Ухвала

від 02.02.2023 по справі 910/15120/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"02" лютого 2023 р. Справа№ 910/15120/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Михальської Ю.Б.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 (повний текст складений 01.04.2021)

у справі № 910/15120/20 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест"

про стягнення 595 342,18 грн,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест" про стягнення 595 342,18 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 задоволено позовні вимоги. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лазурний блюз" основну заборгованість в розмірі 495 073,76 грн, інфляційні втрати в розмірі 69 719,96 грн, 3% річних в розмірі 30 548,46 грн та судовий збір в розмірі 8930,13 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/15120/20 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Також, до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшли доповнення до апеляційної скарги.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2022, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/15120/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15120/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/15120/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано наступні документи: квитанція про сплату судового збору, докази надсилання апеляційної скарги на адресу позивача та заява про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Розглянувши заяву скаржника про поновлення процесуального строку, колегія суддів дійшла висновку про її необґрунтованість, з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вказаних правових норм, апеляційна скарга на оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 26.03.2021 (повний текст якого складено 01.04.2021), подана скаржником до суду апеляційної інстанції 04.11.2022, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України процесуального строку для її подання, а саме після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (останнім днем річного строку для подання було 01.04.2022).

В обґрунтування заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, відповідач зазначає, що 04.11.2022 він вперше ознайомився з матеріалами справи та з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції та після ретельного аналізу матеріалів справи відповідачу стало відомо, що Господарський суд міста Києва належним чином не повідомляв Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест" про розгляд даної справи.

Крім цього, відповідач зауважує на тому, що 08.09.2022 відбулась зміна директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест", що підтверджується наказом №08/09-1к від 08.09.2022 про призначення на посаду директора. У зв`язку із чим, новий директор Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест" звернувся до банківської установи з метою проведення аудиту рахунків товариства, де було з`ясовано, що рахунки відповідача є арештованими на примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/15120/20.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України в редакції, на дату винесення цієї ухвали, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

За приписами ч. 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України в редакції, на дату винесення цієї ухвали встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Водночас, у ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики Європейського суду з прав людини вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справа, "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справа "Брумареску проти Румунії").

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики Європеського суду з прав людини щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Разом з тим, якщо строк на апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності.

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.

Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Колегія суддів, також вважає за необхідне врахувати правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів ст.ст. 256, 261 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові зауважено на тому, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

За сталою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, сформованою в рішеннях "Стаббінгс на інші проти Сполученого Королівства", "Девеер проти Бельгії", право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Як встановлено вище, в обґрунтування поданої заяви відповідач посилався на те, що про розгляд цієї справи він не був обізнаний та про наявність судового рішення йому стало відомо лише 04.11.2022 після ознайомлення з матеріалами справи.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що Господарським судом міста Києва ухвали від 09.10.2020, від 18.11.2020, від 30.11.2020, від 26.01.2021, від 26.02.2021 та рішення від 26.03.2021 у даній справі були надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу скаржника - 01010, м. Київ, провулок Хрестовий, буд. 2А, яка була зазначена у позові та у витязі з Єдиного державного реєстру юридидичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.03.2021 (арк. справи 249).

Згідно з довідками відділення поштового зв`язку на конвертах за трек-номерами №№: 0105476127749, 0105476130421, 0105476292561, 0105477466440, 0105477347726, 0105474478030, які повернулися на адресу суду першої інстанції, причинами повернення вказано: "за закінченням терміну зберігання".

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом пунктом 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258 і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22).

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-6).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції вчинялись всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, а неотримання судових рішень, зокрема і оскаржуваного рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/15120/20 та, відповідно, можливість подання апеляційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого відповідача, оскільки він мав можливість бути вчасно обізнаним про результат ухвалення судом рішення і при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, мав можливість своєчасно подати апеляційну скаргу.

Таким чином, ознайомлення відповідача з матеріалами справи та з повним текстом оскаржуваного судового рішення лише 04.11.2022, а також зміна 08.09.2022 керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест", на думку колегії суддів не свідчить про поважність причин пропуску строку відповідачем на оскарження рішення суду першої інстанції.

У разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених п.п. 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження.

Встановивши відсутність винятків, визначених у п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).

Колегія суддів дійшла висновку, що виключення, передбачені ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, скаржником не доведені, а отже підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд відмовляє у прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/15120/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еверест" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі № 910/15120/20.

Матеріали справи № 910/15120/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Ю.Б. Михальська