Постанова

від 29.05.2008 по справі 4/313-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/313-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 травня 2008 р.                                                                                    № 4/313-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Грейц К.В.,

суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжнародної торгово-промислової компанії "Melodi Industries Ltd"

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 27.02.2008 р.

у справі№4/313-07

господарського суду Херсонської області

за позовомМіжнародної торгово-промислової компанії "Melodi Industries Ltd"

до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

простягнення 138 139,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.11.2007 р. у справі №4/313-07 (суддя: Ємленінова З.І.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.02.2008 р. (судді: Антонік С.Г., Юхименко О.В., Кагітіна Л.П.), у задоволенні позовних вимог Міжнародної торгово-промислової компанії "Melodi Industries Ltd" до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" про стягнення 138 139,60 грн. відмовлено.

У касаційній скарзі Міжнародна торгово-промислова компанія "Melodi Industries Ltd" просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 05.11.2007 р., постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 27.02.2008 р. у справі №4/313-07 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 138 139,60 грн. та судові витрати, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 11, ч. 3 ст. 510, ст. 530, ч. 2 ст. 614, ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642, ст.ст. 646, 654 Цивільного кодексу України, ст. 174, ч. 8, ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, оскільки факт прийняття відповідачем суден для завантаження згідно з листами позивача свідчить про прийняття пропозицій позивача в повному обсязі і узгодження ставок демерреджу згідно з листами останнього.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

У 2005 р. між Дочірнім підприємством “Херсонський річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” (відповідач) та Міжнародною торгово-промисловою компанією Industries Ltd” (позивач) укладено договір №02-25/123.

Відповідно до умов укладеного договору встановлений порядок та умови перевантаження через Херсонський річковий порт експортного вантажу —деревини технологічної під причалом за варіантом ''вагон-склад-судно''. Строк дії договору —до 31.12.2006 р.

Розділом 3 договору передбачено, що позивач, за попереднім узгодженням із відповідачем, пред'являє останньому вантаж для подальшої переробки на експорт під причалом порту, а відповідач здійснює завантаження вантажу на судна з добовою інтенсивністю 700 тонн на добу.

Відповідно до п. 4.1 договору між сторонами проводиться взаєморозрахунок по демерреджу на підставі розрахунків, проведених портом, якщо суми демереджу були узгоджені сторонами до початку проведення робіт. Порт не несе відповідальність за наднормативний простій суден по причинах, не залежних від порту.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата послуг порту в розмірі 100% здій снюється позивачем до початку навантаження судна в доларах США.

До повного взаєморозрахунку за кожне відвантажене судно порт не підтверджує до відвантаження наступне судно та не несе відповідальність за простій суден, якщо вони прибули без підтвердження порту (п. 6.3, 9.1 договору).

Позивач, вважаючи що відповідачем не було виконано зобов'язання згідно з п. 4.1 договору №02-25/123 щодо здійснення взаєморозрахунків по демерреджу, звернувся до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" про стягнення з відповідача заборгованості по демерреджу в розмірі 138 139,60 грн., яка виникла у зв'язку з повільним завантаженням суден, на підставі ст.ст. 173, 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 901, 906 Цивільного кодек су України.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на надіслання на адресу відповідача у липні–вересні 2006 р. листів із проханням підтвердити прийняття теплоходів із зазначенням норм завантаження та ставок демерреджу по кожному теплоходу, які були підтверджені відповідачем на умовах, запропонованих позивачем.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, відповідно до п. 4.1 договору між сторонами проводиться взаєморозрахунок по демерреджу на підставі розрахунків, проведених портом, якщо суми демереджу були узгоджені сторонами до початку проведення робіт; по-друге, відповідно до п. 6.1 договору оплата послуг порту в розмірі 100% здій снюється позивачем до початку навантаження судна в доларах США; до повного взаєморозрахунку за кожне відвантажене судно порт не підтверджує до відвантаження наступне судно та не несе відповідальність за простій суден, якщо вони прибули без підтвердження порту (п. 6.3 договору); по-третє, позивачем не подано доказів підтвердження відповідачем завантаження суден на умовах, запропонованих позивачем, а також узгодження сторонами до початку проведення робіт суми демерреджу на підставі розрахунку порту (як встановлено п. 4.1 договору); по-четверте, позивачем не подано доказів виконання умов договору щодо здійснення 100% попередньої оплати послуг порту до початку завантаження кожного судна; по-п'яте, факт завантаження суден без відповідного підтвердження порту і здійснення позивачем попередньої оплати не є підставою для оплати демерреджу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.1 договору між сторонами проводиться взаєморозрахунок по демерреджу на підставі розрахунків, проведених портом, якщо суми демереджу були узгоджені сторонами до початку проведення робіт.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата послуг порту в розмірі 100% здій снюється позивачем до початку навантаження судна в доларах США.

До повного взаєморозрахунку за кожне відвантажене судно порт не підтверджує до відвантаження наступне судно та не несе відповідальність за простій суден, якщо вони прибули без підтвердження порту (п. 6.3, 9.1 договору).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарськими судами встановлено, що посилаючись в обґрунтування позовних вимог на підтвердження відповідачем прийняття суден на умовах, запропонованих позивачем, позивач не подав до суду доказів, що підтверджують заявлені вимоги.

Невиконання позивачем своїх зобов'язань щодо здійснення 100% попередньої оплати послуг порту у спірний період та наявність заборгованості перед відповідачем у зазначений період по кожному з п'яти суден, за якими позивач просить стягнути демерредж, а також за раніше завантажені портом судна, встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи.

Господарськими судами встановлено також невиконання позивачем умов п. 4.1 договору щодо погодження сторонами суми демерреджу до початку проведення робіт на підставі розрахунків, проведених портом.

З огляду на викладене, з врахуванням умов п. 6.3 договору, висновки господарських судів про відсутність підстав для відповідальності порту за понаднормативний простій суден, є законними та обґрунтованими.

Інші доводи касаційної скарги (які фактично зводяться до необхідності переоцінки касаційною інстанцією доказів, яким вже було надано оцінку господарськими судами першої та апеляційної інстанцій) не спростовують висновків господарських судів.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій з дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.  

З огляду на викладене, підстав для скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 27.02.2008 р. у справі №4/313-07 не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міжнародної торгово-промислової компанії "Melodi Industries Ltd" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 27.02.2008 р. у справі №4/313-07 залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 27.02.2008 р. у справі №4/313-07 —без змін.

Головуючий                                                                                           К.Грейц

Судді                                                                                                        О.Глос

                                                                                                                С.Бакуліна