Ухвала

від 02.02.2023 по справі 522/20898/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/161/23

Справа № 522/20898/21 1-кс/522/50/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 03 січня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12021162510001376 відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 03 січня 2023 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування до 01 березня 2023 року.

Крім того відносно ОСОБА_8 застосовано альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 214720 гривень. У випадку внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 03 січня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання в період доби з 20:00 год. до 07:00 год.

Вказує, що ОСОБА_8 не приймав участі в розподілі грошових коштів від реалізації об`єктів нерухомості, повністю співпрацює з органом досудового розслідування та викриває діяльність організаторів злочину, зокрема ОСОБА_10 . Відносно ОСОБА_10 було також застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а тому наявний ризик того, що ОСОБА_10 перебуваючи в умовах СІЗО може чинити вплив на ОСОБА_8 .

На думку захисника, слідчий суддя при прийнятті рішення не врахував відомості про особу ОСОБА_8 , який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Підозрюваний ОСОБА_8 належним чином повідомлений про дату та час апеляційного розгляду. Клопотань про відкладення розгляду справи чи забезпечення його участі в судовому засіданні на адресу суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника, прокурора, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Відповідно до вимогст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідност. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно дост. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

Статтею 194 КПК Українипередбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали слідчим суддею в повній мірі дотримано зазначені вимоги кримінального процесуального законодавства та наведено докладні мотиви прийнятого рішення.

Так, згідно з матеріалами провадження, органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Як вірно встановив місцевий суд, на даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме в: протоколах допиту свідків, показаннях потерпілих, вилучених в ході проведення обшуку документах, отриманих в ході тимчасового доступу до речей і документів документах, висновках експертиз; інших матеріалах досудового розслідування.

Зазначені докази, як кожний окремо, так і вцілому повністю доводять наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється. Сторона захисту зазначену обставину не оспорює.

Що стосується питання існування встановлених слідчим суддею ризиків можливої неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_8 то суд апеляційної інстанції погоджується із висновками слідчого судді із вказаного приводу.

На переконання суду апеляційної інстанції матеріалами провадження підтверджується існування вказаних ризиків.

Так, існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду обумовлене характером інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема тяжкістю, адже за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна. При цьому матеріали провадження не містять будь-яких достатніх відомостей про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, які б могли стримати його від переховування.

Посилання сторони захисту на наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язку суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки зазначена обставина не підтверджена належними доказами. При цьому наявність у підозрюваного місця проживання не є визначальною обставиною, що може вказувати на відсутність ризику його переховування.

Крім того, враховуючи наведені обставини, з огляду на те, що свідки у кримінальному провадженні ще не допитані судом, існує ризик незаконного впливу підозрюваного на них.

Що стосується існування ризику знищення, переховування чи спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, то його існування обумовлене рядом відомостей, що встановлені в ході досудового розслідування. Так, досудове розслідування в кримінальному провадженні №12021162510001376 від 20 жовтня 2021 року здійснюється з приводу вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України щодо підроблення та використання офіційного документу, який видається посвідчується підприємством організацією, який надає права, а також заволодіння чужим майном шляхом, а саме квартирою, шляхом обману.

В ході досудового розслідування встановлено, що для заволодіння відповідним нерухомим майном було підроблено та підготовлено ряд офіційних документів, які посвідчують право власності на квартиру. Таким чином для кримінального провадження важливими є документи, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати , що маючи доступ до документів, які можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні, підозрюваний може їх знищити чи приховати, або ж спотворити.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_8 щодо вчинення особливо тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч. 1ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваного, а доводи захисника з цього приводу в судовому засіданні ним жодним чином не доведені.

Посилання адвоката на те, що на ОСОБА_8 в умовах тримання під вартою може здійснювати вплив інший підозрюваний, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки зазначена обставина не є визначальною під час вирішення питання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Крім того, апеляційний суд виходить із того, що перебуваючи під вартою підозрювані знаходяться під постійним наглядом відповідних посадових осіб, у зв`язку із чим ОСОБА_8 не позбавлений можливості повідомити як відповідних осіб, так і правоохоронні органи щодо наявності незаконного впливу на нього, для вжиття необхідних заходів.

За вказаних обставин, слідчим суддею зроблено обґрунтований висновок про те, що обрання відносно ОСОБА_8 саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Що стосується питання визначення відносно ОСОБА_8 застави, то слідчий суддя відповідно до меж визначених ч.5 ст.182 КПК України, обґрунтовано визначив підозрюваному мінімальний розмір застави, який здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 з підстав, що зазначені в ній.

Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу під час апеляційного розгляду також не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись статтямич.2 ст.376,404,405,407,419,422 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 03 січня 2023 року відносно ОСОБА_8 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4