Ухвала

від 23.01.2023 по справі 367/1003/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1003/22

Провадження №1-кп/367/258/2023

УХВАЛА

Іменем України

18січня 2023року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12022111040000215 від 11.02.2022 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12022111040000215 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду в відкритому судовому засіданні, зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства, а тому можливо призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні у строки, визначені КПК України, з викликом в судове засідання обвинуваченого та свідків.

В підготовчому судовому засіданні захисник та обвинувачений не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду. Разом із тим, захисник підтримала свою письмову заяву в якій остання зазначала, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки він містить безліч недоліків, суперечностей та обвинувачення викладене в ньому є неконкретним.

Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Так, у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Всі відомості, вказані в даній статті повинні бути узгоджені та не суперечити одна одній.

Пунктом «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Як вбачається з обвинувального акту складеного слідчим та затвердженого прокурором 11.02.2022 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, вищевказаних вимог кримінального процесуального законодавства дотримано не було, оскільки в ньому відсутній конкретний і зрозумілий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, оскільки воно містить істотні недоліки, що стосуються обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є неконкретним, не зрозумілим та викладено сумбурним, важким для сприйняття текстом, який є ідентичним фактичним обставинам справи та має істотні суперечності у викладеному.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.

Вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що такий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення які містяться в даному обвинувальному акті є не зрозумілими з викладеного не можливо встановити обставини вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які потребують доказування під час судового розгляду, що може призвести до неможливості визначення обсягу дослідження доказів по даному кримінальному провадженню та може призвести до порушення права обвинуваченого на захист.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34).

Відсутність в обвинувальному акті зрозумілого формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що даний обвинувальний акт всупереч ст. 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.

Крім того, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обвинувачення, відповідно до ч. 1 ст. 3 КПК України це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Також, суд враховує правову позицію Об`єднаної палати ККС ВС, викладену у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 161/7092/20. У вказаному рішенні Верховний Суд зазначив, що кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень у складанні обвинувального акта, які б обумовлювали його повернення, однак положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України відсилає до ст. 291 КПК України, що надає можливість визначити перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування. До таких порушень належать:

- порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акту (неправильність або відсутність в обвинувальному акті такої інформації, як дата і місце його складання та затвердження; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо);

- порушення, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта (недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування;

- недолучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта тощо).

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення додаткових відомостей до обвинувального акту чи реєстру після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру на суттєві та не суттєві чи такі, що перешкоджають розгляду або не перешкоджають розгляду справи по суті. Стаття 291 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт та у статті 109 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей які має містити реєстр матеріалів досудового розслідування. Виключень щодо можливості визнання несуттєвим недотримання прокурором чи слідчим будь-якої із вказаних вимог, Законом не передбачено.

Главою 28 КПК України, якою врегульовано процедуру судового розгляду, не передбачено процедури виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

Вивчивши обвинувальний акт в даному провадженні суд дійшов висновку, що при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, та формулювання обвинувачення щодо інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України слідчим допущено написання фактичних обставин та формулювання обвинувачення сумбурним, важким для сприйняття текстом, та внаслідок чого обвинувачення є неконкретним та не зрозумілим.

Так, вивчивши обвинувальний акт в даному провадженні суд дійшов висновку, що при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, та формулювання обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України прокурором порушено принцип презумпції невинуватості, закріплений у ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 р., положення якої підлягають застосуванню відповідно до ч. 2 ст. 1, ст. 9 КПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Пунктом 2 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Частина 5 ст. 17 КПК України (відповідно до якої поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою) встановлює механізм втілення презумпції невинуватості під час здійснення кримінального провадження, якого з огляду на вимоги ч. 1 ст. 9 КПК України повинні дотримуватися не тільки суд, а й прокурор, слідчий, інші службові особи органів державної влади, зокрема, і під час складання та затвердження обвинувального акту.

Не вдаючись до вирішення питань, що підлягають вирішенню під час судового розгляду, а лише перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК, суд дійшов висновку, що в порушення вимог наведених ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України та п. 2 ст. 6 Конвенції в обвинувальному акті стверджується, що ОСОБА_5 діяв умисно та в інтересах підрядника в особі ТОВ «Торговий дім «ДСК 135» з метою розтрати коштів місцевого бюджету Гостомельської селищної ради в особливо великих розмірах, достовірно розуміючи, що роботи по реконструкції нежитлового приміщення під Центр первинної медико-санітарної допомоги за адресою: вул. Свято-Покровська, 73-Д в селищі Гостомель Київської області є фактично виконаними, у зв`язку із чим роботи не потрібно проводити та вони не потребують фінансування з місцевого бюджету.

Тобто з викладеного вбачається, що ОСОБА_5 вчиняв протиправні дії, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України разом або за допомогою інших осіб, які діяли від імені ТОВ «Торговий дім «ДСК 135», відносно службових осіб якого на розгляді в Ірпінському міському суді Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 перебувають кримінальні провадження, зокрема й по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за таких же обставин.

Таким чином, фактично в даному обвинувальному акті викладено обставини вчинення кримінального правопорушення іншими особами як окремо так і спільно із обвинуваченим, які не є обвинуваченими по даному провадженню, відсутні й відомості про виділення провадження відносно цієї особи в окреме провадження, або інформація про наявність щодо них прийнятого процесуального рішення або судового, що є порушенням також вимог ст.ст. 291, 337 КПК України.

При цьому, дії ОСОБА_5 органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України, а саме розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах. Разом із тим, в обвинувальному акті не зазначений спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема яким саме чином ОСОБА_5 здійснив зловживання своїм службовим становищем.

Крім того, при викладі фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України зазначено, що ОСОБА_5 , будучи заступником Гостомельського селищного голови 12.07.2021 року (точний час не встановлено), перебуваючи у приміщенні Гостомельської селищної ради за адресою: Київська область, Бучанський район, сел. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 220, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та в інтересах підрядника в особі ТОВ «Торговий дім «ДСК 135» (код ЄДРПОУ 36149655), з метою розтрати коштів місцевого бюджету Гостомельської селищної ради в особливо великих розмірах, будучи обізнаним про те, що будівельні роботи по об`єкту: «Реконструкція нежитлового приміщення під Центр первинної медико-санітарної допомоги за адресою: вул. Свято-Покровська, 73-Д в селищі Гостомель Київської області» виконані в повному обсязі та не потребують фінансування з місцевого бюджету, шляхом особистогопідписання зі сторони замовника в особі Гостомельської селищної ради вніс до офіційного документа, а саме акту № 2 (форма № КБ-2в) приймання виконаних робіт за липень 2021 року завідомо недостовірні відомості, які повністю не відповідають дійсності щодо обсягів та вартості виконаних будівельних робіт із урахуванням інших витрат, прибутків, податків, які нараховуються на прямі витрати, загальновиробничих витрат, коштів на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд, додаткових витрати при виконанні будівельних робіт у зимовий період, адміністративних витрат, коштів на покриття ризиків, коштів на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами.

При даному викладі не зрозуміло спосіб внесення до офіційного документа завідомо не достовірних відомостей, оскільки зазначений прокурором спосіб «шляхом особистого підписання» не свідчить про внесення до документу жодних даних, в тому числі й про складання такого документу.

Разом із тим, при викладі фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення за епізодом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, зазначено, що з метою завершення реалізації злочинного умислу направленого на розтрату грошових коштів місцевого бюджету Гостомельської селищної ради в особливо великих розмірах, ОСОБА_5 22.07.2021 року лише підписано зі сторони замовника в особі Гостомельською селищної ради акт приймання виконаних будівельних робіт та витрат № 2 за липень 2021 року (форма № КБ-3), який також підписано зі сторони підрядника особі ТОВ «Торговий дім «ДСК 135» (код ЄДРПОУ 36149655) і оплачено вартість нібито виконаних будівельних робіт на суму 2376444 грн. 25 коп., які фактично в той період ТОВ «Торговий дім «ДСК 135» (код ЄДРПОУ 36149655) не здійснювались.

Такий виклад формулювання обвинувачення свідчить про суперечність одиної частини обвинувального акту іншої, оскільки органом досудового слідства вказано фактично різні дії ОСОБА_5 під час вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень за однакових обставин.

Крім того, при викладі фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України зазначено, що до акту № 2 (форма № КБ-2в) приймання виконаних робіт за липень 2021 року ОСОБА_5 було внесено завідомо недостовірні відомості, які повністю не відповідають дійсності щодо обсягів тавартості виконанихбудівельних робіт із урахуванням інших витрат, прибутків, податків, які нараховуються на прямі витрати, загальновиробничих витрат, коштів на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд, додаткових витрати при виконанні будівельних робіт у зимовий період, адміністративних витрат, коштів на покриття ризиків, коштів на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами у вигляді наступних робіт,а самевідомості проздійснення наступнихробіт. Разом із тим, в переліку виконаних робіт, органом досудового слідства зазначено й витрати на матеріали та їх перелік для виконання робіт, що свідчить про наявність суперечності в даному обвинувальному акті, зокрема в розмірі завданої шкоди, та як наслідок даний виклад є неконкретним.

Також, при викладі правової кваліфікації дій обвинуваченого, зазначено, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Разом із тим, в обвинувальному акті відсутній спосіб внесення ОСОБА_5 неправдивих відомостей до офіційних документів, у зв`язку із чим, дане обвинувачення, також, сформульоване не конкретно.

Крім того, при викладі фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України вказано, що останній вніс до офіційного документа, а саме акту № 2 (форма № КБ-2в) приймання виконаних робіт за липень 2021 року 12.07.2021 року, але за епізодом інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України вказано, що даний акт було підписано ОСОБА_5 22.07.2021 року, що суперечить одне одному, внаслідок чого не можливо встановити дату вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому протиправних дій.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 29 КК України, кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

Разом із тим, в даному обвинувальному акті (а.с. 14 7 рядок знизу) слідчим написані слова з використанням в них іноземних букв, що унеможливлює розуміння їх змісту.

Крім того, обвинувальний акт, який надійшов до суду, містить у собі пустий аркуш (а.с. 17), у зв`язку із чим у суду виникають сумніви щодо ідентичності вручених обвинувальних актів стороні захисту тому, що перебуває на розгляді в суді.

Вищеописані порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, дають підстави дійти висновку, що складений обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, порушує основні засади кримінального провадження, зокрема верховенство права, а також права осіб, які не є обвинуваченими за даним обвинувальним актом та не мають права на захист від викладеного в ньому обвинувачення в даному кримінальному провадженні, а тому обвинувальний акт, з доданими до нього документами підлягає поверненню прокуророві, який направив його до суду, для усунення допущених недоліків та приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК України.

Судом звертається увагу на те, що статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування або розписки про отримання копії обвинувального акту після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні.

Також, прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , разом із обвинувальним актом, подав до суду цивільний позов в інтересах Гостомельської селищної територіальної громади, третя особа: ТОВ «Торговий дім «ДСК 135» до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди.

Так, у зв`язку з тим, що суд, прийняв рішення, що обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, то суд вважає за необхідне повернути цивільний позво позивачу.

Разом із тим, суд роз`яснює, що позивач не позбавлений права та можливості звернутися до суду повторно із позовною заявою до обвинуваченого в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 109-110, 291, 293, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12022111040000215 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України повернути прокурору Бучанської окружної прокуратури Київської області, який направив його до суду, для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України, впродовж розумного строку, який буде об`єктивно достатнім для усунення цих недоліків.

Позовну заяву Прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 в інтересах держави в особі Гостомельської селищної територіальної громади до ОСОБА_5 , третя особа: ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДСК135"" про відшкодування матеріальної шкоди повернути позивачу.

Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 23 січня 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Суддя: ОСОБА_1