Рішення

від 27.01.2023 по справі 183/3066/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/3066/16

Провадження № 2/183/768/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня2023 року м.НовомосковськДніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді МайноїГ.Є.,

з участю: секретаря судового засідання КоссовичаА.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом Товариство зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «А-ДРЕМ» про визнання недійсними правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів,-

У С Т А Н О В И В:

У травні 2016року ПАТ «БАНК ФОРУМ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» ЛарченкоІ.М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочинів, який у подальшому двічі уточнювався і в остаточній редакції ПАТ «БАНК ФОРУМ» було пред`явлено позов до ОСОБА_1 (відповідач 1), ОСОБА_2 (відповідач 2), ОСОБА_3 (відповідач 3), ТОВ «ФІРМА «А-ДРЕМ» (відповідач 4), у якому позивач просив: визнати недійсним договір дарування №1488 від 14липня 2015року бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу №661 від 22квітня2016року бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ФІРМА «А-ДРЕМ» від 25квітня2016року в частині передачі до статутного фонду товариства бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ); застосувати наслідки недійсності правочинів, а саме внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, пов`язанні з визнанням недійсними договорів: дарування №1488 від 14липня2015року бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та купівлі-продажу №661 від 22квітня2016року бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), та із визнанням недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ФІРМА «А-ДРЕМ» від 25квітня2016року в частині передачі до статутного фонду товариства бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31липня2007року ОСОБА_1 з АКБ «ФОРУМ» було укладено кредитний договір. Виконання зобов`язань за наведеним кредитним договором забезпечено шляхом укладення 31 липня 2007 року між АКБ «Форум» і ОСОБА_1 договору іпотеки спірного майна. Надалі спірне майно неодноразово відчужувалось на користь інших осіб, і у подальшому відповідачем 3 було передано до статутного фонду відповідача 4 і з 06травня2016року перебуває у його власності. Усупереч положенням матеріального права та умов іпотечного договору відповідач 1 відчужила майно, яке перебувало в іпотечній заставі банку й не отримала на це письмової згоди. На момент відчуження і на момент звернення з позовом до суду іпотечний договір дійсний. Таким чином, відповідач 1, укладаючи договір дарування з відповідачем 2, знаючи про існування та дійсність договору іпотеки, свідомо не повідомила про це набувача, нотаріуса та не отримала попередню згоду у ПАТ «БАНК ФОРУМ» на укладення зазначеного правочину, що є підставою для визнання первинного та всіх наступних правочинів відчуження спірного майна недійсними.

Відповідач ТОВ «ФІРМА «А-ДРЕМ» не погоджуючись з позовом, подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на невірно обраний позивачем спосіб захисту, оскільки позивачем пред`явлені позовні вимоги, які відносяться до реституційних, а з огляду на обставини, викладені у позовній заяві, позивачеві потрібно було звертатися з віндикаційним позовом. Крім того, зазначив про неправильність залучення ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» в якості правонаступника позивача, оскільки таке правонаступництво не доведено належними та допустимими доказами. Також, позивачем не надано достовірних і належних доказів щодо поновлення договору іпотеки і заборони на відчуження майна, що було предметом іпотеки.

Відповідачі 1, 2, 3 відзиву на позов не подавали.

Ухвалою судді ПарфьоноваД.О. від 13червня2016року було відкрито провадження у справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31травня2018року головуючим суддею у цій справі було визначено суддю СорокуО.В.

Ухвалою суду під головуванням судді СорокиО.В. від 23жовтня2019року закрито провадження у справі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19січня2021року ухвалу суду від 23жовтня2019року про закриття провадження у справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді МайноїГ.Є. від 03березня2021року цивільну справу прийнято в своє провадження з її розглядом у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 27липня2021року залучено до участі у справі правонаступника позивача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «А-ДРЕМ» про визнання недійсними правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів, - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА».

Ухвалою суду від 01грудня2022року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат МуравськаО.М.остаточні позовні вимоги в редакції від 11липня2017року підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві і уточненнях до неї. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача 4 адвокат БойкоГ.І.у судовому засіданні позовні вимоги в остаточній редакції не визнав в повному обсязі, просив у задоволенні позову відмовити, надавши пояснення, аналогічні викладеному у відзиві на позов. Просив урахувати невідповідність поданих позивачем письмових доказів вимогам ст.ст.95, 177ЦПК України.

Відповідачі 1, 2, 3 у судове засідання не з`явилися, про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавали, тому суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Суд, вислухавши вступне слово та пояснення представника позивача та представника відповідача 4, дослідивши письмові докази у справі, приходить до такого.

31липня 2007року між АКБ «ФОРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0222/07/03-N (т. 1 а.с. 8-9).

Виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором забезпечено шляхом укладення 31 липня 2007 року між АКБ «Форум» і ОСОБА_1 іпотечного договору 07-518/07, посвідченого в той же день приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, предметом якого є база відпочинку «Дубравка», що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул.Джерельна, буд. 5.

Згідно з п.3.1.7 Договору іпотеки №07-518/ 07 від 31липня 2007року відповідач 1 зобов`язалась не відчужувати предмет іпотеки та не обтяжувати його зобов`язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в найм (оренду), в користування іншим особам, наступну іпотеку тощо) без отримання попередньої письмової згоди на це Іпотекодержателя.

Відповідно до п. 4.1, п. 4.2 Іпотечного договору № 07-518/07 від 31липня2007року іпотека виникає з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього договору сторонами. Іпотека припиняється виконанням іпотекодавцем забезпечених нею зобов`язань за кредитним договором, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (т. 1 а.с.10-11).

29грудня 2010року рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , АКБ «ФОРУМ» про визнання договору недійсним договір іпотеки, укладений 31липня2007року між АКБ «ФОРУМ» та ОСОБА_1 , визнаний недійсним, зобов`язано зняти заборону відчуження спірного майна (т. 1 а.с. 16-18).

28квітня2011року ОСОБА_1 подано заяву про скасування заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29грудня2010року (т. 1 а.с. 19).

06травня 2011року ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська заочне рішення суду від 29грудня2010року скасовано (т. 1 а.с. 20).

27травня 2011 року ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , АКБ «ФОРУМ» про визнання договору недійсним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , АКБ «ФОРУМ» про визнання договору недійсним залишено без розгляду (т. 1 а.с. 21).

14липня2015року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір дарування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., зареєстрованого в реєстрі за №1488, за яким право власності на спірне майно перейшло до відповідача 2 (т. 1 а.с. 233).

22квітня2016року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ГойнякГ.В., зареєстрованого в реєстрі за №661, за яким право власності на спірне майно перейшло до відповідача 3 (т. 1 а.с. 232а).

25квітня2016року учасник ТОВ «ФІРМА «А-ДРЕМ» ОСОБА_3 передав свій негрошовий майновий вклад до Статутного (складеного) капіталу Товариства нерухоме майно базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до Статутного (складеного) капіталу ТОВ «Фірма «А-ДРЕМ» (т. 1 а.с. 180).

Відповідно до Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ФІРМА «А-ДРЕМ» від 25квітня2016року вирішено передати на баланс Товариства нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 на праві власності та яке було внесено ним до статутного капіталу Товариства, а саме: нерухоме майно - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 181).

06травня2016року державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ГойнякГ. В. прийнято рішення №29521888 про проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, розмір частки: 1, на базу відпочинку з реєстраційним номером 679626912232, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктом ТОВ «ФІРМА «А-ДРЕМ», податковий номер 21862800 (т.1 а.с. 176, 177, 178, 179).

Звертаючись зпозовом досуду, ПАТ«БАНК «ФОРУМ»,обґрунтовуючи своїпозовні вимоги,які уподальшому булипідтримані вповному обсязіправонаступником банкуТОВ «ФК«ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА»,посилався нате,щоусупереч положенням ст.586ЦК України, ст.ст.1, 9 ЗУ «Про іпотеку» і Договору іпотеки відповідач 1 відчужила майно, яке перебувало в іпотечній заставі банку й не отримала на це письмової згоди. Більше того, на момент відчуження і на день звернення до суду іпотечний договір дійсний. Зазначив, що можна прийти до висновку, що відповідач 1укладаючи договір дарування з відповідачем 2, знаючи про існування та дійсність договору іпотеки, свідомо не повідомила про це набувача, нотаріуса та не отримала попередню згоду у банку на укладення зазначеного правочину. Відсутність цієї згоди на укладання договору відчуження іпотечного майна є підставою для визнання договору дарування №1488, який було укладено 14липня2015року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , недійсним, що відповідатиме правовій позиції Верховного суду України, висловленій у постанові від 27травня2015року у справі №6-332цс15. Наслідком того, що зазначений вище договір дарування недійсний, є те, що договір купівлі-продажу №661, який було укладено 22квітня2016року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є також недійсним, і з цих же підстав є недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ФІРМА «А-ДРЕМ» від 25квітня2016року в частині передачі до статутного фонду товариства бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм, викладених у постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня2021 року у справі №922/2416/17 зроблено такі висновки: «7.10 Велика Палата Верховного Суду також відхиляє доводи позивача про те, що в разі скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі скасованого рішення суду, оскільки відпала підстава виключення цього запису; це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису до Державного реєстру іпотек; договір іпотеки (права й обов`язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.

7.11 Як зазначено вище, виключення запису про обтяження, зокрема, на підставі судового рішення саме по собі не припиняє іпотеки, яка залишається чинною. Відповідно скасування такого судового рішення не спричиняє відновлення дії іпотеки. Якщо предмет іпотеки не був реалізований та відсутні інші підстави для припинення іпотеки, встановлені законом, то іпотека є чинною з моменту внесення про неї первинного запису до відповідного реєстру незалежно від того, чи було скасоване судове рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження. У такому разі запис про іпотеку підлягає відновленню.

7.12 Водночас Велика Палата Верховного Суду нагадує, що функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у пункті 96 постанови від 07листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18), у пункті 10.29 постанови від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19). Аналогічно функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі. Тобто запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису («заднім числом»), а підлягає відновленню з моменту вчинення запису про таке відновлення.

7.13.Якщо ж іпотека припинена у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки, то подальше скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, не впливає ані на чинність договору купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торгах, ані на чинність іпотеки. Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 898-IV у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Зазначену норму слід застосовувати разом з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

7.14.Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц).

7.15.Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)).

7.16.Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

7.17.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) сформульовано висновки, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення; у разі скасування незаконного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі незаконного рішення суду; це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек; договір іпотеки (права й обов`язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек. Близькі за змістом висновки сформульовані також у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1193цс15 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 643/12557/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц…

7.21.З огляду на наведені у постанові в справі № 922/2416/17 мотиви, для забезпечення єдності судової практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити шляхом конкретизації від її висновку, викладеного у постанові від 19 червня 2019року у справі № 643/17966/14-ц, а також від аналогічного висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1193цс15, і Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 10травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 23 січня 2019 року у справі №643/12557/16-ц та від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц.

7.22.Означена конкретизація висновків полягає у такому:

скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення;

виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру на підставі судового рішення є не правовим наслідком такого рішення, а фактичною дією, вчиненою на підставі цього рішення;

виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки. Скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі;

запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя;

за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню;

при вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.».

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що скасоване заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29грудня2010року не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі, без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій відповідача 1, які були вчинені на підставі цього рішення, не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення, тобто визнання недійсними оспорюваних у цій справі правочинів.

При цьому, виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29грудня2010року у справі №2-2783/10, не впливає на чинність іпотеки. Скасування цього судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі; запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя; за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають; при вирішенні спорів щодо іпотечного майна необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна відповідача 4, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у випадку, якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя. Тобто позивачем обраний неналежний спосіб захисту і з цих підстав у задоволенні позову необхідно відмовити.

Щодо доводів відповідача 4 про те, що правонаступництво ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ПАТ «БАНК «ФОРУМ» не підтверджено належними та допустимими доказами, суд зазначає, що питання правонаступництва щодо позивача у цій справі вирішено ухвалою суду від 27липня2021року, яка може бути оскаржена разом із рішенням суду, ухваленим по суті позовних вимог.

Разом з тим, ухвалюючи це рішення, судом не беруться до уваги докази, подані позивачем 25січня2023року через підсистему Електронний суд, через невідповідність порядку та строку їх подання, передбаченим ст. 83 ЦПК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У позові Товариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«ФІРМА «А-ДРЕМ»про визнаннянедійсними правочинівта застосуваннянаслідків недійсностіправочині відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

-Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», код ЄДРПОУ41264766, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 04080, м.Київ, вул.Олексія Терьохіна, буд.8-А, офіс111;

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 );

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «А-ДРЕМ», код ЄДРПОУ21862800, 49000, м.Дніпро, вул.Автотранспортна, буд.2.

Повне рішення суду складено та підписано 31січня 2023року.

Суддя Г.Є.Майна