Рішення

від 19.10.2007 по справі 19/311

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/311

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2007 р.                                                                              Справа  № 19/311

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ УКРАЇНА"   

до відповідача  Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка-Україна"

про стягнення в сумі 16 309 грн. 38 коп.

Суддя Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача  : представник  Чуйко А.В.       

Від відповідача : представник не з'явився      

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 16309,38 грн.- суми основного боргу та штрафу за невиконання зобов'язань по договору поставки від 03.11.2006 р. № 347/2006. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого  статтею 22 ГПК України, підтвердив.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судові засідання не з'явився. Ухвали суду, що направлялися на вказану в позовній заяві адресу: м. Рівне, вул. Кн.Володимира, 112г, повернуті поштовим відділенням з поміткою "ТОВ по даній адресі не значиться". Згідно витребуваної судом довідки про включення ТзОВ "Ніка-Україна" до ЄДРПОУ, місцезнаходження відповідача станом на 27.09.2007 р. - 33009, м. Рівне, вул. Кн.Володимира, 112г. Будь-яких інших адрес товариства ні суду ні позивачу не відомо. За таких обставин негативні наслідки відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням покладаються на неї.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Суд виходив з такого.

03 листопада 2006 року між ТзОВ "ТІДІСІ Україна" та ТзОВ "Ніка-Україна" було укладено договір поставки № 347/2006 за умовами якого позивач зобов'язувався поставити відповідачеві автомобільні товари, а відповідач зобов'язувався придбати замовлений товар і оплатити його вартість відповідно до умов договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар - автошини в кількості 6 шт. на загальну суму 14588,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 03.11.2006 р. № ЕБК11030012 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 03.11.2006 р. серії ЯМГ № 652071.

Згідно п. 3.1 Договору оплата за товар здійснюється шляхом авансового перерахування грошових коштів відповідачем на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 14,29 %, вказаної у додатках до договору, та наступна помісячна оплата, відповідно з графіком, визначеним додатками. У відповідності до додатків до договору, відповідач зобов'язувався оплачувати  отриманий товар щомісячно рівними частинами до 03.05.2007 року.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, сплативши суму авансових платежів в розмірі 14,29%. Послідуючі оплати згідно встановленого графіку не здійснив. Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 12545,68 грн.

На вказану суму боргу позивачем направлялась на адресу відповідача претензія від 22.06.2007 р. № 155 з вимогою погасити заборгованість, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

За порушення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу штраф, згідно п. 10.2 Договору, в розмірі 30 відсотків від загальної вартості невиконаного зобов'язання, що складає 3763,70 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.   За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.  

Вищезазначені дії відповідача є вчинення ним правопорушенням у сфері господарювання.

У відповідності до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України (який є спеціальним законом в сфері господарських відносини) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.  

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу та штрафу в розмірі 16309,38 грн. підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу .  

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,  811, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Україна"  (вул. Кн. Володимира 112-Г,Рівне,33009,   код ЄДРПОУ 31994341, розрахунковий рахунок № 2600901530220,  банк: АКБ "Правекс-банк" м. Київ,   МФО банку 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ УКРАЇНА" (вул. Радистів 73а,Київ 89,02089,  код ЄДРПОУ 33780248), р/р 26006038671241 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк" м. Києва, МФО 322012 - основний борг в сумі 12545грн. 48коп., штраф в сумі 3763 грн. 70 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 163грн. 10коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн 00коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                              

Повний текст рішення суддею підписано "24" жовтня 2007 р.