Рішення
від 29.09.2020 по справі 208/1972/17
ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/1972/17

№ провадження 2-а/208/6/20

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Корнієнко К.Є.,

представників позивача - Буланової Н.В., Біленко М.С.,

представника відповідача - Жежель С.С.,

представника 3-ої особи, ОСОБА_1 - Головко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради, третіх осіб, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI в частині надання земельних ділянок комунальної власності у користування громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд -

встановив:

1.Позиція позивача.

10.04.2017 року позивач - Комунальний заклад Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради, звернувся із позовом до Кам`янської міської ради , треті особи : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI в частині надання земельних ділянок комунальної власності у користування громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно до позовних вимог позивач просив:

визнати протиправним та скасувати Рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VII в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

визнати незаконним та скасувати Рішення Комісії з розгляду земельних спорів у межах міста від 28 вересня 2016 року, яким межа між земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), м.Кам`янське, Дніпропетровська область, та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , визнана не порушеною.

Як забезпечення позовних вимог, з метою виконання судового рішення позивачем також заявлено вимоги:

зупинити дію Рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VII в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вирішення справи по суті;

заборонити виконання Рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року №678-15/VII, у тому числі укладення між відповідачем та третіми особами договору оренди спірної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем зазначено, що Рішенням Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року за № 678-15/VII прийнято фактично рішення щодо земель віднесених до земель історико-культурного призначення.

Так, зазначені землі передані громадянам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розташовані на території Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське , а саме: у частині, розміщення музейних експонатів музею під відкритим небом.

На думку позивача, правові підстави для визнання незаконним та скасування Рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VII полягають в тому, що орган місцевого самоврядування не мав підстав передбачених законодавством для прийняття Рішення про надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за наступних обставин:

Так, право на користування зазначеною земельною ділянкою є спірним. Порядок передача такої земельної ділянки, як віднесеної до земель історико-культурного призначення у користування приватним фізичним особам відповідно до ч. 1 статті 111 Земельного кодексу України заборонена законом, адже земельна ділянка має статус землі історико-культурного призначення (на підставі Рішення виконкому І від 22 квітня 2009 р. №205 "Про створення в музеї історії міста експозиції під відкритим небом "Історія міста в знаках та символах"), фактично використовується Комунальним закладом Музей історії міста Кам`янське , на ній створений музей під відкритим небом і розташовані музейні експонати.

Як стверджує позивач, відповідач своїм рішенням порушим вимоги статті 11 Закону України Про музеї та музейну справу , згідно до якої територія, відведена для музею, належить до земель історико-культурного призначення. На цій території та в музейних будівлях (спорудах) забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, та інша діяльність, несумісна з діяльністю музею як закладу культури.

Також, порушено вимоги статті 53 Земельного кодексу України, згідно до якої до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Примузейна територія активно використовується музеєм в історико-культурній діяльності, тут, як зазначено вище, створено музей під відкритим небом, проводяться заходи Всеукраїнського історико-культурологічного фестивалю Мамай-фест .

Відповідно до ч. 2 статті 54 Земельного кодексу України навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Відповідно до ч. 7 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико- культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Додатково варто зазначити, що межі земельної ділянки визнані спірними Комісією з розгляду земельних спорів у межах міста. Цю комісію створеною за Рішення Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 15.11.2012 №470 Про утворення комісії з розгляду земельних спорів у межах міста .

Проте, Комісією, яка провела своє засідання 28 вересня 2016 р. не враховано те, що: відповідно до п. 3 статті 158 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Крім того, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , згідно до якої прийнято відповідачем оспорюване рішення - рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI в частині надання земельних ділянок комунальної власності у користування громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно до п. г ст. 150 ЗК України, віднесена до особливо цінних земель, як земля історико-культурного призначення.

А тому припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах "в" і "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

У відповідності до положень ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Положення ст. ст. 15, 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституції усі суб`єкти права власності рівні перед законом Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтями 142 - 145 Конституції України передбачено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частинами 4,5 ст. 54 Конституції України передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про Музеї та музейну справу , територія, відведена для музею, належить до земель історико-культурного призначення. На цій території та в музейних будівлях (спорудах) забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, та інша діяльність, несумісна з діяльністю музею як закладу культури.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини".

Згідно ст. 1 вищевказаного Закону об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Зазначена у позовній заяві позиції, в повному обсязі підтримана представниками позивача , - директором КЗ Музей історії міста Кам`янське Булановою Н.М. та представником позивача - адвокатом Біленко М.С..

2.Позиція відповідача.

Відповідач - Кам`янська міська рада, позовні вимоги КЗ Музей історії міста Кам`янське не визнали, відзив на позов не подали.

Але згідно до наголошеної позиції представником відповідача - Жежель С.С. під час судового розгляду, та пояснень долучених до справи, відповідач в обгрунтування своєї позиції посилався на те, що відповідно до рішення Дніпродзержинської міської Ради народних депутатів від 28 грудня 1994 року №349, Дніпродзержинському музею історії міста, видано Державний акт на право постійного користування землею, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , площею 1,1529 га. Цей акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №36 06 січня 1995 року.

Рішенням міської ради від 24.06.2005 року №569-19/IV, вилучено із користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,0167 га на користь ОСОБА_3 .. Таким чином у користуванні Дніпродзержинського музею історії міста, залишилася земельна ділянка площею 1,1362 га.

На підставі заяв Музею історії м. Дніпродзержинська від 22.05.2007 року №77 та від 15.06.2007 року №101, було прийнято рішення міської ради від 14.09.2007 року №252-14/V та вилучено із користування земельну ділянку що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , площею 0,0929 га на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .. Таким чином у користуванні Дніпродзержинського музею історії міста, залишилася земельна ділянка площею 1,0433 га.

На виконання вищезазначеного рішення міської ради, між Дніпродзержинською міською радою та ТУ ОСОБА_4 , ГУ ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки (№08087 від 19.10.2007 року), що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ,площею 0,3521 га для фактичного розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд, строком до 14.09.2010 року.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 липня 2009 року за ОСОБА_1 визнано права власності на частину (1/4) нерухомого майна комплексу нежитлових будівель та споруд без виділення часток в натурі, який розташований за адресою АДРЕСА_3 .

11 серпня 2009 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу частин комплексу нежитлових будівель та споруд, на праві спільної часткової власності, на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.07.2009 року, визнано за ОСОБА_2 05.02.2015 року між Дніпродзержинською міською радою та ГУ Ткач О.В., ОСОБА_5 було укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з відчуженням об`єкту нерухомого майна та на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 26.12.2014 року №1163-58/VI.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України Про оренду землі , що також випливає із норм статті 120 Земельного кодексу України, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Таким чином, право користування земельною ділянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, переходить в обсязі та умовах, встановлених для попереднього землевласника, а саме це право виникло у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яке перейшло від ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Враховуючи вищевикладене, прийняття вищезазначеного рішення, ніяким чином, не порушує права позивача, оскільки на цій земельній ділянці розташований об`єкт нерухомості, який зареєстрований у відповідності до вимог чинного законодавства (Обласним комунальним підприємством Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації ).

Таким чином, вищезазначена земельна ділянка не може використовуватися КЗ Музей історії міста Кам`янське та розташовувати на ній музейні експонати.

Також, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до ст.41 Конституції України, право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частиною 1 ст.317 Цивільного кодексу України, передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Кам`янська міська рада на підставі листа ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо надання у користування земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,3521 га для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) підготувала проект рішення Про набуття (припинення) прав на землю , на підставі якого громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була надана у користування вищезазначена земельна ділянка. Вищезазначений проект рішення було розглянуто на пленарному зсіданні ради. При голосуванні рішення набрало необхідної кількості голосів депутатів (рішення прийнято).

Регламентом Кам`янської міської ради передбачено, що депутат міської ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради.

Рішення міської ради вважається прийнятим , якщо за нього проголосувало більшість депутатів від загального складу ради.

Отже, спірне рішення прийняте відповідно до Земельного кодексу України на пленарному засіданні міської ради, у відповідності до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та згідно з регламентом Кам`янської міської ради, з дотриманням процедури прийняття рішення.

Відповідно до рішення Дніпродзержинської міської Ради народних депутатів від 28 грудня 1994 року №349, Дніпродзержинському музею історії міста, видано Державний акт на право постійного користування землею, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , площею 1,1529 га. Цей акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №36 06 січня 1995 року.

Рішенням міської ради від 24.06.2005 року №569-19/IV, вилучено із користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , площею 0,0167 га на користь ОСОБА_3 .

Таким чином у користуванні Дніпродзержинського музею історії міста, залишилася земельна ділянка площею 1,1362 га.

На підставі заяв Музею історії м. Дніпродзержинська від 22.05.2007 року №77 та від 15.06.2007 року №101, було прийнято рішення міської ради від 14.09.2007 року №252-14/V та вилучено із користування земельну ділянку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,0929 га на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Таким чином у користуванні Дніпродзержинського музею історії міста, залишилася земельна ділянка площею 1,0433 га.

На виконання вищезазначеного рішення міської ради, між Дніпродзержинською міською радою та ТУ ОСОБА_4 , ТУ ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки (№08087 від 19.10.2007 року), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,3521 га для фактичного розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд, строком до 14.09.2010 року.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 липня 2009 року за ОСОБА_1 визнано права власності на частину (1/4) нерухомого майна комплексу нежитлових будівель та споруд без виділення часток в натурі, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

11 серпня 2009 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу 3А частин комплексу нежитлових будівель та споруд, на праві спільної часткової власності, на підставі рішення

Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.07.2009 року, визнано за ОСОБА_2

05.02.2015 року між Дніпродзержинською міською радою та ГУ Ткач О.В., ОСОБА_5 було укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з відчуженням об`єкту нерухомого майна та на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 26.12.2014 року №1163-58/VI.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Право користування (в т.ч. на правах оренди) земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об`єктів нерухомості виключно за умови, що в момент їх відчуження у попереднього власника, згідно з вимогами земельного законодавства України, таке право було і воно належним чином посвідчене.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України Про оренду землі , що також випливає із норм статті 120 Земельного кодексу України, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Таким чином, право користування земельною ділянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, переходить в обсязі та умовах, встановлених для попереднього землевласника, а саме це право виникло у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яке перейшло від ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Враховуючи вищевикладене, прийняття вищезазначеного рішення, ніяким чином, не порушує права позивача, оскільки на цій земельній ділянці розташований об`єкт нерухомості, який зареєстрований у відповідності до вимог чинного законодавства (Обласним комунальним підприємством Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації ).

Таким чином, вищезазначена земельна ділянка не може використовуватися КЗ Музей історії міста Кам`янське та розташовувати на ній музейні експонати.

Згідно з нормою ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

А тому, враховуючи що спірна земельна ділянка є власністю міської ради, то саме міська рада як власник землі має право на передачу земельної ділянки у оренду.

3.Позиція третіх осіб, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

3.1.Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, своїм право на участь у судовому розгляду та наданні відзиву на позов не скористалося.

Згідно до відповіді ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області на запит представника позивача адвоката Біленко М., надано відповідь (т. 2 а.с. 154), відповідно до якої зазначене наступне:

За інформацією відділ у м. Кам`янське Міськрайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 28.12.1994 №349 земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , надавана в постійне користування КЗ Музей історії міста Кам`янське , площею 1,1529 га (державний акт на право постійного користування серії ДП №б/н від 06.01.1995, копія додається). Документація із землеустрою на зазначену земельну ділянку у Відділі відсутня.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 24.06.2005 №569-19/IV із земель КЗ Музей історії міста Кам`янське було вилучено та передано на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 0,0167га до гр. ОСОБА_3 (копія рішення додається).

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 14.09.2007 №252-14/V із земель КЗ Музей історії міста Кам`янське було вилучено та передано на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 0,0929га до гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 .

Згідно з державною статистичною звітністю з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016 земельна ділянка КЗ Музей історії міста Кам`янське , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , обліковується як землі комунальної власності, землі громадського призначення.

Також 21.08.2020 року на адресу суду ГУ Держгеокадастр у Дніпропетровській області скерував пояснення, згідно до яких зазначено, що саме міськрайонним управлінням у Петриківському районі та м. Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в порушення вимог діючого законодавства, не внесені відомості щодо цільового призначення земельної ділянки КЗ Музей історії міста Кам`янське , що розташована за адресою АДРЕСА_2 та це призвело до неправомірного відчуження частини зазначеної земельної ділянки (т. 2 а.с. 178-179).

3.2. ОСОБА_1 , будучи представлена адвокатом Головко О.В., заявила клопотання про застосування строків позовної давності до вимоги заявлених позивачем. Представник 3-ої особи, адвокат Головко О.В.. під час судового розгляду підтримуючи позицію відповідача, просив у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити, з підстав не оформлення земельної ділянки щодо якої прийнято оспорюване рішення відповідачем, як землі історико-культурної, а тому за відсутності відповідного статусу у заявленої земельної ділянки відсутні підстави для застосування законодавства пов`язаного з землями відповідної категорії.

Згідно до поданих ОСОБА_1 заперечень від 30.06.2017 року, просила врахувати наявність підстав для застосування наслідків пропуску строку на звернення із позовом. Але також не погодившись в тому числі і з обґрунтуванням позову, так як земельна ділянка, щодо якої заявлено вимоги, загальною площею 0,3521 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 раніше була передана в оренду громадянам України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради №252-14V від 14.09.2007 року.

Відповідно до даних Кадастрової карти України, інформація якої є відкритою та публічною, відповідна земельна ділянка має кадастровий номер: 1210400000:02:032:0051; тип власності: Комунальна власність; Цільове призначення: 03.07 - Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; площа:0.3521 га.

Тому варто виходити з того, що мова йде про земельну ділянку, яка не відноситься до території музею і не мас історико-культурного призначення, а отже па неї не розповсюджується дія Законів України Про природно-заповідний фонд України , Про охорону культурної спадщини , Про охорону археологічної спадщини , Про музеї та музейну справу .

Що, після прийняття рішення Дніпродзержинської міської ради №252-14V від 14.09.2007 току було укладено Договір оренди земельної ділянки, державну реєстрацію якого проведено за .N 08087 від 19.10.2007 року, із внесенням даних до Державного реєстру земель від 13.03.2009 року за № 040910600105.

При цьому рішення Дніпродзержинської міської ради №252-14V від 14.09.2007 року, і Договір оренди земельної ділянки від 19.10.2007 року. Позивач жодним чином не оспорював. Навпаки, земельна ділянка була вилучена і передана у користування і громадян за повної згоди Позивача, що до речі останній і не заперечує.

Земельна ділянка була передана в оренду з цільовим призначенням землі іншої комерційної діяльності (1.11.6) , як належна територіальній громаді в особі міської ради. Тобто Позивач не був ні власником, ні балансоутримувачем, ні користувачем відповідної земельної ділянки, ще на час її передачі у користування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. В подальшому ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 па підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.07.2009 року набули право приватної спільної часткової власності на комплекс нежитлових будівель та споруд, що розташовані на вказаній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_4 . За Договором купівлі-продажу від 11.08.2009 року, посвідченим приватним нотаріусом ДМНО Черниш С.В., реєстр.№ 1075, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відчужили свої 1/4 та 2/4 частки вказаного нерухомого майна на користь громадянина України ОСОБА_6 (копія витягу про реєстрацію права власності додається), внаслідок чого з того часу ОСОБА_7 з ОСОБА_2 є власниками нерухомого майна.

У зв`язку із набуттям права власності на відповідну нерухомість Сторони Договору оренди спірної ділянки від 19.10.2007 року № 08087 вирішили його розірвати, про що уклали Угоду № 6688 від 05.02.2015 року.

А, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 звернулись до Відповідача з приводу передачі земельної ділянки у їх користування, як нових землекористувачів та власників нерухомого майна, яке розміщене на відповідній земельній ділянці.

При цьому, без вилучення із користування або якоїсь нової чи додатково земельної ділянки. Вирішувалось питання с приводу ділянки, загальною площею 0,3521 та, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , без зміни її площі, меж та цільового призначення, що також підтверджено висновками Комісії з розгляду земельних спорів у межах міста, вказані у відповідному рішенні - Протоколі засідання від 28.09.2016 року.

На виконання вказаних норм чинного законодавства Відповідачем цілком правомірне було прийнято оскаржуване рішення Кам`янської міської ради від31І березня 2017 року №678- I5/VII в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

А тому вважає, що будь-які підстави для його скасування відсутні. Та в даному випадку було вирішено питання щодо земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, не відведеної під музей. І в неї - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як вважає ОСОБА_7 , є законні підстави претендувати на використання земельної ділянки, а у Відповідача є законні підстави і повноваження надати таку земельну ділянку у їх платне користування.

3.3. ОСОБА_2 , своїм право на участь у судовому розгляді не скористався, свою позицію ні самостійно, ні через представника не представив. Заяв та клопотань, не подавав. Також до провадження не подав відзиву.

4.Свідки сторони позивача.

Свідок ОСОБА_9 , суду пояснив що працює архітектором у Державним підприємством Проектний інститут Дніпродзержинськцивільпроект , та на замовлення музею інститутом було досліджено питання заявлені музеєм та надано технічний висновок Про відповідність ДБН і Закону України Про врегулювання Містобудівної діяльності , розміщення і інфраструктури Музею під відкритим небом Знаки та символи історії міста Кам`янське - Дніпродзержинська , за адресою АДРЕСА_2 , згідно до якого встановлено що земельна ділянка виділена музею у 1994 році, є відповідною до ДБН та законодавства і розрахована із забезпеченням збереження історико-культурної спадщини. Так земля виділена у 1994 році музею є землею історико-культурного призначення, на якій розташовані як будівля музею, експонати та пам`ятники під відкритим небом - музей, що потребує дотримання норм ДБН, екологічних, санітарних, та інших для їх збереження. згідно ДБН 360-92**, повинна бути паркувальна зона для гостьового транспорту (екскурсійних автобусів); у огородженій території музею для забезпечення протипожежної безпеки має бути мінімум два виїзди. У зв`язку з цим передача землі в орендне користування сусідньому землекористувачу - Автосервісному центру Мотор хаус , що нині знаходиться в огорожі музею, прилягає до музею просто неба, використовується музеєм для проведення екскурсій, заходів, негативно відобразиться на діяльності музею історії міста як закладу культури і територіальної громади в цілому. Приведе до тяжких наслідків для збереження матеріальних пам`яток Національного музейного фонду України. Охоронна зона музею під відкритим небом встановлюється у відповідності до Закону України Про охорону культурної спадщини і будь-яка діяльність, що може негативно вплинути як складову режиму використання таких земель, заборонена. Розташування газозаправочної станції, ремонтні майстерні, та проведення іншої діяльності, що внаслідок використання небезпечних речовин, безпосереднього розташування біля пам`яток історії, може призвести як до їх руйнування так і знищення. А тому відібрання частини земельної ділянки, визначеної у рішення міської ради, є порушенням діючого законодавства, та як наслідок порушення норм ДБН.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він у період з 2001 року по 2017 рік працював в управлінні архітектури міста, та був учасником та розробником музею під відкритим небом. Також приймав участь у обговоренні цього проекту. Проект музею під відкритим небом є нагальним до сучасних потреб держави, та має історико-культурне значення як для міста так і для держави вцілому. Крім того, розташування такого музею потребує дотримання норм ДБН при розташуванні експонатів, та вимог для їх збереження. Зменшення території музею, можливо, але за умови дотримання законодавства та забезпечення потреб музею, його діяльності, збереження історико-культурної цінності. Рішення КМР, що оспорюється є таким що обмежує архітектурну структуру музею, його планування, відбирає можливість під`їзду до музею, не говорячи про шкідливість об`єктів для музейних експонатів та його діяльності.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона працює у Музеї історії міста Кам`янське головним зберігачем фонду. У 2008 році частину землі відведеної музею, було передано у оренду суміжному користувачу, але земля музею не повернена. Натомість на землі збудували тимчасову споруду. В той же час, роботи по розподілу земельної ділянки, з виділенням її іншій особі не проводилися. Земельна ділянка передана відповідачем у оренду, щодо якої стосується оспорюване рішення відповідача, є земельною ділянкою музею, і вилучати її не можна. Експонати які належить музею, повинен мати територію, яка виконує захисну роль. А на спірній ділянці побудували газову заправку.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона працює в музеї, завідуючою відділу з адміністративно-господарської діяльності. Коли вона почала працювати у музею, то спірна земельна ділянка належала музею, і зараз вона знаходиться не відведеній саме музею землі. При передачі у оренду земельної ділянки, щодо якої іде спір, не узгоджувалися її межі.

5.Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

10.04.2017 року позивачем - Комунальним закладом Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради подано позов (т. 1 а.с. 1-4).

10.04.2017 року позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову (т. 1 а.с. 34).

10.04.2017 року суддею Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області прийнято позовну заяву Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське , та призначено судове засідання.

10.04.2017 року за наслідком розгляду заяви Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське про забезпечення позову, постановлено ухвалу суду, згідно до якої заява задоволена частково, - зупинено дію Рішення Кам`янської міської ради № 678-15/VII від 31.03.2017 року - в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вирішення справи по суті, до прийняття рішення у справі № 208/1972/17-а.

03.05.2017 року позивачем долучено додаткові пояснення із доказами (т. 1 а.с. 55-102).

25.05.2017 року позивачем подано клопотання про виклик свідків сторони позивача (т. 1 а.с. 118-119).

30.06.2017 року ОСОБА_1 подано клопотання про застосування до заявлених позовних вимог Комунальним закладом Музей історії міста Кам`янське наслідків пропущення строку звернення до суду (т.1 а.с. 128-129).

30.06.2001 року з боку ОСОБА_1 подані заперечення на позовні вимоги (т. 1 а.с. 132-135).

10.01.2018 року від директора КЗ Музей історії міста Кам`янське КМР ОСОБА_13 подано заяву про направлення справи за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (т. 1 а.с. 193).

17.01.2018 року ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (т. 1 а.с. 194), з підстав п. 3 ч.1 ст. 29 КАС України, п.10 ч.1 Розділу VII Перехідних положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання законної чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, та Справа за адміністративним позовом Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI В ЧАСТИНІ НАДАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У КОРИСТУВАННЯ ГРОМАДЯНАМ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

07.03.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (т. 1 а.с. 119), адміністративна справа передана на розгляд до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

04.04.2018 року справа отримана Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

04.04.2018 року ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в силу припису ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тут і надалі в редакції, що діє з 15.12.2017, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Також п. 10 ч. 1 розд. VII Перехідні положення КАС України визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Продовжено розгляд в адміністративній справі за позовом Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI в частині надання земельних ділянок комунальної власності у користування громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання.

16.09.2019 року Кам`янською міською радою подано пояснення по адміністративному позову (т. 2 а.с. 14-19).

11.09.2019 року ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області закрито підготовче провадження за адміністративним позовом Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI в частині надання земельних ділянок комунальної власності у користування громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

30.06.2020 року представником позивача - адвокатом Біленко М.С. подано клопотання про залучення в якості 3-ої особи Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як особи на права та інтереси якої може вплинути прийняте судове рішення.

30.06.2020 року ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області клопотання представника позивача - адвоката Біленко М.С., про залучення 3-ої особи, - задоволено частково. Поновлено представнику позивача адвокату Біленко М.С. строк на звернення із заявленим клопотанням. Залучено в якості 3-ої особи, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428), а в іншій частині клопотання - відмовлено.

28.08.2020 року від представника позивача - адвоката Біленко М.С. подано клопотання про зупинення провадження по справі, з підстав ухвалення 20.07.2020 року суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/7922/20 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі №160/7922/20 за позовом Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

28.08.2020 року ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області заявп представника позивача адвоката Біленко М.С. про зупинення провадження , - залишено без задоволення.

29.09.2020 року представником позивача - адвокатом Біленко М.С. подано пояснення до позову, із долученням копії адвокатського запиту та відповідді на ньогом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

6.Фактичні обставини встановлені судом.

28.12.1994 року Рішенням Дніпродзержинської міської ри народних депутатів № 349 (т. 2 а.с.21), Дніпродзержинському музею історії міста ( АДРЕСА_3 ) земельну ділянку, за вказаною адресою, загальною площею 1,1529 ге, згідно з планом землекористування, передано у постійне користування.

06.01.1995 року видано Державний акт на право постійного користування землею № 36 - Дніпродзержинському музею історії АДРЕСА_3 , загальною площею 1,1529 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, для функціональних цілей відповідно до Рішення Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 28 грудня 1994 року № 349 (т.1 а.с. 60-62, т. 2 а.с. 20-24).

15.05.2000 року згідно до Розпорядження міського голови міста Дніпродзержинська ОСОБА_13 призначено на посаду директора Музею історії міста з 15.05.2000 року (т. 1 а.с. 52).

03.01.2018 року згідно до розпорядження першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Чернишова О.А. від 03.01.2018 року за № 03-р`ос (т. 2 а.с. 62), призначено ОСОБА_13 за конкурсним добором на посаду директора комунального закладу Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради за контрактом з 04 січня 2018 року (т. 2 а.с. 62).

24.06.2005 року Рішенням міської ради від 24.06.2005 року № 569-19/IV вилучено із користування земельну ділянку по АДРЕСА_3 , площею 0,0167 гектарів і передано земельну ділянку по АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_3 , абз. 3 п. 2 рішення виконкому міської ради від 28.12.21994 року за № 349 частково втратило чинність. Залишити в користуванні земельну ділянку по АДРЕСА_3 площею 1,1362 гектарів (т. 1 а.с. 64).

22.05.2007 та від 15.06.2007 року директор музею історії м. Дніпродзержинська ОСОБА_13 , своїм листом за № 77, № 101 (т. 2 а.с. 25, 26), погодила вилучення частини земельної ділянки площею 0,0929 га, яка знаходиться в користування музею за умови благоустрою примузейної території.

14.09.2007 року Рішенням міської ради від 14.09.2007 року за № 252-14/V, вилучено із користування земельну ділянку за адресою АДРЕСА_6 , загальної площі 0,0929 гектарів, з передачею ОСОБА_4 ОСОБА_5 згідно до гр. 14 п. 15 додатку до рішення міської ради від 24.06.2005 року № 569-19/IV частково втратила чинність. Залишити в користуванні земельну ділянку по АДРЕСА_3 площею 1,0433 гектарів (т. 1 а.с. 64, 94-99).

15.10.2007 року між Дніпродзержинською міською радою та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки від 15.10.2007 року (т. 1 а.с. 101, 136-140), згідно до якого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 отримали у оренду земельну ділянку загальної площе 0,3521 гектарів для фактичного розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд, за адресою АДРЕСА_7 , строком до 14.09.2010 року.

Рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 22.04.2009 року № 205 (т. 1 а. с. 123), з метою образного висвітлення історії та культури міста з подальшим формуванням історичної пам`яті як основного чинника почуття національної ідентичності та консолідації навколо спільної історії, відповідно до Закону України Про музеї та музейну справу , згідно до п.п. 1 п. а ст. 29, п. 3 ч. 4 ст. 42, ч. 6 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , вирішено -створити в музеї історії міста експозицію під відкритим небом Історія міста в знаках та символах на примузейній території .

За адресою АДРЕСА_7 зареєстровано право власності на об`єкт нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель за ОСОБА_2 з 11.08.2009року на 3/4 частки, та за ОСОБА_1 з 28.07.2009 року на 1/4 частку (т.1 а.с. 20, 141-144)

Рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 470 від 15.11.2012 року (т. 1 а.с. 22-25), створено комісію з розгляду земельних спорів у межах міста.

05.02.2015 року укладено угоду № 6688 від 05.02.2015 року між Дніпродзержинською міською радою та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 19.10.2007 року № 08087 (державна реєстрація від 13.03.2009 року № 040910600105) (т. 1 а.с. 100).

20.01.2016 року складено акт встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки внатурі (на місцевості) (т. 2 а.с. 77-80), який складений інженером-геодезистом, та замовниками ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , щодо земельної ділянки площею 0,3521 за адресою АДРЕСА_7 .

Розпорядженням міського голови Дніпродзержинської міської ради № 56-р від 19.02.2016 року (т. 1 а.с. 26-29) Про демонтаж пам`яток та пам`ятних знаків епохи тоталітарного режиму на території м. Дніпродзержинська, згідно до якого вирішено питання про демонтування об`єктів пам`яток та пам`ятних знаків забезпечив проведення процедури передачі демонтованих об`єктів на збереження до музею історії

АДРЕСА_7 , загальної площею 0,3521 га, для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд 1210400000:02:032:0051, - призначення для фактичного розміщення комплексу не житлових будівель та споруд станом на 01.09.2016 року обліковувалася за Територіальною громадою м. Дніпродзержинська, в особі Дніпродзержинської міської ради (а.с. 19).

28.09.2016 року на засіданні комісії з розгляду земельних спорів у межах міста, за участю представника позивача ОСОБА_13 було розглянуто звернення інженера-землевпорядника ОСОБА_15 стосовно неможливості подальшої розробки технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки внатурі (на місцевості) та оформлення документів на землю за адресою АДРЕСА_8 землекористувачі ОСОБА_16 та ОСОБА_2 , у зв`язку з відмовою суміжного землекористувача по АДРЕСА_2 погоджувати межи між земельними ділянками за вказаними адресами (т. 1 а.с. 20, 130-131).

30.09.2016 року рішенням Кам`янської міської ради № 487-10/VII (т. 1 а.с. 148), змінено найменування Музею історії м. Дніпродзержинська на Комунальний заклад Музей історії міста Кам`янське .

Цим же рішенням від 30.09.2016 року № 487-10/VII (т. 1 а.с. 149-150), затверджено статут Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське , згідно до якого:

-п. 1.2. власником та засновником Музею є територіальна громада м. Кам`янського в особі Кам`янської міської ради;

-п. 1.5. Музей є юридичною особою;

-п. 4.1. Музей для здійснення статутної діяльності, наділяється комунальним майном, яке закріплюється за ним на праві оперативного управління і є власністю територіальної громади міста Кам`янське. Майно Музею, придбане ним у процесі здійснення господарської діяльності, належить йому на праві оперативного управління, є комунальною власністю і належить територіальній громаді міста Кам`янське;

-п. 4.2. майно Музею становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена у самостійному балансі Музею. Музейна територія - земельна ділянка, яка закріплена за Музеєм на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ДП, виданого на підставі рішення міської ради № 349 від 28.12.1994 року;

-п. 4.4. Відчуження нерухомого та рухомого майна підприємства та надання його під заставу здійснюється за рішенням Засновника.

11.11.2016 року за наслідок засідання комісії з розгляду земельних спорів у межах міста, директором Музею історії міста Кам`янське ОСОБА_13 звернулася із службовою запискою до Міського голови Білоусова А.Л. (т. 1 а.с. 29-33), згідно до якої представник позивача звертав увагу на відсутність кворуму у засіданні комісії, порушення строків розгляду заяви комісією, не ознайомлення адміністрації музею із землевпорядною та технічною проектною документацією по розробці земельної ділянки, що заявлені громадяни ОСОБА_16 та ОСОБА_2 вказані у проекті як фізичні особи, натомість мета використання земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності.

Рішенням Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано у користування земельну ділянку комунальної власності - за адресою АДРЕСА_8 , загальної площею 0,3521 га, для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд 1210400000:02:032:0051, у користування (т. 1 а.с. 5-18) (т. 1 а.с.80, 145-147), що підтверджено копією рішення та додатками до нього, та яка складається із:

- 0,0223 га - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи;

- 0,0363 га - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта зв`язку;

- 0,0445 га - охоронна зона навколо інженерних комунікацій;

- 0,0256 га - охоронна зона навколо інженерних комунікацій;

- 0,3521 га - санітарно-захисна зона навколо об`єкта;

- 0,0159 га - право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Дане рішення від 31.03.2017 року № 678-15/VI зареєстровано у центрі надання адміністративних послуг за № 30580 від 11.04.2017 року (т. 1 а.с. 124-126).

Згідно до висновку спеціалістів - Архітектурно-планувального висновку за № 47 від 26.04.2017 року (т. 1 а.с. 65-67), зробленого Державним підприємством Проектний інститут Дніпродзержинськцивільпроект на замовлення Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське , охоронна зона музеїв під відкритим небом встановлюється за законом України Про охорону культурної спадщини та будь-яка діяльність, що може негативно впливати на зміст режиму використання таких земель, забороняється.

До негативних факторів можна віднести діяльність поруч розташованих об`єктів Автосервісного центру Мотор хаус (пил, вихлопи і пари нафтопродуктів, паливо-мастильних матеріалів, кислот і хімічних засобів, що застосовуються при сервісному обслуговуванні автотранспорту), а також встановлення газових заправок, що неодноразово відбувалося на прилеглій території.

На підставі Закону України Про охорону культурної спадщини та постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1094 Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення необхідним є розробка проекту охоронної зони музею під відкритим небом.

Крім того, згідно ДБН 360-92**, повинна бути паркувальна зона для гостьового транспорту (екскурсійних автобусів); у огородженій території музею для забезпечення протипожежної безпеки має бути мінімум два виїзди. У зв`язку з цим передача землі в орендне користування сусідньому землекористувачу - Автосервісному центру Мотор хаус , що нині знаходиться в огорожі музею, прилягає до музею просто неба, використовується музеєм для проведення екскурсій, заходів, негативно відобразиться на діяльності музею історії міста як закладу культури і територіальної громади в цілому. Приведе до тяжких наслідків для збереження матеріальних пам`яток Національного музейного фонду України.

Згідно до технічного висновку Про відповідність ДБН і Закону України Про врегулювання Містобудівної діяльності , розміщення і інфраструктури Музею під відкритим небом Знаки та символи історії міста Кам`янське - Дніпродзержинська , за адресою АДРЕСА_2, зробленого Державним підприємством Проектний інститут Дніпродзержинськцивільпроект від листопада 2016 року за договором № 4195

(т. 1 а.с. 68-79), встановлено наступне:

Будівля Музею історії розташована на червоній лінії по проспекту Свободи в правобережній частині міста Кам`янське. Територія огороджена і облаштована. Цей висновок розроблено на підставі листа замовника, топогеодезичної зйомки, генеральних планів біля збудованих об`єктів - торгівельного центру ТОВ Микомп і Автосервісного центру. З будівництвом вищезазначених об`єктів функціональне призначення даної дільниці перетворилося із рекреаційної зони у Торгівельно-побутову зону. В зв`язку зі змінами містобудівельної ситуації, виникла необхідність захистити територію музею від можливого нецільового використання території з боку проспекту Свободи упорядкована.

На території музею розташовано 3-х поверхова будівля музею і експозиційна площадку Музей під відкритим небом :

-Площадка для великогабаритних експонатів;

-Площадка символів тоталітаризму;

-Камінь на місці облаштування пам`ятника жертвам тоталітаризму і голодомору.

У відповідності до проекту № 2391 Благоустрій території музею від 2004 року та № 3895 Капітальний ремонт фасадів і благоустрій прилеглої території музею від 2013 року на території Музею створені і планується утворити експозиційні площадки під відкритим небом; площадки для великогабаритних експонатів; площадку для символів тоталітаризму, площадку експонатів археології.

Будівля музею побудована у 1985 році по проекту інституту КиївНДІмісто будування експозиція музею в новій будівлі відкрита 1 лютого 1985 року. На теперішній час Музей історії м. Кам`янське - це науково-дослідницька та культурно-виховний заклад, який у відповідності до своїх соціальних функцій здійснює комплектування, облік, зберігання, дослідження, і популізацію пам`ятників історії і культури міста. Експозиція музею розміщена в двух залах на площі 2441 кв.м, і відтворює історію міста з давніх часів до сучасних. Фондові колекції нараховують біля 90 тисяч одиниць збережень основного та науково-допоміжного фонду. Серед них - археологічна і етнографічна колекція, нумізматика, філателія, боністика, колекція подарунків Л.І. Брежневу і тому подібне.

Згідно до висновків технічного висновку Про відповідність ДБН і Закону України Про врегулювання Містобудівної діяльності , розміщення і інфраструктури Музею під відкритим небом Знаки та символи історії міста Кам`янське - Дніпродзержинська , за адресою АДРЕСА_2, зробленого Державним підприємством Проектний інститут Дніпродзержинськцивільпроект від листопада 2016 року, ст.ст. 53, 54 Земельного Кодексу України, визначення порядку використання і склад земель історико-культурного призначення визначених главою 10 Земельного Кодексу України. Правовий статус категорії земель і порядок їх використання також визначених законом України Про природно-заповідний фонд України , Про охорону культурної спадщини , Про охорону археологічної спадщини , Про музей і музейну справу , Про поховання і похоронну справу . Деякі питання віднесення земель до даної категорії і питання правового врегулювання використання земель історико-культурного призначення визначені постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення від 25.08.2004 року № 1094, Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць від 13 березня 2002 року № 318, Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України від 13.03.2002 року № 316, Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини від 28 грудня 2001 року № 1768.

Також згідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про охорону культурної спадщини землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Ч. 1 ст. 53 Земельного Кодексу України, До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Порядок віднесення земель до земель історико-культурного призначення визначених ст.ст. 13-15 Закону України Про охорону культурної спадщини і постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення від 25.08.2004 року № 1094.

Однією із особливостей земель історико-культурного призначення є наявність обов`язкової процедури державної реєстрації об`єктів культурної спадщини, який здійснюється у відповідності до ст.ст. 13-15 Закону України Про охорону культурної спадщини .

В силу приписів ч. 1 ст. 54 Земельного Кодексу України, землі історико-культурної спадщини можуть знаходитися в державній, комунальній і приватній власності. В той же час, необхідно враховувати обмеження, встановлені до деяких випадків для передачі земель історико-культурного призначення в приватну або комунальну власність, що пов`язано з особливостями даної категорії земель.

На підставі Закону України Про перелік пам`ятників культурного наслідування, що не підпадають приватизації заборонено здійснювати приватизацію деяких об`єктів культурного наслідування, а тому, враховуючи ст. 120 ЗК України, передача в приватну власність земель в даному випадку є неможливим.

Також, згідно до ст.ст. 83, 84 ЗК України, землі під об`єктами історико-культурного призначення, мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну і історико-культурну цінність, не можуть бути переді до приватної власності.

Особливість земель історико-культурного призначення є установлення зон охорони пам`ятників з заборонною діяльністю, що шкідливо впливає або може впливати на дотримання режиму - використання таких земель ч. 2 ст. 54 ЗК України. Порядок встановлення охоронних зон визначений ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Висновок. - У відповідності з вищенаведеними даними, охоронна зона музею під відкритим небом встановлюється у відповідності Закону України Про охорону культурної спадщини і будь-яка діяльність, що може негативно вплинути як складову режиму використання таких земель, заборонена.

До негативний факторів можна віднести діяльність поблизу розташованих об`єктів: Автосервісного центру (пил, вихлопи і пари нафтопродуктів від можливого витоку при сервісному обслуговуванні; Торгівельного центру ТОВ Микомп (вібрація, пил і вихлопні від великовантажних автомобілів для підвезення товарів .

На підставі Закону України Про охорону культурної спадщини , і постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення від 25.08.2004 року № 1094, розробити проект охоронної зони музею під відкритим небом спеціалізованою організацією що має сертифікат і ліцензію на виконання даних видів робіт.

Так, згідно до позиції ГУ Держгеокадастр у Дніпропетровській області від 21.08.2020 року, визнано порушення вимог діючого законодавства про відчуженні частини земельної ділянки, а саме спірної ділянки, що виділена була музею, що відображено у поясненнях, а саме: міськрайонним управлінням у Петриківському районі та м. Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в порушення вимог діючого законодавства, не внесені відомості щодо цільового призначення земельної ділянки КЗ Музей історії міста Кам`янське , що розташована за адресою пр. Свободи (Леніна), 39 м. Кам`янське та це призвело до неправомірного відчуження частини зазначеної земельної ділянки (т. 2 а.с. 178-179).

13.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява від Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Кам`янської міської ради Дніпропетровської області щодо незабезпечення проведення робіт з встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки, що була надана у постійне користування для функціональних цілей Комунальному закладу Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради, у розмірі 1,1529 гектарів за адресою: пр. Леніна, 39 у м. Дніпродзержинську;

- зобов`язати Кам`янську міську раду Дніпропетровської області вжити відповідно до вимог чинного законодавства України заходи щодо розроблення проекту відведення земельної ділянки, що була надана у постійне користування для функціональних цілей КЗ Музей Істрії міста Кам`янське Кам`янської міської ради, у розмірі 1,1529 гектарів за адресою: пр. Леніна, 39 у м. Дніпродзержинську, з метою віднесення визначенної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення, без зміни користувача.

20.07.2020 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/7922/20 прийнято вище зазначеному позову заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7922/20 за позовом Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Також, судом враховується що згідно до інформації наданої ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.09.2020 року № 29-4-0,221-6393/2-20 на запит адвоката Біленко М.С., як представника позивача, зазначено, що відомості щодо земельної ділянки по проспекту Свободи (Леніна) 39, м. Кам`янське внесені до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями згідно державного акту на право постійного користування землею серії ДП б/н від 06 січня 1995 року. Земельна ділянка обліковується, як заклади культурно-просвітницького обслуговування (шифр рядка 46), землі громадського призначення (т. 2 а.с. 220).

Крім того, документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_2 відсутня. (т. 2 а.с. 220).

7.Норми права застосовані судом.

Відповідно до положень статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України "Про оренду землі".

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

У статті 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендар земельної ділянки має право, зокрема, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Статтею 53 ЗК України визначено, що:

1. До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Стаття 54 ЗК України. Використання земель історико-культурного призначення

1. Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

2. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

3. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

У статті 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Статтею 187 ЗК України, визначено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно до ст. 188 ЗК України,

1. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

2. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Статтею 189 ЗК України перебачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Відповідно до положень статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У розумінні наведених положень земельного законодавства дострокове розірвання договору оренди можливе виключно за згодою або на вимогу однієї зі сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором.

При цьому окремою підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням (статті 143 ЗК України).

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання. Поділ земельного фонду країни на категорії передбачено ЗК України.

Відповідно до статті 19 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

є) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Отже, усі землі у межах України мають своє цільове використання, як це передбачено статтею 19 ЗК України, цільове використання земельних ділянок є одним із принципів земельного законодавства.

Частиною 1 статті 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної частиною 1 статті 19 ЗК України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.

Згідно з частиною 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Також варто зауважити, що наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 458 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - Класифікація).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 цієї Класифікації код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у Державному земельному кадастрі.

Підпунктом 10 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельні ділянки, зокрема про цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), що включає такі складові: категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з документацією із землеустрою; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно з частиною 5 статті 20 ЗК України.

Згідно з ч. 6, 7 ст.20, ст.21 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок історико-культурного призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною.

Згідно до ст. 1 Закону України Про музеї та музейну справу від 29.06.1995 року № 249/95-ВР, музей - науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про музеї та музейну справу від 29.06.1995 року № 249/95-ВР, за своїм профілем музеї поділяються на природничі (антропологічні, біологічні, ботанічні, геологічні, зоологічні, мінералогічні, палеонтологічні), історичні (загальноісторичні, військово-історичні, історії релігії, історико-побутові, археологічні, етнографічні), літературні, художні (образотворчого, декоративно-прикладного, народного, сучасного мистецтва), мистецькі (театральні, музичні, музеї кіно), науково-технічні, комплексні (краєзнавчі, екомузеї), галузеві тощо.

За ч. 2 ст. 6 Закону України Про музеї та музейну справу від 29.06.1995 року № 249/95-ВР, за основі об`єктів культурної спадщини, пам`яток природи, їх територій можуть створюватися музеї просто неба та меморіальні музеї-садиби.

Згідно до ч. 6 ст. 6 Закону України Про музеї та музейну справу від 29.06.1995 року № 249/95-ВР, земельні ділянки, інші природні ресурси, необхідні для створення музею, надаються в користування у встановленому законодавством порядку.

Ст. 11 Закону України Про музеї та музейну справу від 29.06.1995 року № 249/95-ВР, визначено:

Ч. 1 - Територія, відведена для музею, належить до земель історико-культурного призначення. На цій території та в музейних будівлях (спорудах) забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, та інша діяльність, несумісна з діяльністю музею як закладу культури.

Ч. 2 - Територія, відведена для музею, підлягає просторово-функціональному зонуванню.

П. 22 ч. 2 ст. 5 Закону України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 року № 1805-ІІІ, визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить: 22) погодження документації із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони культурної спадщини.

Так, згідно до ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 року № 1805-ІІІ:

1. З метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

2. З метою забезпечення збереження видатної універсальної цінності об`єктів всесвітньої спадщини навколо них встановлюються буферні зони, про затвердження яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, в установленому порядку інформує Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Межі та режими використання буферних зон об`єктів всесвітньої спадщини визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

3. З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

4. На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 Про затвердження Списку історичних населених місць України , з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання статті 32 Закону України Про охорону культурної спадщини затверджено Список історичних населених місць України, в якому є м. Кам`янське (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області).

8.Мотиви прийнятого рішення.

Предметом спору у даній справі є правомірність рішення міської ради, а саме - Рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VII в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , якою фізичним особам надано право на користування земельної ділянки в натурі (на місцевості), а його підставами - нездійснення реєстраційних дій щодо цільового призначення земельної ділянки міською радою із цільовим призначенням як землі історико-культурного призначення, та віднесення землі до категорії земель житлової та громадської забудови. При цьому головним аргументом позивача - КЗ Музей історії міста Кам`янське є належність спірної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення, оскільки така розташована на території музею та землі, яка віднесена до історичного ареалу м. Кам`янське, а також на ній знаходиться пам`ятка культурної спадщини місцевого значення - музей під відкритим небом та будівля музею, та порушення прийняття такого рішення, без погодження із Верховною Радою України, що є обов`язковим.

Суттєвим значенням для вирішення даного спору є визначення правового статусу спірної земельної ділянки.

Судом враховується, що 28.12.1994 року Рішенням Дніпродзержинської міської ради народних депутатів № 349 (т. 2 а.с.21), Дніпродзержинському музею історії міста (м. Дніпродзержинськ, пр. Леніна, 39) земельну ділянку, за вказаною адресою, загальною площею 1,1529 ге, згідно з планом землекористування, передано у постійне користування.

06.01.1995 року видано Державний акт на право постійного користування землею № 36 - Дніпродзержинському музею історії міста м. Дніпродзержинськ пр. Леніна, 39, загальною площею 1,1529 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, для функціональних цілей відповідно до Рішення Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 28 грудня 1994 року № 349 (т.1 а.с. 60-62, т. 2 а.с. 20-24).

Рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 22.04.2009 року № 205 (т. 1 а. с. 123), з метою образного висвітлення історії та культури міста з подальшим формуванням історичної пам`яті як основного чинника почуття національної ідентичності та консолідації навколо спільної історії, відповідно до Закону України Про музеї та музейну справу , згідно до п.п. 1 п. а ст. 29, п. 3 ч. 4 ст. 42, ч. 6 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , вирішено -створити в музеї історії міста експозицію під відкритим небом Історія міста в знаках та символах на примузейній території .

Таким чином, судом встановлено і сторонами не оспорювалося, що музей у м. Кам`янське (Дніпродзержинськ), будівля якого побудована у 1985 році по проекту інституту КиївНДІмісто будування експозиція музею в новій будівлі відкрита 1 лютого 1985 року.

Що для забезпечення ансамблю, планування розташування об`єктів музею, обслуговування території та будівлі музею, було визначено необхідна площа земельної ділянки, на підстав чого у постійне користування музею було виділено 28.12.1994 році земельну ділянку загальною площею 1,1529 гектарів землі ( АДРЕСА_3 )в межах згідно з планом землекористування, для функціональних цілей відповідно до Рішення Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 28 грудня 1994 року № 349.

Рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 22.04.2009 року № 205 (т. 1 а. с. 123), з метою образного висвітлення історії та культури міста з подальшим формуванням історичної пам`яті як основного чинника почуття національної ідентичності та консолідації навколо спільної історії, відповідно до Закону України Про музеї та музейну справу , згідно до п.п. 1 п. а ст. 29, п. 3 ч. 4 ст. 42, ч. 6 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , вирішено -створити в музеї історії міста експозицію під відкритим небом Історія міста в знаках та символах на примузейній території .

Тобто, на час вирішення спору, діяльність КЗ Музей історії міста Кам`янське - це науково-дослідницька та культурно-виховний заклад, який у відповідності до своїх соціальних функцій здійснює комплектування, облік, зберігання, дослідження, і популізацію пам`ятників історії і культури міста.

На території музею розташовано 3-х поверхова будівля музею і експозиційна площадку Музей під відкритим небом :

-Площадка для великогабаритних експонатів;

-Площадка символів тоталітаризму;

-Камінь на місці облаштування пам`ятника жертвам тоталітаризму і голодомору.

Експозиція музею розміщена в двох залах на площі 2441 кв.м, і відтворює історію міста з давніх часів до сучасних, а також складається із об`єктів розміщених на території музею просто неба. Фондові колекції нараховують біля 90 тисяч одиниць збережень основного та науково-допоміжного фонду. Серед них - археологічна і етнографічна колекція, нумізматика, філателія, боністика, колекція подарунків Л.І. Брежневу і тому подібне, що підтверджено представниками позивача, показами свідками позивача, висновком технічного висновку Про відповідність ДБН і Закону України Про врегулювання Містобудівної діяльності , розміщення і інфраструктури Музею під відкритим небом Знаки та символи історії міста Кам`янське - Дніпродзержинська , за адресою АДРЕСА_2 , зробленого Державним підприємством Проектний інститут Дніпродзержинськцивільпроект від листопада 2016 року.

Також, судом враховується що згідно до інформації наданої ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.09.2020 року № 29-4-0,221-6393/2-20 зазначено, що відомості щодо земельної ділянки по проспекту Свободи (Леніна) 39, м. Кам`янське внесені до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями згідно державного акту на право постійного користування землею серії ДП б/н від 06 січня 1995 року. Земельна ділянка обліковується, як заклади культурно-просвітницького обслуговування (шифр рядка 46), землі громадського призначення (т. 2 а.с. 220).

Крім того, документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_2 відсутня. (т. 2 а.с. 220).

А, 05.02.2015 року укладено угоду № 6688 від 05.02.2015 року між Дніпродзержинською міською радою та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 19.10.2007 року № 08087 (державна реєстрація від 13.03.2009 року № 040910600105) (т. 1 а.с. 100).

Тобто раніше погоджене право оренди частини земельної ділянки виділеної Музею міста Кам`янське, з боку адміністрації музею, також втратило силу при розірванні договору оренди земельної ділянки, щодо якої надана така згода.

В той же час згоди Музею міста Кам`янське на укладання нового договору оренди частини земельної ділянки, виділеної у постійне користування музею, згідно до земельної ділянки загальною площею 1,1529 гектарів землі ( АДРЕСА_3 )в межах згідно з планом землекористування, для функціональних цілей відповідно до Рішення Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 28 грудня 1994 року № 349, музеєм не надано і не надавалося, що підтверджено та не оспорювалося всіма учасникам процесу.

Крім того, позиція сторони відповідача та 3-іх осіб, щодо наявності у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на об`єкти розташовані на земельній ділянці визначеною у оспорюваному рішенні, то таке право не є безумовною підставою для набуття такими особами будь-якого майнового права, в тому числі і права на користування землею, на якій розташовані такі об`єкти, а не набуття такого права, також не позбавляє таких власників об`єктів їх прав власності на споруди побудовані на спірній території.

У відповідності до ч. 1 ст. 53 Земельного Кодексу України, визначено, що до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Таким чином, враховуючи вище наведене та визнання як стороною позивача так і стороною відповідача розташування на території музею як будівлі музею, так і музею під відкритим небом, керуючись ч. 1 ст. 53 ЗК України, спори щодо визначення виділеної землі музею, згідно до державного акту на право постійного користування землею ДП б/н від 06 січня 1995 року, що відповідає саме земельній ділянці, загальною площею 1,1529 гектарів землі ( АДРЕСА_3 ) в межах та згідно з планом землекористування, для функціональних цілей відповідно до Рішення Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 28 грудня 1994 року № 349, - як землі що віднесена до земель історико-культурного призначення.

Та, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 Про затвердження Списку історичних населених місць України , з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання статті 32 Закону України Про охорону культурної спадщини затверджено Список історичних населених місць України, в якому є м. Кам`янське (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області).

Однією із особливостей земель історико-культурного призначення є наявність обов`язкової процедури державної реєстрації об`єктів культурної спадщини, який здійснюється у відповідності до ст.ст. 13-15 Закону України Про охорону культурної спадщини .

В силу приписів ч. 1 ст. 54 Земельного Кодексу України, землі історико-культурної спадщини можуть знаходитися в державній, комунальній і приватній власності. В той же час, необхідно враховувати обмеження, встановлені до деяких випадків для передачі земель історико-культурного призначення в приватну або комунальну власність, що пов`язано з особливостями даної категорії земель.

А тому, згідно до ч. 2 ст. 54 ЗК України, навколо музею, із земельною ділянкою зазначеною вище, із розташуванням музею просто неба, передбачено встановлення зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Та відповідно до ч. 3 ст. 54 ЗК України, використання такої землі, як землі історико-культурного призначення визначається законом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на різні категорії.

Частиною 1 ст. 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Отже, цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель визначається на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов`язковим дотриманням містобудівної документації та документації із землеустрою

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Єдина умова, яку встановлюють положення частини 5 статті 20 ЗК України при самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у справі № 806/5308/15 (постанова від 31.07.2019).

Як вбачається із пояснень ГУ Держгеокадастр у Дніпропетровській області від 21.08.2020 року, визнано порушення вимог діючого законодавства про відчуженні частини земельної ділянки, а саме спірної ділянки, що виділена була музею, що відображено у поясненнях, а саме: міськрайонним управлінням у Петриківському районі та м. Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в порушення вимог діючого законодавства, не внесені відомості щодо цільового призначення земельної ділянки КЗ Музей історії міста Кам`янське , що розташована за адресою АДРЕСА_2 та це призвело до неправомірного відчуження частини зазначеної земельної ділянки (т. 2 а.с. 178-179).

Зважаючи на імперативність правової норми, передбаченої у ч. 1 ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки, спірна земельна визначена у оспорюваному рішенні про передачу громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користування як земельна ділянка, із присвоєною адресою по АДРЕСА_8 , загальної площею 0,3521 га, для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд 1210400000:02:032:0051, фактично знаходиться в межах території, віднесеної до історичного ареалу м. Кам`янське - території Музею історії містка Кам`янське, а саме земельної ділянки загальною площею 1,1529 гектарів землі ( АДРЕСА_3 )в межах згідно з планом землекористування, для функціональних цілей відповідно до Рішення Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 28 грудня 1994 року № 349, і на ній знаходиться пам`ятка культурної спадщини місцевого значення - Музей історії міста Кам`янське, та музей просто неба, то така земельна ділянка в силу закону належить до земель історико-культурного призначення.

Як встановлено в ході судового розгляду, відповідної зміни цільового призначення спірної земельної ділянки її власник Кам`янська міська рада не здійснював.

Фактична зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної ч. 1 ст. 19 ЗК України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.

Зміна цільового призначення земельних ділянок історико-культурного призначення, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Як вбачається із оспорюваного рішення, а саме Рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VII в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при прийнятті такого рішення не було враховано:

- заперечення КЗ Музей історії міста Кам`янське , щодо визначення категорії землі яку вилучали з користування музею, як землі історико-культурного призначення, а саме 28.09.2016 року на засіданні комісії з розгляду земельних спорів у межах міста, за участю представника позивача ОСОБА_13 було розглянуто звернення інженера-землевпорядника ОСОБА_15 стосовно неможливості подальшої розробки технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки внатурі (на місцевості) та оформлення документів на землю за адресою АДРЕСА_8 землекористувачі ОСОБА_16 та ОСОБА_2 , у зв`язку з відмовою суміжного землекористувача по АДРЕСА_2 погоджувати межи між земельними ділянками за вказаними адресами (т. 1 а.с. 20, 130-131);

- без узгодження меж земельної ділянки внатурі, що підтверджено поясненнями представника позивача - директора ОСОБА_13 , свідків позивача; самим актом встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки внатурі (на місцевості) від 21.01.2016 року (т. 2 а.с. 77-80), який складений інженером-геодезистом, та замовниками ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , щодо земельної ділянки площею 0,3521 за адресою АДРЕСА_7 , але без участі землевласника - Кам`янської міської ради, та без участі фактичного землекористувача - представника музею;

- без врахування службової записки представника КЗ Музей історії міста Кам`янське від 11.11.2016 року за наслідок засідання комісії з розгляду земельних спорів у межах міста, директора Музею історії міста Кам`янське ОСОБА_13 на ім`я Міського голови ОСОБА_17 (т. 1 а.с. 29-33), згідно до якої представник позивача звертав увагу на відсутність кворуму у засіданні комісії, порушення строків розгляду заяви комісією, не ознайомлення адміністрації музею із землевпорядною та технічною проектною документацією по розробці земельної ділянки, що заявлені громадяни ОСОБА_16 та ОСОБА_2 вказані у проекті як фізичні особи, натомість мета використання земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності;

- що згідно до рішенням Кам`янської міської ради № 487-10/VII від 30.09.2016 року (т. 1 а.с. 148, 149-150), затверджено статут Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське , згідно п. 4.2. Статуту - майно Музею становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена у самостійному балансі Музею. Музейна територія - земельна ділянка, яка закріплена за Музеєм на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ДП, виданого на підставі рішення міської ради № 349 від 28.12.1994 року, тобто - земельна ділянка загальною площею 1,1529 гектарів землі ( АДРЕСА_3 )в межах згідно з планом землекористування, для функціональних цілей відповідно до Рішення Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 28 грудня 1994 року № 349;

- без здійснення дій виконавчим органом Кам`янської міської ради на реєстрацію виділеної землі музею, а саме земельної ділянки загальною площею 1,1529 гектарів землі ( АДРЕСА_3 )в межах згідно з планом землекористування, для функціональних цілей відповідно до Рішення Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 28 грудня 1994 року № 349 , як землі історико-культурного призначення, що є обов`язковою процедурою державної реєстрації об`єктів культурної спадщини, який здійснюється у відповідності до ст.ст. 13-15 Закону України Про охорону культурної спадщини ;

- без отримання погодження Верховної Ради України, що є обов`язкою умовою для зміни цільового призначення земельної ділянки, виділеної із користування Музею, із земельної ділянки загальною площею 1,1529 гектарів землі ( АДРЕСА_3 )в межах згідно з планом землекористування, для функціональних цілей відповідно до Рішення Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 28 грудня 1994 року № 349, для передачі громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користування як земельну ділянку, із присвоєною адресою по АДРЕСА_8 , загальної площею 0,3521 га, для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд 1210400000:02:032:0051, у користування (т. 1 а.с. 5-18) (т. 1 а.с.80, 145-147), що підтверджено копією рішення та додатками до нього, та яка складається із:

- 0,0223 га - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи;

- 0,0363 га - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта зв`язку;

- 0,0445 га - охоронна зона навколо інженерних комунікацій;

- 0,0256 га - охоронна зона навколо інженерних комунікацій;

- 0,3521 га - санітарно-захисна зона навколо об`єкта;

- 0,0159 га - право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

яка в силу приписів ст.ст. 53, 54 ЗК України, віднесена до земель історико-культурної спадщини, та перебуває у комунальній власності, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України;

-без врахування приписів ст. 54 ЗК України, так як особливість земель історико-культурного призначення є установлення зон охорони пам`ятників з заборонною діяльністю, що шкідливо впливає або може впливати на дотримання режиму - використання таких земель ч. 2 ст. 54 ЗК України. Порядок встановлення охоронних зон визначений ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Таким чином, охоронна зона музею під відкритим небом встановлюється у відповідності Закону України Про охорону культурної спадщини і будь-яка діяльність, що може негативно вплинути як на складову режиму використання таких земель, заборонена. Негативність факторів пов`язаних з оспорюваним рішенням, є встановлена та підтверджена показами сторін та свідків, висновками спеціалістів, діяльність поблизу розташованих об`єктів: Автосервісного центру (пил, вихлопи і пари нафтопродуктів від можливого витоку при сервісному обслуговуванні; обмеження під`їзду до території музею, відсутність паркувальної зони, розташування газозаправочної станції.

В силу приписів ч. 1 ст. 54 Земельного Кодексу України, землі історико-культурної спадщини можуть знаходитися в державній, комунальній і приватній власності. В той же час, необхідно враховувати обмеження, встановлені до деяких випадків для передачі земель історико-культурного призначення в приватну або комунальну власність, що пов`язано з особливостями даної категорії земель.

В той же час, згідно до ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

А тому в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасувати Рішення Кам`янської міської ради № 678-15/VII від 31 березня 2017 року, в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянам ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), суд вважає такі вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог що стосуються рішення комісії, суд виходить з того, що Частинами першою, третьою статті 158 ЗК України визначено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

За змістом статті 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

З огляду на викладене, розглядаючи земельні спори, Комісія діє від імені міськоїради, у зв`язку із чим прийняті нею рішення у формі висновку по суті такого спору породжують певні права та обов`язки визначеного кола осіб, отже, можуть бути оскаржені в порядку та спосіб, установлені для рішень, прийнятих безпосередньо самим органом місцевого самоврядування.

В той же час, як вбачається із протоколу засідання комісії (т. 1 а.с. 20), погоджувальне рішення щодо згоди на передачу спірної ділянки ухвалене 28.09.2016 року.

Позивач звернувся із позовом 10.04.2017 року, що підтверджено самою позовною заявою.

З боку 3-ої особи ОСОБА_1 заявлено клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності до заявлених позовних вимог.

Так, згідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, в редакції що діяла на час виникнення права на оскарження погоджувального рішення засідання комісії з розгляду земельних спорів у межах міста від 28.09.2016 року, Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 100 КАС України, в редакції що діяла на час виникнення права на оскарження погоджувального рішення засідання комісії з розгляду земельних спорів у межах міста від 28.09.2016 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, чинній на час розгляду справи, Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, враховуючи що про оспорюване рішення комісії позивача, в особі представника - директора ОСОБА_13 дізнався 28.09.2016 року, що підтверджено самим представником позивача Булановою Н.М., та протоколом від 28.09.2016 року (т. 1 а.с. 20), який відбувся за безпосередньої участі директора музею, але сторона позивача, будучи обізнана про заявлене клопотання 3-ої особи про застосування наслідків пропуску строку на звернення із позовом, при його з`ясуванні після відкриття провадження у справі, клопотання про поновлення пропущеного строку не подала, поважності причин пропуску заявленого строку не навела, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.

В іншій частині позовних вимог, які викладені та містять вимоги пов`язані із забезпечення позову, та вирішені в порядку забезпечення ухвалою суду від 10.04.2017 року, задоволенню не підлягають.

9.Рішення пов`язане із забезпеченням позову.

Так, ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.04.2017 року заява представника позивача ОСОБА_13 про забезпечення адміністративного позову по адміністративній справі за позовом Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради , треті особи : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI В ЧАСТИНІ НАДАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У КОРИСТУВАННЯ ГРОМАДЯНАМ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - задоволена частково.

Зупинене дію Рішення Кам`янської міської ради № 678-15/VII від 31.03.2017 року - в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вирішення справи по суті, до прийняття рішення у справі № 208/1972/17-а.

В іншій частині клопотання відмовлено.

Згідно до ст. 157 КАС України:

1. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

2. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

3. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Враховуючи що позов підлягає частковому задоволенню, суд вирішуючи питання забезпечення позову, в порядку ст. 157 КАС України, вважає вжиті заходи забезпечення позову, за ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2017 року, у виді зупинення дії Рішення Кам`янської міської ради № 678-15/VII від 31.03.2017 року - в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вирішення справи по суті, до прийняття рішення у справі № 208/1972/17-а, - такими що підлягають скасуванню, з підстав вирішення спору по суті.

10. Судові витрати.

Позивачем при зверненні із позовом, сплачено судових збір у розмірі 480 (чотириста вісімдесят) гривень 00 копій, що підтверджено квитанцією (т. 1 а.с. 36), та судових збір у розмірі 1600 (однієї тисячі шістсот) гривень 00 копійок (т. 1 а.с. 37).

Так, згідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

А тому враховуючи, що позовні вимоги є такими що задовольняються судом частково, то враховуючи розмір понесених судових витрат позивачем та їх пропорційність до задоволених вимог, визначає для відшкодування на користь позивача суми в розмірі 480 (чотириста вісімдесят) гривень 00 копій, а в інші частині покладаються на позивача.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6, 8, 9, 72, 77, 118-120, 132, 157, 244-246 КАС України, суд -

ухвалив:

Адміністративний позов Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради до Кам`янської міської ради, третіх осіб, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення Кам`янської міської ради від 31 березня 2017 року № 678-15/VI в частині надання земельних ділянок комунальної власності у користування громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Кам`янської міської ради № 678-15/VII від 31 березня 2017 року, в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянам ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

В іншій частині позовних вимог Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради, - відмовити.

Вжиті заходи забезпечення позову, ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2017 року, у виді зупинення дії Рішення Кам`янської міської ради № 678-15/VII від 31.03.2017 року - в частині надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8 , для розміщення комплексу нежитлових будівель та споруд громадянином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вирішення справи по суті, до прийняття рішення у справі № 208/1972/17-а, - скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Кам`янської міської ради, код ЄДРПОУ 24604168, юридична адреса м. Кам`янське Дніпропетровської області, майдан Петра Калнишевського, № 2, на користь Комунального закладу Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради, код ЄДРПОУ 02216201, юридична адреса м. Кам`янське Дніпропетровської області, проспект Свободи, 39, - 480 (чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок, у відшкодування витрат з оплати судового збору при зверненні із позовом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Комунальний заклад Музей історії міста Кам`янське Кам`янської міської ради, код ЄДРПОУ 02216201, юридична адреса м. Кам`янське Дніпропетровської області, проспект Свободи, 39.

Відповідач - Кам`янська міська рада, код ЄДРПОУ 24604168, юридична адреса м. Кам`янське Дніпропетровської області, майдан Петра Калнишевського, № 2.

3-і особи:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_9 .

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), АДРЕСА_10 .

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428), юридична адреса пр. Олександра Поля, № 2 м. Дніпро, 49004.

Повний текст рішення складений 09 жовтня 2020 року.

Суддя Івченко Т. П.

СудЗаводський районний суд м.Дніпродзержинська 
Дата ухвалення рішення29.09.2020
Оприлюднено03.11.2020
Номер документу92574925
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —208/1972/17

Постанова від 18.03.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Постанова від 18.03.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 14.12.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 14.12.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Рішення від 02.11.2020

Адміністративне

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська

Івченко Т. П.

Рішення від 29.09.2020

Адміністративне

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська

Івченко Т. П.

Ухвала від 04.04.2018

Адміністративне

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська

Івченко Т. П.

Рішення від 29.09.2020

Адміністративне

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська

Івченко Т. П.

Ухвала від 28.08.2020

Адміністративне

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська

Івченко Т. П.

Ухвала від 30.06.2020

Адміністративне

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська

Івченко Т. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні