Ухвала

від 03.02.2023 по справі 522/1290/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/1290/23

Провадження № 1-кс/522/458/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2023 року Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах цивільного позивача та потерпілої ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022162510000958,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах цивільного позивача та потерпілої ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить накласти арешт на автомобілі: LEXUS RX330, 2004 року випуску, держ.номер НОМЕР_1 ; TOYOTA LANDCRUISER, 2004 року випуску, держ.номер НОМЕР_2 , ключі запалювання та свідоцтва про реєстрацію зазначених автомобілів, які зареєстровані за громадянкою ОСОБА_4 та передати їй на відповідальне зберігання зазначені автомобілі. Негайне виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, у якій просив клопотання задовольнити та розглянути його без участі сторін.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду клопотання були повідомлені.

З клопотання вбачається, що з 03.09.2022 року продовжується досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022162510000958 за ознаками ч. 2 ст. 190 КК України за фактом заволодіння транспортними засобами громадянки ОСОБА_4 .

В ході слідства встановлено, що громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , діючи за попередньою змовою із своєю співмешканкою - громадянкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована у АДРЕСА_2 , в період з берез ня по серпень, коли ОСОБА_4 перебувала за кордоном, незаконно заволоділи належними їй транспортними засобами, а саме: автомобілем LEXUS RX330, 2004 року випуску, держ.номер НОМЕР_1 ; автомобілем TOYOTA LANDCRUISER, 2004 року випуску, держ.номер НОМЕР_2 ;

В ході слідства стало відомо, що вищезазначені особи незаконно використовують ці автомобілі щоденно у власних цілях, а саме: ОСОБА_7 пересувається на належному ОСОБА_8 автомобілі LEXUS НОМЕР_3 , 2004 року випуску, держ.номер НОМЕР_1 та переховує його у паркінгу малоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_9 незаконно користується належним ОСОБА_8 автомобілем TOYOTA LANDCRUISER, 2004 року випуску, держ.номер НОМЕР_2 , який переховує за місцем знаходження офісного приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Івана Кутузакія, 11-а, де знаходиться офіс охоронної фірми ТОВ «Саарлаос» код ЄДРПОУ 39501147, директором якої є ОСОБА_5 .

На даний час встановлено, що ОСОБА_5 за участю своєї співмешканки ОСОБА_6 вирішує питання щодо вивезення вказаних автомобілів, які належать ОСОБА_8 та є предметом злочину й мають доказове значення у даному провадженні, до республіки Молдова з метою подальшого перепродажу.

Положенням ст. 2 КПК України встановлено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З цією метою ст. 131 КПК України законодавець передбачив перелік заходів забезпечення кримінального провадження спрямованих на досягнення дієвості під час здійснення кримінального провадження, яким серед іншого передбачив арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідностідо ч.2ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу Закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Частиною 8 ст. 170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

У відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

При цьому, цивільний позивач вважає, що клопотання про арешт майна повинно бути розглянуто слідчим суддею без повідомлення інших сторін, окрім власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення поданого цивільного позову, недопущення переховування та знешкодження майна, належного власнику ОСОБА_10 .

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах цивільного позивача та потерпілої ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022162510000958 задовольнити.

Накласти арешт на автомобілі:

-LEXUS RX330, 2004 року випуску, держ.номер НОМЕР_1 ;

-TOYOTA LANDCRUISER, 2004 року випуску, держ.номер НОМЕР_2 , ключі запалювання та свідоцтва про реєстрацію зазначених автомобілів, які зареєстровані за громадянкою ОСОБА_4 та передати їй на відповідальне зберігання зазначені автомобілі.

Негайне виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

03.02.2023