Рішення

від 27.01.2023 по справі 216/3772/20

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/3772/20

провадження 2/216/270/23

РІШЕННЯ

іменем України

27 січня 2023 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Бутенко М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Клименко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Сова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 дорегіонального офісуводних ресурсіву Дніпропетровськійобласті,до виконавчогокомітету Криворізькоїміської ради,третя особана сторонівідповідача безсамостійних вимог:приватне підприємство"Універсалгазбуд",про відшкодуванняшкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області з уточненим позовом до регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області, до виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: приватне підприємство "Універсалгазбуд", про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником нерухомого майна, а саме комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці розміром 7,1455 га, кадастровий номер 1211000000:08:663:0025. До складу комплексу, що належить мені входить : сарай А-1, загальною площею 93,0 кв. м., відстійник І, відстійник II, відстійник ІІІ,)очисні споруди IV, відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав № 28520509 від 27.12.2010 року, Договору купівлі-продажу комплексу від 24.12.2010 року, Витяг з Державного реєстру правочинів № 9440478 від 24.12.2010 р.

Під час виконання робіт з реалізації проекту «Протиповиневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області» підрядною організацією ПП «Універсалгазбуд» було здійснено вивіз та складування донних відкладень річки на вищезазначену територію нерухомого майна, що належить йому, ОСОБА_2 на праві приватної власності.

15.11.2012 відбулась нарада з питань щодо розчистки русла річки Інгулець, на якій були присутні представники виконкому Криворізької міської ради, Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгоп», який був виконавцем проектно-кошторисної документації по об`єкту, та представники ДПП «Кривбаспромводопостачання». Даною нарадою визначено місце складування мулу при виконанні робіт на об`єкті.

22.08.2014 листом на адресу Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів надійшов лист від заступника міського голови про погодження місця складування, в якому чітко зазначено, що для складування донних відкладень передбачили земельну ділянку на правому березі р. Інгулець в районі вул. Халтуріна, де й знаходиться його нерухоме майно, отже, саме виконавчий комітет Криворізької міської ради в порядку ст. 33 ЗУ № Про місцеве самоврядування» надавав погодження щодо місць розміщення відвалів та донних відкладень від розчищення р. Інгулець в м. Кривий Ріг та визначив ділянку на правому березі р. Інгулець в районі вул. Халтуріна, де й знаходиться його нерухоме майно, внаслідок чого було завдано шкоди його майну - комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що замовником за даними роботами виступав Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області (Дніпровське обласне управління водних ресурсів), виконувались такі роботи ПП «Універсалгазбуд», складування відбувалось за погодженням з виконавчим комітетом Криворізької міської ради, тому вважає що саме внаслідок спільних дій Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області (Дніпровське обласне управління водних ресурсів) та виконавчого комітету Криворізької міської ради йому була завдана матеріальна шкода як власнику комплексу що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В результаті зазначених дій посадових осіб, замовника та підрядника було зруйновано відстійники та очисні споруди, внаслідок чого на сьогодні вони вже не придатні для використання, отже йому була завдана матеріальна шкода як власнику комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою врегулювання питання, щодо відшкодування шкоди він звертався з заявами про відшкодування завданим збитків до Відповідача (рекомендоване повідомлення про відправлення в додатках), але відповіді так і не отримав. Також він звертався до виконавчого комітету Криворізької міської ради, для надання пояснень, адже складування було здійснене за їх погодженням, на що він отримав відповідь, що роботи виконувались згідно з договором укладеним між ПП «Універсалгазбуд» та Дніпропетровським обласним управлінням водних ресурсів.

Відповідно до звіту про оцінку майна: споруд відстійників у кількості 3 одиниць від 15.11.2019, ринкова вартість об`єктів спеціального нерухомого майна - споруд відстійників у кількості 3-х одиниць, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , становить: 10 909 123,00 грн.

Розмір майнової шкоди завданої його майновому комплексу він оцінює в розмірі вартості пошкодженого, зруйнованого майнового комплексу яка визначена Звітом про оцінку майна від 20.11.2019 року, складеного ФОП ОСОБА_3 , відповідно до якого вартість об`єктів спеціалізованого нерухомого майна - споруд відстійників у кількості 3-х одиниць на дату оцінки становлять 10 909 123,00 грн без ПДВ.

Представник відповідача виконавчого комітету Криворізької міської ради у своїй відповіді на позовну заяву, позовні вимоги позивача ОСОБА_2 не визнав, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, такими що не підлягають задоволенню та зазначив наступне. З метою здійснення підготовки до судового засідання у даній справі, з`ясування всіх обставин справи, було зроблено запити до профільних структурних підрозділів виконкому міської ради, а саме: управління екології виконкому Криворізької міської ради та Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.

Так, згідно листа управління екології виконкому Криворізької міської ради від 04.06.2021 №7-23/10/309, протягом 2014-2016 років за рахунок коштів обласного бюджету в місті Кривому Розі виконувались роботи з реалізації проекту «Протиповіневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області» (замовник робіт - Дніпропетровське обласне управління водних ресурсів, згідно Наказу Держводагенства від 10.08.2018 №589 перейменованого у Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області).

При цьому, інформація про договори, на підставі яких проводились роботи, в управлінні екології виконкому Криворізької міської ради відсутня.

Відповідно до листа виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від 03.01.2020 №В-2975-П роботи по очищенню р. Інгулець виконувались згідно з договором, укладеним між ПП «Універсалгазбуд» та Дніпропетровським обласним управлінням водних ресурсів.

Згідно листа виконкому Криворізької міської ради від 22.08.2014 №7/18-2434, який міститься у матеріалах даної справи, для складування донних відкладень, розроблених в руслі р. Інгулець при реалізації Проекту «Протиповіневі заходи та поліпшення гідрологічного режиму р. Інгулець у Дніпропетровській області» зазначено про необхідність передбачити земельні ділянки, серед яких:

- недіючі відстійники на правому березі р. Інгулець в районі вулиць Машинобудівна, Халтуріна і Тургенева площею близько 2,4 га. Землі належать Криворізькій міській раді (Центрально-Міський район).

Як вбачається з уточненої позовної заяви від 19.05.2021, нерухоме майно позивача розташоване на земельній ділянці площею 7,1455 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:08:663:0025.

Так, за приписами ст.79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначені земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Проте, за інформацією Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради від (лист від 07.06.2021 №7- 23/02-08/1652 станом на теперішній час:

- відомості про земельну ділянку площею 7,1455 га на АДРЕСА_1 (1211000000:08:663:0025) до Державного реєстру не внесені;

- зазначена земельна ділянка у Державному земельному кадастрі не зареєстрована;

- державна реєстрація речових прав на земельну ділянку не здійснена.

Таким чином, земельна ділянка площею 7,1455 га на АДРЕСА_1 (1211000000:08:663:0025) не сформована, а отже не може виступати об`єктом цивільних правовідносин, належить до комунальної власності. Доказів перебування у користуванні зазначеної земельної ділянки позивачем не надано.

Також зазначив, що з матеріалів справи вбачається що роботи щодо очищення річки Інгулець у Дніпропетровській області, в наслідок яких, як зазначає позивач, було завдано збитків внаслідок руйнування нерухомого майна, яке належить йому на праві власності, проводились протягом 2014-2016 років, тому позивачем пропущений загальний строк позовної давності у три роки, і у позовній заяві не наведено жодного обґрунтування з цього приводу.

Представник відповідача Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській область у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги ними не визнаються в повному обсязі з наступних причин. 16 липня 2012 року між Державним регіональним проектно- вишукувальним інститутом «Дніпродіпроводгосп» (Виконавець) та Дніпропетровським обласним управлінням, водних ресурсів (перейменованим в Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській область) (Замовник) укладено договір №32827 на розробку проектно-кошторисної документації (стадія - проект) на капітальний ремонт об`єкту «Протиповіневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області». Істотною умовою договору є завдання на проектування (додаток №2 до договору №2827). Керуючись п.14 завдання Виконавець проводить збір вихідних даних, отримання технічних умов, погодження з зацікавленими організаціями та експертизу виконує за окрему плату при наявності підтверджуючих документів.

У відповідності до завдання на проектування, згідно протоколу наради з питань щодо розчистки русла річки Інгулець від 15.11.2012 під головуванням заступника міського голови було доручено Управлінню Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області спільно з виконкомами Центрально-Міської і Інгулецької районних у місті рад визначити належність земельних ділянок, попередньо відібраних в якості місць використання мулисто-піщаних, відкладень.

Як слідує з листа Криворізької міської ради «З питання розміщення відвалів донних відкладень від розчищення р. Інгулець в м. Кривий Ріг» № 7/18-2434 від 22.08.2014 року для складання донних відкладень, розроблених в руслі р. Інгулець при реалізації проекту «Протиповіневі заходи та поліпшення гідрологічного режиму р. Інгулець у Дніпропетровській області», необхідно передбачити наступні земельні ділянки: недіючі відстійники на правому березі р. Інгулець в районі вулиць Машинобудівна, Халтуріна і Тургенєва площею близько 2,4 га. Землі належать Криворізькій міській раді (Центрально-Міський район) (копія листа додається).

