Рішення

від 23.01.2023 по справі 922/4409/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2023м. ХарківСправа № 922/4409/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-а) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243), 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державна інспекція архітектури та містобудування України (01133, місто Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 44245840) до про Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА" (61045, м. Харків, пров. Отакара Яроша, 20, корп. 2, кв. 25, ідентифікаційний код 39029320) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. Державний реєстратор Дергачівської міської ради Зоткін Сергій Володимирович (62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський шлях, 79-б) 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БІЛД" (61068, місто Харків, пр. Московський, буд. 118, код ЄДРПОУ 39944881) визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, скасування реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт і декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та зобов`язання повернути земельну ділянку за участю представників учасників справи:

прокурора - Горгуль Н.В.

позивача - Прядко Л.В. (самопредставництво)

3-ї особи на стороні позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

3-х осіб на стороні відповідача (Державний реєстратор Дергачівської міської ради Зоткін Сергій Володимирович та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БІЛД") - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

08.11.2021 Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА" (відповідач), в якій просить суд з урахуванням заяви про зміну предмета позову (вх.№10221 від 20.09.2022):

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. №53037231 від 09.07.2020, яким внесено зміни до об`єкту нерухомого майна 1293660063101;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Дергачівської міської ради Харківської області Зоткіна С.В. №60714470 від 01.10.2021, яким внесено зміни до об`єкту нерухомого майна 1293660063101;

- скасувати реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт від 17.09.2020 № ХК 051200917395;

- скасувати реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт від 17.09.2020 № ХК 051200917376;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єктів до експлуатації від 20.10.2020 № ХК 101201020206;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єктів до експлуатації від 20.10.2020 № ХК061193612192;

- ухвалити рішення про усунення перешкод у користуванні територіальною громадою належною їй земельною ділянкою шляхом зобов`язання TOB "ІВЕРА" (код ЄДРПОУ: 39029320) повернути Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 118, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:022:0029, а саме з площею 0,1237 га в межах контуру представленого у вигляді координат поворотних точок

Система координат "СК-63"

№ Х Y

1 5529897.37 5355740.64

2 5529946.87 5355784.69

3 5529934.44 5355798.65

4 5529885.02 5355754.66

та площею 0,0453 га в межах контуру представленого у вигляді координат поворотних точок

Система координат "СК-63"

№ Х Y

1 5529899.69 5355738.02

2 5529949.01 5355782.31

3 5529954.57 5355784.08

4 5529938.77 5355802.23

5 5529953.80 5355815.31

6 5529971.87 5355832.72

7 5529884.25 5355755.53

8 5529885.02 5355754.66

9 5529934.44 5355798.65

10 5529946.87 5355784.69

11 5529897.37 5355740.64

, з приведенням їх у придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного захоплення, включаючи звільнення території від будівельного майданчику, знесення будь-якого самочинно збудованого нерухомого майна, огорожі тощо.

Крім того прокурор просить суд судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:01:022:0029, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Московський, 118, проводиться відповідачем самочинно, земельна ділянка самовільно захоплена, відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів, яка нібито перебувала на вказаній ділянці, внесені незаконно на підставі неналежних документів, а зареєстровані повідомлення та декларації щодо вказаного будівництва містять недостовірні дані.

Разом із позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу - ТОВ "ІВЕРА" (код ЄДРПОУ 39029320) здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи, на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:01:022:0026 по пр. Московському, 118 в м. Харкові до вирішення справи по суті та набрання рішення законної сили.

10.11.2021 до суду надійшла заява відповідача про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№26430) та заява про розгляд заяви про забезпечення позову за участю представника відповідача (вх.№26431).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА" про призначення заяви про забезпечення позову до розгляду в судовому засіданні з викликом представників сторін, розгляд заяви Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову призначено у судовому засіданні на 15.11.2021 о 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4409/21. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.12.2021 об 11:30. Задоволено клопотання прокурора про витребування доказів. Витребувано у Харківської міської ради оригінали, або належним чином завірені копії документів. Залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державного реєстратора Дергачівської міської ради Зоткіна Сергія Володимировича (62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. Сумський шлях, 79-б). Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено прокурору та позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено 3-й особі строк для подання пояснення щодо позову - протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали. Встановлено 3-й особі строк для подання пояснення щодо відзиву - протягом 5 днів з дня його отримання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.11.2021 відмовлено в задоволенні заяви Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову.

25.11.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№27896), в якому останній просив в позові відмовити, обгрунтовуючи свої заперечення зокрема тим, що відповідач, як власник нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:01:022:0029 за адресою: м. Харків, пр. Московський, 118, корпус 7, законно користується земельною ділянкою, а тому земельна ділянка не є самовільно зайнятою відповідачем. З метою проведення будівельних робіт відповідач зареєстрував Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, саме реконструкції власних існуючих об`єктів за адресою: м Харків, пр. Московський, 118, корпус 7, на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:01:022:0029 (Реєстраційні номера: ХК051200917376 від 17.09.2020 та ХК051200917395 від 17.09.2020). Повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстровані у встановленому порядку, в т.ч. з визначенням генерального підрядника, відповідальних за технічний та авторський нагляд та інше. В подальшому відповідач зареєстрував Декларації про готовність цих об`єктів до експлуатації (Реєстраційні номера: ХК101201020206 від 20.10.2020 та ХК101201020537 від 20.10.2020). Вказані Повідомлення та Декларації були зареєстровані головним спеціалістом відділу дозвільних процедур Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, у встановленому законом порядку не були скасовані та анульовані. З викладеного слідує, що органи місцевої влади, відповідного державного архітектурно-будівельного контролю обізнані про проведення відповідачем на вказаній земельній ділянці певних робіт з будівництва та оформлення відповідних документів. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, передумовами для пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту таким, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку. Органами державного архітектурно-будівельного контролю будь-яких порушень в діяльності відповідача на вказаній земельній ділянці виявлено не було, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не складались та відповідні приписи не виносились, в тому числі за зверненнями органів прокуратури. Таким чином, земельна ділянка не є самовільно зайнятою відповідачем, будівельні роботи проводяться ним за відповідного дозволу. Твердження прокуратури про самочинне будівництво відповідачем на земельній ділянці є хибними та не підтвердженими будь-якими належними доказами, та відповідно відсутні законні підстави для повернення земельної ділянки із знесенням нерухомого майна відповідача. Враховуючи відсутність факту звернення прокуратури до органу державного архітектурно-будівельного контролю з вимогою про проведення перевірки дотримання законності при проведенні будівельних робіт відповідачем, виявлення факту самочинного будівництва та винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідач вважає, що прокуратурою при поданні даного позову порушено вимоги ст. 19, 162 Господарського процесуального кодексу України щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, обов`язковість якого встановлена, зокрема ст. 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності. Відповідач вважає, що цей спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки дослідженню підлягають владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень, а також вважає, що у прокурора відсутні повноваження для звернення до суду з даним позовом, оскільки прокурором не надано жодних доказів, які б підтверджували повноваження для представництва інтересів територіальної громади міста Харкова.

26.11.2021 до суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява (вх. №28027), в якій останній просив суд стягнути з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА" суму збитків у розмірі 85 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 повернуто зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА".

29.11.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до складання Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності повного тексту судового рішення у справі №925/1133/18 (вх.№28160).

30.11.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, за кримінальним провадженням 42021222060000192 (вх.№28238).

В підготовчому засіданні 01.12.2021 без виходу до нарадчої кімнати, судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до складання Верховним Судом повного тексту рішення у іншій справі та ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи, які занесено до протоколу судового засідання від 01.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державну інспекцію архітектури та містобудування України та залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БІЛД", підготовче засідання у справі відкладено на 21.12.2021 о 10:40 год.

06.12.2021 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх.№28722), в якій прокурор заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві та зокрема звертає увагу на те, що відповідач під час подання та реєстрації оспорюваних повідомлень про початок будівельних робіт та декларацій про готовність об`єктів до експлуатації вніс до них недостовірні відомості про те, що проводиться реконструкція вже існуючих будівель, а ні нове будівництво. При цього, вкотре звертає увагу на те, що земельна ділянка не перебувала у користуванні відповідача та для цих цілей не відводилась. Більш того, до державного реєстратора не було надано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а було надано лише довідку ТОВ "ПРІМА-КР", яка не може вважатись таким документом. Щодо представництва інтересів держави в суді органами прокуратури, зокрема зазначає, що Харківська міська рада та її виконавчі органи ані в 2020, ані в 2021 роках не відреагували належним чином на порушення відповідачем містобудівного законодавства, а сам факт проведення самочинного будівництва порушує права територіальної громади м.Харкова, представником якої є Харківська міська рада. Також, прокурор посилається на висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 02.06.2021 у справі № 520/1677/18, від 10.03.2021 у справі № 607/8542/16-ц, від 17.03.2021 у справі № 263/15489/16-ц, від 14.04.2021 у справі № 266/1/17 щодо підсудності цього спору господарському суду.

06.12.2021 до суду від відповідача надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 про повернення зустрічної позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.12.2021 провадження у справі №922/4409/21 зупинено до перегляду ухвали Господарського суду Харківської області про повернення зустрічного позову від 01.12.2021 у справі №922/4409/21 в порядку апеляційного провадження.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 залишено без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі №922/4409/21 про повернення зустрічної позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА".

31.12.2021 до суду від позивача надійшли пояснення з доказами (вх.№30848), в яких позивач підтримує позов прокурора.

17.01.2022 до суду від 3-ї особи - Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшли письмові пояснення щодо земельної ділянки кадастровим номером 6310136900:01:022:0026 (вх.№886), в яких вона зазначає, зокрема, що прокурор чи будь-які інші особи не звертались до неї з повідомленнями про факти забудови вказаної земельної ділянки без дозвільних документів чи про можливі порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті за вказаною адресою: м.Харків, пр. Московський, 118, корпус 7. Отож, перевірки на об`єктах будівництва за вказаною адресою 3-я особа не проводила.

Постановою Верховного Суду від 02.06.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА" залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.12.2021 у справі №922/4409/21 залишено без змін.

10.02.2022 до суду від Харківської міської ради на виконання ухвали суду від 11.11.2021 у справі №922/4409/22 надійшли пояснення з доказами (вх.№3242).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.07.2022 провадження у справі № 922/4409/21 поновлено. Провадження у справі продовжено зі стадії підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання на "01" серпня 2022 р. об 11:30.

26.07.2022 до суду від прокурора надійшло клопотання про проведення судових засідань у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2022 задоволено клопотання прокурора про проведення судових засідань у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на "15" серпня 2022 р. о 12:20 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.08.2022 підготовче засідання відкладено на "29" серпня 2022 р. о 12:20 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.08.2022 прийнято заяву прокурора про зміну предмета позову (вх. №8419 від 17.08.2022) та вирішено продовжувати розгляд справи №922/4409/22 з її урахуванням. Поновлено строк на подання доказів по справі №922/4409/21, а саме: акту обстеження земельної ділянки від 22.11.2021, протоколу огляду місця події від 17.12.2021 з фототаблицями, листа ТОВ "АРМАДАБУДПРОЕКТ" з кадастровою зйомкою та постанови про розголошення відомостей досудового розслідування від 12.08.2022 та прийняти їх до розгляду. У задоволенні клопотання прокурора про встановлення додаткового строку для подання доказів по справі №922/4409/21 відмовлено. Підготовче засідання відкладено на "12" вересня 2022 р. об 11:00 год.

В підготовчому засіданні 12.09.2022 постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на "26" вересня 2022 р. о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.09.2022 прийнято заяву прокурора про зміну предмета позову (вх.№10221 від 20.09.2022) та вирішено продовжувати розгляд справи №922/4409/21 з її урахуванням. Поновлено строк на подання доказів по справі №922/4409/21, а саме: копії листа ПП "Міський центр нерухомості" від 22.12.2021 №136, копії додатку до кадастрової території земельних ділянок за адресою: пр. Московський, 118 в м. Харків (кадастровий номер 6310136900:01:022:0029, 6310136900:01:022:0042, 6310136900:01:022:0026) ТОВ "АРМАДАБУДПРОЕКТ". У задоволенні клопотання прокурора про встановлення додаткового строку для подання доказів по справі №922/4409/22 відмовлено. Підготовче засідання відкладено на "24" жовтня 2022 р. о 12:00 год.

В підготовчому засіданні 24.10.2022 постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на "21" листопада 2022 р. об 11:30 год.

25.10.2022 до суду від прокурора надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання доказів (вх.12433 від 25.10.2022).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 задоволено клопотання прокурора про надання додаткового строку для подання доказів (вх.12433 від 25.10.2022). Встановлено прокурору додатковий строк до 18.10.2022 для подання доказів та прийнято їх до розгляду. Закрито підготовче провадження у справі № 922/4409/21. Призначено справу № 922/4409/21 до судового розгляду по суті на "10" січня 2023 р. об 11:00 год.

06.12.2022 на електронну адресу суду від прокурора надійшло клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№15736)

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2022 задоволено клопотання прокурора про проведення судових засідань по справі №922/4409/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні 10.01.2023 постановлено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на "23" січня 2023 р. о(б) 14:00 год.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 23.01.2023 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю.

Представники 3-х осіб в судове засідання 23.01.2023 не з`явились, про час, дату та місце цього судового засідання повідомлені належним чином.

Так, судом встановлено, що копію ухвали суду від 10.01.2023 надіслано за адресою місцезнаходження 3-х осіб у справі, які вказані у позовній заяві прокурором та які відповідають відомостям про місцезнаходження 3-х осіб, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказана копія ухвали суду від 10.01.2023 відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 6102271436563) отримана 3-ю особою на стороні позивача - Державною інспекцією архітектури та містобудування України 17.01.2023.

Крім того, вказана копія ухвали суду від 10.01.2023 відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 6102271439554) отримана 3-ю особою на стороні відповідача - Державним реєстратором Дергачівської міської ради Зоткіним С.В. 16.01.2023 та (штрих-кодовий ідентифікатор 6102271818504) отримана 3-ю особою на стороні відповідача - ТОВ "ТЕХНО-БІЛД" 20.01.2023.

Представник відповідача в судове засідання 23.01.2023 не з`явився, про час, дату та місце цього судового засідання повідомлений належним чином.

Так, судом встановлено, що копію ухвали суду від 10.01.2023 надіслано за адресою місцезнаходження відповідача: 61045, м. Харків, пров. Отакара Яроша, 20, корп. 2, кв. 25, яка вказана у позовній заяві прокурором та яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказана копія ухвали суду від 10.01.2023 відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 6102271818512) не вручена адресату та знаходиться уточці/видачі доставки.

В порядку ст. 120 ГПК України учасниками справи не надано заяв про зміну місцезнаходження відповідача.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (стаття 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, яку господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону надіслав за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Крім того, ухвала Господарського суду Харківської області від 10.01.2023 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16.01.2023 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 108359765.

Також, суд звертає увагу, що відповідач обізнаний про розгляд справи в суді, оскільки його представник - адвокат Барановський О.М. був присутній у судовому засіданні 01.12.2021. При цьому, 25.11.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№27896).

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин та враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегулювані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Водночас Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

В подальшому Указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений з об`єктивних причин вийти за межі строку, встановленого ст. 177 ГПК України. При цьому, суд здійснив усі необхідні дії для розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо матеріалів для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення прокурора та позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:01:022:0029, загальною площею 1,0152 га, розташована за адресою: м. Харків, пр. Московський, 118, перебуває у комунальній власності громади міста Харкова в особі Харківської міської ради та будь-які права на неї (оренди, суперфіцію, сервітуту тощо) приватним юридичним або фізичним особам не передані, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі - Реєстр) та Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (далі - ДЗК) (том № 1 арк. 35, 36, 39, 40).

Згідно інформаційної довідки Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, її цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та за видом використання ця земельна ділянка призначена для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд.

Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з ст. 38, 39 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

У статті 65 Земельного кодексу України визначено, що землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Отож, вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності громади міста Харкова в особі Харківської міської ради та не відноситься до земель житлової та громадської забудови, а тому не може використовуватися для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 20/52-03 від 23.09.2003 за ПрАТ "Харківський велосипедний завод" визнано право власності на об`єкти нерухомого майна - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Харків, пр. Московський, 118, серед переліку якого є корпус № 7 нежитлова будівля літ. "АШ-3", що також підтверджується договором купівлі-продажу від 06.07.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 1055 приватним нотаріусом ХМНО Железняк Л.В. та відомостями реєстраційної справи № 1293660063101, сформованої приватним нотаріусом ХМНО Железняк Л.В. (том № 1 арк. 31-34, том № 3 арк. 10-90).

Згідно з інформацією з Реєстру проведення державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. "АШ-3", загальною площею 3085,8 кв.м. по пр. Московському, 118 у м. Харкові, вперше проведено за ПрАТ "Харківський велосипедний завод" з відкриттям нового розділу (формуванням реєстраційної справи) та присвоєнням реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна 1293660063101 здійснено державним реєстратором приватним нотаріусом ХМНО Железняк Л.В. (том № 1, арк. 57, 115-116).

Згідно технічного паспорту на нежитлову будівлю літ. "АШ-3" - корпус №7 по пр. Московському, 118 у м. Харкові, вказано загальну площу 3085,8 кв.м. (том № 3 арк. 29-39).

Отже, згідно договору купівлі-продажу від 06.07.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 1055 приватним нотаріусом ХМНО Железняк Л.В. ТОВ "Івера" набуло у власність саме нежитлову будівлю літ. "АШ-3", загальною площею 3085,8 кв.м.

В подальшому, 09.07.2020 державним реєстратором Зоткіним С.В. внесено зміни до об`єкту нерухомого майна 1293660063101, а саме: нежитлова будівля літ. "АШ-З" (корпус № 7), загальною площею 3085,8 кв.м., змінено на багатоквартирний житловий будинок літ. "АШ-3", що складається з 130 квартир. Площа: загальна площа (кв.м): 3085.8 змінено на загальна площа (кв.м): 4651.4, житлова площа (кв.м): 2917.2. (індексний номер рішення: 53037231), що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру (том № 1, арк. 115-116).

Зміни внесено на підставі довідки від 12.06.2020, виданої ТОВ "ПРІМА-КР" та технічного паспорту від 12.06.2020, виданого ТОВ "ПРIМА-КР". Відповідно до вказаних документів нежитлова будівля літ. "АШ-3", корпус 7 по пр. Московському, 118 є багатоквартирним житловим будинком літ. "АШ-3" з вбудованими нежитловими приміщеннями, загальна площа яких складає 4651,4 кв.м. Загальна площа житлових квартир складає 2917,2 кв.м., загальна площа нежитлових вбудованих приміщень складає 1163,6 кв.м.

Тобто загальна площа спірного об`єкту збільшилась на 1565,6 кв.м. (4651,4 -3085,8 =1565,6 кв.м.).

Отже, ця реєстраційна дія державного реєстратора є незаконною та такою, що суперечить приписам чинного законодавства, жодних правових підстав зміни функціонального призначення літ. "АШ-3" з нежитлової будівлі на багатоквартирний житловий будинок не було, всі подальші реєстраційні дії державного реєстратора також є незаконними та підлягають скасуванню.

Так, 23.07.2020 державним реєстратором Зоткіним С.В. внесено зміни до об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 1293660063101 - багатоквартирний житловий будинок літ. "АШ-3", що складається з 130 квартир, об`єкт житлової нерухомості: Об`єкт в процесі поділу змiнено на багатоквартирний житловий будинок літ. "АШ-3", що складається з квартир №900-:-1031 та нежитлових приміщень цок.пов. №1-:-16, 1-го пов.№1-:-12, 2-го пов.1-:-10, 3- го пов.№1-:10, об`єкт житлової нерухомості: Так, Об`єкт в процесі поділу. (Індексний номер рiшення 53037231), що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру (том № 1, арк. 115-116).

01.10.2021 державним реєстратором Зоткіним С.В. внесено зміни до об`єкту нерухомого майна 129366006310 багатоквартирний житловий будинок літ. "АШ-3", що складається з квартир № 900-:-1031 та нежитлових приміщень цок.пов. №1-:-16, 1-го пов.№1-:-12, 2-го пов.1-:-10, 3-го пов.№1-:10, об`єкт житлової нерухомості: Так, Об`єкт в процесі поділу змінено на багатоквартирний житловий будинок (гуртожиток) літ. "АШ-3", що складається з квартир №900- :-1031 та нежитлових приміщень цок.пов. №1-:-16, 1-го пов. № 1-:-12, 2-го пов. 1-:-10, 3-го пов.№1-:-10, об`єкт житлової нерухомості, що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру (том № 1, арк. 115-116).

В подальшому, ТОВ "ІВЕРА" було подано та зареєстровано в Інспекції Департаменту територіального контролю Харківської міської ради:

- повідомлення про початок будівельних робіт ХК051200917395 від 17.09.2020 на об`єкт "Реконструкція квартири № 1125-1126 в житловому будинку за адресою: м. Харків, пр. Московський, 118, корп. 7 під житлові квартири", клас наслідків СС1 (том № 1, арк. 45-48);

- повідомлення про початок будівельних робіт XK051200917376 від 17.09.2020 на об`єкт "Реконструкція квартири № 950-951 в житловому будинку за адресою: м. Харків, пр. Московський, 118, корп. 7 під житлові квартири", клас наслідків СС1; (том № 1, арк. 41-44).

Отже, вказані повідомлення надають дозвіл на реконструкцію лише окремих приміщень, а не будинку в цілому.

Вiдповiдно до зазначених повідомлень про початок будівельних робіт відсутній документ на земельну ділянку. Підстава відсутності: Реконструкція об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, на підставі ч. 4 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" через проведення реконструкції без змiни розмірів, що не відповідає дійсності, оскільки загальна площа об`єкту збільшилась на 1565,6 кв.м., а отже змінились геометричні розміри.

В подальшому ТОВ "ІВЕРА" подано та зареєстровано в Інспекції Департаменту територіального контролю Харківської міської ради:

- Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ХК101201020206 від 20.10.2020 на об`єкт "Реконструкція квартири № 1125-1126 в житловому будинку за адресою: м. Харків, пр. Московський, 118, корп. 7 під житлові квартири", клас наслідків СС1 (том № 1, арк. 49-52);

- Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ХК101201020537 від 20.10.2020 на об`єкт "Реконструкція квартири № 950-951 в житловому будинку за адресою: м. Харків, пр. Московський, 118, корп. 7 під житлові квартири", клас наслідків СС1 (том № 1, арк. 53-56).

Відповідно до декларацій ТОВ "ІВЕРА" здiйснило вказану реконструкцію у період часу з 17.09.2020 по 20.10.2020.

В матеріалах справи наявний Акт обстеження земельної ділянки вiд 22.11.2021, складеним Інспекцією з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради в межах повноважень щодо здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, наданих ст. 189 Земельного кодексу України, а також з урахуванням кадастрової зйомки території будівельного майданчика земельної ділянки розробленої ТОВ "Армадабудпроект" із застосуванням базового приймача GNSS Trimble R4 №188633801502 (виробник: фірма "Trimble", США) перевіреної сертифікованим інженером геодезистом Кондратюком С.В. (кваліфікаційний сертифікат № 014146 від 12.03.2019), в якому зазначено:

....Будівельний майданчик по просп. Московському, 118 огороджений, а урахуванням кадастрової зйомки, розробленої ТОВ "АРМАДАБУДПРОЕКТ" площа земельної ділянки складає 0,9889 га.

Вiдповiдно до кадастрової зйомки, в межах земельної ділянки 6310136900:01:022:0026, розташовані земельні ділянки площею, 0,7926 га та площею 0,6686, які огороджені металевим парканом, доступ обмежений. На земельній ділянці 0,6686 гa, яка є частиною земельної ділянки 6310136900:01:022:0026, ведеться будівництво декількох будівель.

Відповідно до кадастрової зйомки, в мeжax земельної ділянки 6310136900:01:022:0029 - розташована земельна ділянка, площею 0,1580 га яка частково огороджена металевим парканом, доступ частково обмежений. На земельній ділянці, площею 0,1580 га, (яка є частиною земельної ділянки 6310136900:01:022:0029), розміщена 8-ми поверхова будівля.

Право користування в установленому порядку не оформлено" (том № 2, арк. 2-8).

Відповідно до листа ТОВ "АРМАДАБУДПРОЕКТ" вх.800-22 від 27.01.2022 щодо здійснення кадастрової зйомки земельної ділянки з адресою: пр. Московський, 118, в м. Харків кад.№ (6310136900:01:022:0029; 6310136900:01:022:0042, 6310136900:01:022:0026):

На даній земельній ділянці відображено, контур будівля за межами кад. №6310136900:01:022:0029 площа S=0.0019 га, контур будівлі в межах: кад. №6310136900:01:022:0029 площа S=0.3798 га, контур будівлі в межах: кад. №6310136900:01:022:0029 площа S=0.0480 га, контур будівлі в межах: кад. №6310136900:01:022:0029 площа S=0.1237 га, контур будівлі в межах: кад. №6310136900:01:022:0042 площа S=0.0131 га, контур будівлі в межах: кад. №6310136900:01:022:0027 площа S-0,0002 га, контур будівлі що будується в межах кад. № 6310136900:01:022:0026 площа - 0.0785 га, контур будівлі, що будується в межах кад. №6310136900:01:022:0026 площа S=0.0793 га, контур будівлі, що будується в межах кад. №6310136900:01:022:0026 площа S= 0,1795 га, відстійник в межах кад. №6310136900:01:022:0026 площа S 0.0085 га, контур нежитлової будівлі в межах кад. №6310136900:01:022:0026 площа S=0.0092 га, контур металевої будівлі в межах кад. № 6310136900:01:022:0026 площа S=0.0215 га, контур нежитлова будівля в межах кад. № 6310136900:01:022:0026 площ S=0.0098 гa, контур за межами будівельного майданчика в межах: кад. №6310136900:01:022:0029 площа S=0.4170, контур за межами будівельною майданчика в межах кад. №6310136900:01:022:0042 S=0.0525, контур в межах: будівельного майданчика кад. №6310136900:01:022:0042 S=0.0028, контур в межах будівельного майданчика в межах кад. №6310136900:01:022:0029 S=0.0453, контур в межах будівельного майданчика кад. №6310136900:01:022:0027 S=0.0529, контур в межах будівельного майданчика: кад № 6310136900:01:022:0042 S= 0.0861, контур в межах будівельного майданчика кад. №6310136900:01:022:0042 S= 0.5086, контур за межами будівельного будівельною майданчика кад. №6310136900:01:022:0042 S=0.0504, контур за межами будівельного будівельною майданчика № 6310136900:01:022:0026 S=0.3560, контур в межах будівельного майданчика кад. № 6310136900:01:022:0026 S= 0,0861 га. (том № 19, арк.147-148).

До вказаного листа долучені додатки із зазначенням координат поворотних точок вищевказаних контурів (арк. 40-44, том 20).

Відповідно до цього додатка відповідачем здійснено будівництво на частині земельної ділянки з кад. №6310136900:01:022:0029, в межах будівельного майданчика К1 площею S=0.1237 га, S=0.0453 га, який включає в себе контури №4, № 17 у вигляді координат поворотних точок земельної ділянки (огорожі):

Система координат "СК-63", Контур № 4

№ Х Y

1 5529897.37 5355740.64

2 5529946.87 5355784.69

3 5529934.44 5355798.65

4 5529885.02 5355754.66

та

Система координат "СК-63", Контур 17

№ Х Y

1 5529899.69 5355738.02

2 5529949.01 5355782.31

3 5529954.57 5355784.08

4 5529938.77 5355802.23

5 5529953.80 5355815.31

6 5529971.87 5355832.72

7 5529884.25 5355755.53

8 5529885.02 5355754.66

9 5529934.44 5355798.65

10 5529946.87 5355784.69

11 5529897.37 5355740.64

Разом з тим, в матеріалах цієї справи містяться долучені за клопотанням прокурора:

- лист ПП "Міський центр нерухомості" вiд 22.12.2021 № 136, до якого долучено схему розташування будівель по пр-ту Московському, 118 у м Харкові. Зокрема, контуром №4 позначено незавершену будівництвом будівлю, яка складається з 8-ми поверхів та підвалу, площа забудови будівлі складає 1371 кв.м. Вказаний додаток до кадастрової зйомки території земельних ділянок за адресою: просп. Московський, 118, в м. Харків (кад.номер 6310136900:01:022:0029, 6310136900:01:022:0042, 6310136900:01:022:0026) (том № 20, арк. 40-44);

- договір підряду б/н від 31 серпня 2020 року на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції квартир № 950-951 в житловому будинку за адресою м. Харків, просп. Московський, 118, корп. 7 під житлові квартири. Зазначений договір у сукупності з іншими доказами підтверджує, що за адресою по пр. Московському, 118, корп. 7 у м. Харкові дійсно відбувалося будівництво на замовлення ТОВ "Івера", тобто, саме на замовлення ТОВ "Івера" здійснюється будівництво без затвердження належної проектної документація та без отримання містобудівних умов та обмежень (том № 20, арк. 166-174);

- договір підряду б/н від 31 серпня 2020 року на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції квартир № 1125-1126 в житловому будинку за адресою м. Харків, просп. Московський, 118, корп. 7 під житлові квартири. Зазначений договір у сукупності з іншими доказами підтверджує, що за адресою по просп. Московському, 118, корп. 7 у м. Харкові дійсно відбувалося будівництво на замовлення ТОВ "Івера", тобто, саме на замовлення ТОВ "Івера" здійснюється будівництво без затвердження належної проектної документація та без отримання містобудівних умов та обмежень (том № 20, арк. 175-183).

З урахуванням вищевикладеного, є підстави вважати багатоквартирний житловий будинок (гуртожиток) літ. «АШ-3», що складається з квартир №900-:-1031 та нежитлових приміщень цок.пов. №1-:-16, 1-го пов № 1-:-12, 2-го пов 1-:-10, 3-го пов.№1-:-10 загальною площею 4651,4 кв.м. по пр. Московському, 118 у м. Харкові (РНОНМ 1293660063101) самочинним будівництвом, як такий, що реконструйовано з порушенням норм будівельних правил та без належним чином затвердженого проекту, відведення земельної ділянки під будівництво.

Отже, ТОВ "ІВЕРА" здійснено самочинне будівництво, змінено зовнішню конфігурацію, оскільки площа об`єкту збільшилась на 1565,6 кв.м., змінено функціональне призначення з нежитлового переведено у житловий фонд без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, оформлення речових прав на земельну ділянку та отримання дозвільних документів на проведення робіт з реконструкції, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо незаконності реєстраційних дій та повернення земельних ділянок, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Форма та зміст повідомлення про початок виконання будівельних робіт встановлена законодавством, а саме є додатком 2 до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466.

В тому числі замовник будівництва у графі 3 вказаного повідомлення повинен зазначити вид будівництва обравши з варіантів: нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт.

Вид будівництва, до якого віднесені роботи, що виконуються на об`єкті регулюються відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво об`єктів", затверджених наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.

Так, відповідно до п. 3.11 ДБН А.2.2-3-2014, Нове будівництво - це будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.

Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014, Реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Згідно частин 1-4 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до п. 5 ст. 26 вищевказаного Закону проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Тобто, з наведених норм вбачається, що реєстрація права власності на об`єкт містобудування є одним з етапів будівництва об`єктів містобудування, контроль за дотриманням якого у такому випадку діючим законодавством покладено на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та її територіальні органи, органи місцевого самоврядування, які здійснюють делеговані повноваження. Крім того, прийняття об`єктів до експлуатації передує реєстрації речових прав на нього. Реєстрація речових прав є останнім етапом будівництва.

Відповідно до ст. 41 Конституції України держава гарантує належне забезпечення захисту права власності на нерухоме майно, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За вимогами ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За вимогами ч. 1 ст. 5 Закону у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 2 ст. 5 Закону визначено, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст. 31 цього Закону.

В силу вимог ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проведенню державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна має передувати прийняття його до експлуатації.

Таким чином, об`єкт підлягає прийняттю до експлуатації після завершення робіт з його зведення або реконструкції, у тому числі коли змінюються його геометричні розміри.

Частиною 2 ст. 18 Закону визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок № 1127, у редакції, що діяла на час прийняття спірних рішень).

У частині обов`язку реєстрації права власності виключно на ті об`єкти будівництва, які прийняті до експлуатації (за винятком випадків, визначених ст. 31 Закону) Порядок також відповідає вимогам Закону.

Таким чином, відповідно до п. 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Згідно з п.6, п.7 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком.

Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

При цьому, в силу ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, але не виключно, інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

До визначених пунктом 14 «інших документів» можна віднести декларацію про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат готовності.

Так, згідно п. 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для оформлення права власності на нього. Таким чином, ці два документи законодавець відносить до правовстановлюючих документів на нерухоме майно, визначених у п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону.

Пунктом 41 Порядку № 1127 унормовано, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття

в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Пунктом 43 Порядку № 1127 (у редакції, що діяла на час першого оскаржуваного рішення 53037231, а саме 23.07.2020) визначено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у результаті реконструкції такого об`єкта подаються:

1) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

3) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній

власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалася в результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор з використанням наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та перевіряє відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в зазначеному Реєстрі.

Підсумовуючи вказане вище, можна дійти висновку, що для державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт до державного реєстратора надається документ, що підтверджує прийняття такого об`єкту до експлуатації та технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 24 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 підставою для відмови в державній реєстрації прав є те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що на час прийняття державним реєстратором Зоткіним С.В. рішення № 53037231 від 09.07.2020, дозвільних документів на проведення будівельних робіт і прийняття об`єкта до експлуатації не існувало, хоча змінено функціональне призначення об`єкту та збільшено його загальну площу з 3085,8 кв.м. до 4651,4 кв.м., які виконати без проведення будівельних робіт з реконструкції неможливо.

Тобто, вбачається факт реконструкції нежитлової будівлі літ. «АШ-3» в багатоквартирний житловий будинок (гуртожиток) літ. «АШ-3» та потребує отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт, отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, оформлення речових прав на земельну ділянку.

Разом з цим, в реєстрі будівельної діяльності відсутні будь-які дозвільні документи щодо будівництва/реконструкції нежитлової будівлі літ. «АШ-3» в багатоквартирний житловий будинок літ. «АШ-3» та в подальшому в багатоквартирний житловий будинок (гуртожиток) літ. «АШ-3» по просп. Московському, 118.

Викладене свідчить про те, що об`єкт будівництва на момент реєстрації змін у Реєстрі до експлуатації не приймався в силу чого є самочинно реконструйованим.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Вивчивши порядок та підстави проведення вищеперерахованих реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна багатоквартирний житловий будинок (гуртожиток) літ. «АШ-3» по просп. Московському, 118 у м. Харкові, а також дослідивши зміст документів реєстраційної справи (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1293660063101) вбачається, що 3 рішення державного реєстратора Зоткіна С.В. прийняті з порушення вимог Порядку № 1127 та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме внесено зміни до об`єкта нерухомого майна, що призвело до виникнення права власності на самочинно реконструйований об`єкт нерухомого майна літ. «АШ-3», в подальшому на багатоквартирний житловий будинок (гуртожиток) літ. «АШ-3», побудований з порушення вимог містобудівного та земельного законодавства.

Щодо правового обґрунтування порушення відповідачем вимог земельного та містобудівного законодавства, суд зазначає наступне.

На земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:01:022:0029 та 6310136900:01:022:0026 відповідач здійснює самочинне будівництво, що підтверджується наступним:

1) земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:01:022:0029 та 6310136900:01:022:0026 не перебуває у ТОВ «ІВЕРА» на будь-якому речовому праві (власності, користування, тощо), в свою чергу щодо неї зареєстроване право власності Харківської міської ради;

2) на будівництво не було отримано належного дозволу;

3) відсутній проект на реконструкцію (на час першого спірного рішення 53037231 від 09.07.2020);

4) будівництво здійснюється всупереч чинним нормам ДБН та інших актів у сфері містобудівної діяльності, оскільки цільове призначення вищевказаних земельних ділянок - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, тобто житлові будинки не можуть розміщуватись на землях промисловості.

За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих приписах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом. Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Такий висновок узгоджується з нормами статей 3,15,16 ЦК України, статті 4 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі йогопорушення, невизнання або оспорювання».

Згідно зі статями 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і Законами України.

Харківською міською радою відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України здійснені заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади, додержання земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, зокрема, відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення права.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Таким чином, наявність на земельній ділянці комунальної форми власності самочинно побудованого об`єкта, перешкоджає законному власнику земельної ділянки територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради володіти, розпоряджатися та користуватися земельною ділянкою під вказаним об`єктом, що є підставою для усунення перешкод у такому користуванні земельною ділянкою та повернення земельних ділянок їх власнику.

Фактичне внесення відомостей до реєстру про право власності на самочинне збудовані будівлі порушує визначений законодавством порядок будівництва об`єктів нерухомості, державної реєстрації речових прав на них та фактично нівелює роль цілої системи органів державної влади та контролю, які здійснюють повноваження у цій сфері, покликані забезпечувати відповідність забудови вимогам закону.

Крім того, відсутність висновків компетентних органів, які б підтверджували додержання відповідачем при будівництві архітектурних, екологічних, санітарних, протипожежних та інших норм ставить під загрозу надійність та безпечність експлуатації самочинно збудованої будівлі.

Слід зазначити, що в розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-130цс13 від 04.12.2013.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі, суд зазначає наступне.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, обов`язковою передумовою реалізації права на судовий захист в порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Відтак, вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, і лише встановивши наявність такого - суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або про відмову у захисті.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Згідно з частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частини 2 та 3 статті 4 цього кодексу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України). У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті цього Закону).

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

На переконання суду, прокурор, звертаючись з даним позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, а саме вказав, що спірна земельна ділянка під розташованою на цій ділянці самочинно збудованою відповідачем будівлею є комунальною власністю (на думку прокурора) за ознакою її належності до меж населеного пункту м. Харків, тобто на підставі ч. 2 ст. 83 ЗК України.

Водночас, як вказав прокурор, наявність на спірній земельній ділянці самочинної забудови нівелює її інвестиційну привабливість, створює перешкоди для подальшого розпорядження Харківською міською радою цією земельною ділянкою, в тому числі шляхом її передачі іншим землекористувачам або передачі у власність відповідно до вимог чинного законодавства, призвела до порушень вимог законодавства, чим порушує інтереси держави в особі Харківської міської ради.

Тобто саме проведення самочинного будівництва на земельній ділянці комунальної власності без належного документа чи належно затвердженого проекту порушує права суб`єкта такого права Харківської міської територіальної громади, представником якої відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" є Харківська міська рада.

Однак, як вказує прокурор, незважаючи на наявність вищевказаних підстав, Харківською міською радою, як власником земельної ділянки під самочинною забудовою, а також як органом місцевого самоврядування, якому державою делеговано повноваження зі здійснення державного контролю у сфері містобудування, самостійно в судовому порядку питання про усунення перешкод у здійсненні користування та розпорядження відповідною земельною ділянкою не ініціюється, що зумовлює необхідність прокурорського втручання з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, у тому числі, земля, природні ресурсі, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому, прокурором дотримано вимоги частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та письмово повідомлено позивача про намір звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та запропоновано позивачу самостійно здійснити захист інтересів держави шляхом пред`явлення відповідного позову, що підтверджується листом № 55-4659вих-21 від 02.11.2021.

Прокурор зазначає, що станом на час пред`явлення позову відповідь від позивача на вказане повідомлення не отримано, а за інформацією веб-порталу "Судова влада України", позивачем самостійно відповідний позов не пред`являвся.

Таким чином, прокурором дотримані процедури, передбачені законодавством України для звернення до суду в інтересах держави, так само як і обґрунтовано в чому може полягати порушення інтересів держави. Тобто, вбачаються обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави прокуратурою в особі Харківської міської ради.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щодо юрисдикції та підсудності даного спору, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17 лютого 2021 року по справі № 915/1237/18 зазначив, що Великою Палатою Верховного суду чітко розмежовано юрисдикційну приналежність справ із подібним предметом спору (про знесення самочинного будівництва) в залежності від особи позивача та підстав заявленого позову.

Так справи, у яких позов заявлено Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, як суб`єктом владних повноважень на виконання управлінських функцій з контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, мають ознаки публічно-правового спору, який належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (справи № 1519/2-787/11, №161/14920/16-а, №369/13415/17, №826/7203/17, №461/12053/15-ц, №826/8743/15, №369/3043/17-ц, №1527/14472/12, №520/9778/13, № 917/375/18, № 914/1092/18, № 522/6962/18).

Натомість справи, де позивач - орган місцевого самоврядування аргументує вимогу про знесення самочинно збудованого об`єкта не реалізацією передбачених законом повноважень суб`єкта владних повноважень з державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку, Велика Палата Верховного Суду вказує на приватноправовий характер спірних правовідносин та, в залежності від суб`єктного складу сторін, на підвідомчість спору суду цивільної чи господарської юрисдикції (справи №461/12052/15, №639/6261/13-ц, № 523/11508/18, № 904/4713/18, № 520/9253/17).

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16ц дійшла висновку, що реалізуючи право державної власності на земельну ділянку, відповідний орган державної влади наділений повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки, тобто за захистом майнових прав у приватноправових відносинах. Указане стосується також випадків здійснення у визначених законом випадках представництва інтересів держави прокурором.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що спір власника земельної ділянки щодо захисту майнового права на неї з особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій ділянці, розглядається за правилами господарського або цивільного судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору (див. постанову від 11 червня 2019 року у справі № 917/375/18 (пункт 6.30).

У даній справі поданий в інтересах міської ради позов прокурор обґрунтував порушенням відповідачем вимог законодавства та мотивував вимогу про знесення самочинно збудованого об`єкта необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку. При цьому, суд зазначає, що всі позовні вимоги прокурора спрямовані відносно саме захисту права територіальної громади на земельну ділянку комунальної форми власності (в тому числі вимоги про визнання незаконним та скасування рішень державних реєстраторів, адже вони також стосуються об`єктів нерухомості, що розташовані на такій земельній ділянці). Отже спір, який є предметом цього судового розгляду, пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права на землю, що відповідно до усталених правових висновків Великої Палати Верховного Суду підтверджує приватноправовий характер спірних правовідносин. Тому з огляду на суб`єктний склад учасників спору, предмет і підставу позову, а також характер спірних правовідносин, даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Щодо доводів відповідача, що прокурор не має права звертатися до суду з цим позовом, адже до цього передують дії органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо виявлення самочинного будівництва, винесення припису про усунення порушень, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 січня 2022 року по справі №922/1915/21 зазначено наступне:

«16. Аналіз положень частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності`у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень.

17. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першоїстатті 38 цього Законуу зв`язку з його невиконанням.

18. Орган державного архітектурно-будівельного контролю діє як суб`єкт владних повноважень послідовно, в чітко визначеному порядку. Зокрема, такий орган наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов`язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то й подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта зумовлене правовідносинами публічно-правового характеру.

19. Звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав, а також з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.

20. У постанові від 10.04.2019 у справі № 826/8743/15 (провадження № 11-1520апп18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про публічно-правовий характер спору, оскільки він виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування; справа за позовом такого суб`єкта владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта на підставі частини першоїстатті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності`належить до юрисдикції адміністративних судів. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 та 11.04.2018 у справах № 1519/2-787/11 (провадження № 14-48цс18) та №161/14920/16-а (провадження № 11-251апп18) відповідно, а також від 16.10.2018 у справі № 826/12543/16 (провадження № 11-520апп18).

21. Разом з тим у справі, що розглядається, позов пред`явлено Радою з підстав порушення ТОВ "Наука-М" права комунальної власності територіальної громади на земельну ділянку, оскільки, на думку позивача, дії відповідача із самовільного її зайняття порушують право територіальної громади як її власника на її самостійне володіння, користування та розпорядження. Право комунальної власності цієї земельної ділянки, що належить Раді, підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

22. Тобто цей позов про зобов`язання відповідача здійснити за власний рахунок знесення самочинних прибудов, улаштованих до фасаду нежитлових будівель, та привести їх у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, обумовлений не реалізацією передбачених законами України повноважень суб`єкта владних повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а захистом права комунальної власності. Це свідчить про приватноправовий характер спірних відносин.

Подібна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13.

23. Крім того, відповідно до частин четвертої, сьомої статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

24. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

25.Отже, об`єкти самочинного будівництва - це вид нерухомого майна, з притаманними йому фізичними ознаками, але з особливим правовим режимом.

26. Об`єкти самочинного будівництва з урахуванням того, що вони є проміжним результатом будівельної діяльності та мають тимчасовий характер, є об`єктами цивільних прав: або у вигляді речей, тобто будівельних матеріалів, або у вигляді повноцінного об`єкта нерухомого майна в разі набуття права власності на об`єкт самочинного будівництва. Тому спори за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю та/або органів місцевого самоврядування про зобов`язання знесення самочинного будівництва є такими, що пов`язані з вирішенням питань щодо речових прав.

27. Аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що цей спір за позовом Ради про зобов`язання ТОВ "Наука-М" здійснити за власний рахунок знесення самочинних прибудов, улаштованих до фасаду нежитлових будівель, та привести їх у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки в такому випадку позивач звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права власності на земельну ділянку. Заявлені вимоги є приватноправовим способом захисту права і їх розгляд не передбачений за правиламиКодексу адміністративного судочинства України.

28.Таким чином, за встановлених обставин та з урахуванням суб`єктного складу сторін, цей спір за позовом про зобов`язання знесення самочинного будівництва підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки він не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права і його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів».

Як встановлено судом вище, у даній справі поданий прокурором в інтересах міської ради позов обґрунтувано порушенням відповідачем вимог законодавства та мотивовано вимогу про знесення самочинно збудованого об`єкта необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку. Враховуючи це, даний позов не спрямований на реалізацію повноважень у сфері публічно-правових відносин, а спрямований на захист речового права.

На підставі вищевикладеного, не є слушною позиція відповідача щодо необхідності попереднього, тобто до звернення до суду, проведення органом державного архітектурно-будівельного контролю дій щодо виявлення самочинного будівництва, винесення припису про усунення порушень саме в цьому випадку. Прокурор в інтересах держави в особі Харківської міської ради не реалізовує у спірних правовідносинах владні управлінські функції стосовно усунення порушень у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає позовні вимоги прокурора законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи те, що судом задоволено позов повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі у розмірі 15 890,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129, 131-1, 142 Конституції України, ст. 13-1, 23 Закону України "Про прокуратуру", 152 Земельного кодексу України, ст. 1, 3, 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 328, 371, 376 Цивільного кодексу України, ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1.Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. №53037231 від 09.07.2020, яким внесено зміни до об`єкту нерухомого майна 1293660063101.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Дергачівської міської ради Харківської області Зоткіна С.В. №60714470 від 01.10.2021, яким внесено зміни до об`єкту нерухомого майна 1293660063101.

3.Скасувати реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт від 17.09.2020 № ХК 051200917395.

4.Скасувати реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт від 17.09.2020 № ХК 051200917376.

5.Скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єктів до експлуатації від 20.10.2020 № ХК 101201020206.

6.Скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єктів до експлуатації від 20.10.2020 № ХК061193612192.

7. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА" (61045, м. Харків, пров. Отакара Яроша, 20, корп. 2, кв. 25, ідентифікаційний код 39029320) усунути перешкоди у користуванні територіальною громадою належною їй земельною ділянкою шляхом повернення Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) земельних ділянок, які розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 118, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:022:0029, а саме з площею 0,1237 га в межах контуру представленого у вигляді координат поворотних точок

Система координат "СК-63"

№ Х Y

1 5529897.37 5355740.64

2 5529946.87 5355784.69

3 5529934.44 5355798.65

4 5529885.02 5355754.66

та площею 0,0453 га в межах контуру представленого у вигляді координат поворотних точок

Система координат "СК-63"

№ Х Y

1 5529899.69 5355738.02

2 5529949.01 5355782.31

3 5529954.57 5355784.08

4 5529938.77 5355802.23

5 5529953.80 5355815.3

6 5529971.87 5355832.72

7 5529884.25 5355755.53

8 5529885.02 5355754.66

9 5529934.44 5355798.65

10 5529946.87 5355784.69

11 5529897.37 5355740.64

, з приведенням їх у придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного захоплення, включаючи звільнення території від будівельного майданчику, знесення будь-якого самочинно збудованого нерухомого майна, огорожі тощо.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 15 890,00 грн покласти на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА" (61045, м. Харків, пров. Отакара Яроша, 20, корп. 2, кв. 25, ідентифікаційний код 39029320).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРА" (61045, м. Харків, пров. Отакара Яроша, 20, корп. 2, кв. 25, ідентифікаційний код 39029320) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4; код ЄДРПОУ: 02910108; банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 15 890,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "02" лютого 2023 р.

СуддяІ.О. Чистякова