Рішення

від 19.07.2021 по справі 640/6728/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 липня 2021 року справа №640/6728/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська компанія КРЕДО-АУДИТ (далі по тексту - позивач, ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ ) до 1. Міністерства фінансів України (далі по тексту - відповідач 1, Мінфін) 2. Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач 2, Подільський РВ ДВС у м. Києві) про 1) визнання дій відповідача 1 протиправними, а постанову від 26 жовтня 2018 року №58 такою, що не підлягає виконанню; 2) зобов`язання відповідача 1 відкликати виконавчий документ і припинити стягнення заборгованості у порядку виконавчого провадження; 3) визнання дій відповідача 2 протиправними та зобов`язання припинити виконавче провадження №АСВП: 58041647, шляхом прийняття відповідної постанови про припинення виконавчого провадження, зняття арешту з майна і коштів на рахунках позивача В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність дій відповідачів, оскільки ним були сплачені штрафні фінансові санкції, застосовані постановою Мінфіну від 26 жовтня 2018 року №58, що підтверджується платіжним дорученням від 20 листопада 2018 року №270. Про вказані обставини позивач повідомив Мінфін листом від 20 листопада 2018 року №20-11/01, проте Мінфін, незважаючи на це, звернувся до Подільського РВ ДВС у м Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Мінфіну від 26 жовтня 2018 року №58. Внаслідок цього, незважаючи на відсутність заборгованості зі сплати штрафних санкцій, Подільським РВ ДВС у м Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58041647 та накладено арешт на майно ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ .

Ухвалою від 02 квітня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/6728/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву зауважив, що згідно з приписами пунктів 16-18 Порядку №460 постанова від 26 жовтня 2018 року №58 є виконавчим документам та підлягає виконанню суб`єктом протягом 15 робочих днів з дня її отримання, про що письмово протягом п`яти робочих днів повідомляється Мінфін шляхом надсилання копії квитанції або іншого платіжного документа про сплату штрафу. Разом з тим, позивач не виконав законодавчо встановленого обов`язку щодо письмового повідомлення Мінфіну про виконання постанови від 26 жовтня 2018 року №58, у зв`язку з чим вказана постанова була передана до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.

Позивач у відповіді на відзив Мінфіну зазначив, що неповідомлення про виконання постанови та невиконання постанови є різними явищами, а тому Мінфін, отримавши докази оплати штрафу, мав звернутись до Подільського РА ДВС у м. Києві із заявою про відкликання виконавчого документа.

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

26 жовтня 2018 року Мінфіном прийнято постанову №58 про застосування штрафу за порушення вимог Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та/або нормативно - правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження масової зброї масового знищення, якою застосовано до ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ штраф у сумі 34 000,00 грн.

Вказана постанова набрала законної сили 26 жовтня 2018 року та може бути пред`явлена до виконання (примусового) у строк до 25 січня 2019 року.

Мінфін листом від 31 жовтня 2018 року №11010-09-10/28201 Про надсилання постанови направив на адресу ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ постанову від 26 жовтня 2018 року №58. Вказана постанова отримана представником позивача 05 листопада 2018 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до платіжного доручення від 20 листопада 2018 року №270 ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ сплачено штраф у розмірі 34 000,00 грн. на реквізити, зазначені у постанові Мінфіну від 26 жовтня 2018 року №58.

Листом від 20 листопада 2018 року №20-11/01 ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ повідомило Мінфін про сплату штрафних санкцій відповідно до постанови Мінфіну від 26 жовтня 2018 року №58. Доказів направлення та отримання Мінфіном зазначеного листа матеріали справи не містять.

Мінфін листом від 18 грудня 2018 року №11010-09-10/33562 звернувся до Подільського РВ ДВС у м. Києві із заявою про прийняття постанови про застосування штрафу від 26 жовтня 2018 року №58 для примусового виконання.

Подільський РВ ДВС у м. Києві 31 січня 2019 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №58041647, якою також зобов`язав боржника надати декларацію про доходи та стягнув виконавчий збір у розмірі 3 400,00 грн.

20 березня 2019 року Подільський РВ ДВС у м. Києві склав виклик державного виконавця №58041647/8, яким зобов`язав ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ з`явитись до державного виконавця 29 березня 2019 року о 10:00 год. для сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

Також, 20 березня 2019 року Подільський РВ ДВС у м. Києві виніс постанову про арешт майна боржника, якою наклав арешт на все майно, що належить ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ у межах суми стягнення 34 000,00 грн.

Постановою від 24 вересня 2019 року Подільський РВ ДВС у м. Києві наклав арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ , відкритих в АТ УкрСиббанк та АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Києві у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору у розмірі 37 869,00 грн.

ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ листом від 09 жовтня 2019 року №09-10/01 звернулось до Мінфіну у якому просило відкликати заяву про відкриття виконавчого провадження та вжити заходів щодо повернення неправомірно стягнутих з товариства грошових коштів у розмірі 37 869,00 грн.

Також, позивач звернувся до Подільського РВ ДВС у м. Києві з листом від 09 жовтня 2019 року №09-10/02, у якому просив припинити виконавче провадження та вжити заходів, спрямованих на повернення неправомірно стягнутих з товариства грошових коштів у розмірі 37 869,00 грн.

Мінфін листом від 03 листопада 2019 року №11010-07-10/27974 повідомив позивача, що лист ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ від 20 листопада 2018 року №20-11/01, що є додатком до листа від 09 жовтня 2019 року №09-10/01, раніше до Мінфіну не надходив, в система електронного документообігу не зареєстрований.

27 лютого 2020 року ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ подало скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця.

Суд зазначає, що з метою забезпечення реалізації вимог статей 14, 24, 25, 26, 28 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення наказом Мінфіну від 23 квітня 2015 року №460 Про деякі питання застосування санкцій Міністерством фінансів України затверджено Порядок розгляду Міністерством фінансів України справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і застосування санкцій (далі по тексту - Порядок №460).

За приписами пунктів 9, 16 - 20 Порядку №460 рішення про накладення штрафу за вчинене порушення приймається Комісією Мінфіну.

За результатами розгляду матеріалів справи про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Комісія Мінфіну протягом шести місяців з дня виявлення порушення приймає рішення про накладення штрафу на суб`єкта або про закриття провадження у справі, яке оформлюється відповідною постановою за формами згідно з додатками 1, 2 до цього Порядку.

Постанова про накладання штрафу або про закриття провадження у справі вручається суб`єкту чи його керівнику та/або уповноваженому представнику або надсилається за місцезнаходженням суб`єкта рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше п`яти робочих днів з дня її винесення.

Постанова про застосування штрафу набирає законної сили з дати її прийняття та є виконавчим документом.

Постанова про застосування штрафу підлягає виконанню суб`єктом протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня її отримання, про що письмово протягом п`яти робочих днів повідомляється Мінфін шляхом надсилання копії квитанції або іншого платіжного документа про сплату штрафу. Зазначена копія документа підшивається до справи.

У разі невиконання суб`єктом первинного фінансового моніторингу постанови про застосування штрафу у встановлений строк Мінфін передає її до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.

Постанова про застосування штрафу може бути оскаржена суб`єктом в судовому порядку виключно з метою встановлення законності прийняття такої постанови та не зупиняє виконання суб`єктом застосованої санкції.

Аналіз зазначених положень Порядку №460 дає суду змогу дійти висновку, що обов`язок щодо письмового повідомлення Мінфіну про сплату штрафу покладено саме на особу, до якої такий штраф застосовано. При цьому, законодавцем встановлений відповідний термін, протягом якого до Мінфіну надсилається відповідне повідомлення, а саме - 5 робочих днів з моменту виконання постанови про накладення штрафу. Разом з тим, строк виконання постанови не може перевищувати 15 робочих днів з дня її отримання.

Таким чином, з моменту отримання постанови про накладення штрафу від 26 жовтня 2018 року №58 у ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ було 20 робочих днів для її виконання та письмового повідомлення про це Мінфін.

Позивач зазначає, що листом від 20 листопада 2018 року №20-11/01 він повідомив Мінфін про виконання постанови від 26 жовтня 2018 року №58 та на підтвердження додав до листа платіжне доручення від 20 листопада 2018 року №270 на суму 34 000,00 грн.

Разом з тим, як вже було зазначено судом, доказів направлення та/або отримання Мінфіном зазначеного листа позивачем не надано та матеріали справи таких не містять.

З огляду на викладене, Мінфіном правомірно подано заяву до Подільського РВ ДВС у м. Києві про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови від 26 жовтня 2018 року №58, яка, відповідно до пункту 17 Порядку №460, є виконавчим документом.

Крім того, питання визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню врегульовано статтею 374 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, частинами першою та другою вказаної статті визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням зазначеного суд звертає увагу на ту обставину, що повноваження щодо визнання у судовому порядку виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню законодавцем покладено саме на суд, який видав такий виконавчий документ.

Оскільки у даному випадку виконавчий документ, а саме постанову від 26 жовтня 2018 року №58 видано Мінфіном, у суду відсутні визначені законом повноваження на розгляд таких позовних вимог позивача.

При цьому, пунктом 20 Порядку №460 передбачена можливість оскарження суб`єктом постанови про застосування штрафу в судовому порядку, якою позивач не скористався, що не заперечується останнім як в позовній заяві, так і у відповіді на відзив.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ в частині визнання дій Мінфіну протиправними та визнання постанови від 26 жовтня 2018 року №58 такою, що не підлягає виконанню.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Мінфіну відкликати виконавчий документ і припинити стягнення заборгованості у порядку виконавчого провадження, суд зазначає таке.

Основним законом, що регламентує порядок примусового виконання рішень, є Закон України Про виконавче провадження .

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Випадки за умови яких виконавчий документ повертається стягувачу визначені частиною першою статті 37 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, у випадку, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

У відповідності до положень частини п`ятої статті 37 Закону України Про виконавче провадження повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Таким чином, подання стягувачем заяви про повернення виконавчого документа є його правом, а не обов`язком, у зв`язку із чим вимоги позивача в частині зобов`язання Мінфіну відкликати виконавчий документ і припинити стягнення заборгованості у порядку виконавчого провадження не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання дій Подільського РВ ДВС у м. Києві протиправними та зобов`язання припинити виконавче провадження №58041647, шляхом прийняття відповідної постанови про припинення виконавчого провадження, зняття арешту з майна і коштів на рахунках позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частинами другою, третьою статті 39 Закону України Про виконавче провадження постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа визначені статтею 40 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Поряд із цим, згідно частин четвертої, восьмої статті 19 Закону України Про виконавче провадження сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

З огляду на зазначені положення законодавства, можна дійти висновку про те, що на сторін виконавчого провадження покладено обов`язок щодо повідомлення виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником. При цьому, Законом не конкретизовано яка сторона виконавчого провадження (боржник або стягувач) повинна вчинити відповідні дії.

З матеріалів справи встановлено, що 09 жовтня 2019 року ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ звернулось до Подільського РВ ДВС ум. Києві із заявою в якій повідомило про виконання постанови Мінфіну від 26 жовтня 2018 року №58, сплату штрафу у розмірі 34 000,00 грн. та просило припинити виконавче провадження.

Таким чином, тільки 09 жовтня 2019 року Подільському РВ ДВС у м. Києві стало відомо про обставини добровільного виконання боржником постанови Мінфіну від 26 жовтня 2018 року №58.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд не може погодитись з доводами позивача стосовно протиправності дій Подільського РВ ДВС у м. Києві щодо примусового виконання виконавчого документа - постанови Мінфіну від 26 жовтня 2018 року №58, оскільки усі виконавчі дії вчинялись вказаним відповідачем до моменту звернення ТОВ АК КРЕДО-АУДИТ із заявою від 09 жовтня 2019 року №09-10/02. Відомостей про те, що державному виконавцю була відома інформація про добровільне виконання виконавчого документа боржником до цієї дати матеріали справи не містять.

Крім того, підстави для зобов`язання Подільський РВ ДВС у м. Києві припинити виконавче провадження на даний час відсутні, оскільки згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження стан виконавчого провадження №58041647 значиться як завершено .

При цьому, суд відхиляє вимогу позивача про повернення примусово стягнутих грошових коштів на його рахунки, оскільки процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначає Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі по тексту - Порядок №787).

Вказаний Порядок №787 передбачає певний алгоритм дій, які повинен вчинити позивач з метою повернення надміру сплачених до державного бюджету коштів, з огляду на що, за відсутності обґрунтованої відмови позивачу у поверненні таких коштів, вказана позовна вимога є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Всі інші аргументи та доводи позивача не спростовують висновків суду у даній справі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено наявність правових підстав для визнання дій відповідачів протиправними, в той час, як відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконали, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю Аудиторська компанія КРЕДО-АУДИТ повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина шоста статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська компанія КРЕДО-АУДИТ (02160, м. Київ, пр. Соборності, 15, офіс 611, ідентифікаційний код 36632530);

Міністерство фінансів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код 00013480);

Подільський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві (04208, м. Київ, пр. Г. Гонгадзе, 5-Б, ідентифікаційний код 34482497).

Суддя В.А. Кузьменко