ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/1589/23 Справа № 2-1404-2007 Суддя у 1-й інстанції - Черков В.Г. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого - Тимченко О.О.,
суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Тимофєєвої В.О.,
учасники справи:
стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс»,
боржник ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 2-1404-2007 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс», боржник: ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс»,
на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 09 лютого 2022 року (суддя Черков В.Г.),постановлену в приміщенні Селидівського міського суду Донецької області,
В С Т А Н О В И В:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ
В грудні 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Заява мотивована тим, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 01.08.2007 року з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором на користь ПАТ «Кредитпромбанк». 16.06.2021 року ухвалою суду було замінено сторону виконавчого провадження на ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс». Новий кредитор не отримав виконавчий лист. До заміни стягувача заявник не володів процесуальною дієздатністю для здійснення заходів щодо віднайдення виконавчого листа. Згідно з повідомленням виконавчої служби 22.05.2014 року була винесена постанова про повернення виконавчого документу на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», станом на 29.11.2021 року повторно на виконання не надходив. ПАТ «Дельта Банк» повідомив про відсутність виконавчого листа у справі. Заявник вважав, що виконавчий лист було втрачено, а тому просив поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати його дублікат.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 09 лютого 2022 року в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, відмовлено в повному обсязі.
Ухвала суду мотивована тим, що доказів в обґрунтування заявлених вимог заявником не надано. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив де у 2017 році. Оскільки доведення втрати виконавчого документа і факту подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання це не право, а обов`язок стягувача і невиконання останнім своїх процесуальних обов`язків, дає лише правові підстави для висновку про недобросовісне користування та зловживання своїми процесуальними правами, то, на думку суду першої інстанції, дана заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
КОРОТКИЙ ЗМІСТВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇСКАРГИ
В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс», посилається на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» набуло статусу стягувача з примусового виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 01 серпня 2007 року у справі № 2-1404-2007 лише 16 червня 2021 року та при придбанні права вимоги ОСОБА_1 виконавчі листи ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» не передавались, а за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження відносно вказаних боржників відсутні, стягувач просив суд поновити ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» строк пред`явлення виконавчих листів № 2-1404 про стягнення боргу з ОСОБА_1 та видати дублікат відповідного виконавчого листа. На думку скаржника, з доданих до заяви про видачу дубліката виконавчого листа документів слідує, що поточним стягувачем вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо з`ясування стану виконання виконавчого листа № 2-1404. В свою чергу, суд першої інстанції не дослідив надані докази, що є грубим порушенням прав ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» як нового кредитора та фактично ухвала суду ґрунтується на припущеннях.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 01.08.2007 року з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором на користь ВАТ «Кредитпромбанк» в особі Донбаської філії ВАТ «Кредитпромбанк».
Ухвалою суду від 26.06.2014 року було замінено сторону виконавчого провадження на ПАТ «Дельта Банк».
16.06.2021 року ухвалою суду замінено сторону виконавчого провадження на ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс».
Згідно з повідомленням від 02.12.2021 року, в ПАТ «Дельта Банк» відсутня інформація про місцезнаходження виконавчого листа у справі № 2-1404 щодо боржника ОСОБА_1 .
Згідно з повідомленням Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального міністерства юстиції (м. Харків) від 29.11.2021 року, відповідно до перевірки Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчий лист № 2-1404 від 13.08.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованості у сумі 437 754,28 грн повторно надійшов на виконання 21.02.2013 року, була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 36717730. 22.05.2014 року винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». ВП 36717730 включено до Акту про вилучення проваджень для знищення, оскільки строк зберігання збіг 22.05.2017 року.
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» задоволенню не підлягає.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає.
Відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що доказів в обґрунтування заявлених вимог заявником не надано. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив де у 2017 році. Оскільки доведення втрати виконавчого документа і факту подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання це не право, а обов`язок стягувача і невиконання останнім своїх процесуальних обов`язків, дає лише правові підстави для висновку про недобросовісне користування та зловживання своїми процесуальними правами, то, на думку суду першої інстанції, дана заява є необґрунтованою.
Такі висновки суду першої інстанції є правильними та такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону N 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 зроблено висновок про те, що «оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальним правилом, ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням кредитором дій до заміни його правонаступником, переходить до правонаступника, тож правонаступник має довести, що пропуск строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання стався з причин, які є об`єктивно непереборними, і можуть бути визнані судом поважними.
На час відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданого на підставі рішення суду першої інстанції в даній справі, діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року. Тоді як на час звернення ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання діє Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
За статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», який діє на час подання заяви, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Згідно з положеннями частини 1 статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Заява в частині вимог про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання мотивована тим, що ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» набуло статусу стягувача з примусового виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 01 серпня 2007 року у справі № 2-1404-2007 лише 16 червня 2021 року та при придбанні права вимоги ОСОБА_1 виконавчі листи ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» не передавались, а за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження відносно вказаних боржників відсутні
Вирішуючи питання обґрунтованості наведених заявником підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та відповідності таких обґрунтувань вимогам процесуального закону, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Згідно з усталеною практики Верховного Суду, що склалася з питань поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання, поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналізуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що оцінці суду підлягає поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, яка має існувати у межах встановленого законом строку, а не після його закінчення.
З матеріалів справи випливає, що з 2014 року, тобто після повернення виконавчого документа, попередні стягувачі повторно не подавали виконавчий лист до відділу виконавчої служби для виконання, із заявою про видачу дубліката виконавчого листа не зверталися, а сам строк пред`явлення виконавчого листа до виконання на момент звернення до суду з даною заявою сплив.
Отже, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання на час звернення ТОВ «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа закінчився, натомість заявником жодних причин на підтвердження поважності непред`явлення виконавчих листів стягувачем ПАТ «Дельта Банк» після 2014 року суду не надано.
Установлений Законом строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання покликаний забезпечити рівність процесуального становища сторін, адже боржник не може необмежений час знаходитися під загрозою процедур примусового виконання судового рішення, тож закон надав суду право продовжити вказаний строк і лише у тому разі, якщо причини пропуску вказаного строку суд визнає поважними.
Цивільний процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Причини поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження.
Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Відтак, наведені доводи заявника судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відсутні будь-які докази того, що ПАТ «Дельта Банк» з причин, що не залежали від його волі не мало можливості пред`явити до примусового виконання виконавчий лист у термін, до закінчення строку на його пред`явлення.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (стаття 262 ЦК України). Сама по собі заміна стягувача у виконавчому проваджені не може бути поважною підставою поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.
Виходячи з норм чинного законодавства, саме на заявника покладається обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Враховуючи вищезазначене, та те, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, вимоги заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволенню не підлягають, а висновки суду першої інстанціїє такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала судупершої інстанціїпостановлена здодержанням нормматеріального іпроцесуального права,тому апеляційнускаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» залишити без задоволення.
Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 09 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.О.Тимченко
Судді О.А. Мірута
Я.В. Хейло
Повне судове рішення складено 01 лютого 2023 року.
Головуючий О.О. Тимченко
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2023 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 108725423 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Тимченко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні