Рішення

від 23.01.2023 по справі 362/5174/21

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5174/21

Провадження № 2-о/362/3/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.23 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

присяжних Осипової С.В., Дмитренка С.В.,

за участі секретаря Берковської Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Васильківського районної ради Київській області, як орган опіки та піклування про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,

в с т а н о в и в:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 - недієздатною, та призначити їй опікуна, а саме його ОСОБА_1 .

Вказуючи на те, що він є братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сестра мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом із заявником, а зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Сестра є інвалідом ІІ групи з дитинства. Причиною її інвалідності є хронічне психічне захворювання, яке призводить до того, що вона має обмеження життєдіяльності до самообслуговування, до орієнтації, до спілкування, до контрою за своєю поведінкою, до трудової діяльності, до навчання, до професійного навчання, до здобуття освіти. Загальна тривалість перебування на інвалідності з дитинства.

ОСОБА_2 не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги і контролює і в зв`язку з цим, вона перебуває на обліку у лікаря-психіатра в КНП «Васильківська БЛІЛ».

Весь час за сестрою доглядає заявник. В нього добрий стан здоров`я, спиртними напоями або наркотичними засобами він не зловживає, і на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває. Окрім сестри, ОСОБА_2 , на його утриманні перебувають ОСОБА_3 , 2012 року народження, ОСОБА_4 , 2007 року народження. Він має можливість і бажання доглядати свою сестру і бути її опікуном.

В зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, вона може цим самим поставити себе у скрутний матеріальний стан, стати жертвою недобросовісних людей.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.10.2021 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням заявнику строку протягом десяти днів з дня її отримання для усунення недоліків позову (а.с. 23).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2021 року відкрито окреме провадження у справі за участю присяжних (а.с. 32).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2022 року з метою встановлення достатніх даних про психічний розлад здоров`я ОСОБА_2 було призначено судово-психіатричну експертизу (а.с. 44-45).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2022 року відновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням до суду зазначеної цивільної справи та висновку судово-психіатричної експертизи №65-ц від 14 вересня 2022 року проведеного експертами КНП КОР «ОПНМО» (а.с.59).

Представник заявника адвокат Панов Л.В. до суду не з`явився, надіслав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, просив заяву задовольнити (а.с. 71).

Заявник та його сестра в судове засідання не з`явилися, направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та його сестри, у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України,просив задовільнити заявлені вимоги повністю (а.с. 73).

Представник заінтересованої особи до суду не з`явилася, надіслала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, проти заявлених вимог не заперечує (а.с.74).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі-ЦПК), кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. ( ст. 76 ЦПК України).

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_2 , батьками якої записані ОСОБА_5 та мати ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії КИО-1 №242154, виданою 06.05.2055 року ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи з дитинства (а.с. 9).

Згідно до виписки із історії хвороби №2031F 70.1 від 13.09.2021 року ОСОБА_2 перебуває на обліку у лікаря-психіатра в КНП «Васильківська БЛІЛ»: з дитинства відставала у розумовому розвитку від однолітків. Вперше лікувалася в КНП КОР «ОПНМО» з 07.05.2002 р. по 03.06.2002 р. з діагнозом «Олігофренія в ступені вираженої дебільності» (а.с. 20).

Як вбачається із рішення виконавчого комітету Калинівської селищної ради від 27.01.2022 року затверджено висновок опікунської ради призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 опікуном над його сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.52-54).

Згідно до висновку судово-психіатричного експерта №65-ц від 14.09.2022 року у ОСОБА_2 , виявлено: торпідність мислення, конкретність суджень, нездатність до встановлення причинно-наслідкових зв`язків між предметами та явищами, нерозвиненість понятійного мислення, недорозвинення інтелекту та пам`яті, уваги, зрідненість словникового багажу, виражена емоційна лабільність, нездатність до критичної оцінки свого стану та поведінки, що відповідає легкій розумовій відсталості в ступені вираженої дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю. З дитинства страждає на хронічний, стійкий психічний розлад легку розмовну відсталість (олігофренія в ступені вираженої дебільності) з емоційно-вольовою нестійкістю, F-70.1 за МКХ-10. ОСОБА_2 дезадаптована соціально та побутово, потребує постійного стороннього догляду та встановленню опіки (а.с. 57-58).

Відповідно дост. 39 ЦК Українифізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно до ч. 3ст. 296 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами його сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, з урахуванням віку та стану здоров`я ОСОБА_2 , за медичними висновками та результатами проведеної судово-психіатричної експертизи страждає психічними розладами, за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання її недієздатною.

Згідно до ст. 37 ЦК України, правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема, встановлення над фізичною особою, піклування.

Отже призначення піклувальника у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй піклувальника за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення піклувальника, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки піклувальника.

Отже призначення піклувальника недієздатній особі на думку суду переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом недієздатна самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Згідно ст. 55 ЦК України та п. 1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ч. 1ст. 60 ЦК Українисуд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Згідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Як передбачено ч. 5 статті 63 ЦК України фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів або піклувальників.

Відповідно до норм ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Заявляючи вимоги про визнання особи недієздатною, заявника ОСОБА_1 просить призначити себе опікуном над ОСОБА_2 .

При вирішенні питання щодо призначення опікуна, суд враховує, що ОСОБА_1 є братом ОСОБА_2 , проживає разом з нею, в сукупності дає підстави вважати можливим виконання ОСОБА_1 обов`язків піклувальника над недієздатною сестрою.

Правилами ст. 41 ЦК України передбачені правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною та призначення піклувальника підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч.6 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Суд вважає правильним встановити строк дії рішення два роки і роз`яснити заінтересованим особам положення ч. 7, 8 ст. 300 ЦПК України згідно яких клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Згідно ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 37, 39-41, 55, 58, 60, 62, 63 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293, 294, 295-300, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Васильківського району ради Київській області, як орган опіки та піклування про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 - недієздатною.

Встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 та її майном піклування та призначити її піклувальником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити строк дії рішення тривалістю два роки.

Витрати за проведення експертизи віднести за рахунок держави.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 01.02.2023 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко

Присяжні С.В.Осипова

С.В. Дмитренко