ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" лютого 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/1237/22
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Зінця Владислава Олександровича, АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БУДЛАЙН", пров. Індустріальний, буд. 3, м. Вінниця, 21011, код - 43765121
про стягнення 259 571,42 грн
В С Т А Н О В И В :
30.11.2022 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 29/11-2022 від 29.11.2022 року) Фізичної особи-підприємця Зінця Владислава Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БУДЛАЙН" про стягнення 259 571,42 грн заборгованості, з яких 154 412,50 грн основного боргу, 45 589,01 грн інфляційних втрат, 59 569,91 грн пені за Договором надання транспортних послуг № 13/10-21 від 13.10.2021 року.
Ухвалою суду від 05.12.2022 року відкрито провадження у справі № 902/1237/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).
27.12.2022 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 15 від 23.12.2022 року), в якому останній просить суду відмовити в задоволенні позову повністю.
30.12.2022 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (№ 30/12-2022 від 30.12.2022 року), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги.
Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми ст.ст. 182, 183 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Враховуючи отримання сторонами ухвали суду про відкриття провадження у справі, обмін процесуальними заявами по суті спору, суд вирішив розглянути справу за наявними доказами.
Стислий виклад процесуальних позицій сторін.
Позивач, в якості підстави заявлених позовних вимог, посилається на неналежне виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "СПК БУДЛАЙН" умов договору надання транспортних послуг № 13/10-21 від 13.10.2021 року, в частині оплати наданих послуг.
З метою захисту своїх прав, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БУДЛАЙН" 154 412,50 грн основного боргу, 45 589,01 грн інфляційних втрат, 59 569,91 грн пені.
У відзиві на позовну заяву відповідач не визнає заявлені позовні вимоги, просить суд відмовити в їх задоволенні та зазначає наступне:
- сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання їх обов`язків по даному Договору, якщо це являється наслідком обставин непереборної сили (форс мажорні обставини) (військовий конфлікт, стихійне лихо, пожари, втручання з боку держави);
- за умовами укладеного договору передбачено досудове врегулювання спору, однак жодної претензії з боку позивача на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БУДЛАЙН" не надходило;
- приводу нарахування штрафних санкцій, відповідач стверджує, що вони нараховані не вірно, оскільки акт взаємних розрахунків сторонами не підписаний та сума основного боргу не погоджена між контрагентами. При цьому, позивачем протиправно включено до періоду нарахування інфляційні витрати, які не відповідають дійсності та умовам договору.
- також, відповідач зазначає що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру та є завищеним.
У відповіді на відзив позивач підтримує заявлений позов, вважає доводи відповідача викладені у відзиві необґрунтованими та просить суд задовольнити позов повністю.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 13.10.2021 року між Фізичною особою-підприємцем Товариством з обмеженою відповідальністю "СПК БУДЛАЙН" (Замовник) та Зінцем Владиславом Олександровичем (Виконавець) укладено договір надання транспортних послуг № 13/10-21.
Відповідно п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується надавати послуги Замовникові транспортні послуги такими транспортними засобами: Екскаватор-Погрузчик; Евакуатор 15 т.
Зазначені транспортні засоби є власними або орендованими Виконавцем і перебувають у справному технічному та належному санітарному стані (п. 1.2 Договору).
Згідно п. 1.3 Договору Замовник зобов`язується сплатити надані йому послуги.
Термін надання послуг транспортними засобами становить з "13" жовтня 2021 р. до "31" грудня 2021 р. (п. 1.4 Договору).
Плата за послуги визначається відповідно до розцінок за одиницю фактично наданих послуг. Оплата послуг розпочинається з моменту вибуття автотранспорту з території бази Замовника. До вартості наданих послуг входить вартість паливно-мастильних матеріалів (п. 2.1 Договору).
Плата за послуги сплачується щомісячно до 10 числа місяця наступного за попереднім, на підставі підписаного сторонами акту наданих послуг, що складається відповідно до змінних рапортів, протягом 3 банківських днів з моменту виставлення Виконавцем рахунку на оплату Замовнику за надані послуги. Фактичний час надання послуг щоденно фіксується в журналі обліку робочого часу машин і механізмів (п. 2.2 Договору).
Одиниця фактично наданих послуг визначається сторонами відповідно до підписаних сторонами актів виконаних робіт-наданих послуг (п. 2.3 Договору).
Вартість наданих послуг транспортним засобом визначається на підставі погодженого сторонами рахунку-фактури та/або специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору (п. 2.4 Договору).
За змістом п. 3.2.1 Замовник зобов`язується своєчасно здійснювати оплату наданих послуг.
Відповідно п. 4.1 Договору Замовник несе наступну відповідальність за Договором, а саме: у випадку прострочення оплати вартості послуг, йому нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Договір вступає в силу з дати його підписання Сторонами і діє до « 31 » Грудня 2021 року (п. 7.1 Договору).
Також до укладеного договору між сторонами підписано Специфікацію (Додаток №1 до Договору), за змістом якої сторонами погоджено найменування та вартість послуг, а саме: послуги Ескаватора-Погрузчика вартістю 585,00 грн без ПДВ за год.; послуги Евакуатора 15т. вартістю 23,00 грн без ПДВ за км.
На виконання умов договору позивачем надано відповідачу транспортні послуги, які прийняті останнім без зауважень, що підтверджується актами наданих послуг на загальну суму 285 262,50 грн без ПДВ, які долучено до матеріалів справи.
Відповідачем за надані послуги проведено розрахунок частково у розмірі 130 850, 00 грн без ПДВ, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.09.2021 року по 28.02.2022 року та за період з 01.11.2022 року по 24.11.2022 року, які містяться у матеріалах справи.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 154 412,50 грн (285 262,50 грн - 130 850,00 грн).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
На підтвердження факту надання послуг позивачем до матеріалів справи додано обопільно підписані та скріплені печатками сторін акти наданих послуг, рахунки-фактури.
Тому, на підставі п. 2.2. Договору надання транспортних послуг № 13/10-21 від 13.10.2021 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БУДЛАЙН" виникли зобов`язання з оплати наданих транспортних послуг згідно підписаних актів.
З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за надані послуги.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо задоволення позову з посиланням на відсутність претензії зі сторони позивача.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 положення частини 2 статті 124 Конституції України (254к/96-ВР) щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 ГПК України).
З приводу доводів відповідача про відсутність акту звірки розрахунків суд зазначає наступне.
Належними та допустимими доказами, можуть бути первинні документи, зокрема такі, як товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, акти приймання товарів і послуг.
Акт звіряння взаєморозрахунків може лише опосередковано свідчити про наявність боргу за договором, однак судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях (Постанова КГС ВС від 11 вересня 2019 у справі № 902/1250/15).
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 154 412,50 грн основного боргу за Договором надання транспортних послуг № 13/10-21 від 13.10.2021 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 45 589,01 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми інфляційних втрат помилок не виявлено, в зв`язку з чим 45 589,01 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 59 569,91 грн пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Суд критично оцінює посилання відповідача на дію форс-мажорних обставин, з посиланням на універсальний сертифікат Торгово-промислової палати України, оскільки відповідно до положень статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.
Однак, згідно вимог п. 5.2. Договору надання транспортних послуг № 13/10-21 від 13.10.2021 року, в разі виникнення обставин непереборної сили, сторона зобов`язана в п`ятиденний термін повідомити свого партнера по контракту.
Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача з приводу дії форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасне виконання грошових зобов`язань.
Отже, суду не доведено наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку з форс-мажорними обставинами та простроченням виконання грошових зобов`язань перед позивачем.
Таким чином, суд критично оцінює та відхиляє посилання відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог виникнення форс-мажорних обставин.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 4.1 Договору Замовник несе наступну відповідальність за Договором, а саме: у випадку прострочення оплати вартості послуг, йому нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Розглянувши розрахунок заявленої до стягнення пені судом встановлено помилки у періоду її нарахування, а саме позивачем невірно визначено закінчення періоду нарахування пені за актами наданих послуг, оскільки за змістом п. 7.1 Договір вступає в силу з дати його підписання Сторонами і діє до «31» грудня 2021 року.
Отже, закінченням строку нарахування пені є 31.12.2021 року.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 ГК України).
З огляду на положення законодавства строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов`язань за договором, зокрема, в частині оплати поставленого товару, а тому немає підстав для нарахування продавцем пені поза межами строку дії договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару, яке сталося під час дії цього договору (відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 04.05.2018 у справі N 927/333/17).
Тобто, пеня є акцесорним договірним зобов`язанням, її нарахування можливе лише у межах строку дії договору або у межах термінів погоджених сторонами.
Водночас, п. 4.1. Договору не визначено термінів нарахування пені після закінчення строку дії договору.
Тому, інтереси позивача можуть бути захищені шляхом нарахування інших заходів цивільної відповідальності (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені, за період з 11.12.2021 по 31.12.2021 рр. за прострочення виконання грошових зобов`язань згідно Актів наданих послуг №0205 від 15.11.2021 року, №0208 від 15.11.2021 року, №0216 від 22.11.2021 року, №0218 від 30.11.2021 року, судом отримано пеню в сумі 1 052,92 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
При цьому, у задоволенні 58 516,99 грн пені слід відмовити, як заявлених безпідставно.
За вказаних обставин, позов Фізичної особи-підприємця Зінця Владислава Олександровича підлягає частковому задоволенню.
Витрати позивача зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст. 129 ГПК України.
Враховуючи викладене віднесенню на відповідача підлягає 3 015,81 грн судового збору.
Судовий збір в сумі 877,76 грн слід залишити за позивачем.
Окрім того, судом встановлено, що позивачем надмірно сплачено 0,01 грн судового збору, які можуть бути повернуті на підставі клопотання позивача згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, судом розглянуто клопотання позивача про стягнення з відповідача 20 400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи 24.11.2022 року між адвокатом Шур О.В. (Адвокат), Фізичною особою-підприємцем Зінцем Владиславом Олександровичем (Клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги.
Відповідно п. 1.1 Договору Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову (правничу) допомогу щодо підготовки до Господарського суду Вінницької області позовної заяви про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БУДЛАЙ" за договором надання транспортних послуг №13/10-21 від 13.10.2021 року та представництво інтересів Клієнта під час судового розгляду справи, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатові гонорар за надання правової (правничої) допомоги.
Вартість наданих послуг, що надаються на умовах цього Договору зазначається в акті наданих послуг (виконаних робіт). Година роботи Адвоката становить 850,00 грн (п. 3.1 Договору).
Оплата наданих послуг здійснюється Клієнтом на підставі підписаних сторонами актів наданих послуг (виконаних робіт), шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Адвоката протягом 2-ох днів з моменту його підписання (п. 3.2 Договору).
Також, до укладеного договору адвокатом долучено акт наданих послуг, за змістом якого сторонами визначено, що загальний розмір гонорару Адвоката під час розгляду справи в суді першої інстанції становить 20 400,00 грн.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).
Вимоги позивача підтверджено: договором про правову допомогу № 24/11-22 від 24.11.2022 року, розрахунок витрат на правову допомогу, на суму 20 400,00 грн, акт омнаданих послуг (виконаних робіт) від 29.11.2022 року, рахунок № 29-11/1 від 29.11.2022 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000006 від 17.09.2014 року, ордером про надання правничої (правової) допомоги серії АВ № 1054054 від 24.11.2022 року.
Підсумовуючи, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами обставин досягнення згоди між позивачем та адвокатом стосовно визначення розміру понесених витрат в сумі 20 400,00 грн.
Суд не вважає заявлені витрати не співмірними з огляду на ціну позову, зміст заперечень відповідача, підготовку відповіді на відзив на стадії судового провадження.
Тому, клопотання позивача щодо відшкодування судових витрат понесених на правничу допомогу підлягає задоволенню пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 15 801,09 грн.
При цьому, витрати понесені на правничу допомогу в сумі 4 598,91 грн слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 226, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БУДЛАЙН" (пров. Індустріальний, буд. 3, м. Вінниця, 21011, код - 43765121) на користь Фізичної особи-підприємця Зінця Владислава Олександровича ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) 154 412,50 грн - основного боргу за договором надання транспортних послуг № 13/10-21 від 13.10.2021 року, 45 589,01 грн - інфляційних втрат, 1 052,92 грн - пені, 3 015,81 грн - судових витрат зі сплати судового збору та 15 801,09 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Відмовити у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Зінця Владислава Олександровича ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БУДЛАЙН" (пров. Індустріальний, буд. 3, м. Вінниця, 21011, код - 43765121) в частині вимог про стягнення 58 516,99 грн пені.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 877,76 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 598,91 грн - залишити за позивачем.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Примірник рішення надіслати сторонам на офіційні електронні адреси, за її відсутності - рекомендованим листом, з описом вкладення до цінного листа та засобами електронного зв`язку: позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_2, представнику позивача адвокату Шур О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 оm, відповідачу - spkbudline@gmail.com.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення складено 03 лютого 2023 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (АДРЕСА_1)
3 - відповідачу (пров. Індустріальний, буд. 3, м. Вінниця, 21011)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2023 |
Оприлюднено | 07.02.2023 |
Номер документу | 108762036 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Міліціанов Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні