Постанова

від 01.02.2023 по справі 948/392/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/392/22 Номер провадження 22-ц/814/2215/23Головуючий у 1-й інстанції Кравець С.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів:Бутенко С.Б., Обідіна О.І.,

секретаря: Ракович Д.Г.,

за участі: позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Сенкевич В.І.,

представників відповідача Пікуля Р.М.,Кабась З.Д.,

розглянувшив м.Полтаві цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Анаско» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації

за апеляційною скаргою адвоката Сенкевича Володимира Івановича в інтересах ОСОБА_1

на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2022 року, прийнятого під головуванням судді Кравець С.В. в смт. Машівка, зі складанням повного тексту 21.09.2022 року

та на додаткове рішення Машівського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2022 року, прийнятого під головуванням судді Кравець С.В.,-

в с т а н о в и в :

У липні2022року ОСОБА_1 звернувся дорайонного судуз данимпозовом.Зазначав,що є спадкоємцем післясмерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері- ОСОБА_2 ,яка зажиття 15.11.2010року за договороморенди передала земельнуділянку площею 6,17га в орендуФГ «Анаско» терміном на 49 років.

Але технічна документація на право користування земельною ділянкою відповідачем вказаною земельною ділянкою виготовлена у 2011 році та акт визначення меж в натурі після смерті матері.

Посилаючись на те, що в спірному договорі не визначений порядок нарахування орендної плати, визначення її розміру та періодичність виплати, а також наявні документи, що містять ознаки фальсіфікації просив:

- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 6, 1659 га, кадастровий номер 5323085000:00:035:0019, яка розташована на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, шляхом повернення її власнику ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення державного реєстратора виконкому Ланнівської сільської ради Полтавської області Бугаєнко В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за договором оренди від 15.11.2010р. між ОСОБА_1 та ФГ «Анаско» з одночасним припиненням такого речового права.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до фермерського господарства «Анаско» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації.

Рішення суду обгрунтовано недоведеністю позовних вимог.

Додатковим рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2022 року відмовлено у стягненні з фермерського господарства «Анаско» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

Рішення та додаткове рішення оскаржив адвокат Сенкевич В.І. в інтересах ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення та додаткове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову та стягнути судові витрати з відповідача.

Вважає, що суд не повністю з`ясував всі обставини, що мають значення для справи, не взявши до уваги, що спірний договір фактично є неукладеним через те, що в ньому не визначено з чого береться відлік 3 % та періодичність виплати суми орендної плати.

Крім того, державна реєстрація проведена на підставі сфальсіфікованого документу та неукладеного договору.

У відзивіФГ «Анаско» посилаючись на правильність вирішення справи судом першої інстанції, просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Машівського районногосуду Полтавськоїобласті від20вересня 2022року тадодатковим рішеннямМашівського районногосуду Полтавськоїобласті від29вересня 2022року залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першоїінстанціївірновстановлено тавбачаєтьсязматеріалів справи,що 15.11.2010року між ОСОБА_2 та ФГ«Анаско» укладено договір оренди землі, за умовами якого (пункт 1, 2) орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Павлівської сільської ради, загальною площею 6,17 га, належну ОСОБА_2 , строком на 49 років (пункт 8), зі сплатою орендної плати в натуральній та грошовій формі у строк з 01 вересня по 31 грудня (пункти 9, 11).

Договір був зареєстрований у Машівському районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 липня 2011 року за номером 532300004000211.

Відповідно до акту прийому-передачі об`єкта оренди за договором оренди ОСОБА_2 передала, а ФГ «Анаско» прийняло в платне користування земельну ділянку площею 6,17 га, яка розташована в с. Павлівка.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право користування ФГ «Анаско» земельними ділянками громадян, у т. ч. ОСОБА_2 у адміністративних межах Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, виготовлена в 2011 році та містить акт визначення меж земельної ділянки у натурі.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, її спадкоємцем за заповітом є син позивач- ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 13 червня 2018року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вважав, що спірний договір оренди є неукладеним, так як в ньому не визначений розмір орендної плати, а акт визначення меж в натурі складений після смерті матері та не міг бути нею підписаний.

Районний суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог своє рішення мотивував тим, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Частиною другоюстатті 15 Закону України«Про оренду землі»(у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) передбачено, що відсутність у договоріоренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Верховний Суд України неодноразово висловлював підхід, згідно якого відсутність однієї із істотних умов у договорі оренди землі, передбачених частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»(у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору), може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом.

Посилання позивача на відсутність у договорі істотної умови не унеможливила виконання договору, і останній не заперечував про отримання орендної плати, тому незгода позивача з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання його прав порушеними.

Зазначена обставина була встановлена в ході розгляду Верховним Судом 07 квітня 2021 року справи № 540/971/18 між тими ж сторонами (а.с 68-72).

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Достовірно встановлено, що ОСОБА_1 отримав від ФГ «Анаско» за оренду земельної ділянки 10 000 грн. за видатковим касовим ордером 22 лютого 2015 року та 70 000 грн 02 лютого 2017 року, а також отримував кошти щорічно з 2011- по 2021 рік, що свідчить про те, що договір фактично був укладений та виконувався відповідачем.

А тому не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами, про що зазначено у постанові від 5 червня 2018 року Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, позивач безпідставно ототожнює підпис матері на договорі оренди від 15.11.2010 року, який є чинним, та акті визначення меж земельної ділянки в натурі, який є технічною документацією із землеустрою, що посвідчують право користування земельною ділянкою і в даному випадку не свідчить про неукладеність договору оренди.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до незгоди позивача з висновками, викладеними і постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року.

Безпідставними є також вимоги позовної заяви щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 6, 1659 га, кадастровий номер 5323085000:00:035:0019, яка розташована на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, шляхом повернення її власнику з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц, так як позивач не вірно вважає, що договір оренди є неукладеним.

Помилковими є також посилання в апеляційній скарзі на окремі правові позиції Верховного Суду. При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. Правовідносини у зазначених як приклади справах та у справі, яка переглядається, не є подібними.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах,ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Не може бути прийнята до уваги аргументація апеляційної скарги щодо незгоди з додатковим рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2022 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у стягненні з фермерського господарства «Анаско» витрат на правничу допомогу, так як доводи апеляційної скарги в цій частині суперечать положенням ст.141 ЦПК України, зважаючи на те, що в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 , 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Сенкевича Володимира Івановича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Машівського районногосуду Полтавськоїобласті від20вересня 2022року тадодаткове рішенняМашівського районногосуду Полтавськоїобласті від29вересня 2022року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03.02.2023року.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна