Рішення

від 05.10.2022 по справі 761/16376/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16376/21

Провадження № 2/761/4382/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Бражніченко І.О.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Крупського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» про захист честі і гідності, ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, зобов`язання її спростувати та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

в травні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» в якому, враховуючи уточнену позовну заяву, направлену на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху від 12.05.2021, остаточно просив: визнати такими що не відповідають дійсності наступні відомості, розміщені в оголошеннях про те, що 1) хазяйка кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_3 внесла зміни в проект гарячого водопостачання і опалювальної системи будинку ЖБК (додаток 5); 2) що ОСОБА_1 надсилав скаргу до КМДА про неприбирання снігу на придомовій території ЖБК (додаток №6); 3) що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 організовують травлю голови правління ОСОБА_4 та являються наклепниками і аферистами (додаток №7).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 разом із дружиною ОСОБА_3 з 1976 року проживають в кв. АДРЕСА_2 і будинок на даний час обслуговується відповідачем - ЖБК «Ювілейний». Вказана в позові інформація, яку позивач вважає недостовірною, вигаданою та наклепницькою, такою, що порочить честь, гідність та його ділову репутацію, а також його сім`ї, серед мешканців ЖБК, була розміщена з 26.12.2020 по 03.03.2021 шляхом розміщення об`яв в місцях розклеювання оголошень в будинку та інших загальнодоступних місцях, в кабіні ліфту та охватила всіх мешканців будинку та їх гостей.

В позові зазначено, що вказані об`яви помічені та сфотографовані позивачем: №5, 26 грудня 2020 року на дошці оголошень, в вікні служби консьєржів; №6, 26 лютого 2021 року на дошці оголошень в вікні служби консьєржів; №7 , 03 березня 2021 року, в кабіні ліфта і їх зміст переконливо, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем його особистих немайнових прав. При цьому, внаслідок звернення позивача до голови правління ЖБК ОСОБА_4 щодо відсутності гарячого водопостачання за місцем проживання, зокрема і позивача.

Факт заподіяння моральної шкоди спричинений неправомірними та наперед спланованими з метою дискредитації позивача в очах мешканців будинку діями відповідача та вимагає від позивача, який є інвалідом 2 групи, витрачати час на доведення мешканцям ЖБК того, чого позивач не робив, вказане позбавило його душевного спокою, ввела в стан депресії, а тому моральну шкоду оцінено в 4000,00 грн. яку він просить стягнути з відповідача на свою користь.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 12.05.2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 08.07.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні 05.10.2022 року з врахуванням вимог ст. 222 ЦПК України залишено без розгляду відзив відповідача, який надійшов до суду лише 10.08.2022.

В судовому засіданні задоволено клопотання позивача про допит свідка ОСОБА_5 .

Позивач в судовому засіданні просив задовольнити позов з викладених в ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову у зв`язку із його безпідставністю.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно приписів ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

У свою чергу, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У відповідності до положень ст. 32 Конституції України кожному гарантується cудовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Як встановлено вимогами положеннями ч.ч. 4, 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: доведення обставин поширення спірної інформації; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширена інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Під поняттям честі слід розуміти особисте немайнове благо, що є позитивною соціальною оцінкою особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності поведінки до загальноприйнятих уявлень про добро і зло та усвідомлення особою цієї оцінки. Під поняттям гідності слід розуміти чинник моральної свідомості, який, водночас, відображає моральне ставлення індивіда до самого себе та суспільства до нього. У свою чергу, діловою репутацією є усталена оцінка фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно значимі діяння у певній сфері, що відома оточуючим.

Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Так, звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач посилався на розміщення відповідачем - ЖБК «Ювілейний», мешканцем якого він є, наступної інформації, що розміщена:

-Додаток №5 , 26 грудня 2020 року на дошці оголошень, в вікні служби консьєржів, а саме: «В АДРЕСА_1, в ванной, врізана с техническими нарушениями полотенцесушилка, через которую горячая вода поступает в следующие квартиры. Хозяйка АДРЕСА_1 умышленно перекрывает воду шаровыми кранами и стояки постепенно остывают. Позор. Составлен акт для передачи в суд с обязательной судебной экспертизой, которая выявит нарушения внесенные кв. АДРЕСА_1 .»;

-Додаток №6, 26 лютого 2021 року на дошці оголошень в вікні служби консьєржів: «Внимание! АДРЕСА_1. ОСОБА_1 отправил жалобу в КМДА. Суть - придомовая территория неочищена от снега. Скользко пройти нельзя все падают. Приехал представитель КМДА. Фотографировал дорожки, тротуары и заодно ознакомился со всеми заборными сочинениями того же автора. Правление вынуждено обратиться в соответствующие органы по защите чести и достоинства оклеветанных им работником ЖСК, а заодно за самовольное внесение изменений в проекты инженерных сетей горячего водоснабжения и отопительной системы с целью компенсации ущерба кооперативу согласно пунктов Устава ЖСК п.6.2.10/6.2.12. Устав ЖСК утвержден 20.10.16г. с ним можно ознакомиться в интернете. Правление.»;

- Додаток №7 , 03 березня 2021 року, в кабіні ліфта: «Проворовавшийся и оставшийся без «работы» бывший председатель ЖСК ОСОБА_1 и ОСОБА_3 организовывают травлю нынешнего председателя ОСОБА_4. Своими угрозами и клеветой мешают спокойной работе. Совет клеветникам и аферистам: « Не мешайте жить и работать людям!!! И прекратите свои грязные домогательства по отношению к ОСОБА_4!!!». Подписи жильцов».

Так, за правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того, слід зазначити, що згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові №1 від 27.02.2009 року «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації» відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких

обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Звертаючись до суду з позовом, позивач наголошував на тому, що інформація, яка, на його думку, була поширена саме вказаним відповідачем у визначений в позові спосіб: на дошці оголошень в вікні служби консьєржів та в ліфті.

На підтвердження факту поширення відповідачем інформації, ним було надано фотокопії оголошень із вищевказаним змістом, однак без зображення їх місця розташування, що, в свою чергу, унеможливлює суд перевірити сам факт їх розміщення у вказаних в позові загальнодоступних містах в будинку за місцем проживання позивача.

На думку суду, позивачем не було доведено взагалі самого факту розповсюдження відповідачем вказаної в позові інформації, оскільки наявність фотографій вищевказаних оголошень, не свідчить про їх поширення, зокрема, на дошці оголошень в вікні служби консьєржів та в ліфті, адже доказів такого розповсюдження матеріали справи не містять, при цьому, відповідачем факт розповсюдження вказаної інформації щодо позивача не визнається. Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила суду про те, що ніяких об`яв щодо позивача вона не бачила і вона не знає, чи розглядалась скарга відповідача в КМДА щодо неприбирання снігу. Зазначила, що приходила в квартиру до позивача з`ясувати чому немає гарячої води в стояку.

Крім того, за приписами ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позов відповідно до ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказує на ту обставину, що саме Житлово-будівельний кооператив «Ювілейний» порушив його немайнові права і є відповідачем у вказаній справі.

Однак, всупереч вимогам ст.81 ЦПК України позивач не довів вказану обставину, оскільки наявні в матеріалах справи копії письмових повідомлень(оголошень), зокрема в додатках №№5,6 підписані як «правління», без подальшої ідентифікації, а в додатку№7 міститься взагалі підписи фізичних осіб без зазначення їх прізвищ і вказані особи не були залучені позивачем в якості співвідповідачів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В даному випадку суд приходить до висновку про те, що позивачем не виконаний його процесуальний обов`язок та не доведений факт поширення саме відповідачем Житлово-будівельний кооператив «Ювілейний» недостовірної негативної інформації стосовно позивача до невизначеного кола осіб шляхом розміщення оспорюваної інформації у вигляді об`яв/оголошеньв загальнодоступних місцях в будинку, а тому в задоволенні позовних про захист честі і гідності, ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, зобов`язання її спростувати суд відмовляє.

Враховуючи ту обставину, що суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог про визнання відомостей такими, що не відповідають дійсності та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, похідні позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином інші доводи сторін, викладені в їх заявах по суті та відповідних поясненнях, не впливають на вищевказані висновки суду щодо встановлення судом відсутності підстав для задоволення позову.

За таких обставин, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстав позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті та не ґрунтуються нормах чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» про захист честі і гідності, ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, зобов`язання її спростувати та стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: