Рішення

від 05.11.2007 по справі 4/313-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/313-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

05.11.2007                                                                Справа №  4/313-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом міжнародної торгово-промислової компанії "Melody Industries Ltd» Британські Віргінські острови

до дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт " акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" м. Херсон      

про   стягнення 138139грн. 60коп.    

за участю  представників сторін:

від  позивача   -  уповноважена особа  

від  відповідача   -  юрист Долгополов О.В.    

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області №244 від 14.09.2007 року справу передано на розгляд судді Ємленіновій З.І.

                                                   в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 138139грн. 60коп. збитків, як  суму демерреджу, посилаючись на те, що  відповідач не  виконав обов'язків за    договором  № 02-25/123, укладеним між сторонами у 2005році  і з його вини    в період  з 27.07.2006року по 30.09.2006року несвоєчасно  були  завантажені  5 суден позивача.

Відповідач проти позову заперечує, пояснюючи, що він не несе відповідальності за збитки, викликані простоєм суден позивача (демерредж), оскільки позивач не виконав своїх обов'язків за умовами  договору. Він зазначає, що позивач своєчасних розрахунків за послуги порту по завантаженню деревини  не здійснював; на момент прибуття суден, які вказані в позовній заяві, позивач не здійснив попередньої  оплати  вартості послуг поданих  під  завантаження суден. Крім  того, він  мав заборгованість і за відвантажені раніше судна; подача суден  під  завантаження не  була підтверджена портом, а ставка демерреджу сторонами по жодному із суден не  узгоджувалася.

Справа  розглядалася з  перервою, яка  оголошувалася в засіданні суду 23.10.2007року для прийняття та оголошення рішення, а також  в засіданні 31.10.2007року, яке  не  відбулося з  технічних  несправностей, через які неможливо було оголосити рішення.

Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представників сторін, суд  дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги задоволенню не  підлягають  з  наступних  підстав.

В  2005році  (дата не  зазначена)  між   фірмою "Melody Industries Ltd"  (позивач по  справі) та дочірнім підприємством "Херсонський річковий порт  акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (відповідач) укладено  договір № 02-25/123. Строк дії  договору відповідно до  пункту 10.1 сторони узгодили  з  моменту його  підписання до  31.12.2006року.

Відповідно до  пункту 1.1 договору ним  визначається порядок  і умови  перевантаження через Херсонський річковий порт експортного  вантажу деревини технологічної під причалом по  варіанту  «вагон-склад-судно». Розділом 3 договору № 02-25/123 передбачено , що  позивач, за попереднім  узгодженням з  відповідачем,  пред'являє  останньому вантаж для подальшої  переробки  на експорт під  причалом відповідача, а відповідач здійснює  завантаження на судно  з  добовою  інтенсивністю 700тон на добу.

Крім  цього, за умовами  пункту 4.1 договору № 02-25/123, як це зазначено  і в позовній заяві,  між  сторонами проводиться  взаєморозрахунок  за демерреджем  на підставі розрахунків, здійснених  портом, якщо  суми  демерреджу  були  узгоджені сторонами  до  початку проведення робіт.

За своїм змістом  договір № 02-25/123 є договором про  надання послуг. Відповідно до  статті 901 ЦК України  за договором про  надання послуг  одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням  другої  сторони (замовника)  надати  послугу, яка  споживається  в процесі вчинення певної  дії,   або  здійснення певної діяльності, а замовник  зобов'язується сплатити  виконавцеві  зазначену послугу, якщо  інше не  встановлено  договором. При  цьому, якщо  договором передбачено надання послуг  за плату, замовник відповідно до  вимог  частини 1 статті 903 ЦК України  зобов'язаний  оплатити  надану послугу  в розмірі, у строки та в порядку , що  встановлені договором.

Згідно із  статтею 629 ЦК України укладений сторонами договір  є обов'язковим до  виконання  і сторони  мають  дотримуватися прийнятих  на себе обов'язків за договором, оскільки  відповідно до  статті 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання або  одностороння  його зміна не  допускається.

Підставою  позовних вимог  позивач зазначив статтю 906 ЦК України, якою встановлена  відповідальність  виконавця  за порушення  договору про  надання послуг. Згідно з цією нормою збитки, завдані замовнику  невиконанням  або  неналежним виконанням  договору про  надання послуг за плату, підлягають  відшкодуванню виконавцем у разі наявності його  вини, якщо  інше не  встановлено  договором.

Таким чином,  підставою  відшкодування збитків є  невиконання  або  неналежне  виконання  виконавцем договору про  надання послуг. Обов'язковою  підставою  для відповідальності є  вина  виконавця.

Звертаючись  з  позовом, позивач посилався на те, що в період з 27.07.2006року по 30.09.2006 року ним  надіслано  порту 5  заявок для  підтвердження прийняття 5 суден   з зазначеним  ним  лейкеном  та нормою завантаження. Як зазначає позивач в позовній заяві,  прийом зазначених суден підтверджено  портом, але завантаження суден  відповідач здійснив  з порушенням зазначеного в листах  позивача та підтвердженого  до  прийняття відповідачем строку.

Однак документального обґрунтування того, що  портом  підтверджено прийняття 5 суден під  завантаження  в зазначений в заявках позивача та вказаний в розрахунку суми  позову  час, позивач  суду не  надав  як при зверненні з  позовною  заявою, так і в наступні засідання суду. Позивачем до  матеріалів справи  надано  лише  лист  відповідача  від  18.08.2006року  №01-8/1375  яким  порт  підтверджує  прийом судна «Калоян»в позиції 23-25.08.2006року але за умови  погашення заборгованості за раніше надані послуги. Однак за розрахунком позивача  зазначене судно  подавалося ним під  завантаження порту  не 23.08.2006року, а  24.08.2006року о 6.00год. При цьому доказів здійснення попередньої  оплати вартості завантаження зазначеного судна, як  це встановлено  пунктом 6.1 договору, та  розрахунку суми  демерреджу  здійсненого  портом (пункт 4.1 договору) суду не надано.

Укладаючи  договір, сторони  пунктом 6.1 передбачили  обов'язок  позивача  оплатити  послуги відповідача в розмірі 100% до  початку  завантаження судна в доларах  США. Сторонами  також  узгоджено  пунктом 6.3 договору, що до  повних  взаєморозрахунків за кожне  відвантажене судно, відповідач не  надає  підтвердження  до  завантаження наступного  судна і не  несе  відповідальності за простій  суден, якщо  вони прибули  без  підтвердження порту.

При зверненні  з  позовною  заявою  позивач не  надав документального  підтвердження  виконання прийнятих  на себе обов'язків щодо  попередньої  оплати  вартості  послуг  до  початку завантаження суден, підтвердження портом строків подачі суден  під  завантаження та узгодження з  відповідачем взаєморозрахунків по демерреджу, тобто  виконання ним обов'язків передбачених пунктами 3.1.2, 4.1, 6.1 договору № 02-25/123. Не надано  таких  доказів і в наступні  засідання.

В той же час матеріалами  справи та наданими відповідачем довідками підтверджується, що  своїх  обов'язків  по  здійсненню 100% попередньої  оплати послуг в період з 26.07.2006року по 11.09.2006року  позивач не  виконував і мав заборгованість  перед  відповідачем в зазначений період  по  кожному із 5 суден за якими  він  просить  стягнути  демерредж,  а також  і за раніше завантажені портом судна, про  що  свідчать  надані відповідачем довідки (аркуші справи 47-48), які нічим не  були  спростовані з  боку позивача.

Крім  того, не надано  позивачем і документального  обґрунтування того, що  портом  надавалося підтвердження  завантаження суден  саме в зазначений позивачем період  за який ним  розраховано  суму демерреджу  а також узгодження сторонами до  початку  проведення робіт   суми  демерреджу, на підставі розрахунку порту, як  це  встановлено  пунктом 4.1 договору.

Його  посилання на те, що ним був  поданий порту нотіс, який прийнятий портом по кожному із  суден  і фактично  здійснено  їх  завантаження не  свідчить  про    виконання позивачем зазначених  обов'язків за договором.  Сам  факт  завантаження суден  не заперечується  портом,  але він  не  свідчить   про те, що  позивачем було узгоджено з  портом  строки подачі  зазначених суден та підтвердження портом цих  строків у встановленому договором порядку, а тому факт завантаження суден  не є  підставою  для оплати  демерреджу, виходячи  із  умов пунктів 3.1.2, 4.1, 6.1, 6.3 договору.

Відповідно до  пунктів 6.3 та   9.1  договору №02-25/123 до повних  взаєморозрахунків за кожне  відвантажене судно, порт  не  підтверджує до  відвантаження наступне судно  і не  несе  відповідальності  за простій  суден, якщо  вони прибули  без  підтвердження порту. Доказів, які б  свідчили  про  такі підтвердження в розумінні статті 33 ГПК України, позивач суду не  надав. Не  надав він  і  доказів виконання своїх  обов'язків за договором щодо  оплати  вартості робіт,  чим не  довів порушення відповідачем умов договору та закону, а його  розрахунок суми  позову не  відповідає  вимогам пункту 4.1 договору.

З урахуванням викладеного, правові підстави  для задоволення позовних  вимог  відсутні,  оскільки порушення портом умов договору позивачем не доказано.

Судові витрати  відповідно до  статті 49 ГПК України покладаються на  позивача.

На підставі ст.ст. 525, 629, 901, 903, 906 ЦК України та керуючись  ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд –

                                                       В И Р І Ш И В:

1.В задоволенні позовних вимог  відмовити.

          Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова