Ухвала

від 02.02.2023 по справі 522/20898/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/162/23

Справа № 522/20898/21 1-кс/522/48/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 03 січня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в кримінальному провадженні №12021162510001376, відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Одеси, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 03 січня 2023 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування до 01 березня 2023 року.

Крім того відносно ОСОБА_8 застосовано альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 214720 гривень. У випадку внесення застави на підозрювану покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваної ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 03 січня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат зазначив, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. При цьому слідчий суддя не надав оцінку запереченням сторони захисту та не встановив обставин, що свідчать про існування ризиків і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того слідчим суддею залишено поза увагою вік підозрюваної те, що вона притягається до відповідальності вперше, має постійне місце проживання в м.Одеса, свою вину визнає, готова співпрацювати зі слідчим та прокурором.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Підозрювана ОСОБА_8 належним чином повідомлена про дату та час апеляційного розгляду. Клопотань про відкладення розгляду справи чи забезпечення її участі в судовому засіданні на адресу суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника, прокурора, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Відповідно до вимогст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідност. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Слід зазначити, що найбільш значущою гарантією прав людини, встановленоюст. 29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно дост. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Попри це, відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 194 КПК Українипередбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання суду апеляційної інстанції слідчий суддя при оцінці правових підстав щодо можливості застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу не в повній мірі дотримався наведених вимог законодавства.

Так, з клопотання слідчого та долучених до нього матеріалів вбачається, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбаченихч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України (а.п.68).

Як вірно встановив слідчий суддя наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучені до матеріалів клопотання, а саме: протоколами допиту свідків, показаннями потерпілих, вилученими в ходів проведення обшуку документами, отриманими в ході тимчасового доступу до речей і документів документами, висновками експертиз, іншими матеріалами досудового розслідування.

Апеляційний суд, проаналізувавши зазначені докази, що долучені до клопотання слідчого та належним чином досліджені при його розгляді судом першої інстанції, вважає, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрювану з інкримінованими їй кримінальними правопорушеннями.

При цьому зазначена обставина не заперечується стороною захисту.

Крім того, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про те, що в судовому засіданні прокурор довів існування ризиків незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та знищення, переховування чи спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.

Так, ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні зберігається до отримання показань вказаних осіб безпосередньо судом під час розгляду справи по суті, а тому не виключена ймовірність того, що підозрювана, яка обізнана про місце перебування рядку свідків в кримінальному провадженні, не будучи обмеженою у спілкуванні із ними може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.

Що стосується існування ризику знищення, переховування чи спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, то його існування обумовлене рядом відомостей, що встановлені в ході досудового розслідування. Так, досудове розслідування в кримінальному провадженні №12021162510001376 від 20 жовтня 2021 року здійснюється з приводу вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України з приводу підроблення та використання офіційних документу, який видається посвідчується підприємством організацією, який надає права, а також заволодіння чужим майном шляхом, а саме квартирою, шляхом обману.

В ході досудового розслідування встановлено, що для заволодіння відповідним нерухомим майном було підроблено та підготовлено ряд офіційних документів, які посвідчують право власності на квартиру. Таким чином для кримінального провадження важливими є документи, що знаходяться у володіння ОСОБА_8 або інших осіб на яких підозрювана має вплив, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати , що маючи доступ до документів, які можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні, підозрювана може їх знищити чи приховати, або ж спотворити.

Разом із цим, колегія судді не погоджується із висновками слідчого судді щодо існування ризику переховування підозрюваної ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду. На думку апеляційного суду слідчим суддею при оцінці вказаного ризику враховано лише тяжкість інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень.

Разом із цим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення хоч і є суттєвим чинником при оцінці існування такого ризику, проте не є єдиною визначальною умовою для його встановлення.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти ( «Храїда проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Як вірно звертає увагу в апеляційній скарзі захисник, ОСОБА_8 є особою похилого віку (69 років), має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що попри підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, малоймовірно, що підозрювана з огляду на похилий вік вчинятиме дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду. При цьому стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_8 має реальну можливість переховування від органів досудового розслідування.

Таким чином суд апеляційної інстанції констатує, що існування зазначеного ризику матеріалами провадження не підтверджене.

Крім того суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими висновки слідчого судді щодо неможливості застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя при оцінці обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України щодо ОСОБА_8 , належним чином не проаналізував доводи сторін щодо можливості застосування відносно підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до положень ч.6 ст.132, ст.184 КПК України на сторону обвинувачення покладено обов`язок доведення обставин, на які вона посилається в питанні застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як свідчить зміст клопотання слідчим належним чином не обґрунтовано неможливість застосування відносно ОСОБА_8 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою. В обґрунтування вказаного питання слідчий послався лише на перелік ризиків, однак не навів жодних доводів з приводу того чому до підозрюваної недоцільно застосовувати більш м`які запобіжні заходи.

Надаючи оцінку вказаному, суд апеляційної інстанції вважає, що запобігти встановленим в даному провадженні ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_8 можливо не тільки шляхом застосування найсуворішого запобіжного заходу, але й застосувавши до неї більш м`який запобіжний захід, який в тому числі буде пов`язаний із контролем за поведінкою підозрюваної.

На переконання апеляційного суду до підозрюваної ОСОБА_8 доцільно застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладенням на неї ряду обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, які дозволять запобігти ризикам незаконного впливу на свідків та знищення чи приховування документів, які мають значення в кримінальному провадженні. На думку суду таке обмеження свободи підозрюваної забезпечить її належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе існування обґрунтованої підозри щодо вчинення особою кримінального правопорушення, існування ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені в ході апеляційного розгляду обставини, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід відмовити в задоволені клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а також покладенням на неї наступних обов`язків:

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись статтямич.2 ст.376,404,405,407,419,422 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 03 січня 2023 року відносно ОСОБА_8 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосувати відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною цілодобово покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки:

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали визначити до 01 березня 2023 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4