Постанова

від 23.01.2023 по справі 820/18496/14

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 р.Справа № 820/18496/14Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.,

представника позивача - Венгера В.Л.,

представника відповідача - Мулик К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021, (головуючий суддя І інстанції: Севастьяненко К.О., повний текст складено 12.10.21 року) по справі № 820/18496/14

за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 31.07.2014 №0000064601 в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 848 605 грн і застосування штрафних санкцій в розмірі 924 302,50 грн., № 0000084601 та № 0000074601.

В обґрунтування позову зазначило, що підприємство правомірно формувало витрати та податковий кредит за спірний період, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам з ПП «Рембудмонтаж», ТОВ «Укртехснаб», ТОВ «УТК Пласт», ТОВ «КП «Імпульс», ТОВ «ТВП Кварц», ТОВ «ТПК Альянс» та ПФ «Євробуд».

Також вказувало, що у межах своїх зобов`язань за договорами підряду, укладеними з ПАТ «ФЕД», підприємством виконувалися роботи з капітального ремонту виробів авіаційної техніки, постачання яких звільнене від оподаткування податком на прибуток відповідно до підпункту «ґ» пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України. Вчинені правочини підтверджені належними первинними документами, а тому висновки податкового органу про порушення норм податкового законодавства є необґрунтованими.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2016 частково задоволено касаційну скаргу СДПІ ОВП у м. Харкові, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового судового розгляду постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення рішення СДПІ ОВП у м. Харкові від 31.07.2014 №0000064601 в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1848605 грн і застосування штрафних санкцій в розмірі 924302,5 грн, №0000084601 та №0000074601.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2016. Прийнято нову постанову, якою відмовлено ДП «ХМЗ «ФЕД» в задоволенні позовних вимог.

За наслідками касаційного перегляду, постановою Верховного суду від 20.05.2021 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2016 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 скасовано, справу № 820/18496/14 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази, встановлено обставини у справі та застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що за договорами підряду, ДП ХМЗ «ФЕД» надавалися послуги ПАТ «ФЕД» по виконанню робіт з капітального ремонту виробів авіаційної техніки, які звільнені від оподаткування. При цьому, отримання виробів авіаційної техніки від ПАТ «ФЕД» після виконання певних операцій не вказує на невиконання позивачем капітального ремонту, оскільки капітальним ремонтом відповідного агрегату є всі роботи, передбачені технічною документацією.

Щодо висновків суду про відсутність матеріальних витрат (фарба) зазначає, що дійсно в планових калькуляціях по вищевказаним договорам підряду такі витрати відсутні , проте наведене не свідчить, що фарбування не здійснювалось та витрати не понесені.

При цьому, зауважує, що в перевіряємому періоді, здійснювати ремонт НР-3 (виробів авіаційної техніки) з обов`язковим результатом такого ремонту відновлення ресурсу та гарантійних строків його роботи міг виключно позивач, як єдина юридична особа, сертифікована на такі роботи, як на міжнародному так і на національному рівні.

Щодо взаємовідносин з ПП «Рембудмонтаж», ТОВ «Укртехснаб», ТОВ «УТК Пласт», ТОВ «КП «Імпульс», ТОВ «ТВП Кварц», ТОВ «ТПК Альянс» та ПФ «Євробуд» вказує, що господарські операції позивача з вказаними контрагентами підтверджені належними первинними документами, які надавались контролюючому органу до перевірки, отже висновки відповідача щодо безтоварності господарських операцій є помилковими.

Вказує, що ПП «Рембудмонтаж» виконувались роботи будівельного характеру, які за своєю сутністю є ремонтом, що свідчить про те, що ДП ХМЗ «ФЕД» не здійснювало будівельні роботи в розумінні постанови КМ України № 466, а тому не мало обов`язку на отримання дозвільних документів на їх проведення.

Зазначає про помилкові висновки податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції щодо відсутності трудових ресурсів для виконання визначеного договором підряду обсягу робіт без врахування книги прийому відвідувачів сторонніх організацій на ДП ХМЗ «ФЕД», яка містить відомості про запуск на територію позивача від 8 до 15 осіб від субпідрядника щоденно.

Вважає, що наявність вироку відносно директора ТОВ «Будресурс-К», який є контрагентом ПП «Рембудмонтаж» не може підтверджувати факт нездійснення господарських операцій між зазначеними підприємствами, а тим більше між позивачем та ПП «Рембудмонтаж».

Щодо ненадання до перевірки сертифікатів якості товару, поставленого ТОВ «Укртехснаб», вказує, що паспорти та етикетки, наявні в матеріалах справи в повній мірі підтверджують якість придбаного товару. Зауважує, що продукція, придбана у ТОВ «Укртехснаб» на момент вчинення господарської операції не підлягала обов`язковій сертифікації, визначеній Переліком продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні.

Посилання відповідача в акті перевірки на податкову інформацію, яка також врахована судом першої інстанції, на думку апелянта, є необґрунтованими, оскільки вказана інформація стосується взаємовідносин ТОВ «Укртехснаб», ТОВ «УТК Пласт», ТОВ «КП «Імпульс», ТОВ «ТВП Кварц», ТОВ «ТПК Альянс» та ПФ «Євробуд» з їх постачальниками, а не з позивачем.

З огляду на наведене, позивач не був обізнаний про порушення зазначені в податковій інформації, що свідчить про відсутність порушення «доктрини належної обачності й обережності».

Також посилається на низку судових рішень, які набрали законної сили, за участю ДП ХМЗ «ФЕД», якими підтверджено реальність ідентичних господарських операцій позивача з постачальниками в інші податкові періоди.

Крім того, вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 01.02.2017 у кримінальній справі № 642/443/17 та обставини досудового розслідування без дослідження первинних документів та встановлення на їх підставі обставин щодо господарських операцій.

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вказує, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з ПАТ «ФЕД», ПП «Рембудмонтаж», ТОВ «Укртехснаб», ТОВ «УТК Пласт», ТОВ «КП «Імпульс», ТОВ «ТВП Кварц», ТОВ «ТПК Альянс» та ПФ «Євробуд».

Так, на думку відповідача, ремонтні роботи, надані позивачем ПАТ «ФЕД» у межах виконання своїх зобов`язань за договорами підряду від 21.02.2012 року №16/12-237 та від 13.05.2013 року № 44/13-237, не є капітальним ремонтом, а тому операції з постачання цих робіт мають оподатковуватися за загальними правилами оподаткування.

Щодо взаємовідносин з ПП «Рембудмонтаж», ТОВ «Укртехснаб», ТОВ «УТК Пласт», ТОВ «КП «Імпульс», ТОВ «ТВП Кварц», ТОВ «ТПК Альянс» та ПФ «Євробуд» посилається на неможливість виконання цими постачальниками поставок товарів і робіт в силу відсутності необхідних матеріальних, трудових ресурсів, відсутності у постачальників по дослідженому ланцюгу постачання відповідних товарів від виробника (імпортера) до кінцевого набувача - позивача у справі.

