Рішення

від 02.02.2023 по справі 583/4607/21

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/4607/21

2/583/42/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного (письмового) провадження в залі суду в м. Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, Північної регіональної філії державного підприємства «Українське аерогеодезичне підприємство», ОСОБА_2 , третя особа Комишанська сільська рада Охтирського району Сумської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Котляревський С.О. звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що в 2018 році позивачка звернулася до Комишанської сільської ради Охтирського району з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, земельна ділянка розташована в межах населеного пункту с. Неплатине Охтирського району.

21.11.2018 року рішенням 15 сесії 7 скликання Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

06.08.2020 року позивачка звернулася до інженера-землевпорядника ОСОБА_3 з метою розробки проекту землеустрою на підставі рішення Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області від 21.11.2018 року, яким ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту змелеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Встановивши під час розробки проекту землеустрою групу грунтів з шифром 53е, яка відноситься до особливо цінних земель, інженер-землевпорядник ОСОБА_3 звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Головного управління Держгеокадастру в Сумській області. В ході отримання висновку державної експертизи землевпорядної документації було з`ясовано, що на місці розташування земельної ділянки, передбаченої для відведення ОСОБА_1 , вже сформована земельна ділянка за кадастровим номером 5920385800:07:002:0015, зареєстрована в базі даних Державного земельного кадастру.

Представникпозивачки зазначає,що в2020році доКомишанської сільськоїради Охтирськогорайону Сумськоїобласті також звернулася ОСОБА_2 із заявоюпро наданнядозволу нарозробку проектуземлеустрою наземельну ділянкуорієнтовною площею2,0000га дляведення особистогоселянського господарства,яка розташованав межахнаселеного пунктута органоммісцевого самоврядування відповіднимрішенням від21.08.2020року наданодозвіл нарозробку проектуземлеустрою.Цього жроку ОСОБА_2 звернулася доінженера-землевпорядникаПівнічної регіональноїфілії ДП«Українське аерогеодезичнепідприємство» зметою розробкипроекту землеустроюз заявоювід 21.09.2020року,надавши рішенняКомишанської сільськоїради Охтирськогорайону від21.08.2020року. Однак,при розробціпроекту землеустроюна зазначенуземельну ділянкуінженер-землевпорядникПівнічної регіональноїфілії державногопідприємства «Українськеаерогеодезичне підприємство»,до якогозвернулася ОСОБА_2 ,не встановивгрупу грунтів,до якихвідноситься грунтовийпокрив земельноїділянки,не отримавпогодження органуархітектури,так якця земельнаділянка розташованав межах населеногопункту, непогодив межіз суміжнимиземлекористувачами.Таким чином,землевпорядною організацієюне дотриманообов`язковупроцедуру проведеннядержавної експертизиземлевпорядної документації,в результатічого реєстраціявказаної земельноїділянки зподальшим присвоєннямкадастрового номерубула проведеназ порушеннямвимог діючогозаконодавства.Вказані порушенняпризвели доунеможливлення ОСОБА_1 зареєструвати земельнуділянку таздійснити реєстраціюправа власностіна дануземельну ділянку,чим порушеноправо позивачки,яка малаправомірні очікуваннящодо оформленняправа власностіна земельнуділянку,оскільки дотрималасяповної процедури,яка передуєодержанню правовстановлюючогодокументу.

Посилаючись на викладене, просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га, з кадастровим номером 5920385800:07:002:0015 для ведення особистого селянського господарства передбачена для відведення ОСОБА_2 , яка була зареєстрована Відділом у Близнюківському районі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області 23.10.2020 року, шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки.

Процесуальні дії та аргументи учасників справи.

16.11.2021 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

13.12.2021 року від ОСОБА_4 надійшла заява про залучення її до участі у справі в якості співвідповідача, а також подала клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 54).

14.12.2021 року від представника Північної регіональної філії державного підприємства «Українське аерогеодезичне підприємство» надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження(а.с. 55).

14.12.2022 року від Головного управління держгеокадастру у Харківській області надійшов лист від 09.12.2021 року, в якому вказують, що отримали копію ухвалу суду з позовною заявою та доданими матеріалами, та зазначили, що відповідно до структури Головного управління, яка введена в дію наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 01.11.2021 року за № 169 у Головному управлінні на даний час відсутній такий структурний підрозділ як Відділ у Близнюківському районі Головного управління Держгеокадасту у Харківській області, який був структурним підрозділом, а не юридичною особою (а.с.82).

15.12.2021 року від представника позивачки надійшло клопотання про залучення ОСОБА_2 в якості співвідповідача у справі(а.с.57а).

22.12.2021 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Костюк І.П. надійшли письмові пояснення, в яких зазначила, що 21.08.2020 року рішенням тридцять шостої сесії сьомого склакання Комишанської сільської ради надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 . 21.09.2020 року ОСОБА_2 звернулася до Північної регіональної філії ДП «УкрДАГП» з заявою про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с.Неплатине на території Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області. Зазначає, що ОСОБА_2 перша подала належно оформлену заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а тому перша отримала легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури. Вважає, що відділом у Близнюківському районі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області реєстрація земельної ділянки проведена у відповідності з Порядком ведення ДЗК та згідно Закону України «Про державний земельний кадастр». Метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння кадастрового номеру. Зазначила, що земельна ділянка сформована та зареєстрована без форми власності, тому немає жодних правових підстав для її скасування. В позовній заяві не наведено обґрунтованих фактів, в чому саме полягає унеможливлення ОСОБА_1 зареєструвати земельну ділянку та здійснити реєстрацію права власності на дану земельну ділянку. Позивачка мала значно вигідніші умови ніж ОСОБА_2 для оформлення земельної ділянки, оскільки ОСОБА_2 пройшла встановлену законодавством процедуру з 21.08.2020 року, в той час коли позивачці рішенням Комишанської сільської ради надано дозвіл на розробку проекту землеустрою значно раніше з 21.11.2018 року.

До пояснень додано копію заяви ОСОБА_2 від 20.08.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, висновку відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Охтирської райдержадміністрації від 29 грудня 2020 року, яким не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , копію рішення сесії Комишанської сільської ради від 27.08.2021 року про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Неплатине на території Комишанської сільської ради Охтирського району (а.с.63-79).

Протокольною ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 23.12.2021 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості співвідповідача за її заявою від 13.12.2021 року та витребувано за клопотанням представника позивача докази (а.с.53, 86-89).

19.01.2022 року від Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника.

25.01.2022 року від представника Північної регіональної філії державного підприємства «Українське аерогеодезичне підприємство» надійшли письмові пояснення, в яких зазначив, що предметом оскарження у справі є державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5920385800:07:002:0015 в Державному земельному кадастрі. Зазначена земельна ділянка була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі на підставі розробленої Північною регіональною філією ДП «УкрДАГП» в 2020 році документації із землеустрою, а саме: проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої в межах населеного пункту с. Неплатине на території Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області. Підставою для розробки проектної документації було рішення Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області сьомого скликання тридцять шостої сесії від 21.08.2020 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та договір №805 від 28.09.2020 року укладений з ОСОБА_2 з метою реалізації зазначеного рішення. Проект землеустрою був розроблений та погоджений у відповідності до вимог законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових, що діяли на час виконання проектних робіт, про що свідчить висновок про розгляд документації із землеустрою від 09.10.2020 року №21289/82-20, наданий експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 року №580 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру». Під час виконання проектних робіт були використані відомості про грунтовий покрив земель, що оприлюднені у вигляді відкритих даних Державного земельного кадастру та містяться на Публічній кадастровій карті за посиланням https://map.land.gov.ua. Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель: здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю. Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом. Так, згідно відомостей Публічної кадастрової карти щодо грунтового покриву земель (на час розробки проектної документації та до теперішнього часу), грунтовий покрив запроектованої земельної ділянки становлять грунти з шифром 42 - чорноземи глибокі малогумусовані вилугуваті, що згідно Переліку особливо цінних груп грунтів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003 року №245 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2003 р. за № 979/8300 не відносяться до особливо цінних груп грунтів. У зв`язку з цим, проектна документація не підлягала проходженню обов`язкової державної експертизи у відповідності до положень Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17.06.2004 р. №1808-1V (що діяв на час розробки проектної документації та втратив чинність 27.05.2021 року). Документи, що були підставою для реєстрації земельної ділянки були надані, а вимоги до них - дотримані, що і стало підставою для державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5920385800:07:002:0015 в Державному земельному кадастрі, проведеної 23.10.2020 року державним реєстратором Відділу у Близнюківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Вважає, що підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5920385800:07:002:0015 відсутні.

До пояснень додано копію договору про надання послуг по розробці проекту землеустрою від 28.09.2020 року з протоколом узгодження договірної ціни, копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , копію матеріалів погодження проекту землеустрою (а.с.97-145).

11.02.2022 року адвокат Котляревський С.О. подав заяву, якою до справи додав копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 (а.с.152-175).

23.02.2022 року від представника позивачки надійшла заява про заміну неналежного відповідача - Відділу у Близнюківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на Головне управління Держгеокадастру в Харківській області.

У зв`язку із уведенням в УкраїніУказом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 рокувоєнного стану та неможливістю здійснення правосуддя з об`єктивних причин під час воєнного стану розгляд справи не здійснювався.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 25.03.2022 № 14/0/9-22змінено територіальну підсудність судових справ Охтирського міськрайонного суду Сумської області наШишацький районнийсуд Полтавськоїобласті .

З 24.10.2022 року розпорядженням голови Верховного Суду від 18.10.2022 року № 60 відновлено територіальну підсудність судових справ Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 29.12.2022 року замінено відповідача - Відділ у Близнюківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на Головне управління Держгеокадастру в Харківській області (а.с.183,187).

23.01.2023 року від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відділом у Близнюківському районі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області реєстрація земельної ділянки проведена у відповідності з Порядком ведення ДЗК та згідно Закону України «Про державний земельний кадастр». Метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння кадастрового номеру. Зазначила, що земельна ділянка сформована та зареєстрована без форми власності, тому немає жодних правових підстав для її скасування. В позовній заяві не наведено обґрунтованих фактів, в чому саме полягає унеможливлення ОСОБА_1 зареєструвати земельну ділянку та здійснити реєстрацію права власності на дану земельну ділянку. Позивачка мала значно вигідніші умови ніж ОСОБА_2 для оформлення земельної ділянки, оскільки ОСОБА_2 пройшла встановлену законодавством процедуру з 21.08.2020 року, в той час коли позивачці рішенням Комишанської сільської ради надано дозвіл на розробку проекту землеустрою значно раніше з 21.11.2018 року. Просила в задоволенні позову відмовити (а.с.190-195).

19.01.2023 року від начальника Головного управління Держгеокадастру в Харківській області надійшла на електронну адресу суду заява, в якій просить надіслати на їх адресу копію позову з додатками та не розглядати справу, однак, суд розцінює таку заяву як зволікання з розглядом справи, яка з урахуванням вищевикладених обставин тривалий час знаходиться на розгляді в суді. Так, в дійсності судом направлена була та вручена цьому відповідачу копія позову з доданими матеріалами, про що він надав свій письмовий лист ще 14.12.2021 року (а.с.82), крім того повторно судом направлено на електронну адресу відповідача матеріали, а отже в розумінні діючого законодавства відповідач мав достатню можливість надати суду додатково свої пояснення, однак зволікає з розглядом справи. При цьому суд керується не тільки національним законодавством, а й положеннями ЄСПЛ.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух.

Суд вважає, що право відповідача не було обмеженим та мав достатньо часу для викладення своєї позиції.

Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи, що дана справа по суті є малозначною, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають розгляду справи за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, обґрунтованих заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження сторони суду не надали, законних підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд не вбачає відповідно до положень ст.277, ст.279 ЦПК України. Доводи ОСОБА_2 та представника Північної регіональної філії державного підприємства «Українське аерогеодезичне підприємство», викладені у їх клопотаннях про подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд вважає непереконливими, оскільки, їх право при цьому не порушується, у встановлений законом строк вони не позбавлені можливості надати докази, ними подано до суду всі необхідні матеріали, письмові пояснення, а тому клопотання суд залишає без задоволення, а розгляд справи продовжує в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, вказана справа відноситься відповідно до положень ст. 19, ст. 274 ЦПК Українидо малозначних справ, її розгляд визначено судом в ухвалі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивачем відповідно до положеньЦПК Українинадано в повному обсязі необхідні докази в обґрунтування позову, відповідачами також в повному обсязі надано необхідні для вирішення справи докази, інших клопотань щодо надання чи витребування доказів сторонами не заявлялося, суд вважає можливим розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень ст.ст. 277-279 ЦПК України.

Згідно із частиною першоюстатті 7 ЦПК Українирозгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятійстатті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки, Охтирським міськрайонним судом Сумської області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятоюстатті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно із частиною першоюстатті 8 ЦПК Україниніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В розумінні ч.6ст.279 ЦПК Українихарактер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду.

Згідно вимог ст. 5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За приписами ч. 1 ст. 16 ЦК Україниособа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 08.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,15 га (а.с.7).

Рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області від 21.11.2018 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею о,15 га, згідно КВЦПЗ 01.03, категорія землі сільськогосподарського призначення (а.с. 8).

Відповідно до договору № 469 від 06.08.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 виконано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 на території Комишанської сільської ради Охтирського району 01.10.2020 року № 1787 (а.с. 9).

Інженером-землевпорядником ОСОБА_3 було розроблено проект землеустрою від 01.10.2020 року № 1787 щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , який за актом прийманняя-передачі робіт від 07.09.2020 року було передано замовниці ОСОБА_1 (а.с. 10, 11).

Висновком від 10.09.2020 року № 185 вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 погоджено відділом житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Охтирської районної державної адміністрації, в якому зазначено, що термін дії висновку необмежений (а.с. 12-13).

Згідно висновку про розгляд документації із землеустрою від 14.09.2020 року № 980/82-20 Головного управління Держгеокадастру у м. Києві проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , на території Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області, відповідає земельному законодавству та прийнятним відповідно до нього нормативно-правовим актам, зауваження до нього відсутні, проект погоджено (а.с. 14).

Відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації від 29.10.2020 року № 1787 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Головного Управління Держгеокадастру у Сумській області, на місці розташування земельної ділянки, передбаченої до відведення ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.03) по АДРЕСА_1 на території Комишанської сільської ради Охтирського району вже сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5920385800:07:002:0015, зареєстрована в базі даних Державного земельного кадастру, у зв`язку з чим поданий на державну експертизу проект землеустою повернуто на доопрацювання. В пункті 9 цього висновку зазначено, що проектом землеустрою передбачено відвести у власність земельну ділянку площею 0,1500 га. Грунтовий покрив земельної ділянки згідно викопіювання агровиробничих груп грунтів з нормативної грошової оцінки с. Неплатине, наданого відділом в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області представленого агровиробничою групою грунтів з шифром 53е, яка відноситься до особливо цінних земель, відповідно до наказу Держкомзему України від 06.10.2003 року№ 245 «Про затвердження переліку особливо цінних земель» (а.с. 15).

В ст. ст. 13,14 Конституції Українивизначено, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство»для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2 гектарів, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК Українигромадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами ст. 79-1 ЗК Україниформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на час винекнення спірних правовідносин погоджувався в порядку, встановленомуст. 186-1 ЗК України.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК Українишляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивачки посилається на те, що державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 5920385800:07:002:0015 не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки землевпорядною організацією не було дотримано обов`язкову процедуру проведення державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , так як на час отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, реєстрації земельної ділянки та до 2020 року включно діяла обов`язкова вимога проведення державної експертизи землевпорядної документації у випадках, передбачених законом, а категорія спірної земельної ділянки відноситься до «особливо цінні».

За приписами ч. 2 ст.50Закону України«Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленомуЗК України.

Згідно вимог ч. 1 ст.186-1ЗК України ( в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до абз.7 ст.9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення підлягають обов`язковій державній експертизі.

Згідно п.а ч.1 ст.150 Земельного кодексу України ( в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) до особливо цінних земель відносяться: у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 06.10.2003 року за № 345 до Переліку особливо цінних груп грунтів віднесено чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильно реградовані важко суглинкові (шифр 53е).

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 гл.4 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 року № 391, закріплено, що до відання Держгеокдастру належить проведення обов`язкової державної експертизи (первинної, повторної та додаткової) щодо проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель (крім безоплатної передачі у власність громадянам для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства та садівництва в межах норм, встановлених ст.121 Земельного кодексу України та ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі земельної частки), земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 гл.4 Методики проведення обов`язкової державної експертизи (первинної, повторної та додаткової) щодо проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із особливо цінних цінних земель у разі їх безоплатної передачі у власність громадянам для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства та садівництва у межах норм, встановлених ст.121 Земельного кодексу України та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі земельної частки (паю) належить до відання територіальних органів Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, м.Києві та Севастополі.

На даний час Закон України «Про державну експертизу землевпорядної докуметації» втратив чинність, однак на час виникнення спірних правовідносин, а саме отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, реєстрації земельної ділянки до 2020 року діяла обов`язкова вимога проведення державної експертизи землевпорядної документації, зокрема якщо землі відносяться до категорії «особливо цінні».

Згідно з ч.ч.1,3,4 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`кта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до п.107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 (в редакції 27.02.2018 20.12.2020 року), державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складання документації із землеустрою після її погодження в установленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування, шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку, відповідно до п.п.49-54 Порядку.

Згідно з підпунктом 1, абзацами 1,2,8,9,12, підпункту 2 пункту 111 Порядку ведення ДЗК державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє відповідність поданих документів вимогам, передбачених п.67 цього Порядку та електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до п.п.70,73,77-85 цього Порядку в разі невідповідності поданих документів, зазначених у п. 110, вимогам п.п.1,2 пункту 110, цього Порядку, подання заявником документів, зазначених у п.110 Порядку не в повному обсязі.

Відповідно до п.п.2.3 п.114 Порядку (в чинній редакції) державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію у разі коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, а також ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної дялінки, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 6 статті 3ЦК Українисторони цивільних правовідносин повинні діяти добросовісно. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. В схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті 1.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Крім того, Верховний суд, у своїй Постанові по справі № 369/6516/16ц від 01.08.2018 року застосував принцип правомірного очікування відповідно до прецедентної практики Європейського суду із прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, що підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна. ( У справах «Пайн Велі Девелопмент та інші проти Ірландії» від 29 листопада 1991 року Заява № 12742/87 й «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року Заява № 25921/02 Європейського суду з прав людини констатовано, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути «наявним майном», позивач може обґрунтувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності. У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» ( пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року заяви №71916/01,71917/01 та 10260/02). Суд робить висновок , що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону).

Враховуючи, що обов`язкову процедуру проведення державної експертизи землевпорядної документації (яка була передбачена чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин) не було дотримано, та в порушення вимог здійснено реєстрацію земельної ділянки з подальшим присвоєнням кадастрового номеру, законні права позивачки на здійснення реєстрації права на земельну ділянку порушено, що є підставою для задоволення позову.

Суд зазначає, що в письмових поясненнях Північної регіональної філії державного підприємства «Українське аерогеодезичне підприємство» вказано про те, що згідно відомостей Публічної кадастрової карти щодо грунтового покриву земель (на час розробки проектної документації) грунтовий покрив запроектованої земельної ділянки становлять грунти з шифром 42 чорноземи глибокі малогумусовані вилугуваті, що згідно Переліку особливо цінних земель груп грунтів, затвердженого наказом Держкомітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003 року № 245 не відносяться до особливо цінних груп грунтів, у зв`язку з чим проектна документація нібито не підлягала проходженню обов`язкової державної експертизи у відповідності до положень Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», що діяв на час розробки проектної документації і втратив чинність.

Однак, такі твердження відповідача суд не приймає до уваги, оскільки в даному випадку не було дотримано обов`язкову процедуру проведення державної експертизи землевпорядної документації, яка діяла станом на 2020 рік, на час оформлення відповідної документації.

Посилання відповідача про те, що нібито грунтовий покрив запроектованої земельної ділянки становлять грунти з шифром 42 чорноземи глибокі малогумусовані вилугувані, суд оцінює критично, не приймає їх до уваги, оскільки це не відповідає фактичним обставинам справи, так як в дійсності шифр вказаних грунтів 53е, що підтверджується висновком державної експертизи землевпорядної документації від 29.10.2020 року № 1787, яка у суду не викликає жодних сумнівів.

При цьому суд також критично оцінює письмові доводи представника ОСОБА_2 та не приймає їх до уваги з вищевикладених підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовом в обґрунтування вимог додано копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 на території Комишанської сільської ради Охтирського району, який пройшов державну експертизу землевпорядної документації в установленому законом порядку та отримано позитивний висновок, відповідно до яких вказана земельна ділянка має шифр 53е. Одночасно додано копію проекту щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_2 в с. Неплатине на території Комишанської сільської ради Охтирського району, яку отримано адвокатом в законний спосіб, в якому також зазначено шифр 53е на цю ж земельну ділянку. Вказані докази сторони позивача у суду не викликають жодних сумнівів, є належними, допустимими та достатніми, які повністю підтверджують фактичні обставини справи (а.с.10-16,21-23).

Як зазначалося вище, за клопотанням представника позивача судом було витребувано від управління в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області проект землеустрою в електронному виді, згідно якого здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5920385800:07:002:0015 ОСОБА_2 (а.с.95), відомості родруковані та долучені до матеріалів справи стороною позивача (а.с.152-175), але в копії цього проекту зазначається «агровиробнича група з шифром 42 не відноситься до особливо цінних грунтів» (а.с.155).

Натомість стороною відповідача Північної регіональної філії державного підприємства «Українське аерогеодезичне підприємство» в справу надано копію цього ж проекту з шифром 42.

Отже, наданий проект щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_2 в с. Неплатине на території Комишанської сільської ради Охтирського району з даними «агровиробнича група з шифром 42 не відноситься до особливо цінних грунтів» суд не приймає до уваги, так як він не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин діяв Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації», відповідно до положень якого відповідачі повинні були пройти обов`язкову процедуру проведення державної експертизи землевпорядної документації, що не було зроблено при виготовленні документації щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_2 в с. Неплатине на території Комишанської сільської ради Охтирського району, так як вказаний закон втратив чинність лише 27.05.2021 року.

Наведене дає суду підстави стверджувати про наявність вищевказаних порушень діючого законодавства при оформленні відповідної документації щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_2 в с. Неплатине на території Комишанської сільської ради Охтирського району, в результаті яких порушено право позивачки ОСОБА_1 , яка дотрималася всіх необхідних вимог діючого на той час законодавства.

Доводи адвоката Костюк І.П., викладені у відзиві до позову суд оцінює критично, та посилання на зазначені адвокатом правові позиції Верховного Суду є недоречним в даному випадку, з вищевикладених підстав.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Твердження представника позивача, викладені в позові, заслуговують на увагу суду, є обґрунтованими, дійсно право позивачки порушено та підлягає захисту. Натомість, доводи представника ОСОБА_2 суд відхиляє з вищевикладених підстав.

Висновок суду.

Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, з урахуванням балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ . Довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: напрофесійну правничудопомогу; пов`язанііз залученнямсвідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; пов`язаніз витребуваннямдоказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою по справі понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 908 грн. та професійну правничу допомогу в сумі 8550 грн., на підтвердження чого надано ордер про надання правничої допомоги від 12.10.2021 року, квитанцію про оплату виконаних адвокатських робіт від 19.10.2021 року в сумі 8550 грн., звіт № 39 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію (а.с. 40-41).

Відповідачами в цій частині також жодних заперечень до суду не надійшло.

Згідно вимогст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ст.30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд у ці правовідносини не втручається.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції щодо наявності підстав для стягнення витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі№ 910/12876/19, а також у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі № 607/14338/19-ц.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплатівідповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Матеріали справи не містять клопотання відповідачів про зменшеннявитрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат відсутні.

Суд вважає розмір гонорару в даній категорії справи є розумним, співмірним, таким, що відповідає складності категорії справи, кількості витраченого часу для надання правничої допомоги.

З урахуваннямнаведеного,критеріїв співмірності,реальності адвокатськихвитрат тарозумності їхньогорозміру,суд вважаєза необхідне стягнутиз відповідачівна користь позивачкипонесені судовівитрати напрофесійну правничудопомогу урозмірі 8550грн.,а такожнеобхідно стягнутивитрати посплаті судовогозбору врозмірі 908грн.,а всього 9458грн.,які з урахуваннямпозиції всіхвідповідачів таїх участів оформленні вказаної землевпорядноїдокументації, підлягають стягненню в дольовому порядку на користь позивачки по 3152,66 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 13, 12, 76-89, 141, 264, 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, Північної регіональної філії державного підприємства «Українське аерогеодезичне підприємство», ОСОБА_2 , третя особа Комишанська сільська рада Охтирського району Сумської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га, з кадастровим номером 5920385800:07:002:0015 цільове призначення для ведення особистого селянського господарства передбачена для відведення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка була зареєстрована Відділом у Близнюківському районі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області 23.10.2020 року, шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822), Північної регіональної філії державного підприємства «Українське аерогеодезичне підприємство» (код ЄДРПОУ 43031880), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі по 3152,66 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено 02.02.2023 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О.Ярошенко