Рішення

від 03.02.2023 по справі 357/13949/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/13949/21

Провадження № 2-др/357/7/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Хоменко О. Р.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква заяву представника позивача Гаваги Євгенії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

14 грудня 2022 року від представника позивача адвоката Капустіна Віталія Володимировича на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення по справі, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи в сумі 29 400,00 грн.

В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення зазначено, що 13.10.2021 між позивачем та її представником укладено договір правничої допомоги. 28.11.2022 у даній справі судом ухвалено рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. За таких обставин представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення судових витрат щодо надання позивачу професійної правничої допомоги. В даній заяві представник позивача здійснювати розгляд даної заяви зва відсутності позивача та її представника.

Судовий розгляд у даній заяві призначено судом на 28 грудня 2022 року на 14.30.

28 грудня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача у справі про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитися з даною заявою та надати час для написання заперечення на заяву.

Судовий розгляд у даній справі за клопотанням відповідача відкладено на 10 січня 2023 року на 11.00 год.

10 січня 2023 року на адресу суду від відповідача у справі надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно з яким представник відповідача просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення шляхом стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Вказане заперечення обґрунтовано тим, що представник позивача не подав детальний опис робіт, а тому не можливо встановити скільки часу витрачено на правничу допомогу. Попередній орієнтовний розрахунок судових витрат не є остаточним розрахунком витрат, оскільки подається на стадії подання позовної заяви, а тому згідно нього також не можливо встановити обсяг робіт, виконаних адвокатом на суму 5500 грн. В квитанції до прибуткового касового ордеру № 20 від 03.12.2022 вказано, що підставою є договір № 273 від 13.10.2021, тому докази подані до заяви про ухвалення додаткового рішення є неналежними і не підтверджують понесених судових витрат. Платіжний документ, який було надано суду про оплату наданих адвокатом послуг не є належним доказом, оскільки не відповідає вимогам, встановленим законом до платіжного документа про здійснення платежу та не містить назву підприємства, якою прийнято платіж. На підтвердження розміру понесених витрат надано акт приймання-передачі виконаних робіт, з якого не можна встановити, яку кількість часу витратив адвокат для надання правової допомоги.

В судовому засіданні 10 січня 2023 року представник відповідача адвокат Дейнека С.М. заявив клопотання про відкладення судового засідання та призначення його на іншу дату у зв`язку з тим, що позивач не повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а зі своїм представником адвокатом Капустіним В.В. остання розірвала договір про надання правничої допомоги. Клопотання представника відповідача задоволено, судовий розгляд у даній справі відкладено на 03 лютого 2023 року на 09.30.

Про день, час та місце судового розгляду у справі на 03 лютого 2023 року позивач та представник відповідача повідомлені судом своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка представника відповідача від 10 січня 2023 року та розписка позивача від 17 січня 2023 року.

02 лютого 2023 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача адвоката Дейнеки С.Л. про відкладення розгляду справи, призначеного на 03 лютого 2023 року на іншу дату у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Частинами 3, 4 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду даної заяви, судом проведено розгляд за відсутності учасників справи.

Суд не бере до уваги клопотання представника відповідача про відкладення судового розгляду справи через те, що судом двічі задовольнялися клопотання сторони відповідача про відкладення розгляду справи (28 грудня 2022 року та 10 січня 2023 року). Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази обґрунтованості клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 03 лютого 2023 року. Свою позицію щодо вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення сторона відповідача виклала в письмових запереченнях.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

28 листопада 2022 року судом ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено в повному обсязі.

Вказаним рішенням питання про судові витрати на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України - суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

На підтвердження витрат на правничу допомогу надано:

1) договір про надання правничої (правової) допомоги № 273 від 13 жовтня 2021 року;

2) додаток до договору про надання правничої (правової) допомоги № 273 від 13 жовтня 2022 року;

3) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги № 273 від 13 жовтня 2021 року, згідно з умовами якого загальна вартість виконаних робіт складає 29 400,00 грн. Роботи (послуги), виконані (надані) адвокатом Капустіним В.ВІ., оплачені в повному обсязі, що підтверджується підписами адвоката Капустіна В.В. та клієнта ОСОБА_1 ;

4) Акт приймання-передачі виконаних робіт від 03 грудня 2022 року, складений між адвокатом Капустіним В.В. та клієнтом ОСОБА_2 , згідно з яким Клієнт не має до адвоката претензій. Клієнт оплатив вартість наданих адвокатом Капустіним В.В. послуг відповдіно до цього акту в сумі 29 400,00 грн, про що останнім було видано квитанцію;

5) квитанція до прибуткового касового ордера № 20 від 03 грудня 2022 року.

В постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц вказано, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного Господарського Суду Верховного суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 вказано, що у розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата ВС у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) вказала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата ВС дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Таким чином, суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності детального опису робіт та зазначення часу, витраченого на правничу допомогу.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № № 910/12876/19 від 07.07.2021.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

За таких обставив суд відхиляє твердження відповідача щодо відстуності доказів понесених позивачем судових витрат на здійснення правничої допомоги.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заперечення відповідача на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, не знайшло своє підтвердження в судовому засідання та суперечить практиці Верховного Суду, яку суд першої інстанції зобов`язаний враховувати при вирішенні справи.

За таких обставин заява представника позивача адвоката Капустіна В.В. про стягнення судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги підлягає до задоволення у повному обсязі, як така, що обґрунтована належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 127, 133-134, 137, 141, 260, 268, 270, 273, 354 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача адвоката Капустіна Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29 400,00 грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення додаткового судового рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Білоцерківська міська державна лікарня ветеринарної медицини, місце знаходження: 09117, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Товарна, будинок 27.Код ЄДРПОУ: 22201816.

Суддя М. М. Бебешко