53/210-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" серпня 2006 р. Справа № 53/210-06
вх. № 8935/3-53
Суддя господарського суду Прохоров С.А.
при секретарі судового засідання Альошин В.В.
за участю представників сторін:
позивача - Ізюмський Д.М. за дов. № 14/06/06 від 14.06.2006 року відповідача - Грішина Н.О. за дов. ( в судове засідання 17.08.2006 року не з"явилась)
2-го відповідача - Саніна С.А. дов. від 06.07.2006 року
3-го відповідача - Білик Н.В. дов. № 51-ю від 24.07.2006 року
розглянувши справу за позовом ТОВ "Юридична компанія "Феміда консалтінг", м. Харків
до 1. ЗАТ авіакомпанія „Аеросвіт”, м. Київ
2. Туристична фірма „ M.I.B.S. travel” , м. Київ
3. Агенція з перевезень та туризму „ Схід – Авіа”, м. Харків
про відшкодування моральної шкоди у розмірі 199335,90 грн
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „ Юридична Компанія „ Феміда консалтінг” (Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до закритого акціонерного товариства „ Авіакомпанія „ АЕРОСВІТ” (1-й Відповідач), товариства з обмеженою відповідальністю „ M.I.B.S. travel” (2-й Відповідач), агенції з перевезень та туризму „ Схід – Авіа” (3-й Відповідач) про відшкодування моральної шкоди у розмірі 199335,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ „Юридична Компанія „ Феміда консалтінг” вказує, що 20 грудня 2005 року громадяни України Симов”ян Ваграм Саркісович, Мироненко Оксана Миколаївна, Куткова Наталія Миколаївна, Кутковий Рубен Павлович, та його неповнолітній син – Кутковий Станіслав Рубенович придбали квитки на літак рейс № 171 сполученням м. Київ – м. Банкок, що повинен був відбутися 2 січня 2006 року. 2 січня 2006 року Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Куткова Н.М., Кутковий Р.П., Кутковий С.Р., разом близько 12 годин 00 хвилин прибули до аеропорту і відразу ж направилися до співробітника аеропорту, що проводив реєстрацію. Він повідомив, що всі місця на рейс № 171 вже зайняті. Після кількох годин чекання Симов”яну В.С., Мироненко О.М., Кутковій Н.М., Кутковому Р.П., Кутковому С.Р. були надані квитки на рейс м. Київ - м. Дубаи, а далі на рейс м. Дубаи – м. Бангкок. Цей факт підтверджений відміткою аеропорту м. Дубаї на авіаквитку. У результаті зазначених дій перевізника Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Куткова Н.М., Кутковий Р.П., Кутковий С.Р. прибули у м. Банкок із затримкою на 12 годин.
Таким чином, громадянам України Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Кутковій Н.М., Кутковому Р.П., Кутковому С.Р. були спричинені моральні страждання, які нанесла їм неможливість скористатися рейсом № 171 та необхідність летіти незручним маршрутом з пересадками. 7 червня 2006 року Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Куткова Н.М., Кутковий Р.П., кожен окремо один від одного, уклали з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Феміда консалтінг», в особі директора Ферапонтова Д.С., договори про відступлення права вимоги згідно з якими Цедент передає Цесіонарію право вимоги відшкодування моральної шкоди, яка була заподіяна Цеденту, з боку кожного з Відповідачів. Зазначається, що окремо один від одного громадяни Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Куткова Н.М., Кутковий Р.П. за договорами відступлення права вимоги від 7 червня 2006 року передали ТОВ «Юридична компанія «Феміда консалтінг» всі права щодо відшкодування моральної шкоди кожним з Відповідачів, та в договорі або в законі немає заперечення щодо надання для цього згоди боржника, то ТОВ «Юридична компанія «Феміда консалтінг» має законне право вимагати від кожного з відповідачів моральну шкоду, яка була заподіяна громадянам Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Кутковій Н.М., Кутковому Р.П., Кутковому С.Р.
Перший відповідач – ЗАТ „Авіакомпанія „ АЕРОСВІТ” – проти позову заперечує повністю, та пояснює, що на рейс VV 171 сполученням м. Київ – м. Бангкок мав місце продаж квитків більш ніж місць у літаку, внаслідок чого громадянини Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Куткова Н.М., Кутковий Р.П., Кутковий С.Р. вимушені були летіти іншим літаком. Також, у запереченнях вказано, що кожному була виплачена компенсація у розмірі 100 доларів США, та надана можливість харчування та користування телефоном. 1-й Відповідач вказує, що у Позивача взагалі відсутні підстави на відшкодування моральної шкоди, при цьому посилається на п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”. Також у відзиві на позовну заяву зазначається що в позовній заяві не зазначено, в чому полягали неправомірні дії ЗАТ „Авіакомпанія „ АЕРОСВІТ” під час виконання договору перевезення та які норми законодавства товариством були порушені, не вказуються конкретні статті, норми чинного законодавства, які були порушені. 1-й Відповідач вказує, що належним чином виконав покладені на себе забов”язання по договору перевезення за маршрутом Київ-Бангкок. При цьому з боку ЗАТ „Авіакомпанія „ АЕРОСВІТ” не було жодних порушень законодавства, що, відповідно, є підставою для відмови у відшкодуванні моральної шкоди. Також зазначається, що передача вищезазначеними громадянами права вимоги відшкодування моральної шкоди по договору, враховуючи те, що сам факт наявності моральної шкоди не встановлений судом, суперечить чинному законодавству України. Згідно ст. 515 Цивільного кодексу України громадянини Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Куткова Н.М., Кутковий Р.П., Кутковий С.Р взагалі не мали права передавати Позивачу права відшкодування моральної шкоди.
Другий відповідач – Товариства з обмеженою відповідальністю „ M.I.B.S. travel” – проти позову заперечує повністю, та пояснює, що згідно ст. 515 Цивільного кодексу України громадянини Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Куткова Н.М., Кутковий Р.П., Кутковий С.Р взагалі не мали права передавати Позивачу права відшкодування моральної шкоди. 2-й Відповідач вказує, що справа не підсудна господарському суду та підлягає припиненню, згідно п.п. 2.2 Роз”яснень ВАСУ від 23.08.94 року „ Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарсько процесуального кодексу України” провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 ст. 80 ГПК України якщо при розгляді справи буде встановлено що: позов подано в інтересах позивача іншим, крім органів прокуратури, юридичними особами, державними або іншими органами. Також зазначається, що 1-й Відповідач мав законне право відмовити у перевезенні на конкретному рейсі. Також 2-м відповідачем зазначається, що здійснення продажу авіаперевезень від імені 1-го Відповідача не породжувало для першого цивільних прав та обов”язків, в тому числі і обов”язків по відшкодуванню будь-якої шкоди, завданої туристам в результаті авіаперевезень, та 2-й Відповідач не є належним відповідачем по справі.
Третій відповідач – Агенція з перевезень та туризму „ Схід – Авіа” – проти позову заперечує повністю, та пояснює, що відповідно до п. 11 Агенської угоди № 196 від 04.09.2003 року право на туристичний продукт туроператора до турагента не переходить. 3-й Відповідач зазначає, що 1-й Відповідач мав право відмовити у перевезенні у наслідок перепродажу квитків на літак. 2-й Відповідач вказує, що не може нести відповідальність за дії партнерів, на які не може впливати. Також зазначається, що основною умовою договору перевезення, що містять квитки на рейс, є перевезення до пункту призначення (маршрут), що і було виконано з боку перевізника. Крім того зазначається, що в позовній заяві не з”ясовано питання щодо визнання 1-м Відповідачем пропозиції громадян про сплату їм певної грошової суми моральної шкоди, тобто наявність з цього приводу боргу взагалі.
В судовому засіданні 11.08.2006 року оголошувалась перерва до 17.08.2006 року о 16:30.
Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне:
20 грудня 2005 року громадяни України Симов”ян Ваграм Саркісович, Мироненко Оксана Миколаївна, Куткова Наталія Миколаївна, Кутковий Рубен Павлович, та його неповнолітній син – Кутковий Станіслав Рубенович придбали квитки на літак рейс № 171 сполученням м. Київ – м. Банкок, що повинен був відбутися 2 січня 2006 року, тим самим кожен уклав договір перевезення пасажирів. Цей факт підтверджується авіаквитками. 2 січня 2006 року Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Куткова Н.М., Кутковий Р.П., Кутковий С.Р., разом близько 12 годин 00 хвилин прибули до аеропорту і відразу ж направилися до співробітника аеропорту, що проводив реєстрацію. Він повідомив, що всі місця на рейс № 171 вже зайняті. Після кількох годин чекання Симов”яну В.С., Мироненко О.М., Кутковій Н.М., Кутковому Р.П., Кутковому С.Р. були надані квитки на рейс м. Київ - м. Дубаи, а далі на рейс м. Дубаи – м. Бангкок. Цей факт підтверджений відміткою аеропорту м. Дубаи на авіаквитку. У результаті зазначених дій перевізника Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Куткова Н.М., Кутковий Р.П., Кутковий С.Р. прибули у м. Банкок із затримкою на 12 годин.
Громадянами Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Кутковою Н.М., Кутковим Р.П., Кутковим С.Р., кожним окремо, було укладено договори з туристичною фірмою „ MIBS” на організацію останньою відпочинку у Таїланді. Вказані громадяни України належним чином оплатили послуги 2-го Відповідача, а також через Агенцію з перевезень та туризму „Схід – Авіа” придбали квитки на літак рейс № 171 за маршрутом м. Київ – м. Бангкок, що повинен був відбутися 2 січня 2006 року, тим самим уклали договора перевезення пасажирів з Авіакомпанією „Аеросвіт”. Однак, коли Вони у встановлений строк прибули до аеропорту, то їм повідомили, що усі міста на рейс № 171 вже зайняті, тому вони змушені були летіти іншим рейсом і прибули з запізненням на 12 годин. Указаними діями громадянам Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Кутковій Н.М., Кутковому Р.П., Кутковому С.Р. були спричинені значні моральні страждання, які відображаються у наступному: Вони змушені були знаходитися в літаку значно більший час, ніж, якби Вони полетіли рейсом № 171, на який завчасно були куплені квитки, здійснити незаплановану пересадку та значний час знаходиться в аеропорту м. Дубаи без гіда, зіткнутися з численними мовними проблемами, знаходилися в чужій державі без підтримки і зв'язку з батьківщиною, відчували постійну погрозу розвитку конфлікту на релігійному ґрунті, прибули у м. Банкок із запізненням на 12 годин.
7 лютого 2006 року було направлено на адресу Відповідачів Претензії, в яких були викладені факти порушення Відповідачами умов договору. У вказаних Претензіях Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Куткова Н.М. з огляду на наслідки заподіяних їм фізичних і моральних страждань, кожний оцінив їх у сумі 20.000 ( двадцять тисяч гривень) для кожного з Відповідачів. Кутковий Р.П. з огляду на наслідки заподіяних йому та його сину фізичних і моральних страждань оцінив їх у сумі 40.000 ( сорок тисяч гривень) для кожного з Відповідачів.
7 червня 2006 року Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Куткова Н.М., Кутковий Р.П., кожен окремо один від одного, уклали з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Феміда консалтінг», договори про відступлення права вимоги згідно з якими Цедент передає Цесіонарію право вимоги відшкодування моральної шкоди, яка була заподіяна Цеденту, з боку кожного з Відповідачів.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги). Стаття 514 ЦК України проголошує, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що Позивач належним чином довів що договора відступлення права вимоги від 7 червня 2006 року укладені відповідно до діючого законодавства України.
Цивільний кодексу України, як і раніше діюче законодавство України, не дає легального тлумачення забов”язань, нерозривно пов”язаних із особою кредитора (чи боржника). Стаття 515 Цивільного кодексу України до числа таких забов”язань відносить вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров”я або смертю. Крім того, традиційно до переліку згаданих прав відносяться вимоги щодо сплати аліментів. Заборона щодо відступлення права вимоги по відшкодуванню моральної шкоди в ЦК Україні або інших нормативно-правових актах України не зазначається та жодний нормативно-правовой акт України не містить щодо цього пряму заборону, суд приходить до висновку, що ст. 515 Цивільного кодексу України неможливо застосовувати до данних правовідносин.
Крім того, в ході судового розгляду справи жоден з Відповідачів не подав до суду зустрічного позову з вимогою визнати недійсними договора про відступлення права вимоги від 7 червня 2006 року, таким чином вказані договора набрали чинності, на даний момент є чинними, дійсними, компетентними органами на теперішній час не скасовані.
22 березня 2006 року Позивачем були отримані відповіді від авіакомпанії „Аеросвіт” на направлені Претензії. У відповіді авіакомпанія „ Аеросвіт” не заперечує, що на рейс VV 171 сполученням м. Київ – м. Бангкок мав місце продаж квитків більш ніж місць у літаку, внаслідок чого громадянини Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Куткова Н.М., Кутковий Р.П., Кутковий С.Р. вимушені були летіти іншим літаком. Також, у відповіді вказано, що кожному була виплачена компенсація у розмірі 100 доларів, та надана можливість харчування та користування телефоном.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Ст..23 ЦК України вказує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частина друга вказаної статті проголошує, що моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Стаття 629 ЦК України проголошує, що договір є обов'язковим для виконання. Також, ст. 3 Закону України „ Про захист прав споживачів” встановлює, що споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів ( робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб мають право на належну якість товарів ( робіт, послуг) торгівельного та інших видів обслуговування. Стаття 12 п. 3 Закону України „ Про захист прав споживачів” проголошує обов'язок виконавця виконати послугу, яка за якістю відповідає вимогам законодавства та договору.
За таких обставин вбачається, що 1-й Відповідач неналежним чином виконав свої забов”язання щодо перевезення громадян України Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Куткова Н.М., Кутковий Р.П., а саме порушив Право скористатися літаком рейс № 171 сполученням м. Київ – м. Банкок, що повинен був відбутися 2 січня 2006 року, на який заздалегіть були куплені білети, тому суд приходить до висновку, що Позивач належним чином обгрунтував свої вимоги, зокрема стосовно наявності моральної шкоди, що була спричинена громадянам України Симов”ян В.С., Мироненко О.М., Кутковій Н.М., Кутковому Р.П.
Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Суд вивчивши позовну заяву приходить до висновку, що можливо при визначенні розміру моральної шкоди виходити з розрахунків, що приведені Позивачем, а саме: при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди можливо виходити з розміру сумарного психотравмуючого впливу цієї шкоди, який ґрунтується на:
1. Інтенсивності психотравмуючого впливу і викликаному ним відхиленні у психофізіологічному стані потерпілого: інтенсивність і тривалість психічних страждань; порушення психічних процесів, функцій, властивостей, якостей; ступінь зворотності – незворотності негативних відхилень, строки відновлення і прогноз.
2. Ступені порушення життєвих планів і перспектив потерпілого.
3. Негативному впливі обставин, що виникли внаслідок протиправної дії, на близьких родичів і знайомих потерпілого.
Діючий Цивільний кодекс України (ЦК України) не передбачає мінімального розміру відшкодування моральної шкоди, хоча Цивільний кодекс РСР 1963 року у статті 441 /1 вказував, що мінімальним відшкодуванням моральної шкоди є 5 мінімальних розмірів заробітної плати. Стаття 8 ЦК України вказує, що якщо цивільні відносини не врегульовані Цивільним кодексом України ( 2003 року), іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами ЦК України ( 2003 року), інших актів цивільного законодавств, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини ( аналогія закону). Таким чином, відносно встановлення мінімального розміру моральної шкоди можливо користуватися нормами Цивільного кодексу РСР, а саме положеннями ст. 440/1.
За таких підстав, для встановлення розміру моральної шкоди можливо використовувати критерії, які були запропоновані С.І. Шимон. Ії пропозиція полягає в тому, щоб при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди користуватися встановленим мінімумом відшкодування моральної шкоди – 5 мінімальними розмірами заробітної плати. Оскільки Цивільним кодексом РСР визначено такий мінімум ( за основу береться базова стаття Цивільного кодексу РСР – 440/1), то державою гарантовано отримання відшкодування не менше встановленого на сьогодні розміру – 1750 грн. ( мін. зар. плата * 5). Далі, пропонується до критеріїв розміру моральної шкоди додати умовні коефіцієнти. Розрахунок за вказаними критеріями проводиться наступним чином. За наявності факту моральної шкоди, як вже відмічалося, береться „ стартовий” розмір відшкодування шкоди, встановлений у ст. 440/1 ЦК РСР – 5 мінімальних заробітних плат ( 350*5 = 1750 грн). Встановлено наявність таких критеріїв:
- вид психічних страждань: приниження, страх, поганий настрій - коефіцієнт 1,5 - 1750 * 1,5 = 2625 грн.;
- глибина моральних страждань: значний душевний біль - коефіцієнт 1,5 - 2625*1,5 = 3937,50 грн.;
- істотність змушених змін у житті потерпілого: відновлені - коефіцієнт 1,5 - 3937,50* 1,5 = 5906, 25 грн.;
- тривалість негативних наслідків: нетривалі - коефіцієнт 1,5 - 5906, 25*1,5 = 8859,37 грн.;
- суспільна небезпека правопорушення: неналежне виконання умов договору - коефіцієнт 1,5- 8859,37*1,5 = 13289, 06грн
Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, яка належить до сплати, повинен складати 13 289, 06 грн. з кожного Відповідача.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу суд вважає за необхідне покласти на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що Позивач належним чином довів наявність моральної шкоди, що була спричинена громадянам України Симов”ян Ваграм Саркісовичу, Мироненко Оксані Миколаївні, Кутковій Наталії Миколаївні, Кутковому Рубену Павловичу, Кутковому Станіславу Рубеновичу, неправомірними діями Відповідачів, а саме, порушенням Права летіти літаком рейс № 171 за маршрутом м. Київ – м. Бангкок, що повинен був відбутися 2 січня 2006 року, та довів правомірність укладання договорів про відступлення права вимоги від 7 червня 2006 року, а за таких обставин позов є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 16, 23, 512,514,516, 543, 626 Цивільного кодексу України, п. 6,12 ст. 3 Закону України „ Про захист прав споживачів”, ст. 440/1 Цивільного кодексу УРСР, ст. 3 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 22, 33,43, 44-49, 82-85 ГПК України, - суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Солідарно стягнути з Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія Аеросвіт” (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гура, код 20048090, п/р 26007030000303 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 320962), Товариства з обмеженою відповідальністю „ M.I.Б.С. ТРЕВЕЛ" (01024, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, оф.3, код 31511729, дані про банківські реквізити в матеріалах справи відсутні), Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства по перевезенням і туризму „Схід – Авіа” (61125, м. Харків, Червоношкільна набережна,18, код 23455364, п/р 26006805504590 в ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк" МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Феміда консалтінг» (61058, м. Харків, вул. Ромена Ролана,12, к.308, код 32675570, п/р 26003024629 в АВУБ "Грант", МФО 351607) відшкодування моральної шкоди у розмірі 199 335, 9 грн., 1993,36 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення підписано 18.08.2006 року.
Суддя Прохоров С.А.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 108771 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Прохоров С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні