Постанова

від 02.02.2023 по справі 602/493/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 602/493/22 пров. № А/857/16155/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Качмара В.Я., Затолочного В.С.

з участю секретаря судового засідання Гранат В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лановецької міської ради Тернопільської області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2022 року (суддя першої інстанції Холява Л.І., м. Ланівці, повний текст складено 24.10.2022)

В С Т А Н О В И В :

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Лановецького районного суду Тернопільської області з позовом до Лановецької міської ради Тернопільської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №14 від 27.06.2022.

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, вважаючи таке незаконним, постановленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, його оскаржив ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що правопорушення він не вчиняв. Оспорювана постанова не містить відомостей про наявність вини чи ступінь вини в його діях чи бездіяльності, а тому адміністративне стягнення було застосовано до особи, вина якої не встановлена у визначеному законом порядку. Постанова не містить відомостей про місце та час вчинення правопорушення, хоча такі є істотними для правильного прийняття рішення у даній справі, оскільки Правила благоустрою на території Лановецької міської ради були затверджені лише 22 грудня 2021 року відповідним рішенням №2064, яким було затверджено Правила благоустрою на території Лановецької міської територіальної громади, а не Лановецької міської ради, як про це вказано в оскаржуваній постанові. Згідно пункту 13 розділу 6 цих Правил громадянам та суб`єктам господарювання забороняється самовільно встановлювати тимчасові споруди та малі архітектурні форми. Однак, ні бетонна площадка, ні огорожа не є тимчасовими спорудами, ні малими архітектурними формами, у тому числі згідно значень термінів, які наведені у цих же Правилах. Акт обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 6123810100:02:004:0487 площею 0.0895 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , від 03 травня 2022 року, на який здійснено посилання в оскарженій постанові, не містить жодних відомостей про бетонну площадку, огорожу та про те, хто їх облаштував та коли. Крім цього, зазначена земельна ділянка з 14 березня 1997 року до 18 лютого 2015 року перебувала у постійному користуванні ТПФ «Світлана», а розміщені на цій земельній ділянці нежитлова будівля, кафе, магазин, адмінприміщення та піднавіс загальною площею 352.30 кв.м перебували у власності цього суб`єкта господарювання, який згідно рішення №33 засновника фірми «Світлана» від 15 лютого 2015 року був припинений. При цьому і бетонна площадка, і огорожа на цій земельній ділянці були встановлені саме працівниками фірми «Світлана» приблизно на початку 2000-х років ще задовго до набрання чинності Правилами благоустрою на території Лановецької міської територіальної громади, затвердженими рішенням Лановецької міської ради від 22 грудня 2021 року №2064.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Позивач, ні його представник у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи шляхом надіслання повідомлення на номер телефону, зазначений представником позивача у матеріалах справи, вказане повідомлення прийняте ним 27.01.2023 о 10:13 год, що підтверджено телефонограмою.

У судовому засіданні представник відповідача Блажейчук Т.В. заперечив вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лановецької міської ради№14 від 27.06.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 грн.

Підставою для винесення вказаної постанови зазначено протокол про адміністративне правопорушення від 09.06.2022 серії ВАБ №058240, складений ДОП ВП №2 (м.Ланівці) Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області І.Р.Святенюк.

Із вказаної постанови та протоколу видно, що 31 травня 2022 року о 12 год 15 хв ОСОБА_1 самовільно встановив бетонну площадку та огорожу перед входом у приватну будівлю за адресою АДРЕСА_1 , чим порушив пункт 13 розділу 6 Правил благоустрою на території Лановецької міської ради, затверджених рішенням Лановецької міської ради від 22.12.2021 №2064.

Згідно акта обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 6123810100:02:004:0487 площею 0,0895 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , від 03 травня 2022 року, постійною комісією міської ради з питань містобудування, архітектури, агропромислового комплексу, земельних відносин та охорони природи встановлено, що відстань від урізу водойми до межі земельної ділянки за кадастровим номером 6123810100:02:004:0487 становить 7-12 м. Крім цього, комісією виявлено, що ОСОБА_1 власником будівель, розміщених за адресою АДРЕСА_1 здійснено самовільне зайняття земельної ділянки комунальної форми власності орієнтовною площею 0.0148 га (0.0125 га та 0.0023 га ).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП. Стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції статті 152 КУпАП. Постанова винесена уповноваженою особою з дотриманням правил чинного законодавства, а доказів на спростування факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, не надано.

Надаючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно статті 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, статтею 152 КУпАП.

Статтею 152 КУпАП встановлена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів у вигляді накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Із метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП). Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 самовільно встановив бетонну площадку та огорожу перед входом у приватну будівлю за адресою АДРЕСА_1 .

Позивач заперечує факт вчинення ним таких дій.

Слід вказати, що у матеріалах справи відсутні дані щодо періоду зведення незаконно встановлених конструкцій.

При цьому, у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення та у постанові вказано дату виявлення порушення, а не його вчинення. Даний факт підтверджено у судовому засіданні представником відповідача.

Сам позивач зазначає, що бетонну площадку та огорожу перед входом у приватну будівлю за адресою: АДРЕСА_1 були побудовані попереднім користувачем земельної ділянки Торгово-посередницькою фірмою «Світлана».

Згідно Державного акта на право постійного користування землею серія ТР №8, виданого Лановецькою селищною Радою народних депутатів 14 березня 1997 року, Торгово-посередницькій фірмі «Світлана» земельну ділянку в АДРЕСА_1 0.087 га було надано у постійне користування згідно з планом землекористування.

Згідно копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 , виданого 29 квітня 2005 року Виконавчим комітетом Лановецької міської ради, власником нежитлової будівля, кафе, магазин, адмінприміщення та піднавіс, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , є приватна Фірма «Світлана» на підставі Рішення №71 від 20 квітня 2005 року.

Згідно відомостей щодо фірми «Світлана» (код ЄДРПОУ 21149568), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником та підписантом фірми є ОСОБА_2 .

Отже, оскільки саме директор несе відповідальність за здійснювану підприємницьку діяльність, за дотримання норм чинного законодавства України, за сплату податків та обов`язкових платежів до бюджету, а також за ряд інших питань, які прямо або побічно стосуються діяльності підприємства, позивач як засновник фірми «Світлана» не має нести відповідальність за встановлення підприємством конструкцій з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до рішення №33 від 18 лютого 2015 року засновника фірми «Світлана» ОСОБА_1 вирішено провести державну реєстрацію припинення фірми «Світлана». При цьому об`єкт нерухомості перейшов у власність позивача.

Разом з тим, доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ст.152 КУпАП України, саме позивачем ОСОБА_1 суду не надано.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, оскільки матеріали справи не містять належних доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, висновки відповідача про наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею ст.152 КУпАП України, є необґрунтованими

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП України, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом скасування постанови Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лановецької міської ради №14 від 27.06.2022 у справі про адміністративне правопорушення і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору при поданні апеляційної скарги 744,30 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лановецької міської ради №14 від 27.06.2022 у справі про адміністративне правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Лановецької міської ради Тернопільської області (код ЄДРПОУ 04396288) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 744 (сімсот сорок чотири) грн. 30 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 02.02.2023.