Постанова

від 18.03.2021 по справі 208/1972/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2021 року м. Дніпросправа № 208/1972/17 (2-а/208/6/20)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам`янської міської ради на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 вересня 2020 року

у адміністративній справі №208/1972/17 (2-а/208/6/20) за позовом Комунального закладу «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради, третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «про визнання протиправними та скасування рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI в частині надання земельних ділянок комунальної власності у користування громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 », -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 вересня 2020 року частково задоволено адміністративний позов Комунального закладу «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради та третіх осіб, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме, визнано протиправним та скасовано рішення Кам`янської міської ради № 678-15/VII від 31 березня 2017 року в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В іншій частині позовних вимог Комунального закладу «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради судом відмовлено, а вжиті ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2017 року заходи забезпечення позову у виді зупинення дії рішення Кам`янської міської ради № 678-15/VII від 31.03.2017 року - в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вирішення справи по суті і прийняття рішення у справі № 208/1972/17а скасовано, а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Кам`янської міської ради на користь Комунального закладу «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради 480,00 грн. на відшкодування витрат з оплати судового збору.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, та неврахування фактичних обставин, які свідчать відсутність порушення прав позивач внаслідок прийнятого міськрадою оскаржуваного у цій справі рішення, оскільки право користування спірною земельною ділянкою у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникло у зв`язку з переходом від ОСОБА_3 і ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно комплексу нежитлових будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , і відповідно, в силу ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі» та ст.120 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, перейшло в обсязі та умовах, встановлених для попереднього землевласника, з яким на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 26.12.2014 року №1163-58/VI було укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки, що свідчить про правомірність оскаржуваного у цій справі рішення Кам`янської міськради № 678-15/VII від 31 березня 2017 року в частині надання земельної ділянки за адресою: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і відповідно про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача у зазначеній частині.

Треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 та її представник і ОСОБА_2 підтримують вимоги апелянта, наголошуючи на тому, що вони є власниками нерухомого майна розташованого на земельній ділянці комунальної власності площею 0.3521 га за адресою АДРЕСА_1 , яка має кадастровий номер 1210400000:02:032:0051 та цільове призначення: 03.07 - Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Вважають, що їх право користування вказаною земельною ділянкою на умовах оренди, яка обліковується як землі комунальної власності громадського призначення, не може бути порушено та скасовано з вказаних позивачем підстав. Також наголошують на безпідставному не задоволенні судом заявленого представником ОСОБА_1 клопотання про застосування строків позовної давності до вимоги заявлених позивачем.

Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в поясненнях з приводу апеляційного оскарження рішення суду зазначив, що суд першої інстанції безпідставно визнав, що ГУ Держгеокадастру підтримує позицію позивача, не зважаючи на надіслані до суду першої інстанції пояснення, в яких наголошується, що висновки позивача зі спірного у цій справі питання не обґрунтовані, не підтверджені та є бездоказовими, а тому не мають братися до уваги, тим більш, що безспірно підтвердженим є факт дотримання відповідачем у спірному випадку вимог ч.2 ст.149 Земельного кодексу України (в редакції від 11.01.2005 та від 20.06.2007) стосовно вилучення земельних ділянок проведеного за згодою землекористувачів та на підставі узгодження з відповідними повноважними органами.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників учасників по справі, перевіривши за матеріалами справи повноту встановлення судом фактичних обставин та правильність застосування до них норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апелянта та про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що предметом спору у даній справі є правомірність рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VII в частині надання громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1210400000:02:032:0051 за адресою: АДРЕСА_1 загальної площею 0,3521 га для розміщення належного їм на праві власності комплексу нежитлових будівель та споруд (т.1 а.с.5-18, 80, 145-147).

Вирішуючи спір у цій справі по суті, судом першої інстанції беззаперечно було встановлено, а учасниками спірних правовідносин не спростовано, що спірна земельна ділянка загальною площею 0,3521 га за адресою АДРЕСА_1 орендувалася ОСОБА_3 і ОСОБА_4 для фактичного розміщення належного їм на праві власності об`єкту нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель та споруд на підставі укладеного 19.10.2007 року з Дніпродзержинською міською радою Договору оренди № 08087 (державна реєстрація від 13.03.2009 року № 040910600105), який 05.02.2015 року було розірвано згідно укладеної угоди № 6688 (т.1 а.с.100, 101, 136-140) у зв`язку з переходом права власності на об`єкт нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.20, 141-144) до ОСОБА_1 (з 28.07.2009 року на 1/4 частку) та до ОСОБА_2 (з 11.08.2009 року на 3/4 частки).

За наданих до матеріалів адміністративної справи письмових доказів вбачається, що земельна ділянка загальної площею 0,3521 га за АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1210400000:02:032:0051 - станом на 01.09.2016 року обліковувалася за Територіальною громадою м.Дніпродзержинська, в особі Дніпродзержинської міської ради (а.с.19), після складення 20.01.2016 року акту встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо спірної земельної ділянки площею 0,3521 (т.2 а.с.77-80), винесення розпорядження міського голови Дніпродзержинської міської ради № 56-р від 19.02.2016 року стосовно демонтажу пам`яток та пам`ятних знаків епохи тоталітарного режиму на території м. Дніпродзержинська з передачею демонтованих об`єктів на збереження до музею історії (т.1 а.с.26-29) і проведення 28.09.2016 року та 11.11.2016 року засідань комісії з розгляду земельних спорів - рішенням Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано у користування земельну ділянку - за адресою АДРЕСА_1 для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд, у користування.

