Рішення

від 16.10.2007 по справі 11/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

16.10.07                                                                                           Справа№ 11/295

Суддя Сало І.А.

    При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.

    По справі:

    За позовом: Державного підприємства „Лопатинський спиртзавод”, с.м.т.Лопатин Радехівського району Львівської області

    До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кривичі”, с.Кривичі Золочівського району Львівської області

    Про стягнення 1564,00грн.

    У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

    Від позивача: Ширков-юр. доручення № 229 від 02.04.2007року

    Від відповідача: не з”явився

    Стороні, яка бере участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

    Суть позову:

    Розглядається справа за позовом Державного підприємства „Лопатинський спиртзавод про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Кривичі” 1564,00грн. боргу.       

    Ухвалою господарського суду від 24.05.2007року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.06.2007року.

    Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

    Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 2113661.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

    В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

На протязі грудня 2006року та січня –лютого 2007року Державне підприємство „Лопатинський спиртзавод” провело відвантаження Товариству з обмеженою відповідальністю „Кривичі” барди (браги) зернової в кількості 207тон  за ціною 4,00грн. за тону, на загальну суму 828,00грн.

Факт отримання барди (браги) зернової відповідачем підтверджено:

-          довіреністю серії ЯЗР № 154990 від 01.12.2006року та накладною № 21;

-          довіреністю серії ЯЗР № 154994 від 01.01.2007року та накладною № 13;

-          довіреністю серії ЯЗР № 154999 від 08.02.2007року та накладною № 22

Загальна вартість отриманого відповідачем товару становить 1952,00грн.

Після часткової проплати станом на 01.03.2007року заборгованість відповідача становила 828,00грн., про що сторони склали акт звірки розрахунків від 01.03.2007року.

Крім цього, протягом березня 2007року отримав у позивача ще 184тони барди (браги) зернової за ціною 4,00грн. за тону, на загальну суму 736,00грн. згідно довіреності серії ЯЗР № 154976 від 01.03.2007року та накладної № 28.

З огляду на викладене, загальна сума боргу відповідача станом на 01.04.2007року 1564,00грн.

З метою врегулювання спору позивачем було направлено претензію (від 07.03.2007року та від 23.03.2007року) із вимогою погасити існуючу заборгованість, однак останній залишив її без рішення та задоволення.

Розглянувши представлені суду матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовну вимогу такою, що підлягає до задоволення з огляду на наступне:

    Позивачем поставлено товар відповідачу на підставі відповідних накладних. Дані правовідносини за своєю суттю є разовими договорами поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою –отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб»єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Укладення разового договору поставки підтверджується накладними, копії яких долучено до матеріалів справи. Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є видаткова накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

     Однак відповідач недобросовісно виконав зобов”язання, здійснивши лише часткову проплату та забогувавши таким чином 1564,00грн.

     З метою врегулювання спору позивачем надіслано претензію № 151 від 07.03.2007року та № 205 від 23.03.2007року на підставі ст. 6 ГПК України. Факт відправки претензії підтверджено відповідними квитанціями, копії яких долучено до матеріалів справи. Претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. Відповідно ч.5 ст. 7 ГПК України підприємства та організації, що одержавли претензію, зобов”язані задовольнити обгрунтовані вимоги заявника. Ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

    В порушення зазначених вимог законодавства відповідач не дав відповіді на претензію, борг не сплатив, внаслідок чого позивач звернувся до суду із позовом про захист свого порушеного права у вигляді стягнення заборгованої суми в розмірі 1564,00грн.

    Відповідач при наданих йому правах та можливостях позов не заперечив, доказів оплати не представив.

    Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

    Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,

             суд,-

      в и р і ш и в :

            Позов задоволити повністю.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кривичі”, с.Кривичі Золочівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 32523007) на користь Державного підприємства „Лопатинський спиртзавод”, с.м.т.Лопатин Радехівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 00374686) 1564,00грн. основного боргу, 102грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Сало І.А.