Ухвала

від 01.02.2023 по справі 912/306/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 912/306/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія КО, ЛТД"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2022

та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2022

у справі № 912/306/22

за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія КО, ЛТД"

про витребування земельних ділянок, скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 17.01.2023 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія КО, ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2022 (повний текст складено 19.12.2022) та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2022 у справі № 912/306/22, подана до Суду 12.01.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження заявник визначив п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Обґрунтовуючи п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 200/11343/14-ц.

Однак у Єдиному державному реєстрі судових рішень текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 200/11343/14-ц не оприлюднено, а касаційна скарга також не містить серед додатків її копії.

Таким чином у Суду відсутня можливість перевірити наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо застосування апеляційним судом норми права без урахування висновку щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 200/11343/14-ц.

Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а скаржник посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 200/11343/14-ц, яку не оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень та текст якої не додано до матеріалів касаційної скарги, Суд звертає увагу скаржника на необхідність виправлення відповідного недоліку.

Беручи до уваги викладене касаційна скарга не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України та п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, у зв`язку з чим Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно виправити недолік касаційної скарги шляхом надання заяви із зазначенням номеру справи та дати постанови Верховного Суду, на яку скаржник посилається в якості відкриття касаційного провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Крім того згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону).

Приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Абзацем 1 ч. 3 ст. 6 Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 у розмірі 2 481 грн.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України).

Отже, судовий збір з позовної заяви про витребування майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Як вбачається з рішень судів попередніх інстанцій (тексти розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень), позов містить дві вимоги майнового характеру (витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія КО, ЛТД" земельної ділянки з кадастровим номером 3510166900:22:140:0060 площею 3,091 га, шляхом її повернення на користь територіальної громади міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради; витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія КО, ЛТД" земельної ділянки з кадастровим номером 3510166900:22:140:0061 площею 2 га, шляхом її повернення на користь територіальної громади міста Кропивницького в особі Кропивницької міської ради) та дві вимоги немайнового характеру (скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3510166900:22:140:0060 площею 3,091 га, здійсненої 21.12.2018 державним реєстратором Маловисківської міської ради на підставі заяви про поділ земельної ділянки № 3952 від 18.12.2018 за власником Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкордія КО, ЛТД" (код ЄДРПОУ 20651030), про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис 29663630 (індексний номер рішення: 44842812 від 26.12.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1732480935225); скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3510166900:22:140:0061 площею 2 га, здійсненої 21.12.2018 державним реєстратором Маловисківської міської ради на підставі заяви про поділ земельної ділянки № 3952 від 18.12.2018 за власником Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкордія КО, ЛТД" (код ЄДРПОУ 20651030), про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис 29663355 (індексний номер рішення: 44843184 від 26.12.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1732470935225).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 912/306/22 позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі заявник просить оскаржувані рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, отже належною до сплати сумою судового збору за подання касаційної скарги в частині немайнових вимог є 9 924 грн (2 481 грн * 2 вимоги) * 200%.

Щодо майнових вимог про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія КО, ЛТД" земельних ділянок, Суд зазначає таке.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2022 у справі № 912/306/22 стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія КО, ЛТД" на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір в сумі 9 924 грн і в касаційній скарзі заявник також, вказує на те, що судовий збір за подання касаційної скарги становить 19 848 грн.

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що підтверджується актом Управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2023 № 29.1-08/23.

Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду без матеріалів справи, у суду немає можливості з`ясувати дійсну вартість спірних земельних ділянок і належну до сплати суму судового збору за подання касаційної скарги в цій частині, а судові рішення у даній справі також не містять відповідної інформації.

Таким чином скаржнику слід надати Суду документи на підтвердження вартості спірних земельних ділянок на дату подання позову і сплатити судовий збір виходячи із цієї вартості за формулою: вартість спірного майна х 1,5 % х 200 %.

Враховуючи викладене, Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у справі № 912/306/22 в частині майнової вимоги за формулою: вартість спірних земельних ділянок х 1,5 % х 200 %, а за немайнові вимоги 9 924 грн (2 481 грн * 2 вимоги)* 200%)).

При цьому Суд зазначає, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір, виходячи з вартості спірного майна на дату подачі позову та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Також, необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Так, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 14.12.2022 (повний текст складено 19.12.2022), а тому строк на її оскарження закінчився 09.12.2022.

Касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 12.01.2023, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду.

В тексті касаційної скарги міститься посилання на те, що повний текст оскаржуваної постанови скаржнику не було надіслано, а її повний текст отримано 26.12.2022 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія КО, ЛТД" на електронну адресу.

При цьому скаржник в касаційній скарзі не порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання та обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку і надати відповідні докази на підтвердження цих причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія КО, ЛТД" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) виправити недолік касаційної скарги шляхом надання заяви із зазначенням номеру справи та дати постанови Верховного Суду, на яку скаржник посилається в якості відкриття касаційного провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України; 2) сплатити судовий збір, виходячи з вартості спірного майна на дату подачі позову та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору; 3) подати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням підстав пропуску цього строку та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Керуючись ст. ст. 119, 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія КО, ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2022 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2022 у справі № 912/306/22 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.