Постанова

від 31.01.2024 по справі 216/3772/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 216/3772/20

провадження № 61-10710св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області, виконавчий комітет Криворізької міської ради Дніпропетровської області,

третя особа - приватне підприємство «Універсалгазбуд»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 січня

2023 року у складі судді Бутенком М. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року у складі колегії суддів:

Хейло Я. В., Мірути О. А., Тимченко О. О.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області, виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області про відшкодування шкоди.

Позовну заяву мотивовано тим, що він є власником нерухомого майна - майнового комплексу на АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці, розміром 7,1455 га, кадастровий номер 1211000000:08:663:0025. До складу комплексу входить: сарай, відстійник І, відстійник II, відстійник ІІІ, очисні споруди IV.

Під час виконання робіт з реалізації проекту «Протиповеневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області» підрядною організацією ПП «Універсалгазбуд» було здійснено вивіз та складування донних відкладень річки на територію нерухомого майна, що належить позивачу.

В результаті зазначених дій було зруйновано відстійники та очисні споруди, внаслідок чого на сьогодні вони вже не придатні для використання, чим позивачу було завдано майнової шкоди, розмір якої позивач оцінює в розмірі вартості майна - 10 909 123,00 грн без ПДВ.

Враховуючи, що замовником за даними роботами виступав регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області (Дніпровське обласне управління водних ресурсів), виконувались такі роботи ПП «Універсалгазбуд», складування відбувалось за погодженням з виконавчим комітетом Криворізької міської ради, тому позивач вважав, що саме внаслідок спільних дій відповідачів йому була завдана майнова шкода, а тому просив стягнути зазначену майнову шкоду з відповідачів в солідарному порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 січня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено що саме дії відповідачів призвели до засипання відстійників, які є власністю позивача ОСОБА_1 , внаслідок чого використання майнового комплексу за призначенням є неможливим, отже позовні вимоги є обґрунтованими. Однак суд дійшов висновку про пропуск позивачем позовної давності, оскільки належне йому майно було пошкоджено ще у 2014-2016 роках, однак із цим позовом він звернувся лише у липні 2020 року, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 січня

2023 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що належний позивачу комплекс розташований на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді, позивач право користування чи право власності на цю землю не оформляв.

Під час виконання робіт з реалізації проекту «Протиповеневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області» підрядною організацією ПП «Універсалгазбуд» було здійснено вивіз та складування донних відкладень річки на територію земельної ділянки, яка належить Криворізькій міській раді, а не позивачу.

Суд відхилив посилання позивача про завдання майнової шкоди належному йому нерухомому майну, оскільки вважав, що матеріали справи не містять доказів того, в якому стані були споруди відстійників до виконання робіт з реалізації вказаного проекту та що їх зруйнування відбулося внаслідок протиправних дій відповідачів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважала, що матеріали справи не містять письмових доказів, що зазначені дії посадових осіб виконувались неправомірно, більш того, що в результаті зазначених дій посадових осіб, замовника та підрядника було зруйновано відстійники та очисні споруди позивача, внаслідок чого на сьогодні вони вже не придатні для використання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що саме дії відповідачів призвели до засипання відстійників, які є власністю позивача, внаслідок чого їх використання за призначенням відтепер неможливо. Зазначає, що відповідачі не заперечували факту складання мулу і донних відкладень у належних йому відстійниках, однак такі обставини суд апеляційної інстанції до уваги не взяв. Зауважує, що відповідачі не спростували жодним чином своєї вини у завданні йому майнової шкоди як власнику майнового комплексу.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником майнового комплексу на

АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці, розміром

7,1455 га, кадастровий номер 1211000000:08:663:0025. До складу комплексу входить: сарай А-1, загальною площею 93,0 кв. м, відстійник І, відстійник II, відстійник ІІІ, очисні споруди IV.

15 листопада 2012 року відбулась нарада з питань щодо розчистки русла річки Інгулець, на якій були присутні представники виконкому Криворізької міської ради, Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгоп», який був виконавцем проектно-кошторисної документації по об`єкту, та представники ДПП «Кривбаспромводопостачання». Даною нарадою визначено місце складування мулу при виконанні робіт на об`єкті (73-74).

Відповідно до листа виконкому Криворізької міської ради від 22 серпня 2014 № 7/18-2434 для складування донних відкладень, розроблених в руслі р. Інгулець при реалізації Проекту «Протиповеневі заходи та поліпшення гідрологічного режиму р. Інгулець у Дніпропетровській області» зазначено про необхідність передбачити земельні ділянки, серед яких: недіючі відстійники на правому березі р. Інгулець в районі вулиць Машинобудівна, Халтуріна і Тургенева площею близько 2,4 га. Землі належать Криворізькій міській раді (Центрально-Міський район).

Виконавчий комітет Криворізької міської ради надав погодження щодо місць розміщення відвалів та донних відкладень від розчищення р. Інгулець в м. Кривий Ріг та визначив ділянку на правому березі р. Інгулець в районі вул. Халтуріна (а.с.75).

При виконанні робіт з реалізації проекту «Протиповеневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області» підрядною організацією ПП «Універсалгазбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 34195762) було здійснено вивіз та складування донних відкладень річки на територію майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до звіту про оцінку майна від 20 листопада 2019 року, складеного ФОП ОСОБА_2 вартість об`єктів спеціалізованого нерухомого майна - споруд відстійників у кількості 3-х одиниць на дату оцінки становлять 10 909 123,00 грн без ПДВ.

2.Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина третя статті 22 ЦК України).

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил вищевказаної статті, оскільки її першою частиною визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві майнової шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Отже, за змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох з числа зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків.

Згідно з частиною другою статті 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що позивач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження завдання йому майнової шкоди, причинного зв`язку між шкодою та діями відповідачів, а тому дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Посилання позивача на те, що дії відповідачів призвели до засипання належних йому відстійників не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки матеріали справи не містять доказів, що у результаті зазначених дій відповідачів відстійники та очисні споруди позивача не придатні до використання, були пошкоджені чи зруйновані.

При цьому суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, в якому стані були споруди відстійників до виконання робіт з реалізації проекту «Протиповеневі заходи та поліпшення гідрологічного стану р. Інгулець у Дніпропетровській області», оскільки відповідно до листа виконавчого комітету Криворізької міської ради

від 22 серпня 2014 року зазначено про необхідність передбачити земельні ділянки, серед яких: недіючі відстійники на правому березі р. Інгулець в районі вулиць Машинобудівна, Халтуріна і Тургенева, отже позивач не довів, що до реалізації вказаного проекту належні йому відстійники перебували у стані, належному до використання.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд апеляційної інстанції правильно відхилив як неналежний доказ наданий позивачем звіт про оцінку майна від 20 листопада 2019 року, оскільки він не доводить завдання позивачу шкоди, отже не містить інформацію щодо предмета доказування. При цьому у звіті визначено ринкову вартість трьох відстійників у розмірі 10 909 123 грн, однак даних, що вони пошкоджені чи знищені і потрібно відшкодовувати їх вартість цей доказ не містить.

Таким чином, посилання у касаційній скарзі на те, що суд не дослідив наявні у матеріалах справи докази є помилковими.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11 грудня 2018 року у справі

№ 759/4781/16, від 29 травня 2019 року у справі № 645/2087/15 щодо обов`язку завдавача шкоди доводити свою вину є помилковими, оскільки вина спростовується у тому разі, коли позивач довів завдання йому шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, однак таких обставин позивач у справі, яка переглядається, на відміну від зазначених справ, не довів, а тому у відповідачів не виник обов`язок із доведення відсутності вини у завданні позивачу шкоди.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, арішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович