Рішення

від 18.01.2023 по справі 903/810/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 січня 2023 року Справа № 903/810/22

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

прокурора відділу Волинської обласної прокуратури: Костюк Н.В.,

представника позивача: Бондарчука Р.І.

представників відповідача: Коваленка Р.О., адвоката Мохнюка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради

до відповідача: Сільськогосподарського приватного підприємства "Несвіч"

про стягнення 187563грн 10коп

встановив: заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради (позивач) звернувся до суду з позовом до СГ ПП "Несвіч" (відповідача), в якому просить стягнути з відповідача на користь Луцької міської ради 187563грн 10коп безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою за період з 12.05.2021 по 19.09.2022 без належних на те правових підстав. Також просить стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2813,45грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі п`ятьох договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.05.2021, укладених з ПП «Житлобуд-1», за СГПП «Несвіч» з 11.05.2021 зареєстровано право власності на 5 об`єктів нерухомого майна, а саме: навіс «В» загальною площею 228,8 кв.м, адміністративне приміщення «Г-2» загальною площею 247,1 кв.м, склад «В-1» загальною площею 152,5 кв.м, гараж «А-1» загальною площею 114,4 кв.м, майстерню «Б-1» загальною площею 502,2 кв.м, які знаходяться на земельній ділянці на вул. Клима Савури, 35а у м. Луцьку. Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:11:058:0102.

Дана земельна ділянка перебувала в оренді у попереднього власника нерухомого майна ПП «Житлобуд-1» на підставі договору оренди, укладеного з Луцькою міською радою від 25.06.2007 (далі - Договір), строк дії якого закінчився 13.06.2012, відомості про закінчення строку дії вказаного договору оренди землі саме 13.06.2012 зазначені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Волинській області від 19.09.2022 № 5720/5/03-20-04-05-05, ПП «Житлобуд-1» сплачувало орендну плату по дату продажу нерухомого майна - 11.05.2021.

З листа Луцької міської ради від 12.09.2022 № 1.1-9/3422/2022 вбачається, що з метою оформлення СГПП «Несвіч» права оренди на вищезазначену земельну ділянку, міською радою прийняте рішення від 27.01.2022 № 25/28 «Про надання СГПП «Несвіч» на умовах оренди земельної ділянки для обслуговування виробничої бази на вул. Клима Савура, 35-а у м. Луцьку», однак вказаний договір оренди землі з Луцькою міською радою не укладено.

Згідно інформації Луцької міської ради договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:058:0102 власником приміщень не укладався, незважаючи на те, що орган місцевого самоврядування листом від 19.11.2021 № 1.1-16/5928/2021 повідомляв СГПП «Несвіч» про необхідність його укладення.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Волинській області від 10.06.2022, СГПП «Несвіч» податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:058:0102 з 12.05.2021 по 19.09.2022 до Луцької ДПІ ГУ ДПС в області не подавались, плата за землю до бюджету не перераховувалась.

Таким чином, з моменту набуття нерухомого майна, відповідач фактично користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та сплати орендної плати, що є порушенням Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 21.10.2022 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 03.11.2022 постановлено перейти до розгляду справи №903/810/22 за правилами загального позовного провадження.

04.11.2022р. відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (вх.№01-57/6154/22), в якому заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначив, що 06.08.2021 земельну ділянку №0710100000:11:058:0102, на підставі акту приймання-передачі було повернуто з оренди підприємством «Житлобуд-1» Луцькій міській раді. Відомості про припинення оренди земельної ділянки були внесені у реєстр речових прав на нерухоме майно лише 05.11.2021.

Після припинення строку дії вказаного договору оренди та внесення відповідних відомостей про це у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відповідачем було скеровано на адресу Луцької міської ради клопотання про надання в оренду земельної ділянки площею 0,5580 га. з кадастрсвим номером 0710100000:11:058:0102, яка розташована по вулиці Клима Савура 35- а у місті Луцьку.

У відповідь на вказане клопотання, Луцькою міською радою, на адресу СГПП «Несвіч» було надіслано лист вих.№6.4-7/1452/2021 від 13.12.2021, в якому вказано, що для укладання договору оренди землі підприємству «Несвіч» необхідно надати у відділ оренди землі управління земельних ресурсів департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради ряд документів.

27.01.2022 Луцька міська рада прийняла рішення №25/28 «Про надання СГПП «Несвіч» на умовах оренди земельної ділянки для обслуговування виробничої бази на вул. Клима Савура, 35-а у м. Луцьку», яким і було надано згоду на відновлення меж земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 0710100000:11:058:0102 з метою внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Тобто, цим рішенням і було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Рішенням Луцької міської ради №35/10 від 28.09.2022 року було внесено в додаток до рішення Луцької міської ради від 27.01.2022 №25/28 зміни та змінено конфігурацію вказаної ділянки.

СГПП «Несвіч» зауважує, що ним було вжито всіх можливих заходів, необхідних для виконання обов`язку встановленого статтею 120 Земельного кодексу України в частині укладання договору оренди земельної ділянки з власником такої ділянки, на якій розміщено придбані відповідачем приміщення. Тому вважає, що відповідачем чітко дотримано встановленого відповідними нормами Земельного кодексу України порядку отримання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Що стосується наведених позивачем обставин та правових підстав позову, то з ними відповідач не погоджується у зв`язку з тим, що позивач суб`єктивно оцінює чинне законодавство та тлумачить його по своєму, що призводить до викривлення фактів та не правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Також відповідач не погоджується із розрахунком суми боргу, наданого позивачем, оскільки такий розрахунок необхідно було проводити з 05.11.2021 (дата внесення відомотей про припинення оренди Підприємством "Житлобуд-1") та правильно застосовувати норми Глави 83 ЦК України.

При цьому відповідач зазначив, що загальна сума орієнтованих витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає 956грн.

14.11.2022р. заступник керівника Волинської обласної прокуратури надіслав на адресу суду відповідь на відзив (вх.№01-57/6319/22), в якій заперечив щодо доводів відповідача, викладених у відзиві. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Прокурор вказав, що відповідач не відноситься до категорії осіб, які вправі відповідно до вимог ст. 92 Земельного кодексу України набути земельну ділянку на праві постійного користування, відтак єдиним можливим способом отримати її у користування є оренда. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Доводи відповідача про виникнення обов`язку у орендаря земельної ділянки сплачувати орендну плату з моменту державної реєстрації права оренди землі не спростовують передбаченої вимогами чинного законодавства та судової практики можливості стягнення в судовому порядку безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, які для відповідача вираховуються з розміру орендної плати, адже лише на такому праві він може отримати земельну ділянку у користування.

Оскільки договір оренди землі, укладений між ПП «Житлобуд-1» та Луцькою міською радою від 13.06.2007, закінчився у зв`язку із закінченням строку на який він був укладений, відтак позивач не набув права оренди за чинним договором, а може набути таке право у порядку повторного надання земельної ділянки.

Щодо доводів відповідача, що відсутність договору оренди з об`єктивних причин, які не залежать від відповідача, не є підставою для стягнення орендної плати за користування землею, прокурор зазначає, що предметом даної справи є стягнення безпідставно збережених коштів за користування землею, а не стягнення орендної плати за чинним договором. Використання ПП «Житлобуд-1» земельної ділянки по вул. Клима Савура, 35а у м.Луцьку припинилось з наступного дня після укладення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.05.2021, що розміщені на цій ділянці.

05.12.2022р. представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав, що у відзиві на позовну заяву відповідачем чітко описані всі дії, які СГПП «Несвіч» провів щодо оформлення оренди на земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно. Жодну з вказаних дій прокурор.не оспорював. Користування земельною ділянкою СГПП «Несвіч» без укладеного договору оренди» землі було зумовлене об`єктивними, незалежними від волі підприємства причинами. Спірне майно (земельна ділянка) не може вважатися набутим чи збереженим відповідачем без достатніх правових підстав, а тому підстави для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України відсутні. Просив відхилити наведені прокурором доводим у відповіді на відзив, а у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 06.12.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 20.12.2022 р.

Ухвалою суду від 20.12.2022р. відкладено розгляд справи на "18" січня 2023 р.

У судовому засіданні 18.01.2023 прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю.

Представники відповідача проти позову заперечили, просили у позові відмовити.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно прокурором встановлено, що на підставі п`ятьох договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.05.2021, укладених з ПП «Житлобуд-1», за Сільськогосподарським приватним підприємством «Несвіч» (відповідачем) з 11.05.2021 зареєстровано право власності на 5 об`єктів нерухомого майна, а саме: навіс «В» загальною площею 228,8 кв.м, адміністративне приміщення «Г-2» загальною площею 247,1 кв.м, склад «В-1» загальною площею 152,5 кв.м, гараж «А-1» загальною площею 114,4 кв.м, майстерню «Б-1» загальною площею 502,2 кв.м, які знаходяться на земельній ділянці на вул. Клима Савури, 35а у м. Луцьку.

Зі змісту вищезазначених договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.05.2021 вбачається, що вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:11:058:0102.

Земельна ділянка на вул. Клима Савури, 35А, в м. Луцьку, площею 0,558 га, з кадастровим номером 0710100000:11:058:0102, є об`єктом комунальної власності, який може використовуватись згідно вимог ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України лише на підставі та умовах договору оренди.

Зазначена земельна ділянка перебувала в оренді у попереднього власника нерухомого майна - ПП «Житлобуд-1» на підставі договору оренди, укладеного з Луцькою міською радою від 25.06.2007 (далі - Договір), строк дії якого закінчився 13.06.2012. Відомості про закінчення строку дії вказаного договору оренди землі - 13.06.2012 зазначені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зі змісту вказаного договору вбачається, що останній не містив положень, які б надавали сторонам право продовжити його дію на новий строк за принципом «мовчазної згоди».

Таким чином, у відповідності до п. 36 договору оренди землі від 25.06.2007, договір припинився у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На виконання п. 20 вказаного договору, згідно якого після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому у порівняні з тим, у якому одержав її в оренду, 06.08.2021 на підставі акту приймання- передачі ПП «Житлобуд-1» повернув Луцькій міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:058:0102. При цьому, оформлення акту приймання-передачі земельної ділянки є наслідком припинення дії договору оренди земельної ділянки, а не підставою для його припинення.

Відповідно до ст. Закону України «Про оренду землі» обов`язок сплачувати орендну плату на підставі договору оренди землі припиняється з припиненням такого договору, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Відтак до правовідносин, що виникли після припинення договору оренди землі застосовуються норми ст. 1212 Цивільного кодексу України (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 915/242/17).

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Волинській області від 19.09.2022 № 5720/5/03-20-04-05-05 вбачається, що ПП «Житлобуд-1» сплачувало орендну плату по дату продажу нерухомого майна - 11.05.2021.

У листі Луцької міської ради від 12.09.2022 № 1.1-9/3422/2022 вказано, що з метою оформлення СГПП «Несвіч» права оренди на вищезазначену земельну ділянку, міською радою прийняте рішення від 27.01.2022 № 25/28 «Про надання СГПП «Несвіч» на умовах оренди земельної ділянки для обслуговування виробничої бази на вул. Клима Савура, 35-а у м. Луцьку».

Право комунальної власності за Луцькою міською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:058:0102 в ДЗК зареєстровано 25.06.2007 та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -05.11.2021.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/2060/20 суд дійшов висновку, що правом власності на спірну земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, міськрада наділена в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України.

При цьому, за змістом пунктів 1, 3, 7,9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.09.2012 № 5245-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності об`єктивно не можна здійснити раніше, ніж із часу розмежування земель державної та комунальної власності, тобто до 01.01.2013.

Відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

Таким чином, відповідач фактично користується земельною ділянкою комунальної форми власності з моменту набуття права власності на нерухоме майно.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 07.09.2022 у справі № 925/1081/20.

Згідно інформації Луцької міської ради договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:058:0102 власником приміщень не укладався, незважаючи на те, що орган місцевого самоврядування листом від 19.11.2021 № 1.1-16/5928/2021 повідомляв СГПП «Несвіч» про необхідність його укладення.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Волинській області від 10.06.2022, наданої на запит обласної прокуратури встановлено, що згідно даних ІТС "Податковий блок" СГПП «Несвіч» податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:058:0102 з 12.05.2021 по 19.09.2022 до Луцької ДПІ ГУ ДПС в області не подавались, плата за землю до бюджету не перераховувалась.

Отже, прокурор доводить, що з моменту набуття нерухомого майна, відповідач фактично користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та сплати орендної плати.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У період з 12.05.2021 по 19.09.2022 відповідач не був власником або постійним землекористувачем зазначеної земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України). Таким чином, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5).

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п.14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

У справах за вимогами про стягнення плати за користування земельною ділянкою, відповідне право на яку не оформлено у встановленому порядку, тобто відповідно до статті 1212 ЦК України, необхідним є встановлення розміру цієї ділянки.

Тобто, об`єктом може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об`єкт цивільних прав.

Відповідно до частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з вимогами ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно статті 193 ЗК України державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Поняття державної реєстрації земельної ділянки, визначено у статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а саме це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до статті 15 цього Закону до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, як: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:058:0102 в Державному земельному кадастрі зареєстровано 25.06.2007.

Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 за № 1378-ІV (з наступними змінами та доповненнями) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Крім цього, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.08.2022 № 9805 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:058:0102 становить 4608856,80 грн.

Сума безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, заявлена до стягнення з відповідача, обчислена, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із застосуванням коефіцієнта індексації та враховуючи площу земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 288.5.1. п. 288.5 ст. 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

У Додатку до рішення Луцької міської ради від 24.06.2009 №42/20 «Про впорядкування орендної плати за землю» з наступними змінами згідно рішень міської ради №7/9 від 23.03.2011, № 16/7 від 30.11.2011, №20/90 від 26.01.2012, №38/60 від 28.02.2013, №69/39 від 28.01.2015 та №20/27 від 21.03.2017 визначено, що річний розмір орендної плати за землю встановлено у 3 відсотках від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, для функціонального використання земельної ділянки - щодо інших видів діяльності, які не увійшли до переліку.

Отже, ставка орендної плати, яка застосовується для розрахунку - 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, розмір орендної плати за один рік становить 138265,70 гривень (4608856,80 грн нормативна грошова оцінка х 3% ставка орендної плати : 100%).

Розмір орендної плати за використання земельної ділянки за місяць становить 11522,14 грн (138265,70 грн орендна плата за рік /12).

Згідно наданого прокурором розрахунку, сума коштів, яку відповідач безпідставно без достатньої правової підстави зберіг у себе за рахунок власника цієї ділянки і які мав би заплатити за користування нею, становить 187563,10 грн з 12.05.2021 (включно) (з наступного дня після дати набуття нерухомого майна товариством) по 19.09.2022 включно:

- з 12.05 по 31.05.2021, тобто за 20 днів - 7433,64 грн (11522,14 грн розмір орендної плати за використання земельної ділянки за місяць : 31 день х 20 днів);

- з червня 2021 по серпень 2022 року, тобто за 15 місяців - 172832,10 грн (11522,14 грн розмір орендної плати за використання земельної ділянки за місяць х 15 місяців);

- 01.09 по 19,09.2022, тобто за 19 днів - 7297,36 грн (11522,14 грн розмір орендної плати за використання земельної ділянки за місяць : 30 днів х 19 днів)

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. «е» ч.1 ст. 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідченим нотаріально.

Отже, за змістом вказаних приписів, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №820/7996/13-а.

Відтак, до моменту оформлення власником об`єктів нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовані ці об`єкти, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладених договорів оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, регулюється главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна, тому відсутні правові підстави для дослідження в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач - СГПП "Несвіч" впродовж тривалого часу користувався земельною ділянкою без укладеного договору оренди та не сплачував кошти власнику землі за фактичне користування.

Таким чином, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав би заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18), від 03.06.2019 у справі №712/3273/18, постановах Верховного Суду від 07,09,2022 у справі № 925/1081/20, від 06.09.2022 у справі № 904/4393/21, від 09.04.2020 у справі № 908/848/18, від 25.02.2020 у справі № 922/748/19, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15 (провадження №3-1271 гс 16), від 07.12.2016 у справі №922/1009/15 (провадження №3-1348гс16), від 12.04.2017 у справах №922/207/15 (провадження №3- 1345гс16) і №922/5468/14 (провадження №3-1347гс16).

Таким чином, судом встановлено, що з 12.05.2021 по 19.09.2022 відповідач - СГПП "Несвіч" користувався земельною ділянкою без оформлення права оренди, плати. Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням ДПС у Волинській області, плати за користування землею у зазначений період підприємство не вносило, що свідчить про використання відповідачем вказаної земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів та сплати орендної плати, що є порушенням вимог Земельного кодексу України.

Отже, СГПП "Несвіч" зобов`язане сплатити кошти на користь Луцької міської ради за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. А тому вимога прокурора про стягнення з відповідача 187563грн 10коп безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів є підставною та обгрунтованою.

Доводи відповідача про виникнення обов`язку у орендаря земельної ділянки сплачувати орендну плату з моменту державної реєстрації права оренди землі не спростовують передбаченої вимогами чинного законодавства та судової практики можливості стягнення в судовому порядку безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, які для відповідача вираховуються з розміру орендної плати, адже лише на такому праві він може отримати земельну ділянку у користування.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна прав оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15).

Оскільки договір оренди землі, укладений між ПІП «Житлобуд-1» та Луцькою міською радою від 13.06.2007 закінчився, у зв`язку із закінченням строку, на який він був укладений, відтак відповідач не набув права оренди за чинним договором, а може набути таке право у порядку повторного надання земельної ділянки. Підтвердженням зазначеного є прийняття Луцькою міською радою рішення від 27.01.2022 № 25/28 «Про надання СГПП «Несвіч» на умовах оренди земельної ділянки для обслуговування виробничої бази на вул. Клима Савура, 35-а у м. Луцьку».

Щодо доводів відповідача, що відсутність договору оренди з об`єктивних причин, які не залежать від відповідача, не є підставою для стягнення орендної плати за користування землею, слід зазначити, що предметом даної справи є стягнення безпідставно збережених коштів за користування землею, а не стягнення орендної плати за чинним договором.

У п.69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц зазначено, що відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатиьої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття абр збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідач також не погоджується з розрахунком боргу, оскільки вважає, що його слід обчислювати не від моменту придбання відповідачем приміщень на спірній земельній ділянці, а з моменту, коли попереднім власником цих приміщень припинено використання цієї земельної ділянки та внесені відомості про таке припинення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Використання ПП «Житлобуд-1» земельної ділянки на вул. Клима Савура, 35а у м.Луцьку припинилось з наступного дня після укладення з відповідачем договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.05.2021, що розміщені на цій ділянці.

Не відповідають обставинам справи доводи відповідача про відсутність документів, які підтверджують припинення дії цього договору або йодо розірвання.

Прокурором на підтвердження доводів про припинення договору оренді землі зі спливом строку, на який він був укладений, надано наступі документи: договір оренди земельної ділянки, укладений між ПП «Житлобуд-1» та Луцькою міською радою від 13.06.2007, акт прийманню передачі земельної ділянки від 06.08,2021 та інформацію з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно від 23,06.2022 № 3033801 17.

Строк дії вказаного договору закінчився 13.06.2012, відомості про закінчення строку дії вказаного договору оренди землі від 13.06.2007 саме 13.06.2012 зазначені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у графі: «Зміст, характеристика іншого речового права».

Зі змісту вказаного договору вбачається, що останній не містив положень, які б надавали сторонам право продовжити його дію на новий строк за принципом «мовчазної згоди».

Разом з тим, у п. 35 вказаного договору зазначено, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Договір про поновлення договору оренди земельної ділянки між ПП «Житлобуд-1» Луцькою міською радою від 13.06.2007 не укладався, про що свідчить зміст акту приймання-передачі земельної ділянки від 06.08.202 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.06.2022 №303380117.

Оскільки поновлення договору можливе або за взаємною згодою сторін у письмовій формі, або за рішенням суду, і такі факти при використанні земельної ділянки ПП «Житлобуд-1» відсутні, то у відповідності до п. 36 цього договору, договір оренди земельної ділянки припинився у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Додаткова угода про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.06.2007 також не укладалась.

Безпідставним є твердження відповідача про те, що акт приймапня-передачі земельної ділянки від 06.08.2021 є документом, що свідчить про припинення права оренди. Оформлення акту приймання-передачі земельної ділянки є наслідком припинення дії договору оренди земельної ділянки, а не підставою для його припинення.

Висновки відповідача про продовження договору оренди земельної ділянки від 13.06.2007, між Луцькою міською радою та СГПП «Несвіч» у 2012 та у 2017 році необгрунтовані жодними доказами, а тому є припущеннями.

Отже, судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що СГПП "Несвіч" у період з 12.05.2021 по 19.09.2022 користувалося земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог Земельного кодексу України, у зв`язку з чим за даний період нарахована сума безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 187563,10грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора у повному обсязі.

Згідно із частинами 2, 3 ст.13, частиною 1 ст.74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст.13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Несвіч" (45652, Волинська обл, Луцький район, с.Несвіч, вул.Центральна, буд.30, код ЄДРПОУ 03737327) на користь Луцької міської ради (43025, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Богдана Хмельницького, буд.19, код ЄДРПОУ 34745204; розрахунковий рахунок UA188999980314040544000003550, отримувач ГУК у Волинській області /м. Луцьк/ ЄДРПОУ 38009371, код платежу 24060300 "Інші надходження", перерахування безпідставно збережених коштів) 187563грн 10коп безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.

3. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Несвіч" (45652, Волинська обл, Луцький район, с.Несвіч, вул.Центральна, буд.30, код ЄДРПОУ 03737327) на користь Волинської обласної прокуратури (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 2813грн 45 коп витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 30.01.2023.

Суддя О. Г. Слободян