Також зазначаємо, що будь-які відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:663:0025 у публічній кадастровій карті України відсутні.

Роботи з розчистки р. Інгулець виконувались згідно з проектом «Протиповіневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області».

На підставі затвердженої проектної документації постійне складування донних відкладень виконувались в місцях наданих та погоджених Криворізькою міською радою у відповідності до ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування» - надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного. визначення і відведення земельної ділянки для складання донних відкладень під час виконання підрядних робіт не належить до компетенції Офісу, як Замовника таких робіт, а відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. В даному випадку - до повноважень Криворізької міської ради.

У відповідності до ст. 77 ЗУ «Про місцеве самоврядування» - шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

ОСОБА_2 в 2019 році неодноразово звертався з листами до Офісу, як до Замовника робіт, з проханням щодо відшкодування завданої шкоди в наслідок складання на його земельну ділянку донних відкладень.

В свою чергу, керівництво Офісу в листах-відповідях повідомило позивачу про відсутність, зі своєї сторони, будь-яких незаконних дій, які б могли спричинити йому матеріальну шкоду при виконанні підрядних робіт.

Також зауважило, що в результаті контролю за виконанням будівельних робіт ГІП «Універсалгазбуд» Замовником не було виявлено жодних відхилень від проектних завдань.

У своїй відповіді на відзив позивач ОСОБА_2 зазначив, що його позовні вимоги випливають не з майнових прав на земельну ділянку, а з майнових прав на нерухоме майно, яке складається з сараю, відстійників та очисних споруд, що належать йому на праві приватної власності.

Позовні вимоги він обґрунтовує тим, що шкоди було завдано саме його нерухомому майну, майновому комплексу, відстійникам які зруйновані та засипані з вини Відповідачів.

Саме Відповідач 2 в своєму листі від 22.08.2014 дав погодження на складування донних відкладень на «недіючих відстійниках на правому березі р. Інгулець за адресою АДРЕСА_1 ».

При цьому, Відповідач 2 зазначив саме його відстійники, а не земельну ділянку, та саме ці дії призвели до складування мулу у відстійниках, що належать йому на праві приватної власності, Відповідач 2 взагалі не звернув увагу на той факт, що вказане нерухоме майно перебуває у приватній власності, та в результаті чого мені було завдано майнової шкоди, адже тепер він не може використовувати своє нерухоме майно.

Стосовно строку позовної давності зазначив, що відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила

Виконання робіт з реалізації проекту «Протиповиневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області» проходила 2014-2016 році.

У 2019 році, він приїхав на територію його нерухомого майна, щоб розпочати користування ним і дізнався, що відстійники були зруйновані та завалені мулом та сміттям, тому він розпочав активні дії для з`ясування як це трапилось і хто це спричинив. У 2019 році він звертався до всіх органів, для того щоб визначити розмір шкоди та з`ясувати хто є належною особою яка її завдали, та звертався з заявами про відшкодування мені шкоди, і тільки з листування дізнався ким саме було заподіяно йому шкоду, тобто про особу яка її завдала, а саме про замовника та за погодженням якого органу було здійснено складування донних відкладень. Та у 2019 році з листувань він отримав копії документів згідно яких було визначено місця для складування донних відкладень. Тому з цього часу він дізнався про осіб діями яких було мені завдано шкоди, до цього він не знав про таких, адже листи та протоколи нарад по реалізації проекту «Протиповиневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області» не є загальнодоступними. Він не знав хто є відповідальним за спричинену шкоду, тому одразу коли дізнався про заподіяну шкоду і з`ясував осіб що її завдали він звернувся з претензіями, а після відсутності від таких відповідних дій він звернувся з позовною заявою до суду, враховуючи наведене вважаю що строк позовної давності не може бути застосований в даному випадку.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив, представник виконавчого комітету Криворізької міської ради зазначив, що загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Згідно із цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо v набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

За матеріалами справи, а саме договором купівлі-продажу комплексу від 24.12.2010, укладеного позивачем, посвідченого нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Бурлак P.O. та зареєстрованого в реєстрі за №2831, нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності міста площею 7,1455 га, кадастровий номер 1211000000:08:663:0025. Згідно з пунктом 1 Договору покупець має право оформити право власності або користування земельною ділянкою у відповідності до норм чинного законодавства. Нотаріусом роз`яснено зміст ст.377 ЦК України, ст.118, 120 Земельного кодексу України, щодо переходу права користування земельною ділянкою.

Таким чином право власності на нерухоме майно нерозривно пов`язане з правом власності (користування) земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване.

Так, за інформацією, яка міститься у листі виконавчого комітету Криворізької міської ради від 22.08.2014 №7/18-2434, мова йде про передбачення земельної ділянки загальною площею 2,4 га, на які розташовані недіючі відстійники в районі вулиць Машинобудівна, Халтуріна, і Тургенева в Центрально-Міському районі. Проте, доказів того, що саме на передбачених 2,4 га були розташовані відстійники позивача останнім не надані.

Крім того, зазначає, що чинним законодавством не встановлено та не передбачено переліку причин, які судом можуть трактуватися як поважні причини пропуску позовної давності. До висновку про поважність причин пропущення строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі.

Проте, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»),

Жодних обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку позовної давності позивачем з 2016 року не наведено, доказів причин пропуску також не надано.

При цьому, відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Згідно частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Зокрема, відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також зазначив, наданий позивачем звіт про оцінку майна, складений суб`єктом оцінювання ФОП ОСОБА_3 2019 року, не може слугувати належним доказом завданої матеріальної шкоди, оскільки по-перше, не оформлений належним чином, зокрема відсутні підпис та печатка суб`єкта оцінювання, по-друге, у висновку Звіту про оцінку майна міститься інформація лише про ринкову вартість об`єктів. Доказів ступеня пошкодження майна та завданих внаслідок цього збитків позивачем не надано.

Крім того зауважив, що виконавчий комітет Криворізької міської ради є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки питання визначення місця складування розроблених в руслах річки мулисто-піщаних відкладень, а також місць забору суглинкових ґрунтів для влаштування тимчасових дамб-штор для роботи будівельної техніки в руслі річки було предметом розгляду на нараді з питань щодо розчистки русла річки Інгулець. Так, відповідно до протоколу наради з питань щодо розчистки русла річки Інгулець від 15.11.2012 було вирішено Управлінню Держкомзему у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області спільно з виконкомами Центрально-Міської і Інгулецької районних у місті рад визначити належність земельних ділянок, попередньо відібраних в якості місць використання мулисто-піщаних відкладень та місць забору суглинкових ґрунтів, для подальшого погодження із землекористувачами питання реалізації запропонованих проектних рішень.

Таким чином, відповідальними за визначення місць складування донних відходів було визначено Управління Держкомзему у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області та відповідно районні у місті ради, проте, жодна з цих осіб не залучені позивачем до участі у справі у якості відповідачів. Враховуючи вищевикладене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 підтримала, просив її задовольнити.

Представник відповідача виконавчого комітету Криворізької міської ради Сова ЮВ., яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовну заяву ОСОБА_2 не визнала, просила відмовити у її задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача регіонального офісуводних ресурсіву Дніпропетровськійобласті в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, також просив відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 з підстав викладених у відзиві на позову заяву.

Представник третьої особина сторонівідповідача безсамостійних вимог:приватне підприємство"Універсалгазбуд" в судове засідання не з`явився.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору. Зокрема, у позивача суд повинен з`ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав). З`ясовується правильність об`єднання кількох однорідних вимог, наявність у позивача інших вимог до відповідача, які можуть бути пов`язаними між собою, для вирішення питання про їх об`єднання або роз`єднання (стаття 126 ЦПК). У відповідача суд з`ясовує суть заперечення проти позову та характер такого заперечення (процесуальний чи матеріально-правовий). З урахуванням вимог і заперечень сторін, обставин, на які посилаються інші особи, які беруть участь у справі, а також норм права, які підлягають застосуванню, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню (предмет доказування; стаття 179 ЦПК). Оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»).

Стаття 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У відповідності до частини 2 ст. 22 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ч. 2 ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Так, згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.

Так, матеріалами справи було встановлено, що ОСОБА_2 , э власником нерухомого майна, а саме комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці розміром 7,1455 га, кадастровий номер 1211000000:08:663:0025. До складу комплексу, що належить мені входить: сарай А-1, загальною площею 93,0 кв. м., відстійник І, відстійник II, відстійник ІІІ,) очисні споруди IV, відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав № 28520509 від 27.12.2010 року, Договору купівлі-продажу комплексу від 24.12.2010 року, Витяг з Державного реєстру правочинів № 9440478 від 24.12.2010 р а.с.9,10,11-15.

При виконанні робіт з реалізації проекту «Протиповиневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області» підрядною організацією ПП «Універсалгазбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 34195762) було здійснено вивіз та складування донних відкладень річки на вищезазначену територію нерухомого майна а.с.16.

15.11.2012 року відбулась нарада з питань щодо розчистки русла річки Інгулець, на якій були присутні представники виконкому Криворізької міської ради, Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгоп», який був виконавцем проектно-кошторисної документації по об`єкту, та представники ДПП «Кривбаспромводопостачання». Даною нарадою визначено місце складування мулу при виконанні робіт на об`єкті 73-74.

22.08.2014 року листом на адресу Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів надійшов лист від заступника міського голови про погодження місця складування, в якому чітко зазначено, що для складування донних відкладень передбачили земельну ділянку на правому березі р. Інгулець в районі вул. Халтуріна, де й знаходиться моє нерухоме майно, (копія в додатках) Отже, саме Виконавчий комітет Криворізької міської ради в порядку ст. 33 ЗУ № Про місцеве самоврядування» надавав погодження щодо місць розміщення відвалів та донних відкладень від розчищення р. Інгулець в м. Кривий Ріг та визначила ділянку на правому березі р. Інгулець в районі вул. Халтуріна, де й знаходиться моє нерухоме майно, внаслідок чого було завдано шкоди моєму майну - комплексу за адресою: АДРЕСА_1 а.с.75.

Звітом про оцінку майна від 20.11.2019 року, складеного ФОП ОСОБА_3 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ№68 від 21.04.2018 року сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 461/18 від 30.05.2018 року) відповідно до якого вартість об`єктів спеціалізованого нерухомого майна - споруд відстійників у кількості 3-х одиниць на дату оцінки становлять 10 909 123,00 (десять мільйонів дев`ятсот дев`ять тисяч сто двадцять три) грн без ПДВ а.с.19-72.

Крім того, суд не може прийняти до уваги твердження представника відповідача виконавчого комітету Криворізької міської ради про те, що останній не є належним відповідачем, оскільки з листа Криворізької міської ради «З питання розміщення відвалів донних відкладень від розчищення р. Інгулець в м. Кривий Ріг» № 7/18-2434 від 22.08.2014 слідує, що для складання донних відкладень, розроблених в руслі р. Інгулець при реалізації проекту «Протиповіневі заходи та поліпшення гідрологічного режиму р. Інгулець у Дніпропетровській області», необхідно передбачити наступні земельні ділянки: недіючі відстійники на правому березі р. Інгулець в районі вулиць Машинобудівна, Халтурина і Тургенева площею близько 2,4 га. Таким чином, визначення і відведення земельної ділянки для складання донних відкладень під час виконання підрядних робіт відноситься до компетенції Криворізької міської ради.

З огляду на наведене в судовому засіданні було встановлено що саме дії відповідачів: виконавчогокомітету Криворізькоїміської ради та Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області призвели до засипання відстійників, які є власністю позивача ОСОБА_2 , внаслідок чого використання майнового комплексу за призначенням тепер неможливе.

Однак, заслуговують на увагу твердження відповідача виконавчого комітету Криворізької міської ради щодо пропуску строку позовної давності позивачем.

Так, під час розгляду справи було встановлено, що 2014-2016 років за рахунок коштів обласного бюджету в місті Кривому Розі виконувались роботи з реалізації проекту «Протиповіневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області», під час яких сталося пошкодження належного позивачу ОСОБА_2 майнового комплексу по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст.256-257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому у своїй відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначив, що про пошкодження належного йому майна він дізнався у 2019 році приїхавши на території де вони знаходяться.

Однак, статтею 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Згідно з частиною 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Зокрема, відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте жодних обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку позовної давності позивачем з 2016 року не наведено, доказів причин пропуску також не надано.

Також суд враховує, що Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», наголосив, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Таким чином, враховуючи що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, суд вважає необхідним відмовити позивачу ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому частиною 1,2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з урахуванням відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі судові витрати пов`язані із розглядом позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 141, 223, 258-259, 263, 265, 268, 354-355 ЦПК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України у від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд

у х в а л и в:

У задоволенні позовної ОСОБА_2 до регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області, виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: приватне підприємство "Універсалгазбуд", про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 03 лютого 2023 року о 15.00 годині.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 01038699, місце знаходження: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 39 а,

Відповідач: виконавчий комітет Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ 04052169, місце знаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1.

Суддя М.В. Бутенко