Постанова

від 02.02.2023 по справі 640/6728/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6728/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Аліменка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська Компанія «Кредо-Аудит» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська Компанія «Кредо-Аудит» до Міністерства фінансів України, Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства фінансів України, Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у м.Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства фінансів України, а постанову Міністерства фінансів №58 від 26.10.2018 такою, що не підлягає виконанню;

- зобов`язати Міністерство фінансів України відкликати виконавчий документ і припинити стягнення заборгованості у порядку виконавчого провадження;

- визнати протиправними дії Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у м.Києві та зобов`язати припинити виконавче провадження № АСВП: 58041647, шляхом винесення відповідної постанови про припинення виконавчого провадження, зняття арешту з майна і коштів на рахунках позивача та повернути примусово-стягнені грошові кошти на рахунки позивача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивач своєчасно сплатив штрафні санкції за постановою Міністерства фінансів України №58 від 26.10.2018, однак, Міністерство фінансів України звернулось до Подільського РВ ДВС у м.Києві із заявою про примусове стягнення коштів, без перевірки виконання позивачем вказаної постанови, а після надання відповідних доказів про сплату штрафних санкцій Міністерство фінансів України не вчинило дій щодо відкликання заяви про примусове стягнення коштів. Також апелянт зазначає, що його не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження, і стягнув кошти з рахунків позивача у подвійному розмірі.

Міністерство фінансів України подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що позивачем не було виконано обов`язку з повідомлення Міністерства фінансів України про добровільне виконання постанови №58 від 26.10.2018 протягом п`яти робочих днів, що стало підставою для звернення до органів державної виконавчої служби для примусового виконання вказаної постанови у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її відкликання відсутні.

Подільський РВ ДВС м.Київ відзив на апеляційну скаргу не подавав. Будь-які його письмові пояснення в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядались в порядку спрощеного провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2018 року Міністерством фінансів України прийнято постанову №58, якою до ТОВ «АК «Кредо-Аудит» застосовано штраф у сумі 34000,00 грн (а.с.9-11).

Вказана постанова була направлена на адресу позивача із супровідним листом №11010-09-10/28201 від 31.10.2018, в якому зазначено, про необхідність її виконання протягом 15 робочих днів з дня отримання, про що письмово повідомити протягом 5 робочих днів Мінфін. Поштове повідомлення отримано позивачем 05.11.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.101-102).

Платіжним дорученням №270 від 20.11.2018 позивач перерахував кошти в сумі 34000,00 грн на рахунок УК у Подільському районі м.Києва з призначенням «*;;; Адміністративні штрафи та інші санкції (код класифікації доходів бюджету 21081100). Нараховано та перераховано повністю.» (а.с.12).

20.11.2018 позивачем сформовано лист вих.№20-11/01 про сплату штрафних санкцій відповідно до постанови №58 від 26.10.2018 з визначенням адресата - Міністерство фінансів України (а.с.13), однак будь-яких доказів його направлення адресату (поштова накладна, чек поштового відділення, список згрупованих поштових відправлень, рекомендоване повідомлення тощо) в матеріалах справи відсутні.

Внаслідок не отримання у встановлений строк підтвердження про виконання постанови, Міністерство Фінансів України звернулось до Подільського РВ ДВС у м.Києві із заявою №11010-09-10/33562 від 18.12.2018 про стягнення коштів за постановою №58 від 26.10.2018 (а.с.103-104).

Постановою державного виконавця Подільського РВ ДВС у м.Києві від 11.01.2019 ВП №58041647 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №58 від 26.10.2018 та зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно і попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 3400,00 грн (а.с.14-15).

20 березня 2019 року державним виконавцем Подільського РВ ДВС у м.Києві складено виклик №58041647/8, яким зобов`язано ТОВ «АК «Кредо-Аудит» з`явитись до державного виконавця 29 березня 2019 року о 10:00 год. для сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату (а.с.16-17).

Також, 20 березня 2019 року державний виконавець Подільського РВ ДВС у м.Києві виніс постанову про арешт майна боржника, якою наклав арешт на все майно, що належить ТОВ «АК «Кредо-Аудит» у межах суми стягнення 34000,00 грн (а.с.22).

24 вересня 2019 року постановою державного виконавця Подільський РВ ДВС у м. Києві накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ТОВ «АК «Кредо-Аудит», відкритих в АТ «УкрСиббанк» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору у розмірі 37869,00 грн (а.с.25).

ТОВ «АК «Кредо-Аудит» листом від 09 жовтня 2019 року №09-10/01 звернулось до Міністерства фінансів України, в якому просило відкликати заяву про відкриття виконавчого провадження та вжити заходів щодо повернення неправомірно стягнутих з товариства грошових коштів у розмірі 37869,00 грн (а.с.28).

Також, позивач звернувся до Подільського РВ ДВС у м. Києві з листом від 09 жовтня 2019 року №09-10/02, у якому просив припинити виконавче провадження та вжити заходів, спрямованих на повернення неправомірно стягнутих з товариства грошових коштів у розмірі 37869,00 грн (а.с.29).

Листом від 16.10.2019 №16-10/01 позивач повідомив Подільський РВ ДВС у м.Києві про повторне списання коштів за постановою Міністерства фінансів України №58 від 26.10.2018 у сумі 37869,00 грн, внаслідок чого примусово стягнуто грошові кошти в сумі 75738,00 грн (а.с.30).

Міністерство фінансів України листом від 03 листопада 2019 року №11010-07-10/27974 повідомило позивача, що лист ТОВ «АК «Кредо-Аудит» від 20 листопада 2018 року №20-11/01, що є додатком до листа від 09 жовтня 2019 року №09-10/01, раніше до Мінфіну не надходив, в системі електронного документообігу не зареєстрований, а передача постанови №58 від 26.10.2018 на примусове виконання здійснено у відповідності до норм законодавства (а.с.31).

27 лютого 2020 року ТОВ «АК «Кредо-Аудит» подало скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій просило вжити заходів для притягнення державного виконавця до відповідальності, припинити (закрити) виконавче провадження №58041647 шляхом винесення відповідної постанови, винести постанову про зняття арешту з коштів ра рахунках позивача в установах банку, винести постанову про повернення неправомірно стягнутих коштів в сумі 75738,00 грн (а.с.33-34).

Листом від 08.04.2020 №8239/2-20 Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві ЦМУМЮ (м.Київ) повідомлено позивача, що на депозитний рахунок Подільського РВ ДВС у м.Києві 08.10.2019 надійшли кошти, стягнуті за платіжною вимогою від 30.09.2019 в розмірі 37869,00 грн та 11.10.2019 надійшли кошти, стягнуті за платіжною вимогою від 30.09.2019 в розмірі 37869,00 грн та внаслідок наявності на виконанні у Відділі виконавчого провадження №60963705 з примусового виконання постанови Міністерства юстиції України №1 від 15.11.2019 про стягнення з ТОВ «АК «Кредо-Аудит» санкції у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн, надлишково стягнуті кошти в розмірі 38769,00 грн за виконавчим провадженням №58041647 передано до виконавчого провадження №60963705 (а.с.71-72).

Вважаючи дії відповідачів щодо не відкликання виконавчого документа та здійснення за ним виконавчого провадження протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що подання стягувачем заяви про повернення виконавчого документа є його правом, а не обов`язком, а з огляду на відсутність у державного виконавця відомостей про добровільне виконання позивачем постанови №58 від 26.10.2018, ним правомірно вчинялись дії з її примусового виконання.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу п.9 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Частиною 1 ст.4 наведеного Закону передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до п.3 ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання (неналежного виконання) суб`єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, до нього застосовуються такі штрафні санкції, в тому числі, за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Наказом Міністерства фінансів України від 23.04.2015 №460, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.05.2015 за №515/26960, затверджено Порядок розгляду Міністерством фінансів України справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і застосування санкцій (далі - Порядок №460), відповідно до п.17-19 якого постанова про застосування штрафу набирає законної сили з дати її прийняття та є виконавчим документом. Постанова про застосування штрафу підлягає виконанню суб`єктом протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня її отримання, про що письмово протягом п`яти робочих днів повідомляється Мінфін шляхом надсилання копії квитанції або іншого платіжного документа про сплату штрафу. Зазначена копія документа підшивається до справи. У разі невиконання суб`єктом первинного фінансового моніторингу постанови про застосування штрафу у встановлений строк Мінфін передає її до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.

В силу ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не було подано до суду жодних доказів направлення на адресу Міністерства фінансів України письмового повідомлення про сплату штрафних санкцій (поштова накладна, чек поштового відділення, список згрупованих поштових відправлень, рекомендоване повідомлення тощо), а тому у суду відсутні підстави вважати, що лист від 20.11.2018 вих.№20-11/01 про сплату штрафних санкцій відповідно до постанови №58 від 26.10.2018 був отриманий Мінфіном.

Таким чином, беручи до уваги, що у Міністерства фінансів України була відсутня інформація про виконання позивачем постанови від 26.10.2018 №58 протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня її отримання, зазначена постанова була правомірно направлена на примусове виконання до Державної виконавчої служби.

При цьому, подання заяви про повернення виконавчого документа є правом стягувача, а не обов`язком, внаслідок чого колегія суддів не вбачає підстав для визнання протиправними дій Міністерства фінансів України в частині направлення постанови від 26.10.2018 №58 на примусове виконання та зобов`язання його відкликати вказаний виконавчий документ.

В силу п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 6, 7 ч.3 наведеної статті передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Таким чином, в рамках примусового виконання виконавчого документа державний виконавець наділений повноваженнями накладати арешт на майно та рахунки боржника, а також правом на звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках.

Враховуючи, що у державного виконавця була відсутня будь-яка інформація, підтверджена відповідними доказами щодо добровільного виконання позивачем постанові №58 від 26.10.2018, ним правомірно вживались дії з метою забезпечення реального виконання боржником наведеної постанови, зокрема шляхом винесення постанов про накладення арештів на майно та кошти боржника, а також здійснювати стягувати відповідні кошти з рахунків боржника в банку.

Колегія суддів звертає увагу, що з поданих на вимогу суду копій матеріалів виконавчого провадження №58041647 вбачається, що постановою державного виконавця Подільського РВ ДВС у м.Києві ЦМУМЮ (м.Київ) Скрипки Ю.О. від 23.03.2020 ВП №58041647 знято арешти з рахунків позивача у АТ «УкрСибБанк», АТ «Райфайзен Банк Аваль». Також, постановою державного виконавця Подільського РВ ДВС у м.Києві ЦМУМЮ (м.Київ) Скрипки Ю.О. від 27.10.2020 ВП №58041647 виконавче провадження з примусового виконання постанови №58 від 26.10.2018 закінчено та припинено чинність арешту, накладеного постановою Подільського РВ ДВС у м.Києві ЦМУМЮ (м.Київ) №58041647 від 20.03.2019 про арешт майна боржника.

Таким чином, станом на момент розгляду по суті справи в суді першої інстанції виконавче провадження №58041647 було завершене, арешти з майна та коштів боржника зняті, внаслідок чого у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання Подільського РВ ДВС у м.Києві припинити виконавче провадження № АСВП: 58041647, шляхом винесення відповідної постанови про припинення виконавчого провадження, зняття арешту з майна і коштів на рахунках позивача.

Щодо твердження апелянта про добровільне виконання постанови Міністерства фінансів України від 26.10.2018 №58, колегія суддів зазначає наступне.

На момент виникнення спірних правовідносин загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків були встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.04.2004 №22 (в редакції, що була чинна на момент спірних правовідносин), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, відповідно до п.3.8 якої реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів звертає увагу, що подане позивачем на підтвердження добровільного виконання постанови №58 від 26.10.2018 платіжне доручення №270 від 20.11.2018 (а.с.12) в реквізиті «Призначення платежу» не містить відомостей про документ, на підставі якого здійснюється перерахування коштів отримувачу, зокрема вказана графа не містить інформації, що перерахування коштів здійснюється на виконання постанови Міністерства фінансів України №58 від 26.10.2018.

Таким чином, вказане платіжне доручення не є достатнім та допустимим доказом обставини щодо вчасного добровільного виконання ТОВ «АК «Кредо-Аудит» вимог постанови Міністерства фінансів України №58 від 26.10.2018.

При цьому, суд першої інстанції слушно зазначив, що положення чинного законодавства визначено процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, зокрема, Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим, наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що звернення стягнення на кошти боржника у банках у виконавчому провадження №58041647 з примусового виконання постанови Міністерства фінансів України №58 від 26.10.2108 було здійснено Подільським РВ ДВС у м.Києві двічі, зокрема, 08.10.2019 з рахунку позивача, відкритому у АТ «УкрСибБанк» в сумі 37869,00 грн та 11.10.2019 з рахунку позивача, відкритому в АТ «Райфайзен Банк Аваль» в сумі 37869,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахункам позивача (а.с.26-27).

Наведене свідчить про наявність протиправних дій з боку Подільського РВ ДВС у м.Києві в частині звернення стягнення на кошти на рахунках боржника у більшому розмірі, ніж визначено виконавчим документом та постановами державного виконавця у виконавчому провадженні №58041647.

Листом від 08.04.2020 №8239/2-20 Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві ЦМУМЮ (м.Київ) повідомлено позивача, що на депозитний рахунок Подільського РВ ДВС у м.Києві 08.10.2019 надійшли кошти, стягнуті за платіжною вимогою від 30.09.2019 в розмірі 37869,00 грн та 11.10.2019 надійшли кошти, стягнуті за платіжною вимогою від 30.09.2019 в розмірі 37869,00 грн. Внаслідок наявності на виконанні у Відділі виконавчого провадження №60963705 з примусового виконання постанови Міністерства юстиції України №1 від 15.11.2019 про стягнення з ТОВ «АК «Кредо-Аудит» санкції у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн, надлишково стягнуті кошти в розмірі 38769,00 грн за виконавчим провадженням №58041647 передано до виконавчого провадження №60963705 (а.с.71-72).

В той же час, нормами законодавства не передбачено можливості передачі надлишково стягнутих з боржника коштів до іншого виконавчого провадження.

В силу ч.6 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).

Отже, надміру стягнута з боржника сума грошових коштів підлягала перерахуванню на рахунок боржника - ТОВ «АК «Кредо-Аудит».

За таких обставин, враховуючи, що Подільським РВ ДВС у м.Києві протиправно здійснено подвійне стягнення з рахунків позивача і надміру стягнуті кошти не були перераховані на рахунок боржника, а в порушення вимог законодавства були передані до іншого виконавчого провадження, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Подільського РВ ДВС м.Київ в частині не повернення надміру стягнутих коштів у виконавчому провадженні на рахунок боржника та зобов`язання Подільського РВ ДВС м.Київ повернути надлишок стягнутої суми в розмірі 37869,00 грн на рахунок позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, призвели до неправильного вирішення справи в частині, внаслідок чого наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська Компанія «Кредо-Аудит» - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у м.Києві в частині визнання протиправними дій Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у м.Києві та зобов`язання повернути примусово стягнуті грошові кошти на рахунки позивача.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська Компанія «Кредо-Аудит» - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у м.Києві в частині не повернення надміру стягнутих коштів у виконавчому провадженні №58041647 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська Компанія «Кредо-Аудит».

Зобов`язати Подільський районний відділ Державної виконавчої служби у м.Києві (04208, м.Київ, просп.Гонгадзе, 5-Б, код ЄДРПОУ 34482497) повернути надлишок стягнутої суми в розмірі 37869,00 грн (тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят дев`ять грн 00 коп.) на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська Компанія «Кредо-Аудит».

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови складено 02 лютого 2023 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

В.О.Аліменко