Також, заперечує проти відображення витрат платника по епізоду, пов`язаному з формуванням даних податкового обліку за операціями з придбання ПП «Рембудмонтаж» субпідрядних робіт у ТОВ «Будресурс-К», посилаючись на відсутність ознак реального суб`єкта господарювання у діяльності цього контрагента, що підтверджується вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 04.12.2014 року по кримінальній справі №524/10551/14-4.

Вказані обставини, на думку контролюючого органу, свідчать про нереальний характер господарських операцій і, як наслідок, правомірність податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що СДПІ з ОВП у м. Харкові проведено документальну планову перевірку ДП «ХМЗ «ФЕД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013 по фінансово-господарських операціях, зокрема, з ПАТ «ФЕД», ПП «Рембудмонтаж», ТОВ «Укртехснаб», ТОВ «УТК Пласт», ТОВ «КП «Імпульс», ТОВ «ТВП Кварц», ТОВ «ТПК Альянс» та ПФ «Євробуд», за результатами якої складено акт від 15.07.2014 № 218/28-09-46-01-03/14310052.

Актом встановлені порушення ДП «ХМЗ «ФЕД»:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ ДП «ХМЗ «ФЕД» за період з 01.10.2012 по 31.12.2013 на загальну суму 1 849 205 грн, в тому числі по періодам: грудень 2012 року - 156 115 грн, січень 2013 року 69 764 грн, лютий 2013 року 37 375 грн, березень 2013 року 40 758 грн, червень 2013 року 205 424 грн, липень 2013 року 194 108 грн, серпень 2013 року 163 084 грн, вересень 2013 року 829 515 грн, грудень 2013 року 153 062 грн;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ДП «ХМЗ «ФЕД» занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 637 739 грн, в тому числі по періодам: жовтень 2012 року 137 250 грн, листопад 2012 року 23 848 грн, січень 2013 року 206 624 грн, квітень 2013 року 315 807 грн, травень 2013 року 152 724 грн, жовтень 2013 року 686 741 грн, листопад 2013 року 114 745 грн;

- п. 152.11 ст. 152, пп. «ґ» п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток (діяльність, що підлягає оподаткуванню на загальних підставах) за період, що перевірявся, на суму 278 912 грн, у тому числі: за 4 квартал 2012 року - на суму 22 586 грн, за 2013 рік - на суму 256 326 грн;

- пп. 138.1.1, п. 138.1, пунктів 138.2, 138.8 ст. 138, п. 152.11 ст. 152 ПК України в результаті чого, підприємством занижено прибуток, звільнений від оподаткування (п.17 підр.4 р. ХХ «Перехідні положення» ПК України) на загальну суму 7 126 730 грн по рядку 9 декларації: за 4 квартал 2012 року - на суму 1 608 849 грн, за 2013 рік - на суму 5 517 881 грн.

- ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями, з врахуванням Закону України від 06.11.2012 №5480-VІ про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок», пункту 1 Постанови Правління НБУ від 14.05.2013 № 163 «Про зміну строків рахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрована в Мін`юсті 14.05.2013 за N 718/23250, в результаті чого ДП МЗ «ФЕД» у лютому 2014 року отримано валютні цінності у сумі 333 114,00 рос. руб. (75 381,33 грн) по імпортному контракту №0035ЛЗСПЗ від 15.01.2013 «Федеральное бюджетное учреждение «регистр сертификации на федеральном железнодорожном транспорте», Росія, з порушенням строків розрахунків.

31.07.2014 СДПІ з ОВП у м. Харкові прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000064601, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 848 605,00 грн та застосовано штрафні санкції - 924 302,50 грн;

- № 0000084601, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на суму 2 456 608,50 грн (у т.ч. штрафних санкцій - 818 869,50 грн);

- № 0000074601, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 348 640,00 грн (у т.ч. штрафних санкцій - 69 728,00 грн).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт реальної зміни матеріального та грошового стану, а первинні документи, які надані до суду, свідчать лише про факт оформлення господарських операцій для заниження бази оподаткування, тому прийняті податковим органом податкові повідомлення рішення є правомірними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту/витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 31.07.2014 №0000074601.

Підставою його прийняття слугували висновки податкового органу про неправомірне звільнення позивача від оподаткування прибутку підприємства за господарськими операціями, оскільки ремонтні роботи, здійснені позивачем ПАТ "ФЕД" у межах виконання зобов`язань за договорами не є капітальним ремонтом, а тому операції з постачання цих робіт мають оподатковуватися за загальними правилами оподаткування.

Відповідно до підпункту "ґ " пункту 17 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 01.01.2011 звільняється від оподаткування прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності (клас 30.30 група 30.3 розділ 30КВЕД ДК 009:2010), а також від проведення такими підприємствами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (клас 72.19 група 72.1 розділ 72 КВЕД ДК 009:2010), які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.

Клас 30.30 група 30.3 розділ 30 КВЕД ДК 009:2010 згідно з наказом Держкомстату України від 23.12.2011 № 396 "Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності" включає в собі, серед іншого, капітальний ремонт, реконструкцію повітряних літальних апаратів та їх двигунів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 № 405 "Про затвердження переліку суб`єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки" позивач віднесений до суб`єктів літакобудівної галузі щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, та у 2011 році отримало право використовувати податкові пільги, передбачені податковим законодавством, зокрема, з податку на додану вартість.

ДП ХМЗ «ФЕД» згідно Довідки АА №744989 з ЄДРПОУ, здійснює, зокрема, такі види діяльності: 30.30 (Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування); 33.16 (Ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів); 72.19 (Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук), п. 30.30 "Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання" наказу Держкомстату від 23.12.2011 № 396 "Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності", визначено, що цей клас включає:

виробництво літаків для перевезення вантажів або пасажирів, для використання у військових, спортивних або інших цілях;

виробництво гелікоптерів;

виробництво планерів, дельтапланів;

виробництво дирижаблів, аеростатів, повітряних куль;

виробництво частин і приналежностей для повітряних літальних апаратів.

Вказаний клас також включає, капітальний ремонт, реконструкцію повітряних літальних апаратів та їх двигунів; виробництво сидінь для літальних апаратів.

До класу 33.16 Ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів включається: заводський капітальний ремонт суден повітряних і космічних літальних апаратів.

Цей клас включає:

- ремонт і технічне обслуговування повітряних літальних апаратів (крім їх реконструкції і заводського капітального ремонту)

- ремонт і технічне обслуговування двигунів повітряних літальних апаратів

Цей клас не включає:

- капітальний ремонт, реконструкцію повітряних літальних апаратів та їх двигунів, див. 30.30

Тобто, з 04.11.2012 відповідно до вимог пп. «ґ» п.17 підр.4 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України звільняється від оподаткування прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності, зокрема, клас 30.30 група 30.3 розділ 30 КВЕД ДК 009:2010, до якого включається лише капітальний ремонт і реконструкція повітряних літальних апаратів та їх двигунів.

Судом встановлено, що між ДП "ХМЗ "ФЕД" (Підрядник) та ПАТ "ФЕД" (Замовник) укладено договори підряду № 16/12-237 від 21.02.2012 та № 44/13-237 від 13.05.2013.

Предметом вказаних договорів є виконання робіт з капітального ремонту виробів, що надаються Замовником, а саме пред`явницькі випробування (здача відділу технічного контролю), контровка, фарбування та приймально-здавальні випробування (здача Представництву Замовника № 155) з оформленням необхідної супровідної документації на продукцію в номенклатурі, кількості та ціні, які зазначені в Специфікаціях до Договору.

Всього за договорами підряду ДП ХМЗ «ФЕД» на адресу ПАТ «ФЕД» виконано пред`явницькі випробування (здача ОТК), контровка, та приймально-здавальні випробування (ПСИ-здача ПЗ №155) за період з 21.11.2012 по 31.12.2013 на загальну суму 5 905 140,68 грн., крім того ПДВ 1 181 028,14 грн., собівартість яких складає 2 983 147,21 грн. (прибуток 2 921 993,47 грн.).

На підтвердження факту виконання робіт, між сторонами складені акти виконаних робіт, акти заліку взаємних заборгованостей та акти звірок взаєморозрахунків.

В податковому обліку ДП ХМЗ «ФЕД» доходи від реалізації робіт по договорам підряду та собівартість таких реалізованих робіт, враховано в окремому податковому обліку доходів і витрат від діяльність, прибуток від якої звільнено від оподаткуванням податком на прибуток згідно з пп. ґ п.17 підр. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Податковий орган в акті перевірки зазначав про дефектність первинної документації, що надана ДП ХМЗ «ФЕД» до перевірки.

Наказом Мінфіну від 30.09.2003 №561 "Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів" (згідно п. 30) закріплено, що витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка погребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому.

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Прикладами такого поліпшення є: а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати; г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Згідно п. 32 Наказу визначено, що витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Капітальні інвестиції включають інвестиції в основний капітал (основні засоби), в інші необоротні матеріальні активи; витрати, пов`язані з поліпшенням об`єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об`єкта, і на суму яких збільшується первісна вартість основних засобів (капітальний ремонт будівель, споруд, машин та обладнання); інвестиції У необоротні нематеріальні активи, а також витрати на формування основного стада.

Поліпшення об`єкта основних засобів - витрати, пов`язані з модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо об`єкта основних засобів, у результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, що первісно очікуються від його використання.

Надаючи оцінку договорам підряду, судом встановлено, що замовник (ПАТ ФЕД) передає ремонтні вироби (продукцію) вже після виконання певних операцій (коди: 1810, 1542, 1542) з підписом в справі виробу про приймання ВТК, а підрядник (ДП ХМЗ ФЕД) зобов`язується виконати лише пред`явницькі випробування (здача ОТК), контровку, фарбування та приймально-здавальні випробування (ПСИ-здача ПЗ №155).

Всього по договорам підряду від 21.02.2012 № 16/12-237 та від 13.05.2013 № 44/13-237 ДП «ХМЗ «ФЕД» на адресу ПАТ «ФЕД» було виконано пред`явницькі випробування (здача ОТК), контровка, та приймально-здавальні випробування (ПСИ-здача ПЗ №155) за період з 21.11.2012 по 31.12.2013 на загальну суму 5 905 140,68 грн., крім того ПДВ 1 181 028,14 грн., собівартість яких складає 2 983 147,21 грн. (прибуток 2 921 993,47 грн.).

Поняття капітального ремонту наведено у ГОСТ 18322-78, відповідно до якого під капітальним ремонтом розуміється ремонт, що виконується для відновлення справності до повного або близького до повного ресурсу виробу з заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові.

Саме таке визначення поняття "капітальний ремонт" наводить і позивач.

Судом встановлено, що позивач в межах виконання договорів здійснював фарбування, пред`явницькі випробування, контровка та приймально-здавальні випробування, проте ці роботи не підпадають під визначення капітального ремонту, оскільки не призводять до відновлення справності та відновлення до повного ресурсу виробу, а лише покращують зовнішній вигляд (фарбування) чи констатують фактичний стан об`єкта ремонту (випробування).

Також, слід зазначити, що відмінність капітального ремонту та поточного полягає в тому, що при поточному також можуть здійснюватись роботи по збірці та розбірці агрегатів та заміна окремих вузлів та деталей, окрім базових. Натомість, при капітальному ремонті здійснюється заміна саме базових деталей агрегату. Відрізняються вказані види ремонту також їх метою. Так, метою поточного ремонту є підтримання агрегату у належному робочому стані, а метою капітального ремонту є відновлення працездатності агрегату (яка ним втрачена в процесі експлуатації).

В ході перевірки контролюючим органом встановлено та не спростовано позивачем, що до передачі виробів, за вказаними вище договорами підряду, ПАТ «ФЕД» вже виконав певні ремонтні операції цих виробів, вартість яких в 8 - 20 разів більша, ніж виконані ДП «ХМЗ «ФЕД» пред`явительські випробування (здача ОТК), контовка, та приймально-здавальні випробування (ПСИ-здача ПЗ №155).

Таким чином, вірним є висновки податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, що ДП ХМЗ «ФЕД» по договорам підряду фактично не виконувало капітальний ремонт.

Натомість, звільнення від оподаткування застосовується до такого виду робіт, як капітальний ремонт, а здійснення контовки та приймально-здавальні випробування є лише складовою частиною комплексу операцій по капітальному ремонту.

Доводи апелянта про те, що контовка, приймально-здавальні випробування та випробування (здача ОТК), які проводились ДП ХМЗ "ФЕД" є невід`ємною частиною капітального ремонту з посиланням на «Руководство по капитальному ремонту» не свідчать про наявність підстав для звільнення позивача від оподаткування, оскільки лише всі визначені в цьому документі роботи в комплексі можна вважати капітальним ремонтом, а не лише їх частину, у зв`язку з тим, що самі по собі вони не відновлюють ресурс виробу. Тобто самі по собі (без комплексу операцій в цілому), виключно ці роботи не можна розцінювати як капітальний ремонт.

Також, судом встановлено і визнається позивачем, що ДП «ХМЗ «ФЕД» до планових калькуляціях та щомісячних відомостей формування собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг не включено матеріальні витрати (фарбу).

Доводи апелянта щодо неможливості віднесення фарби до прямих матеріальних витрат колегія суддів вважає помилковими, оскільки згідно п. 12 ПСБО 16 «Витрати» до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Згідно визначення поняття «об`єкт витрат» який наведено в цьому ж стандарті, об`єктом витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Таким чином, в даному випадку, об`єктом витрат є послуги, які є предметом спірних договорів, а тому матеріальні витрати можуть та повинні бути віднесені саме до цього об`єкту, а не до кожного конкретного агрегату.

Отже, ремонтні роботи здійснені позивачем, не можна віднести до капітального ремонту з огляду на відсутність матеріальних витрат в планових калькуляціях і в щомісячних відомостях формування собівартості реалізованих робіт.

Крім того, з документів, наданих до перевірки вбачається, що капітальний ремонт агрегату передбачає його повне розбирання, дефектацію, відновлення або заміну деталей з наступною зборкою, регулюванням та випробуванням. Агрегат направляється в капітальний ремонт у випадках, коли базова та основні деталі потребують ремонту, що вимагає повного розбирання агрегату, а також, коли працездатність агрегату не може бути відновлена шляхом проведення поточного ремонту.

Капітальний ремонт агрегатів полягає в їх повному розбиранні, заміні або ремонті всіх зношених деталей, збірці та випробуванні відремонтованого агрегату.

Дефектна відомість є основним технічним документом для проведення капітального ремонту агрегату. У дефектній відомості повинні бути перераховані всі дефекти вузлів і деталей агрегату і методи їх усунення.

Враховуючи, що дефектні відомості не надавались підприємством до перевірки, податковий орган вірно зазначив про неможливість встановити, які саме дефекти були у насосів - регуляторів, переданих на ремонт до позивача.

Під час апеляційного перегляду справи ДП ХМЗ «ФЕД» надало суду апеляційної інстанції копії справи агрегату НР-ЗВМТ № 16407909160 НР-ЗВМТ №16405176003, в яких містяться зокрема, карти дефектації і ремонту та які на думку позивача складені уповноваженими особами, спеціалістами та є належними доказами в підтвердження виконання саме капітального ремонту.

Надаючи оцінку цим доказам, колегія суддів зазначає, що вказані первинні документи складені ПАТ «ФЕД», тобто іншим підприємством, отже не підтверджують виконання послуг с капітального ремонту саме позивачем.

Відтак, належними та допустимими доказами не підтверджено здійснення ДП ХМЗ «ФЕД» при проведенні робіт за договорами підряду від 21.02.2012 та від 13.05.2013 робіт з реконструкції, модифікації, модернізації, заміни окремих частин устаткування, внесення в конструкцію змін.

Фактично позивачем були виконані роботи з випробування та контовки агрегатів, а отже, такі роботи не можуть кваліфікуватись як капітальний ремонт та, відповідно, дохід (прибуток) від їх реалізації не може бути звільнений від оподаткування податком на прибуток відповідно до вимог пп.г п.17 підр.4 розд. XX «Перехідні положення» ПК України і підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 31.07.2014 №0000064601, №0000084601.

Підставою для прийняття вказаних вище податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу про безтоварний характер операцій з придбання позивачем товарів, робіт та послуг у рамках взаємовідносин з ПП «Рембудмонтаж», ТОВ «Укртехснаб», ТОВ «УТК Пласт», ТОВ «КП «Імпульс», ТОВ «ТВП Кварц», ТОВ «ТПК Альянс» та Приватною фірмою «Євробуд».

17.01.2013 між ДП ХМЗ «ФЕД» (замовник) та ПП "ВБП "Рембудмонтаж" (підрядник) укладено договір підряду № 1, за умовами якого, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на власний ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи по капітальному ремонту об`єктів Замовника, які виконуються згідно з Графіком виконання робіт (додаток 1) та Кошторисом на виконання робіт (додаток 2) (далі роботи). Роботи виконуються на об`єктах Замовника.

Пункт 5.1.1 Договору, визначає, що безпосередньо перед початком виконання робіт Замовник передає, а Підрядник приймає відповідні об`єкти робіт за дефектним актом або кошторисом.

У разі необхідності доступу представників Підрядника на територію Замовника, Підрядник оформлює всю необхідну документацію для такого доступу і дотримується правил пропускного та внутрішньо об`єктного режиму, інших норм і правил, які діють у Замовника (п. 5.5 договору).

Роботи виконуються з матеріалів Замовника та засобами Підрядника.(п.6.1. Договору)

Графіком робіт до Договору від 17.01.2013 визначено, що будівельні роботи складаються з ремонту спального корпусу бази відпочинку; влаштування підлог на гальванічній ділянці цеху № 31 в корпусі № 6.

На підтвердження виконання робіт, позивачем надано: договір підряду, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), акти прийому виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), відомості ресурсів (форма 5а), локальні кошториси, розрахунки витрат, податкові накладні, платіжні доручення.

В підтвердження надання підряднику директору ПП ВБП «Рембудмонтаж» матеріалів замовника, (зі складу ДП «ХМЗ «ФЕД») надано «Заборные ведомости» форми 2, згідно Порядку видачі давальницьких матеріалів організаціям, що виконують на заводі роботи з реконструкції (ремонту) об`єктів та списання на ці об`єкти, як давальницьких матеріалів так і матеріалів виконуючих ці роботи, затвердженого Наказом від 06.07.1999 р. № 137.

Надаючи оцінку вказаним доказам суд першої інстанції виходив з того, що позивачем укладено договір будівельного підряду, зміст якого визначений в ст. 875 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), де зазначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно частини 1 статті 877 ЦК України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію (ч. 2 ст. 877 ЦК України).

Здійснення будівництва та пов`язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядник проводить згідно з проектною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, а також кошторисом, що визначає ціну робіт. Вказані документи є обов`язковими та являються невід`ємною частиною цього договору.

Технічна документація визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, що виконуються за договором даного виду. Кошторис визначає ціну робіт і безпосередньо пов`язаний з технічною документацією. Робота за договором будівельного підряду виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності і стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути: 1) приблизним - в який у процесі будівництва можна вносити зміни. Тобто приблизний кошторис передбачає його уточнення в процесі виконання робіт у залежності від реальних умов будівництва. Уточнення приблизного договірного кошторису здійснюється в порядку, передбаченому договором. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. 2) твердим - зміни в який можуть вноситься лише за погодженням сторін. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Твердий кошторис, як правило, не передбачає його зміни після погодження сторонами, у разі ж перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, в порушення наведених вище норм, при укладенні договору будівельного підряду № 1 від 17.01.2013 сторонами договору не був визначений склад і зміст цієї документації, а також договір не містить даних про те, яка із сторін і у який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об`єктів), а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів, визначений загальними умовами укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, які прийняті відповідно до положень ЦК України та затверджені постановою КМУ № 668 від 01.08.2005, що ці умови є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників) (п. 2 Загальних умов).

Таким чином, посилання на проектно-кошторисну документацію, як підставу для виконання робіт, та наявність такої документації при виконанні робіт є обов`язковою.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (далі Постанова КМУ №466), Будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Відповідно до вимог п.2 Постанови КМУ №466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання замовником за формою згідно з додатком і повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об`єкта будівництва - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об`єктів будівництва, що належать до І - III категорії складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Відповідно до вимог п.6. Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, Повідомлення про початок виконання будівельних робіт надсилається замовником до Інспекції за місцезнаходженням об`єкта будівництва.

Згідно з п.30 Постанови КМУ № 466, Виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З метою з`ясування питання отримання ДП ХМЗ «ФЕД» дозвільних документів - повідомлень, декларацій, дозволів на виконання будівельних робіт (інших документів) про початок виконання будівельних робіт у 2012-2013 р.р. до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області було направлено запит від 04.06.2014р. №5730/10/28-09-46-01-09, на який листом від 11.06.2014р. №7/20-3103 отримано відповідь, що інформація стосовно отримання ДП ХМЗ ФЕД дозвільних документів у 2012 - 2013р. в Інспекції відсутня.

Також, з актів виконаних робіт вбачається, що для виконання ремонтно-будівельних робіт, перелік яких наведено в актах виконаних робіт за формою № КБ-2в (відомості ресурсів до актів виконаних робіт), відомості про які наведено в додатку №6, ПП ВБП Рембудмонтаж необхідно було залучити до виконання будівельно-монтажних робіт від 16 до 820 осіб (додаток №6), а саме в окремому місяці залучалось: у січні 2013 року - 29 осіб, у квітні 2013 року 279 осіб, у травні 2013 року - 110 осіб, у червні 2013 року - 81 особа, у липні 2013 року-86 осіб, у серпні 2013 року - 62 особи, у вересні 2013 року - 820 осіб, у жовтні 2013 року - 16 осіб.

Проте, згідно інформації Основ`янської ОДПІ м. Харкова (лист №3653/7/20-38-17-02-15 від 08.07.2014р.) зазначено, що згідно звітів за формою 1-ДФ за 4 квартал 2012р.- 4 квартал 2013р., за цивільно-правовими договорами працівники відсутні. Також, згідно наданих копій звітів за формою 1-ДФ по ПП ВБП Рембудмонтаж за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р., у підприємства лічилось лише 4 працівника. Таким чином, встановлено відсутність у ПП ВБП Рембудмонтаж власних трудових ресурсів для виконання такого обсягу будівельно-монтажних робіт, на які виписано відповідні первинні документи.

Посилання апелянта на "книгу прийому відвідувачів сторонніх організацій на ДП ХМЗ «ФЕД»", що, на його думку, підтверджує перебування працівників контрагента під час виконання будівельних робіт колегія суддів оцінює критично, оскільки остання містить лише прізвища осіб, які перебували на території ДП ХМЗ «ФЕД» без зазначення мети прибуття та організації, в якій вони працюють, отже не є належним та достатнім доказом в підтвердження, що саме працівники ПП ВБП «Рембудмонтаж» знаходились на території ДП ХМЗ «ФЕД» та виконували будівельні роботи.

Крім того, судом першої інстанції враховано податкову інформацію, а саме довідку зустрічної звірки ПП ВБП «Рембудмонтаж» із ДП ХМЗ «ФЕД» за період з 01.07.2011 року по 01.10.2013 року від 27.12.2013, в якій зазначено, що для виконання будівельно-монтажних робіт ПП ВБП «Рембудмонтаж» на об`єктах ДП ХМЗ «ФЕД» було залучено субпідрядну організацію - ТОВ «Будресурс-К» на підставі укладеного договору підряду від 01.06.2013 № 1/7.

Згідно наявної податкової інформації, ПП ВБП «Рембудмонтаж» сформовано взаємовідносини з ТОВ «Будресурс-К» за період з 01.07.2013 року по 31.10.2013 року на суму 8 817 025,20 грн., в тому числі ПДВ 1 469 504,20 грн. При цьому, вартість таких робіт субпідрядника ТОВ «Будресурс-К», яка була в періоді з 01.07.2013 по 31.10.2013 року надана ПП ВБП «Рембудмонтаж» на адресу ДП ХМЗ «ФЕД», складає 8 578 968,30 грн., в тому числі ПДВ 1 429 828,05 грн.

Також, згідно інформації ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (акт Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТОВ «Будресурс-К» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов`язання та податковий кредит за період 01.05.2013-31.12.2013) встановлено, що ТОВ «Будресурс-К» має стан платника - 7 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей). Інформація щодо наявності основних фондів відсутня. Чисельність працюючих: відсутня. Операції ТОВ «Будресурс-К» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

В зв`язку з цим посадові особи ТОВ «Будресурс-К» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Будресурс-К» до контрагентів-покупців.

Крім того, директора ТОВ «Будресурс-К» ОСОБА_1 засуджено вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 по справі № 524/10551/14-к за обвинуваченням у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Враховуючи те, що у ТОВ «Будресурс-К» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то операції ТОВ «Будресурс-К» не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.14.136 ПК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявні в справі докази об`єктивно засвідчують відсутність реального наміру на виконання укладених між позивачем та контрагентом господарських відносин, та як наслідок безпідставне віднесення їх до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також, між ТОВ "Укртехснаб» (постачальник) та ДП «ХМЗ «ФЕД» (покупець) укладено договір поставки, за умовами якого (з урахуванням додаткової угоди № 25 від 10.03.2010) постачальник зобов`язався поставити підшипники (підшипникову продукцію), покупні комплектуючі вироби (ПКВ) найменування, кількість та ціна яких визначається додатковими угодами, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та оплатити.

Відповідно до п. 2.1 договору якість повинна відповідати ДСТУ і ТУ, вказаним в паспорті на товар чи іншому документі що його замінює. Згідно п.2.2 Договору, якість товару повинна бути підтверджена сертифікатом якості заводу - виробника.

Умови поставки - СРТ - м. Харків, що означає, що продавець доставить товар до м. Харкова за свій рахунок. (означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. (п.3.1 )

Поставка здійснюється автотранспортом постачальника.(п.5.1)

Згідно п. 5.5 Договору, на підтвердження виконання зобов`язання постачальник зобов`язаний надати покупцю: рахунок-фактуру; видаткову накладну; податкову накладну; сертифікат (паспорт) з підписом і печаткою ВТК і представника замовника.

Відповідно до додаткових угод № 1-33 укладених в період з 27.03.2008 по 02.04.2014 сторонами договору визначено найменування, кількість та ціну продукції яку ТОВ «Укртехснаб» зобов`язався поставити ДП «ХМЗ «ФЕД».

Зокрема продукція що підлягала поставці складалась з наступних найменувань: підшипники різних маркувань, ролики, кульки, клапани електромагнітні, клапани електрогідравлічні, сигналізатори СЗФ (СДДМ, МСТ...), фільтри, фільтроелементи, електромагніти, заготівки МП, сільфони, мікровимикачі, виконавчі механізми, вилки.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: видаткові накладні, прибуткові ордери, лімітні картки, товарно-транспортні накладні (на транспорт постачальники ти перевізників), податкові накладні, платіжні доручення, "Ведомости покупных изделий на НР-ЗВМ. НР-ЗВМА. НР-ЗВН. НР-ЗВМ-Т. НР-ЗВМА-Т", службові записки головного конструктора заводу з переліком покупних виробів для агрегатів ГП22, ГП23-4, паспорти, етикетки.

На підтвердження якості продукції постачальником ТОВ «Укртехснаб» надані паспорти та етикетки, в яких вказані найменування виробів, інформація про виробника, відповідність виробів ТУ, та інша необхідна для їх експлуатації.

Оплата за поставлену продукцію здійснена шляхом безготівкових розрахунків, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Видача довіреностей, уповноваженим особам, що отримували товар, підтверджується журналом реєстрації довіреностей.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що податковий орган вважає безтоварними господарські операції з ТОВ "Укртехснаб" лише з підстав ненадання позивачем документів, що підтверджують відповідність вимогам державних стандартів на товар. Проте, як до перевірки, так і до суду першої інстанції позивачем надані паспорти та етикетки, видані виробником товару, а отже є достатніми доказами на підтвердження якості поставленого товару.

Колегія суддів з цього приводу зазначає, наступне.

Згідно ст.18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію», відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, стандартам, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання відповідності, виданим або визнаним центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.

Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитований в установленому порядку орган із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері, включає сертифіковану продукцію до Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції на підставі: 1) декларації про відповідність, виданої виробником продукції на кожну партію харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, або 2) сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності.

На час проведення господарських операцій, правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності були визначені Законом України «Про підтвердження відповідності».

Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону, підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог; сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам; сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Таким чином, виходячи з існуючого нормативного регулювання застосування сертифікатів якості, такий сертифікат видається на визначений вид або серію товару і є підтвердженням, що кожний виріб повинен відповідати вимогам, які пред`являються всій серії або виду товарів. Сертифікат якості являється письмовим підтвердженням сертифікованої системи якості або системи управління якістю і видається уповноваженим органом.

Сертифікати видаються незалежним органом, акредитивними відповідними міністерствами та відомствами. Може видаватись уповноваженим органом по сертифікації на підставі документів (протоколи іспитів, технічний опис продукції, ТУ, статутні документи, договори тощо).

Сертифікація основана на проведенні іспитів продукції, які проводяться в акредитованій лабораторії.

Наявність станом на час здійснення господарської операції відповідних сертифікатів якості є необхідною та вирішальною умовою для визначення факту реальності здійснених господарських операцій, оскільки їх обов`язкова наявність визначена законодавством.

Під час перевірки відповідач листом від 06.06.2014 просив позивача надати відомості та підтверджуючі документи по кожній поставці, а саме: сертифікати, паспорти чи інші документи заводу-виробника, в яких вказано інформацію про виробника, імпортера ТМЦ на митну територію України, дату виготовлення, а також надати інформацію: назву виробника вищевказаних ТМЦ по кожній номенклатурі, дату виготовлення по кожній поставці та номенклатурі.

Проте, підприємством не надано до перевірки відповідних документів, що також визнав позивач у судовому засіданні.

З метою встановлення фактичного імпортера товару, дослідження походження та подальшого руху товару від імпортера по кінцевого споживача податковим органом отримано інформацію з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів щодо ввезення протягом 2012-2013 років на митну територію України ТМЦ за кодами товару згідно з УКТ ЗЕД, які зазначені в податкових накладних, виписаних ТОВ "Укртехснаб" на адресу ДП "ХМЗ "ФЕД".

Відповідно до вказаної інформації відповідач дійшов висновку, що ТОВ " Укртехснаб " фактично не могло здійснити придбання підшипників і комплектуючих імпортного походження, так як майже всі фактичні імпортери цих товарів використовували їх для виробництва власної готової продукції, а імпортери ПАТ «ФЕД» та ТОВ "СІЧ ТЕХНОЛОГІЇ" реалізували практично всю імпортну продукцію на адресу ДП "ХМЗ "ФЕД". Отже, перевіркою не можливо підтвердити факт здійснення поставки ТОВ "Укртехснаб" підшипників і комплектуючих, які зазначені у податкових, виписаних ТОВ "Укртехснаб" на адресу ДП "ХМЗ "ФЕД".

За приписами статті 1 Закону №996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, платіжні доручення, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Водночас, судом першої інстанції, в сукупності, встановлено відсутність документів в підтвердження фактичного виконання сторонами договірних зобов`язань, доказів в підтвердження руху активів, вчинення певних дій у ході постачання та реалізації товарів, що є предметом договору, а також відсутність у контрагента товару, який в подальшому було передано позивачу. Встановлено відсутність сертифікатів, паспортів чи інших документів заводу-виробника на підтвердження якості товару.

Враховуючи, що судом першої інстанції не встановлено підтвердження реальності господарських операцій позивача з його контрагентом належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, не встановлено відповідний рух активів, колегія суддів не може погодитись з доводами позивача про реальність здійснення господарських операцій.

03.01.2008 між ТОВ УТК Пласт (продавець) та ДП ХМЗ «ФЕД» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є поставка інструментів, згідно заявок покупця ДП «ХМЗ ФЕД».

Згідно п. 4.2 Договору товар поставляється на склад покупця в м. Харкові. Якість товару повинна відповідати ДСТУ, ТУ та сертифікату виробника.(п.5.1)

Крім того, сторонами укладено додаткові угоди:

№ 1 від 10.12.2008, яким продовжено строк дії договору по 31.12.2009 р. або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, та змінено загальну суму договору на 1 200 000,00 грн., (в т.ч. ПДВ 200 000,00 грн.), на 2009 р. - 700 000,00 грн.

№ 2 від 15.07.2010, згідно якого загальна сума договору встановлена 3 000 000,00 грн.

Згідно договорів ТОВ «УТК Пласт» поставило ДП ХМЗ «ФЕД» інструменти за такими найменуваннями: свердло, лопатка, плашка, фреза відрізна, фреза кінцева, патрон токарний, плита магнітна, скоба важільна, пістолет фарбувальний пневматичний, пневмодріль, надфіль, напилок, різець розточувальний, скло притиральне, втулка перехідна, щітка дискова, стійка прецизійна сталева С-IV, набір кінцевих мір довжини (КМД), мітчики, клейма цифр, сегмент 71 х 4, пластина шаберна, пристосування для вальцювання, пістолет продувний, шланг спіральний.

На підтвердження постачання товару, позивачем надано: видаткові накладні, прибуткові ордери, вимоги, товарно-транспортні накладні та подорожні листи на власний автотранспорт позивача, податкові накладні, платіжні доручення, паспорти, атестат, акти на списання інструментів, фактури, лист на адресу ТОВ "Укртехснаб" з дефектними актами та накладними на повернення товару.

В підтвердження використання ДП «ХМЗ ФЕД» вказаних інструментів надано «Вимоги» на надання інструментів за формою М-10, в яких вказано номер та дату складання вимоги, підписи осіб які замовили, дозволили видачу, видали та прізвище і підпис особи, що отримали інструмент, також найменування, ціна та кількість інструментів, а також актами списання використаних інструментів.

Якість інструментів підтверджено наданими ТОВ «УТК Пласт» паспортами на інструменти які видані їх виробниками.

Оплата інструментів здійснена ДП ХМЗ «ФЕД» безготівковим розрахунком, що підтверджується копіями платіжних доручень.

28.06.2010 між ГТОВ ТВП «Кварц» (постачальник) та ДП «ХМЗ «ФЕД» (покупець) укладено договір поставки металопродукції № 1/10, за умовами якого постачальник зобов`язався продати ДП «ХМЗ «ФЕД» металопродукцію, номенклатура кількість ціна та строк поставки якої визначається в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до специфікацій №№1-5, визначено марки сталі класу інструментальна штампована: ХГВ О 20-180; 5ХНМ поковка, 5ХНМ О 30-300; 7ХГВ2ВМФ О 50-150; Х12МФ О 5,0-500; Х12МФ смуга; У7,8,10А О 5,0-100, визначено кількість (вагу) ціну та суму на 2010 - 2014 роки.

Пунктом 3.1.Довогору визначено, що продукція поставляється на умовах FCA - Харків (Інкотермс 2010 - Франко перевізник (...назва місця) термін Інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Відповідно до п.3.2 Договору поставка продукції здійснюється з наступними товаросупровідними документами: Рахунок-фактура; Відвантажувальна накладна; Податкова накладна; Документ що посвідчує якість продукції (сертифікат чи виписка із сертифіката виробника).

На підтвердження постачання товару, позивачем до матеріалів справи долучено: видаткові накладні, прибуткові ордери, вимоги, товарно-транспортні накладні та подорожні листи на власний автотранспорт позивача, податкові накладні, платіжні доручення, паспорти, атестат, акти на списання інструментів, фактури, лист з дефектними актами та накладними на повернення товару.

Щодо взаємовідносин з ТОВ КП «Ім-Пульс» судом встановлено, що ТОВ "КП "Ім-Пульс" на підставі рахунку-фактури №10-01-12 від 10.01.2012 поставлено позивачу патрон токарний та перехідник.

16.11.2012 ТОВ «КП «Ім-Пульс» передало покупцю ДП «ХМЗ «ФЕД» патрон SK40 D=36 L=60, перехідник М40361090, по 1 шт. на суму 8 052,00 грн. з ПДВ (1 342,00 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 1611-003 від 16.11.2012.

На підтвердження постачання ТОВ КП «Ім-Пульс» товару, позивачем надано: видаткову накладну, прибутковий ордер, вимоги, податкову накладну, платіжне доручення.

Щодо взаємовідносин з ПФ «Євробуд».

ПФ «Євробуд» на підставі оплаченого рахунку-фактури СФ 0000344 від 27.02.2013 видано ДП ХМЗ «ФЕД» пензлі флейцеві та пензлі КР на суму 1 603,20 грн, совки пластикові, відра оцинковані, відра п/е, тази пластикові на суму 1 590,00 грн, замки навісні в кількості 20 шт., ціною 35,00 грн./шт., на суму 840,00 грн, що підтверджується видатковими накладними від 09.04.2013, від 05.06.2013, від 31.05.2013.

На підтвердження постачання товару позивачем до матеріалів справи долучено: рахунки фактур, видаткові накладні, прибуткові ордери, вимоги, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Вказані ТМЦ оприбутковані в ДП «ХМЗ «ФЕД», про що свідчать прибуткові ордери.

В підтвердження використання вказаних ТМЦ в господарській діяльності позивач посилається на «Вимоги» за формою № М-10 за якими працівникам ДП «ХМЗ «ФЕД» їх видано в роботу.

ДП «ХМЗ «ФЕД» оплатило вказану продукцію безготівковим розрахунком, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Щодо взаємовідносин з ТОВ ТПК «Аякс».

ТОВ ТПК «Аякс» поставлено структурному підрозділу ДП ХМЗ «ФЕД» пластини Abezeta Evolution CTP Plate 370*490*0.15, які використовуються для офсетного друку (у виробництві друкованої продукції).

Відповідно до видаткової накладної № 1027 від 21.05.2013 продаж здійснено за рахунком на оплату № 756 від 01.04.2013 пластини Abezeta Evolution CTP Plate 370*490*0.15, у кількості 67 шт., ціною за шт. 23,00 грн., на суму 1 541,00 грн. з ПДВ 256,83 грн.). Отримав пластини представник структурного підрозділу Попов В.О. за довіреністю № 69 від 21.05.2013 р. Від ТОВ «ТПК «Аякс» підпис ОСОБА_2 .

Відповідно до видаткової накладної № 1028 від 21.05.2013 р. продаж здійснено за рахунком на оплату № 1002 від 08.05.2013 р. пластина Abezeta Evolution CTP Plate 370*490*0.15, у кількості 70 шт., ціною за шт. 23,00 грн., на суму 1 610,00 грн. з ПДВ (268,33 грн.). Отримав пластини представник структурного підрозділу Попов В.О. за довіреністю № 69 від 21.05.2013 р. Від ТОВ «ТПК «Аякс» підпис ОСОБА_2 .

Вказані пластини оприбутковані в ДП «ХМЗ «ФЕД», що підтверджується прибутковими ордерами.

Оплата підтверджується банківською випискою за 21.05.2013, сплаченою на рахунок ТОВ «ТПК «Аякс» 3 151,00 грн. за рахунками № 756 від 01.04.2013 р. і № 1002 від 08.05.2013.

В підтвердження використання пластин в господарській діяльності ДП «ХМЗ «ФЕД» надано до суду накладні № 38 і № 39, про видачу пластин працівнику підрозділу в роботу.

З приводу господарських правовідносин із ТОВ «УТК Пласт», ТОВ «КП «Імпульс», ТОВ «ТВП Кварц», ТОВ «ТПК Альянс» та Приватною фірмою «Євробуд», суд першої інстанції врахував податкову інформацію, якою визначено, що всі підприємства не знаходяться за юридичною адресою, не мають фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал; незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспорті засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо.

Колегія суддів, не заперечуючи, що обов`язок надання доказів правомірності свого рішення покладений на відповідача як суб`єкта владних повноважень, вважає за необхідне вказати, що позивач, у свою чергу, не звільнений від обов`язку надання документів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, в даному випадку реальності господарських операцій, зокрема між позивачем та зазначеними вище контрагентами.

Отже, надані позивачем первинні документи не є достатніми та належними в підтвердження здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «УТК Пласт», ТОВ «КП «Імпульс», ТОВ «ТВП Кварц», ТОВ «ТПК Альянс» та Приватною фірмою «Євробуд».

Крім того, суд враховує, що керівника ДП ХМЗ "ФЕД" було притягнуто до кримінальної відповідальності. Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 01.02.2017 у справі №642/443/17 клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №32014100110000302 від 19 серпня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 212 КК України - задоволено.

ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2ст. 212 КК України на підставі ч.4 ст. 212 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100110000302 від 19 серпня 2014 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України - закрито.

Ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 01.02.2017 в апеляційному порядку не оскаржена, відтак набрала законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Водночас, як вказала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, застосувавши норми частин шостої, сьомої статті 78 КАС, вирок щодо посадової особи контрагента, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Так, ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 01.02.2017 у справі №642/443/17 ОСОБА_3 , встановлено, що діючи всупереч інтересам держави та суспільства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів у великих розмірах, бажаючи їх настання, керуючись злочинною метою, перебуваючи в офісному приміщенні за юридичною адресою ДП «ХМЗ «ФЕД»: м. Харків, вул. Сумська, буд. 132, у порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, 138.1.1, п. 138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.152.1 ст.152 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), шляхом заниження податку на прибуток у розмірі 278 912 грн. та у порушення п.198.1., п.198.3. ст.198, п.200.1. ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), шляхом заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 1637 739 грн., умисно ухилився в період 2012-2013 років від сплати податків, які входять в систему оподаткування, введені у встановленому законом порядку, а всього податків на загальну суму 1916 651 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів у великих розмірах.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , здійснив від імені ДП «ХМЗ «ФЕД» у перевіряємий період фінансово-господарські взаємовідносини зі своїми контрагентами.

Усвідомлюючи нереальність здійснення фінансово-господарських операцій та незаконність формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат підприємства по взаємовідносинах з ПАТ «ФЕД» (код ЄДРПОУ 14315552), ТОВ «УКРТЕХСНАБ» (код ЄДРПОУ 31217091), ПП «ВБП «Рембудмонтаж» (код ЄДРПОУ 30510614), ТОВ ТВП «КВАРЦ» (код ЄДРПОУ 21914796), ТОВ «УТК ПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 33291549), ТОВ КП «ІМ-ПУЛЬС» (код ЄДРПОУ 35585993), ПФ «Євробуд» (код ЄДРПОУ 30496050), ТОВ «ТПК «АЯКС» (код ЄДРПОУ 33358943), директор ДП «ХМЗ «ФЕД» ОСОБА_3 , будучи відповідальним за достовірність нарахування та своєчасність сплати податків, зборів, обов`язкових платежів до бюджету і фондів, у порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, 138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.152.1 ст.152 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), занизив податок на прибуток у розмірі 278 912 грн. та у порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.10 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), занизив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 1637 739 грн., таким чином ухилившись від сплати податків на загальну суму 1 916 651 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 просив суд задовольнити клопотання прокурора та звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 212 КК України на підставі ч. 4 ст. 212 цього Кодексу, кримінальне провадження закрити.

Згідно ч.4 ст.212 КК України, особа яка вчинила діяння передбачені ч.2 ст. 212 КК України (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великому розмірі), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, а також відшкодувала шкоду завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Таким чином, у зв`язку з наданими ОСОБА_3 до суду платіжними дорученнями №9302 від 16.11.2016 на суму 2456608,5 грн., №9333 від 18.11.2016 на суму 441584,12 грн. щодо сплати податку на додану вартість на суму 2898192,62 грн., у тому числі основний платіж 1637 739 грн., штрафні санкції 818869,5 грн., пеня 441584,12 грн.; а також №9301 від 16.11.2016 на суму 348 640 грн., №9334 від 18.11.2016 на суму 59 532,86 грн. щодо сплати податку на прибуток підприємства в загальній сумі 408172,86 грн., в тому числі основний платіж 278 912 грн., штрафні санкції 69 728 грн., пеня 59532,86 грн., всього податків на загальну суму 3306365,48 грн. за актом перевірки №218/28-09-46-01-03/14310052 від 15.07.2014 кримінальне провадження закрито.

Отже, наявність ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами у кримінальному провадженні №32014100110000302 відносно посадової особи ДП ХМЗ «ФЕД» є достатньою підставою для висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень від 31.07.2014 №0000074601, №0000084601.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також недостатність належно оформлених первинних документів, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, колегія суддів приходить до висновку, що доводи контролюючого органу, з якими погодився суд першої інстанції знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Щодо доводів апелянта про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами-постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий не доведе зворотне.

Дійсно, чинне податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на витрати та/або податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагентів, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на витрати та податковий кредит є безпідставною.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 28.12.2022 у справі № 520/1284/19.

Враховуючи вище наведені однакові обставини щодо діяльності ТОВ «УТК Пласт», ТОВ «КП «Імпульс», ТОВ «ТВП Кварц», ТОВ «ТПК Альянс» та Приватною фірмою «Євробуд», ПП «Рембудмонтаж», ТОВ «Укртехснаб» стверджувати, що Товариство проявило належну обачність при виборі цих контрагентів, а також що у позивача не було обґрунтованих підстав сумніватись у добросовісності зазначених суб`єктів господарювання, не можна.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для застосування принципу індивідуальної відповідальності платника податку, адже на противагу доводам ГУ ДПС позивач не довів, що він діяв з належною обачністю при виборі контрагента та розумними заходами пересвідчився у достовірності первинних документів, на підставі яких сформував показники свого бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів зауважує, що перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому, сама собою наявність первинних документів не є підставою для висновків про здійснення господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів не відбувався.

Правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв`язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування за рахунок витрат та податкового кредиту.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.04.2022 у справі № 820/6099/17.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого ст. 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи не спростовують висновків податкового органу про наявність виявлених під час перевірки порушень.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ПАТ «ФЕД», ПП «Рембудмонтаж», ТОВ «Укртехснаб», ТОВ «УТК Пласт», ТОВ «КП «Імпульс», ТОВ «ТВП Кварц», ТОВ «ТПК Альянс» та ПФ «Євробуд» не підтверджені належним чином, а отже спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі № 820/18496/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 02.02.2023 року