Постанова

від 02.02.2023 по справі 320/4415/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4415/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Управління освіти і науки Славутицької міської ради Київської області до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок відповідача за результатами моніторингу відкритих торгів на закупівлю товарів UА-2020-12-01-003102-а, а саме: «Молоко та вершки» (ДК 021:2015: 15510000-6, пастеризоване молоко 3,2%, ультрапастеризоване молоко 3,2%, сметана 20%, згущені вершки) для закладів освіти та дитячого будинку «Центр захисту дітей» міста Славутич Київської області, який оприлюднений у системі електронних закупівель 25.03.2021.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі було встановлено порушення позивачем вимог п.8 ч.2 ст.21, п.2 ч.1 ст.31, ч.11 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому оскаржуваний висновок було складено правомірно, оскільки замовник був зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію переможця і розглянути наступну тендерну пропозицію.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що всі аргументи скаржника були перевірені судом першої інстанції. Також позивач зазначив, що на момент розміщення оголошення про проведення відкритих торгів був відсутній функціонал для зазначення відомостей про мову тендерної пропозиції, тендерна пропозиція ТОВ «Молоко-Країна» відповідала вимогам тендерної документації та містила всі необхідні документи, а тому підстав для її відхилення та розгляду наступної пропозиції у позивача не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В силу п.1 ч.1 ст.311 КАС України, беручи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Північного офісу Держаудитслужби від 26.02.2021 №170, у період з 01.03.2021 по 22.03.2021, відповідачем проведено моніторинг публічної закупівлі «Молоко та вершки» (пастеризоване молоко 3,2%, ультрапастеризоване молоко 3,2%, сметана 20%, згущені вершки) для закладів освіти та дитячого будинку «Центр захисту дітей» міста Славутича Київської області (ДК 021:2015:15510000-6) очікуваною вартістю 1463783,84 грн, оприлюдненої позивачем 01.12.2020 за №UА-2020-12-01-003102-а на електронному майданчику «Прозорро» (26 т.4).

За результатами проведення моніторингу процедури закупівлі відповідачем складено висновок від 22.03.2021 №108 (а.с.23-25 т.4), в якому зафіксовано порушення:

1) п.8 ч.2 ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі» - опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції;

2) п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» - не відхилення замовником тендерної пропозиції переможця як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації;

3) ч.11 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі» - не розгляд замовником наступної тендерної пропозиції у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною.

Вказаним висновком позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, розірвати договір, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Вважаючи наведений висновок протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про безпідставність оскаржуваного висновку відповідача з огляду на відсутність порушень позивачем п.8 ч.2 ст.21, п.2 ч.1 ст.31 та ч.11 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі».

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922), Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).

Відповідно до ст.2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону №2939-ХІІ встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Статтею 8 Закону №922-VIII (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Колегія суддів зазначає, що у цій справі предметом оскарження є висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі, яким зобов`язано позивача як замовника здійснити відповідні заходи щодо усунення виявлених порушень. Такий висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, а тому має відповідати критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття,

Аналогічний висновок щодо застосування норм права неодноразово наводився Верховним Судом, зокрема у постанові від 21.01.2021 у справі №240/9993/19.

В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.

З висновку про результати моніторингу закупівлі від 22.03.2021 №108 вбачається, що за результатами моніторингу встановлено: на порушення вимог п.8 ч.2 ст.21 Закону № 922-VIII опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції; невідповідність тендерної пропозиції переможця вимогам ТД, а саме, в складі тендерної пропозиції переможця відсутні договори про право власності або інші правочини, що підтверджують право власності учасника процедури закупівлі, чим не дотримано вимог п.1.2 Додатку 1 ТД, відсутній експлуатаційний дозвіл для потужностей з виробництва ДП «Дрінкс Україна» та ПАТ «Первомайський», чим не дотримано вимог п.1.2 р.1 Додатку 1 ТД, однак, в порушення вимог п.2 ч.1 ст.31 Закону № 922-VIII замовник не відхилив тендерну пропозицію переможця як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; в порушення ч.11 ст.29 Закону №922-VIII, у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник не розглянув наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.

Так, відповідно до п.8 ч.2 ст.21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію, зокрема, мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

З матеріалів справи вбачається, що оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю товарів «Молоко та вершки» (ДК 021:2015:15510000-6, пастеризоване молоко 3,2%, ультрапастеризоване молоко 3,2 %, сметана 20%, згущені вершки) для закладів освіти та дитячого будинку "Центр захисту дітей" міста Славутича Київської області було опубліковано позивачем в електронній системі закупівель 01.12.2020 з ідентифікатором №UA-2020-12-01-003102-а не містить відомостей про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції (т.1 а.с.50-51).

Колегія суддів звертає увагу, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» було затверджено форму оголошення про проведення відкритих торгів, яка не містить окремої обов`язкової для заповнення графи щодо відомостей про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

У свою чергу, вказаний наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 11.06.2020 №1082, яким затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (набув чинності 17 липня 2020 року), проте він також не містить жодного припису щодо порядку надання відомостей про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Отже, позивач з об`єктивних причин був позбавлений технічної можливості виконати приписи п.8 ч.2 ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі» і використовуючи законодавчо закріплену форму оголошення про проведення відкритих торгів, замовник надав всю обов`язкову інформацію, передбачену чинною формою документа.

Таким чином, за умови відсутності належного правового регулювання, позивач вжив усіх залежних від нього заходів, спрямованих на дотримання вимог приписів п.8 ч.2 ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі», що виключає його відповідальність за таке порушення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений Верховним Судом у постановах від 05.10.2021 у справі №440/6311/20, від 28.10.2021 у справі №440/6309/20 та від 10.11.2022 у справі №200/10092/20-а, що підлягає врахуванню судом під час розгляду даної справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Висновок про порушення позивачем вказаної норми обґрунтований тим, що тендерна пропозиція переможця торгів ТОВ «Молоко-Країна» не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, зокрема, через відсутність у складі тендерної пропозиції переможця договорів про право власності або інших правочинів, що підтверджують його право власності на об`єкти матеріально-технічної бази та експлуатаційного дозволу для потужностей з виробництва ДП «Дрінкс Україна» та ПАТ «Первомайський» у протиріч вимогам п.1.2 розділу 1 Додатку 1 Тендерної документації.

Колегія суддів зазначає, що в силу п.1.2 р.1 Додатку 1 до тендерної документації учасник закупівлі для підтвердження інформації про наявність обладнання, матеріально-технічної бази (складів, приміщень, спеціалізованого (ізотермічного) транспортного засобу, холодильного обладнання) для постачання предмета закупівлі має надати копії документів, які підтверджують їх наявність і правовий статус (а.с.11-49 т.1).

Наведеним пунктом також визначено, що до документів, копії яких надаються учасником процедури, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) складів, приміщень, холодильного обладнання, транспорту можуть належати: договори про право власності або інші правочини, що підтверджують право власності учасника процедури закупівлі на об`єкти матеріально-технічної бази, завірені належним чином таким учасником; договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу об`єктів матеріально-технічної бази та інші правочини, передбачені законодавством (у разі, якщо об`єкти матеріально-технічної бази належать учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником; акти приймання-передачі об`єктів матеріально-технічної бази або інші документи, передбачені умовами договорів, зазначених у цьому підпункті, або законодавством, що підтверджують передання учаснику процедури закупівлі об`єктів матеріально-технічної бази, у тому числі передбачені умовами договорів суборенди, сублізингу та інших правочинів, стороною якого є третя особа, яка не є власником техніки, завірені належним чином таким учасником.

Для підтвердження інформації щодо наявності експлуатаційного дозволу для потужностей з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження або державної реєстрації потужностей з виробництва та/або обігу харчових продуктів, учасник надає копію чинного експлуатаційного дозволу, який видається відповідно до ст.23 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Судом встановлено, що у складі документів тендерної пропозиції ТОВ «Молоко-Країна» надано наступні документи: довідка про матеріально-технічну базу №10/197 від 16.12.2020; копія договору оренди приміщення №208/11-19 від 01.11.2019 з копією акту приймання-передачі приміщення; копія договору перевезення та транспортного експедирування №199/04-19 від 01.04.2019; експлуатаційний дозвіл ПАТ «Чернігівський молокозавод»; декларація виробника (постачальника) №(РНК/ТТН): 0042239 від 12.04.2020 ПрАТ «Первомайський МКК»; декларація виробника/посвідчення про якість №728 від 26.11.2020 ДП «Дрінкс Україна» (а.с.54-68 т.1).

Згідно з довідкою про матеріально-технічну базу ТОВ «Молоко-Країна» має у користуванні орендовані складські приміщення (камера для зберігання молочної продукції) загальною площею 93 кв.м., що розташовані за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 76, на підставі договору оренди №208/11-19 від 01.11.2019, укладеного між ТОВ «Молоко-Країна» та ПАТ «Чернігівський молокозавод».

З договору оренди приміщення №208/11-19 від 01.11.2019 вбачається, що орендоване приміщення є спеціалізованим для зберігання молочної продукції зі спеціальним температурним режимом +4 градуси Цельсія, а тому додаткове холодильне обладнання учасником не використовується.

Відповідно до договору перевезення та транспортного експедирування №199/04-19 від 01.04.2019 транспортні засоби, що будуть залучені до виконання поставок є спеціалізованими (ізотермічними), відповідають вимогам діючих стандартів та дозволені законодавством для перевезення продуктів харчування, молочної продукції.

Оскільки наведені об`єкти належать ТОВ «Молоко-Країна» на праві користування, ним були надані копії договорів, що підтверджують правовий статус їх використання, що відповідає вимогам тендерної документації.

Крім того, ТОВ «Молоко-Країна» надано у складі тендерної пропозиції експлуатаційний дозвіл ПАТ «Чернігівський молокозавод» для потужностей (об`єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів №25-25-07 МР від 11.08.2011, виданий Управлінням ветеринарної медицини у м. Чернігові, оскільки, даний учасник поставляє молочну продукцію переважно виробництва ПАТ «Чернігівський молокозавод» та використовує для зберігання молочної продукції орендовані складські приміщення зазначеного контрагента, перевезення та відвантаження товару для учасника здійснює також цей контрагент, а також надано декларацію виробника (постачальника) №(РНК/ТТН) - 0042239 від 12.04.2020 ПрАТ «Первомайський МКК» та декларацію виробника/посвідчення про якість №728 від 26.11.2020 ДП «Дрінкс Україна», у яких зазначені реєстраційні номери, дати видачі та органи видачі експлуатаційних дозволів для потужностей (об`єктів) з виробництва, переробки та реалізації харчових продуктів (а.с.81-82 т.1).

Вказані дозволи внесені до «Реєстру операторів ринку та потужностей харчових продуктів, на які видано експлуатаційний дозвіл».

З наведеного вбачається безпідставність висновків відповідача про невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Молоко-Країна» вимогам п. 1.2 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації та необґрунтованість висновків про порушення позивачем п.2 ч.1 ст.31 Закону № 922-VIII щодо не відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Молоко-Країна».

Відповідно до ч.11 ст.29 Закону №922-VIII у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.

Беручи до уваги, що колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Молоко-Країна» з огляду на її відповідність вимогам тендерної документації, у відповідача були відсутні підстави для розгляду наступної тендерної пропозиції, а тому твердження відповідача про недотримання замовником вимог ч.11 ст.29 Закону №922-VIII відхиляються судом, з огляду на їх необґрунтованість.

Колегія суддів звертає увагу, що за наслідками процедури закупівлі UА-2020-12-01-003102-а між Управлінням освіти і науки Славутицької міської ради Київської області та ТОВ «Молоко-Країна» укладено договір №05 від 04.01.2021 з постачання товару ДК 021:2015: 15510000-6 «Молоко та вершки» (пастеризоване молоко 3,2%, ультрапастеризоване молоко 3,2%, сметана 20%, згущені вершки) (а.с.69-79 т.1).

У своїй постанові від 28.01.2021 у справі №160/12925/19 Верховний Суд зазначив, що норми Закону №922-VIII не передбачають порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі є таким, що складений без урахування всіх обставин, порушує права позивача та підлягає скасуванню.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 02 лютого 2023 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма