій виннен відповідач, а відтак наявності достатніх підстав для звернення з позовом до суду, зважаючи на те, що відповідач свої зобов"язання належним чином не виконав та виплату страхового відшкодування не здійснив.

Суд вважає аргументи позивача обгрунтованими та такими, що підтверджені належними та достатніми доказами у справі, оскільки такі не спростовані відповідачем.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Абз. 4 п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. П.1 ч.3 цієї статті вказує на те, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Верховний Суд в Постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді, є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).

В матеріалахсправи містятьсякопії документів,зокрема договору,ордеру на надання правничої (правової допомоги), які свідчатьпро наданнята оплатуюридичних послугв розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підставі викаденого, керуючись ст. ст. 3, 10, 81, 89, 258, 259, 263-265,352,354ЦПК України ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо - трансолпртної пригоди в розмірі 87 952 (вісімдесят сім тисяч дев"ятсот "ятдесят дві) гривень 91 коп., 1 859 (одна тисяча вісімчсот п"ятдесят дев"ять) гривень 53 коп. сплаченого судового збору, 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 3000 (три тисяічі) гривень 00 коп. витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається після вирішення питання про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. Кузь