Отже, судом першої інстанції встановлено та матеріалів справи і під час апеляційного перегляду справи підтверджено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1210400000:02:032:0051 площею 0,3521 га за адресою АДРЕСА_1 розміщено приватний об`єкт нерухомості - комплекс нежитлових будівель та споруд, що й слугувало підставою для передачі їх власникам вказаної земельної ділянки у користування на умовах оренди.

Незважаючи на встановлені вищеописані обставини, суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивача взагалі не взяв до уваги, що оскаржуване у цій справі рішення Кам`янської міської ради № 678-15/VII від 31 березня 2017 року в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконано у повному обсязі і на підставі оскаржуваного у цій справі рішення між Кам`янською міською радою та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вже укладено Договір оренди спірної земельної ділянки. У той же час, суд першої інстанції вдався до обговорення у цій справі підстав для оскарження до суду рішення міськради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI, якими стало нездійснення реєстраційних дій щодо цільового призначення земельної ділянки міською радою із цільовим призначенням як землі історико-культурного призначення ще з 1994 року, та віднесення спірної земельної ділянки рішеннями міськради від 24.06.2005 № 569-19/IV та від 14.09.2007 № 252-14/V до категорії земель житлової та громадської забудови без погодження із Верховною Радою України.

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, колегія суддів наголошує, що суттєвим значенням для вирішення даного спору є правильне визначення: суті спірних правовідносин при оспорюванні правомірності рішення міськради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI; наявності/відсутності речового права або спору щодо такого права позивача чи інших осіб на цю земельну ділянку; та існування (навіть поза межами даної справи) вимог позивача щодо визнання за ним прав на земельну ділянку, оскільки наявність перелічених обставин свідчить, та якщо що рішення суб`єкта владних повноважень вже реалізовано (сторони уклали договір оренди) - спір вважається приватноправовим і підлягає розгляду в загальних чи господарських судах.

З означеного питання Великою Палатою Верховного Суду вже сформульовано правові позиції, в яких чіткі прописано критерії для визначення того, які спори про оскарження рішень органів місцевого самоврядування й органів державної влади щодо прав на землю підлягають вирішенню в загальних та господарських судах, а які в адміністративних. Зокрема Верховним Судом, у тому числі і Великою Палатою, неодноразово наголошувалося, що якщо спір стосується цивільного права особи, має приватноправовий характер (наприклад, якщо на підставі оскаржуваного рішення виникло право на землю або оскаржуване рішення порушує право на землю), спір повинні вирішувати загальні (господарські) суд, а адміністративні суди зобов`язані розглядати спори, що виникли внаслідок протиправних дій (рішень або бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, і позивач, при цьому, взагалі не порушує питання про своє право на земельну ділянку.

Не може у даному спірному випадку залишено без уваги в рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), де в пункті 4 мотивувальної частини зазначається, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Отже, у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки є спір про цивільне право.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 9 грудня 2014 року у справі № 21-308а14, від якого не відступила і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року по справі № 359/3132/16-а (провадження № 11-332апп19) та у постанові від 16 січня 2019 року у справі №2а-8868/11/2670 (провадження №11-1167апп18), в яких вказувалося зокрема, що: подібні спори не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а з огляду на суб`єктний склад сторін мають вирішуватися за правилами господарського чи цивільного судочинства; а при існування невирішеного спору про право на земельну ділянку унеможливлюється його розгляд за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (постійного користування) на земельну ділянку.

Відповідно до вищенаведеного, колегія суддів вважає, що ініційований позивачем у цій справі спір обумовлений його незгодою з рішенням відповідача щодо передачі третім особам земельної ділянки в оренду. Оскільки мета звернення позивача до суду у даному випадку пов`язана із захистом порушеного права користування земельною ділянкою, то й вирішувати позивач має саме спір про право на земельну ділянку, який по своїй суті не є публічно-правовим та не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Виходячи з визначального принципу здійснення правосуддя в адміністративних справах, яким є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного чи господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд першої інстанції діючи як адміністративний суд був позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (постійного користування) на спірну земельну ділянку.

З огляду на те, що у даному спірному випадку суд першої інстанції розглянувши дану справу в порядку адміністративного судочинства діяв та ухвалив у адміністративній справі рішення не як «суд, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, колегія суддів визнає за необхідне скасувати в повному обсязі судове рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 вересня 2020 року, та відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст.239, ст. 242, ст.315, ст.317, ст.319, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Кам`янської міської ради задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 29.09.2020 року скасувати.

Провадження у адміністративній справі № 208/1972/17 за позовом Комунального закладу «Музей історії міста Кам`янське» Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради, третіх особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI в частині надання земельних ділянок комунальної власності у користування громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - закрити.

Роз`яснити позивачу право звернення з даним позовом в порядку цивільного або господарського провадження в залежності від суб`єктного складу, який обере позивач для свого позову.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов

суддяВ.В. Мельник