Ухвала

від 08.08.2023 по справі 367/1003/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 367/1003/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/2626/2023 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18 січня 2023 року, якою обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків,-

В С Т А Н О В И Л А :

Як вбачається з ухвали суду першої інстанції, до Ірпінського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12022111040000215 по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18 січня 2023 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12022111040000215 по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України повернуто прокурору Бучанської окружної прокуратури Київської області, який направив його до суду, для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Позовну заяву Прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 в інтересах держави в особі Гостомельської селищної територіальної громади до ОСОБА_7 , третя особа: ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДСК135"" про відшкодування матеріальної шкоди - повернуто позивачу.

Своє рішення суд мотивував тим, що такий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення які містяться в даному обвинувальному акті є не зрозумілими з викладеного не можливо встановити обставини вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, які потребують доказування під час судового розгляду, що може призвести до неможливості визначення обсягу дослідження доказів по даному кримінальному провадженню та може призвести до порушення права обвинуваченого на захист.

Крім того суд прийшов висновку, що відсутність в обвинувальному акті зрозумілого формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18.01.2023 скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та у зв`язку з тим, що висновки суду в оскаржуваній ухвалі не відповідають фактичним обставинам справи, повернути обвинувальний акт до Ірпінського міського суду Київської області для проведення судового розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що висновки суду про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, є надуманими, оскільки вимоги до обвинувального акту, передбачені ст. 291 КПК України прокурором дотримані, а саме в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 12022111040000215 від 11.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та викладено належним чином сформульоване обвинувачення.

Вважає, що в обвинувальному акті по кримінальному провадженні міститься формулювання обвинувачення, з посиланням на фактичні обставини, які прокурор вважав встановленими і які відносяться до предмету доказування у кримінальному провадженні, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 91 КПК України. Формулювання обвинувачення складається з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, а також форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, тощо.

Крім цього, обвинувальний акт містить правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність.

На думку прокурора, висновки суду про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, є необґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді,

пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,

пояснення захисника ОСОБА_8 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора,

пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав позицію свого захисника,

перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України, суд має право зі стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Основне завдання стадії підготовчого судового засідання полягає в тому, щоб процесуально та організаційно забезпечити проведення судового розгляду відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.

Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Згідно положень ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Перелік вимог до обвинувального акту встановлений ст.291 КПК України, є вичерпним, і передбачає те, що обвинувальний акт має містити відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Колегія суддів зазначає, що кримінальним процесуальним законом передбачено повернення обвинувального акту прокурору лише у разі його невідповідності ст.291 КПК України.

Аналізуючи, з урахуванням доводів апеляційної скарги, підстави, з яких обвинувальний акт був повернутий прокурору, колегія суддів вважає, що відповідні висновки суду не мають належного обґрунтування.

Як убачається зі змісту обвинувального акту та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111040000215 від 11.02.2022, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, то він відповідає вимогам ст. 291 КПК України та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону. Зокрема, в ньому зазначено найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченого, прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора. Обвинувальний акт, складений щодо ОСОБА_7 , містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, яке прокурор вважає встановленим, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення частин статей кримінального закону, а також формулювання обвинувачення. Зазначені, і в обвинувальному акті обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 . Даний обвинувальний акт підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, в ньому зазначено дату та місце його складення та затвердження. До обвинувального акта долучені реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка обвинуваченого про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Разом з тим, однією із підстав повернення обвинувального акту на думку суду першої інстанції є пред`явлення ОСОБА_7 не конкретного та не зрозумілого обвинувачення.

Ця невідповідність, на думку суду проявилась у тому, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення які містяться в даному обвинувальному акті є не зрозумілими, з викладеного не можливо встановити обставини вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, які потребують доказування під час судового розгляду, що може призвести до неможливості визначення обсягу дослідження доказів по даному кримінальному провадженню та може призвести до порушення права обвинуваченого на захист. Крім того, при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, та формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України слідчим допущено написання фактичних обставин та формулювання обвинувачення сумбурним, важким для сприйняття текстом, та внаслідок чого обвинувачення є неконкретним та не зрозумілим.

Щодо змісту, повноти та обґрунтованості сформульованого обвинувачення, то колегія суддів звертає увагу на те, що на даному етапі кримінального провадження суд не вправі робити будь-які висновки щодо цих складових сформульованого обвинувачення та відповідності його певним обставинам кримінального провадження.

Щодо недоліків у формулюванні обвинувачення та викладі фактичних обставин кримінальних правопорушень, про які зазначає суд першої інстанції, то колегія суддів зазначає, що в обвинувальному акті відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, зазначаються лише ті обставини, які прокурор, слідчий вважають встановленими.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. ст. 36, 40 КПК України, слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, суд правильно зазначив, що висунуте обвинувачення має бути зрозумілим, тобто в доступній для сприйняття формі.

Проте, ані сторона захисту чи потерпілі, ані суд не можуть вимагати від прокурора його викладення так, як, на їх думку, це має бути.

Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відсутності у обвинувальному акті належним чином сформульованого обвинувачення.

Крім того, суд, повертаючи обвинувальний акт, також вказав як на недолік те, що ОСОБА_7 вчиняв протиправні дії, передбачені ч.5 ст. 191 КК України разом або за допомогою інших осіб, які діяли від імені - ТОВ «Торговий дім «ДСК 135», відносно службових осіб якого на розгляді в Ірпінському міському суді Київської області перебувають кримінальні провадження, зокрема й по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України за таких же обставин, у зв`язку з чим апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Із обвинувального акта вбачається, що в межах кримінального провадження № 12022111040000215 від 11.02.2022 обвинувачення висунуте саме ОСОБА_7 , анкетні відомості якого в повному обсязі зазначені в обвинувальному акті.

Крім того, на переконання колегії суддів зазначена обставина не є порушеннями, яке б мало своїм наслідком повернення обвинувального акта прокурору.

Не містить обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 і формулювань, які би свідчили про порушення прокурором принципу презумпції невинуватості, що свідчить про необґрунтованість ухвали місцевого суду у цій частині.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.5 ст.191 КК України, а саме розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, разом із тим в обвинувальному акті не зазначений спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема яким саме чином ОСОБА_7 здійснив зловживання своїм службовим становищем, а також відсутність в обвинувальному акті способу внесення ОСОБА_7 неправдивих відомостей до офіційних документів, у зв`язку з чим обвинувачення за ч.1 ст.366 КК України сформульоване не конкретно, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення вбачається, що фактичні обставини вчинення зазначених кримінальних правопорушень, які прокурор вважав встановленими, викладені так, як це відомо органу досудового розслідування на підставі доказів, що є в матеріалах кримінального провадження.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до вимог ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а згідно до вимог ст.ст.338-340 КПК України в судовому засіданні прокурор може змінити обвинувачення чи взагалі відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні не вирішуються питання про доведеність чи відсутність вини обвинуваченого, про правильність кваліфікації дій обвинуваченого, надання оцінки доказам у кримінальному провадженні, оскільки це питання є предметом судового розгляду, а завданням підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення його проведення.

Також, колегія суддів зазначає, що в підготовчому судовому засіданні суд фактично без дослідження доказів піддав сумнівам висновки органу досудового розслідування щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні ним зазначених кримінальних правопорушеннь та кваліфікації його дій, хоча згідно ч.3 ст.314 КПК України на цій стадії провадження не мав таких повноважень.

Так, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022111040000227 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, які йому відповідають. Формулювання обвинувачення, на думку колегії суддів сформульовано конкретно та дає підстави зрозуміти про вчинення обвинуваченим яких кримінальних правопорушень, передбачених Особливою частиною КК України стверджується прокурором.

Тобто, вимоги п.5 ч.2 ст. 291 КПК України органом досудового розслідування при складанні обвинувального акту були виконані.

Також слід зазначити, що відповідно до положень ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні не вирішуються питання про доведеність чи відсутність вини обвинуваченого, про правильність кваліфікації дій обвинуваченого, надання оцінки доказам у кримінальному провадженні, оскільки це питання є предметом судового розгляду, а завданням підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення його проведення.

На думку колегії суддів зазначені судом першої інстанції недоліки в своїй сукупності не перешкоджають розгляду справи по суті та можуть бути усунуті під час розгляду справи.

За таких обставин апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 18 січня 2023 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12022111040000215 від 11.02.2022 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст.366 КК України не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 314-317 КПК України.

Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 - задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 18 січня 2023 року, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків - скасувати.

Матеріали повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314-317 КПК України.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4