Постанова

від 07.06.2023 по справі 216/3772/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4288/23 Справа № 216/3772/20 Суддя у 1-й інстанції - БУТЕНКО М. В. Суддя у 2-й інстанції - Хейло Я. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м.Кривий Ріг

Справа № 216/3772/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого суддіХейло Я.В.,

суддівМірути О.А., Тимченко О.О.,

секретар судового засідання: Тимофєєва В.О.,

сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області, Виконавчий комітет Криворізької міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської областівід 27 січня 2023 року у цивільній справіза позовом ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області, Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа Приватне підприємство "Універсалгазбуд", про відшкодування шкоди, яке постановлено суддею Бутенко М.В. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 03 лютого 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у травні 2021 року, доРегіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області, Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа Приватне підприємство "Універсалгазбуд", про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є власником нерухомого майна, а саме комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці розміром 7,1455 га, кадастровий номер 1211000000:08:663:0025.

До складу комплексу входить : сарай, відстійник І, відстійник II, відстійник ІІІ, очисні споруди IV.

Під час виконання робіт з реалізації проекту «Протиповиневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області» підрядною організацією ПП «Універсалгазбуд» було здійснено вивіз та складування донних відкладень річки на територію нерухомого майна, що належить, позивачу.

Зазначає, що виконавчий комітет Криворізької міської ради в порядку ст. 33 ЗУ № Про місцеве самоврядування» надавав погодження щодо місць розміщення відвалів та донних відкладень від розчищення р. Інгулець в м. Кривий Ріг та визначив ділянку на правому березі р. Інгулець в районі вул. Халтуріна, де й знаходиться нерухоме майно позивача, внаслідок чого було завдано шкоди його майну - комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що замовником за даними роботами виступав Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області (Дніпровське обласне управління водних ресурсів), виконувались такі роботи ПП «Універсалгазбуд», складування відбувалось за погодженням з виконавчим комітетом Криворізької міської ради, тому позивач вважає що саме внаслідок спільних дій Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області (Дніпровське обласне управління водних ресурсів) та виконавчого комітету Криворізької міської ради йому була завдана матеріальна шкода як власнику комплексу що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В результаті зазначених дій посадових осіб, замовника та підрядника було зруйновано відстійники та очисні споруди, внаслідок чого на сьогодні вони вже не придатні для використання, отже позивачу була завдана матеріальна шкода як власнику комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до звіту про оцінку майна: споруд відстійників у кількості 3 одиниць від 15.11.2019, ринкова вартість об`єктів спеціального нерухомого майна - споруд відстійників у кількості 3-х одиниць, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , становить: 10 909 123,00 грн.

Розмір майнової шкоди завданої його майновому комплексу позивач оцінює в розмірі вартості пошкодженого, зруйнованого майнового комплексу яка визначена Звітом про оцінку майна від 20.11.2019 року, складеного ФОП ОСОБА_2 , відповідно до якого вартість об`єктів спеціалізованого нерухомого майна - споруд відстійників у кількості 3-х одиниць на дату оцінки становлять 10 909 123,00 грн без ПДВ.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської областівід 27 січня 2023 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області, Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: приватне підприємство "Універсалгазбуд", про відшкодування шкоди відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції вірно встановив, що саме дії відповідачів призвели до засипання відстійників, які є власністю позивача , внаслідок чого їх використання за призначенням тепер неможливо, проте неповно дослідив обставини справи, та дійшов висновку про відсутність доказів щодо поважності пропуску строку позовної давності.

Жодних доказів, що виконання робіт з реалізації проекту «Протиповеневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області» закінчились саме у 2016 році, матеріали справи не містять.

Посилається на інформацію, яка розміщена на офіційному сайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету, про те, що роботи за вказаним проектом проводились і після 2016 року, а ж до 2020 року.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що коли позивач приїхав на територію, де знаходиться його нерухоме майно та побачив що його відстійники зруйновані він одразу почав активні дії для з`ясування осіб, які за це відповідальні. Як тільки він їх знайшов , відразу звернувся до суду.

Крім того, позивач зазначає, що тяжко хворів і не мав змоги раніше зайнятись питанням з`ясування обставин за яких відбулось засипання його відстійників.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи

Відповідачі відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кішак А.А. доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримала, просила її задовольнити, рішення суду скасувати та задовольнити позов.

Представник відповідача виконавчого комітету Криворізької міської ради Ольховська А.А. у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , є власником нерухомого майна, а саме комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці розміром 7,1455 га, кадастровий номер 1211000000:08:663:0025. До складу комплексу, що належить мені входить: сарай А-1, загальною площею 93,0 кв. м., відстійник І, відстійник II, відстійник ІІІ,) очисні споруди IV, відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав № 28520509 від 27.12.2010 року, Договору купівлі-продажу комплексу від 24.12.2010 року, Витяг з Державного реєстру правочинів № 9440478 від 24.12.2010 року ( а.с.9,10,11-15).

При виконанні робіт з реалізації проекту «Протиповиневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області» підрядною організацією ПП «Універсалгазбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 34195762) було здійснено вивіз та складування донних відкладень річки на територію майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с.16).

15.11.2012 року відбулась нарада з питань щодо розчистки русла річки Інгулець, на якій були присутні представники виконкому Криворізької міської ради, Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгоп», який був виконавцем проектно-кошторисної документації по об`єкту, та представники ДПП «Кривбаспромводопостачання». Даною нарадою визначено місце складування мулу при виконанні робіт на об`єкті (73-74).

22.08.2014 року листом на адресу Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів надійшов лист від заступника міського голови про погодження місця складування, в якому чітко зазначено, що для складування донних відкладень передбачили земельну ділянку на правому березі р. Інгулець в районі вул. Халтуріна.

Виконавчий комітет Криворізької міської ради в порядку ст. 33 ЗУ № Про місцеве самоврядування» надав погодження щодо місць розміщення відвалів та донних відкладень від розчищення р. Інгулець в м. Кривий Ріг та визначив ділянку на правому березі р. Інгулець в районі вул. Халтуріна (а.с.75).

Звітом про оцінку майна від 20.11.2019 року, складеного ФОП ОСОБА_2 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ№68 від 21.04.2018 року сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 461/18 від 30.05.2018 року) відповідно до якого вартість об`єктів спеціалізованого нерухомого майна - споруд відстійників у кількості 3-х одиниць на дату оцінки становлять 10 909 123,00 (десять мільйонів дев`ятсот дев`ять тисяч сто двадцять три) грн.. без ПДВ (а.с.19 -72).

Позиція апеляційного суду

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської областівід 27 січня 2023 року скасувати та ухвалити нове.

Мотиви з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення названих вимог закону не дотримався.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено що саме дії відповідачів: виконавчого комітету Криворізької міської ради та Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області призвели до засипання відстійників, які є власністю позивача ОСОБА_1 , внаслідок чого використання майнового комплексу за призначенням тепер неможливе. Проте, під час розгляду справи було встановлено, що 2014-2016 років за рахунок коштів обласного бюджету в місті Кривому Розі виконувались роботи з реалізації проекту «Протиповіневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області», під час яких сталося пошкодження належного позивачу ОСОБА_1 майнового комплексу по АДРЕСА_1 . Позивач звернувся з позовом у липні 2020 році, жодних обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку позовної давності позивачем з 2016 року не наведено, позивач зазначав, що про пошкодження належного йому майна він дізнався у 2019 році приїхавши на території де вони знаходяться. Таким чином, суд першої інстанції враховував що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, вважав необхідним відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За загальним правилом (ч. 1ст. 13ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.ст.12,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно дочастини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Стаття 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У відповідності до частини 2 ст. 22 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За приписами ч. 2 ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Так, згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Встановлені в статті 1166 ЦК України умови відшкодування шкоди поширюється на всі норми, що входять до глави 82 ЦК України, тією мірою, в якій їх не змінюють спеціальні правила, передбачені окремими статтями цієї глави. Названі умови разом із фактом заподіянням шкоди є підставами й юридичної відповідальності, вони утворюють одночасно і склад правопорушення.

Тобто, частина перша статті 1166 ЦК України містить пряму вказівку на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов`язкову підставу деліктної відповідальності.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 вказував, що він є власником нерухомого майна, а саме комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці розміром 7,1455 га, кадастровий номер 1211000000:08:663:0025.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Договору купівлі продажу комплексу від 24 грудня 2010 року нерухоме майно, а саме комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді, та знаходиться у користуванні ПП «ЛЮСІ», покупець ( ОСОБА_1 ) має право оформити права власності або користування земельною ділянкою, згідно з діючим законодавством.

Разом з тим, а саме за інформацією Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради від (лист від 07.06.2021 №7- 23/02-08/1652 станом на час розгляду справи:відомості про земельну ділянку площею 7,1455 га на АДРЕСА_1 (1211000000:08:663:0025) до Державного реєстру не внесені;зазначена земельна ділянка у Державному земельному кадастрі не зареєстрована;державна реєстрація речових прав на земельну ділянку не здійснена. Таким чином, земельна ділянка площею 7,1455 га на АДРЕСА_1 (1211000000:08:663:0025) не сформована, належить до комунальної власності. Доказів перебування у користуванні зазначеної земельної ділянки позивачем не надано.

Під час виконання робіт з реалізації проекту «Протиповиневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області» підрядною організацією ПП «Універсалгазбуд» було здійснено вивіз та складування донних відкладень річки на територію нерухомого майна, що належить, позивачу.

Замовником за даними роботами виступав Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області (Дніпровське обласне управління водних ресурсів), виконувались такі роботи ПП «Універсалгазбуд». Складування відбувалось за погодженням з виконавчим комітетом Криворізької міської ради на земельній ділянці, яка належить Криворізькій міській раді (том 1 а.с.75).

Матеріали справи не містять доказів, того в якому стані були споруди відстійників до виконання робіт з реалізації проекту «Протиповиневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області» та що їх зруйнування відбулося внаслідок протиправних дій відповідачів.

Згідно листа виконкому Криворізької міської ради від 22.08.2014 №7/18-2434, який міститься у матеріалах даної справи, для складування донних відкладень, розроблених в руслі р. Інгулець при реалізації Проекту «Протиповіневі заходи та поліпшення гідрологічного режиму р. Інгулець у Дніпропетровській області» зазначено про необхідність передбачити земельні ділянки, серед яких: недіючі відстійники на правому березі р. Інгулець в районі вулиць Машинобудівна, Халтуріна і Тургенева площею близько 2,4 га. Землі належать Криворізькій міській раді (Центрально-Міський район).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що матеріали справи не містять письмових доказів, що зазначені дії посадових осіб виконувались неправомірно, більш того, що в результаті зазначених дій посадових осіб, замовника та підрядника було зруйновано відстійники та очисні споруди позивача, внаслідок чого на сьогодні вони вже не придатні для використання.

Тобто, позивачем не доведено, що саме внаслідок спільних дій відповідачів йому була завдана матеріальна шкода, як власнику комплексу що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Звіт про оцінку майна від 20.11.2019 року, наданий позивачем, не є належним доказом, оскільки містить лише інформацію щодо вартості споруд відстійників на теперішній час (том 1 а.с.19-72).

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців як Фізична особа-підприємець з 01.09.2017 року, основний вид діяльності механічне оброблення металевих виробів. Проте, позивач придбав нерухоме майно, а саме комплекс за адресою: АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 24 грудня 2010 року , як фізична особа, для господарської діяльності його не використовував, а тому спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

Колегія суддів вважає, що, враховуючи вищевикладені вимоги закону та письмові докази надані сторонами, суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про те, що саме дії відповідачів: виконавчого комітету Криворізької міської ради та Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області призвели до засипання відстійників, які є власністю позивача ОСОБА_1 , внаслідок чого використання майнового комплексу за призначенням тепер неможливе, отже, було завдано шкоди його майну.

Отже, враховуючи те, що позивач не довів у суді факт завдання йому матеріальної шкоди діями відповідачів, підстав для задоволення позовних вимог немає.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі судові витрати пов`язані із розглядом справи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.367, ст.374, п. 2 ч. 1 ст.376, ст. ст.381,382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської областівід 27 січня 2023 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області, Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа Приватне підприємство "Універсалгазбуд", про відшкодування шкоди відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 червня 2023 року.

Головуючий:

Судді: