Постанова

від 01.02.2023 по справі 243/1780/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1943/23 Справа № 243/1780/22 Суддя у 1-й інстанції - Дюміна Н.О. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Шумило І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №243/1780/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, з апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2022 року ухвалене у складі судді Дюміної Н.О.,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 ОСОБА_2 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою про визнання права власності на недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті залишилася спадщина у виді недоотриманої пенсії за період з 01.07.2014 по 12.05.2018. На запит нотаріуса органом Пенсійного фонду України було надано відомості щодо відсутності недоотриманої пенсії оскільки її сума нараховується відповідно до вимог ч.1 ст.46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, посилаючись на положення ст.ст.328, 1216, 1218, 1227 ЦК України та ст.52 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зазначаючи, що законодавством не визначено строк протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів, та зауважуючи, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

Посилаючись на порушення прав позивача, представник позивача просить визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на пенсію, що була нарахована за період з 01.07.2014 по 12.05.2018 та належала ОСОБА_3 , але не була отримана нею за життя.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2022 року позовні вимоги задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності на недоотриману пенсію у сумі85713 (вісімдесят п`ять тисяч сімсот тринадцять) грн. 29 коп., за період з 01.07.2014 по 31.12.2014 та з 01.03.2016 по 31.05.2018, належну ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 недоотриману пенсію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.07.2014 по 31.12.2014 та з 01.03.2016 по 31.05.2018, що входить до складу його спадщини, в загальній сумі85713 грн. 29 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати ухваливши рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що залишок недоотриманої пенсії розраховується за три роки перед днем звернення за недоотриманою пенсією по місяць смерті включно. Право на нарахування пенсії не входить до складу спадщини, норми ст.52 Закону №1058 стосуються вже нарахованих (належних на час смерті) пенсіонеру сум. Суд на зазначене уваги не звернув та обрав спосіб захисту прав позивача, який фактично зводиться до включення до складу спадщини майна, якого не існує та право на яке спадкодавець за життя не набув. Так, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_3 було призупинено. Оскільки за життя померла не вжила заходи щодо своєчасного нарахування та отримання нарахованої пенсії, вона не скористалася своїм правом на отримання належних їй сум пенсії.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підстав повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.09.2019, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Макіївка Донецької області у віці 94 роки.

22.05.2021 Шахтарською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 67692760 до майна померлої ОСОБА_3 . Як вбачається з довідки державного нотаріуса від 01.07.2021 ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом на майно померлої ОСОБА_3 , інших спадкоємців за законом не має, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Відповідно до відомостей ГУ ПФУ в Донецькій області від 03.07.2021, наданих на запит державного нотаріуса, по пенсійній справі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності дост.46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваннянедоотримана пенсія на теперішній час відсутня.

За відомостями ГУ ПФУ в Донецькій області від 20.07.2021, наданими на запит адвоката Рамазанова Р.Р., ОСОБА_3 перебувала на обліку та отримувала пенсію в разі втрати годувальника. Надати інші відомості неможливо, оскільки довідка про розмір нарахованої пенсії може бути надана лише за запитом нотаріуса або суду.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 69931151 від 05.09.2022, наданої на запит суду, у спадковій справі № 67692760, заведеній Шахтарською державною нотаріальною конторою до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Згідно з відомостями з підсистеми АСОПД/КОМТЕХ, наданими на виконання ухвали суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Донецькій області про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 було призначено, нараховано та виплачено пенсію в сумі 1748,71 грн. щомісячно. У липні та серпні 2014 ОСОБА_3 було призначено пенсію в сумі 1748,71 грн. щомісячно, але не виплачено її, про що наявна відповідна відмітка у графі неоплата. Також містяться відомості про наявність боргу після взяття на облік 14.12.2014, у графі коди виплат вбачається, що з вересня по грудень 2014 щомісячна сума нарахування складається з 1081,02 грн., 50 грн. та 617,69 грн. Отже, розмір пенсійної виплати, призначеної та не виплаченої ОСОБА_3 за період з вересня 2014 по грудень 2014 становить 1748,71 грн. щомісячно, що в загальній сумі складає 10492,26 грн.

Згідно з відомостями з Підсистеми призначення та виплати пенсій, наданими на виконання ухвали суду ГУ ПФУ в Донецькій області про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 2015 по лютий 2016 включно було призначено, нараховано та виплачено суми пенсії у повному обсязі. У березні 2016 було призначено та нараховано пенсію у сумі 2022,46 грн., яку виплачено не було. У квітні 2016 сума призначеної пенсії становила 2022,46 грн., з травня 2016 по листопад 2016 включно - 2122,70 грн. щомісячно, з грудня 2016 по квітень 2017 включно - 2332,13 грн. щомісячно, з травня 2017 по вересень 2017 включно - 2448,48 грн. щомісячно, з жовтня 2017 по травень 2018 включно - 4051,77 грн. щомісячно. За період з квітня 2016 по травень 2018 включно призначені ОСОБА_3 суми пенсії їй не нараховувалися та не виплачувалися.

З матеріалів спадкової справи, заведеної до майна померлої ОСОБА_3 , вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернувся її син ОСОБА_2 , інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися. Спадкодавцем 12.10.1994 залишено заповіт, яким належний їй будинок за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла в рівних частках ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком та зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст.1216,1217,1218, ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно положень ст.1227ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Зазначена стаття регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є суворо особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, у даній статті визначається подальша доля тільки тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(надалі - Закон).

Статтею 52Закону передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другійстатті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини 3 ст.52Закону також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Положення ч.ч.2, 3 ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року по справі № 750/8819/19, від 23 вересня 2020 року по справі № 428/6685/19, від 23 лютого 2022 року по справі № 428/10113/20.

Апеляційний суд також зазначає, що невидача свідоцтва, не є підставою для відмови спадкоємцю в задоволенні позову, адже, прийнявши спадщину в установленому законом порядку, спадкоємець набув право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, в тому числі і на нараховану, але не отриману ним пенсію, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України він має право на її отримання.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 220/30/21, від 23 лютого 2022 року у справі № 428/10113/20.

Крім того, апеляційний суд підкреслює, що позивач звертаючись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, просив зробити запит до Покровського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області щодо недоотриманої пенсії, однак у відповідь на запит відповідач повідомив, що суми до виплати після смерті ОСОБА_3 відсутні, тобто фактично свідоцтво про спадщину не було видано у зв`язку з наданням відповідачем даних, що не відповідали фактичній дійсності. Відмови у видачі свідоцтва про спадщину також не було.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме відомостями з підсистеми АСОПД/КОМТЕХ, наданими на виконання ухвали суду ГУ ПФУ в Донецькій області про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_3 , згідно яких розмір пенсійної виплати, призначеної та не виплаченої ОСОБА_3 за період з вересня 2014 по грудень 2014 становить 1748,71 грн. щомісячно, що в загальній сумі складає 10492,26 грн., та відомостями з Підсистеми призначення та виплати пенсій, наданими на виконання ухвали суду ГУ ПФУ в Донецькій області про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_3 , згідно яких за період з 01.03.2016 по 31.05.2018 загальна сума нарахувань становить 75221,03 грн., тобто загалом у розмірі 85713,29 грн..

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2022 року немає.

Відповідно до частин 1, 13статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: