Постанова

від 01.02.2023 по справі 924/314/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року Справа № 924/314/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля" та Хмельницької районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 у справі №924/314/21 (суддя Гладій С.В., повний текст рішення складено 30.08.2021)

за позовом Державного підприємства радгосп "Лісовогринівецький"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля"

до Хмельницької районної державної адміністрації

про визнання недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 02.06.2008 № 677/08-р.

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Хмельницькою районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля" за № 355 від 30.09.2008 та додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки № 221 від 09.03.2021;

про скасування державної реєстрації земельної ділянки: кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га, що розташована за адресою Хмельницька область, Хмельницький район, Лісогринівецька сільська рада;

про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за товариством з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля" права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1200477468250, номер запису про інше речове право: 19523589 від 17.03.2017)

за участю представників сторін:

позивача - Хабаль Ж.М.;

відповідача - 1 - Керницька О.В.;

відповідача - 2 - Ченаш І.М.;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Радгосп "Лісовогринівецький" (далі - позивач, ДП Радгосп "Лісовогринівецький") звернувся до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТСПоділля" (далі - відповідач-1, ТОВ "РТСПоділля") та Хмельницької районної державної адміністрації (далі - відповідач-2, Хмельницька РДА), в якому просить суд:

- визнати недійсним розпорядження Хмельницької РДА від 02.06.2008 № 677/08-р;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Хмельницькою РДА та ТОВ "РТСПоділля" № 355 від 30.09.2008 та додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки № 221 від 09.03.2021;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058, площею 0,04 га, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, Лісогринівецька сільська рада;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за ТОВ "РТСПоділля" право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1200477468250, номер запису про інше речове право: 19523589 від 17.03.2017).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він є правонаступником колгоспу "Перемога" та радгоспу лікарських рослин та йому належить право користування земельною ділянкою згідно Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951, який не потребує переоформлення, в кількості 2628,2 га, наданих у вічне користування. При проведенні інвентаризації земельної ділянки згідно Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951, площею 2628,2 га згідно з планом і описом меж розроблено матеріали інвентаризації та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та встановлено наявність всередині географічних координат згідно державного акту, державну реєстрацію за ТОВ "РТСПоділля" права оренди земельними ділянками кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га згідно договору оренди укладеного між Хмельницькою РДА та ТОВ "РТС Поділля" № 355 від 30.09.2008.

Тобто, земельна ділянка кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га входить до загальної площі земельних ділянок, наданих у вічне користування позивачу за Державним актом № 536253 від 28.09.1951 (накладення земельних ділянок). Водночас позивач зазначає, що уповноваженим органом рішення про припинення права користування земельної ділянки згідно Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951, площею 2628,2 га, не приймалось, заяв про припинення права користування не було, згода на вилучення не надавалась.

Позивач вважає розпорядження Хмельницької РДА від 02.06.2008 № 677/08-р., на підставі якого ТОВ "РСТПоділля" передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га, незаконним, таким, що порушує законне право користування ДП Радгосп "Лісовогринівецький" земельною ділянкою в межах географічних координат згідно Державного акта на вічне користування землею колгоспами від 28.09.1951 №536253, площею 2628,2 га, що розташована на території с. Лісові Гринівці та с. Скаржинці Хмельницького району Хмельницької області, а тому підлягає визнанню недійсним.

З огляду на вказане, з метою ефективного захисту порушеного права, відновлення становища, яке існувало до його порушення, забезпечення можливості належного оформлення ДП Радгосп "Лісовогринівецький" права користування земельною ділянкою згідно державного акта, беручи до уваги наявність в Державному земельному кадастрі відомостей про реєстрацію за ТОВ "РСТ Поділля", права оренди земельною ділянкою, яка знаходяться всередині географічних координат земельної ділянки згідно державного акту, окрім вимог про визнання недійсним розпорядження Хмельницької РДА та договору оренди землі, належним способом захисту, на думку позивача, є також пред`явлення вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за ТОВ "РСТПоділля" права оренди земельною ділянкою: кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1200477468250, номер запису про інше речове право: 19523589 від 17.03.2017).

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 у справі № 924/314/21 позов задоволено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним розпорядження Хмельницької РДА від 02.06.2008 № 677/08-р., як такого, що прийняте із порушенням вимог статей 6, 14, 19 Конституції України, статей 3, 84, 94, 122, 141 ЗК України.

Також враховуючи те, що однією з підстав укладення оспорюваного договору та додаткової угоди до договору стало розпорядження Хмельницької РДА від 02.06.2008 № 677/08-р., і судом першої інстанції встановлено, що розпорядження було прийняте із порушенням законодавства та, як наслідок, прав позивача, беручи до уваги похідний характер вимог про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди від 30.09.2008 та додаткової угоди до договору від 09.03.2021 від вимоги про визнання недійсним розпорядження від 02.06.2008 №677/08-р., місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору та додаткової угоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також місцевий господарський суд, зважаючи на те, що за ТОВ "РСТ Поділля" було зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 0,04 га, яка, як встановлено вище, перебувають у постійному користуванні на підставі державного акта на вічне користування землею колгоспами у позивача, відповідно, користування спірною ділянкою ТОВ "РСТ Поділля" та реєстрація відповідного права здійсненні останнім без достатніх правових підстав, а відтак позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га і скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за відповідачем-1 права оренди на цю земельну ділянку, що мають похідний характер від визнання недійсним оспорюваного договору оренди та додаткової угоди, є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що перебіг позовної давності у даному випадку почався з 29.03.2018, а, отже, строк позовної давності для звернення із вказаним позовом до суду не пропущено, оскільки позивач звернувся з позовом до суду 29.03.2021, тобто в межах строку позовної давності.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "РТС Поділля" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, витребувати у Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДП Радгосп "Лісовогринівецький" оригінал Акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити; здійснити розподіл судових витрат.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- ухвалення судом першої інстанції рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19. Однак, з аналізу позовних вимог ДП Радгосп "Лісовогринівецький" не вбачається позовної вимоги пов`язаної з одночасним визнанням, зміною чи припиненням рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства;

- судом першої інстанції, під час дослідження Державного акта на вічне користування землею № 536253 від 28.09.1951 допущено порушення вимог норм ст. 77, 78, абз. 2 п. 6 ст. 91 ГПК України. Відсутність оригінала Державного акта на вічне користування землею колгоспу № 536253 позбавило можливості суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи, в тому числі з`ясувати чи з 28.09.1957 до моменту розгляду справи в суді до Державного акта на вічне користування землею колгоспу № 536253 не вносилися доповнення щодо передачі земель колгоспу "Перемога" третім особам;

- висновки суду, що ДП Радгосп "Лісовогринівецький" є користувачем земельної ділянки в кількості 2628,2 га, є необґрунтованим та непідтвердженими дослідженими у судових засіданнях доказами;

- під час дослідження судом першої інстанції технічного висновку за результатами проведення дослідження земельних ділянок допущено порушення норм ст. ст. 76, 77 ГПК України та не враховано висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.09.2019 у справі № 500/5291/13-ц.;

- позивачем не доведена належними у розумінні ст. 76 ГПК України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача, порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем, що є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Відповідно до постанови Верховного Суду від 02.09.2019 у справі № 500/5291/13-ц, питання щодо накладення земельних ділянок може бути вирішене лише за наявності відповідної земельно-кадастрової документації, на підставі якої й можливо визначити наявність чи відсутність накладень. З огляду на зазначене, суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів;

- суд першої інстанції неправомірно застосував преюдиційні обставини, встановлені у справі № 686/13875/18, які б підтверджували розмір площі, належної ДП Радгоспу "Лісовогринівецький" на праві постійного користування, станом на час прийняття оспорюваного розпорядження та договору оренди землі;

- суд першої інстанції неправильно застосував норми ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України та безпідставно не врахував, що строк позовної давності за позовними вимогами ДП Радгосп "Лісовогринівецький" пропущено.

- апелянт, посилаючись на положення ст. 42, 75 ГПК України, рішення Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії", зазначає, що уповноважений представник ТОВ "РТС-Поділля" - адвокат Керницька О.В. зверталася із адвокатськими запитами до Архівного відділу Хмельницької РДА та у відповідь Архівним відділом Хмельницької РДА їй було надано: розпорядження Ради міністрів Української СРС від 03.11.1954 № 1954-р; рішення Виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих від 02.09.1954 № 1527/7; рішення Виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих від 11.08.1965 № 344; рішення Хмельницької районної ради народних депутатів від 05.05.1992 № 8; рішення Хмельницької районної ради народних депутатів від 18.08.1992 № 17; рішення Хмельницької районної ради народних депутатів від 16.12.1999 № 18; рішення Лісовогринівецької сільської ради від 16.03.2011 р. № 43.

- апелянт вказує, що 20.09.2021 сформовано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з метою повного та всебічного розгляду справи, на підтвердження моменту обізнаності ДП Радгосп "Лісовогринівецький" в особі директора Лежанського В.В. про те, що земельна ділянка із кадастровим номером 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га перебуває у користуванні ТОВ "РТС-Поділля". У зв`язку з тим, що робота в архіві потребує значної кількості часу та, враховуючи те, що відповіді Архівного відділу Хмельницької РДА отримано після ухвалення рішення судом першої інстанції, вважає, що ТОВ "РТС-Поділля" з об`єктивних причин зазначені вище рішення не були подані у встановлений законом строк.

- зважаючи на необхідність дослідження оригіналів доказів у судовому засідання та з метою належної оцінки доказів наявних у справі та перевірки відповідності поданої копії письмового доказу оригіналу, просить суд витребувати у Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки України, ДП Радгосп "Лісовогринівецький" оригінал Акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951.

- скаржник також вказує, що докази на підтвердження витрат у зв`язку з розглядом справи, зокрема витрат на правову допомогу, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Хмельницька РДА звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- скаржник ставить під сумнів законний спосіб отримання ДП Радгосп "Лісовогринівецький" листа Міністерства аграрної політики та продовольства України № 3-025-19 від 19.09.2018 та копії Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951, які позивач додає, як основний доказ до позовної заяви;

- на думку апелянта Лежанський В.В. не є уповноваженою особою, що має право посвідчувати копію державного акту на вічне користування землею, оскільки позивач його не видавав та немає оригіналу цього акту. Копія акту на вічне користування землею не є належним і допустимим доказом без наявності оригіналу;

- апелянт не погоджується із тим, що суд першої інстанції може вирішити питання накладення меж земельної ділянки площею 0,04 га, кадастровий номер 6825083600:03:005:1058 відповідно на межі земель, що визначені копією Державного акту на вічне користування землею колгоспами від 28.09.1951 № 536253 за наявності Технічного висновку виконаного ПП "Терн Інвест" на території Лісовогринівецької сільської ради. Самостійно суд визначити такі межі та поворотні точки, що можуть підтвердити чи спростувати факт накладення земельних ділянок можливості немає. Копія Технічного висновку виконаного ПП "Терн Інвест" у 2020 році не є таким доказом в контексті ст. ст. 76, 77 ГПК України, тому не підтверджує жодних обставин;

- враховуючи те, що однією з підстав укладення оспорюваного договору стало розпорядження Хмельницької РДА від 02.06.2008 № 677/08-р, а на думку суду зазначено, що вказане розпорядження було прийняте із порушенням законодавства та, як наслідок, прав позивача, суд хибно встановив, що відповідні порушення існували і станом на момент укладення оспорюваного договору оренди;

- задовольняючи позовні вимоги та вважаючи, що захисту підлягає порушене право позивача, суд першої інстанції помилково засновувався на преюдиційному характері рішень Хмельницького міськрайонного суду від 06.12.2018 у справі № 686/13875/18 та у справі від 20.01.2020 № 686/17131/19. Скаржник звертає увагу суду, що справи № 686/13875/18 та №686/17131/19 не мають жодного преюдиційного значення для встановлення обставин у справі рішення у якій оспорюється, тому що неодмінною умовою преюдиції є один і той самий склад сторін, а Хмельницька РДА не була учасником справ № 686/13875/18 та № 686/17131/19. Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 р. у справі № 917/1345/17, де у п. 31, 32, 37 відзначається, що різний склад учасників справ виключає можливість сторонам посилатись на обставини, як на такі, що мають преюдиційне значення та не підлягають доказуванню.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду апеляційної скарги ТОВ "РТС Поділля" справи № 924/314/21 у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "РТС Поділля" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 р. у справі № 924/314/21. Розгляд справи призначено на 03.11.2021 о 15:00 год.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Олексюк Г.Є., 23.10.2021 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 924/314/21 за апеляційною скаргою Хмельницької РДА на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 між суддями та визначено колегію суддів для розгляду справи у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2021 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Хмельницької РДА на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 у справі № 924/314/21. Об`єднано апеляційні скарги ТОВ "РТС Поділля" та Хмельницької РДА на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 у справі № 924/314/21 до спільного розгляду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.11.2021 об 15:30 год.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) у справі Олексюк Г.Є. судове засідання 03.11.2021 об 15:00 год. не відбулося.

Розпорядженням керівника апарату суду від 08.11.2021 № 01-04/911, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, здійснено передачу судової справи № 924/314/21 раніше визначеному складу суду.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.11.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у справі №924/314/21 об`єднано для спільного розгляду апеляційні скарги ТОВ "РТС Поділля" та Хмельницької РДА на рішення Господарського суду Хмельницької області від 30.08.2021 у справі № 924/441/20, розгляд справи призначено на 08.12.2021 р. о 16:30 год.

Розпорядженням керівника апарату суду від 07.12.2021 р. № 01-04/1041 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії по справі - Гудак А.В. у період з 29.11.2021 р. по 10.12.2021 р. включно, відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді - члена колегії у судовій справі № 924/314/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 р. та протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.12.2021 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Маціщук А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 прийнято апеляційні скарги ТОВ "РТС Поділля" та Хмельницької РДА на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 у справі № 924/314/21 до провадження у новому складі суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 розгляд справи відкладено на 17.01.2022 об 11:30 год. Витребувано у строк до 10.01.2022, у порядку ст. 81 ГПК України:

- у Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області належним чином завірені копії документів, які були направлені Міністерством аграрної політики та продовольства України згідно листа № 3-025-19 від 19.09.2018 за підписом Державного секретаря Андронова В. та стосувалися справи № 686/13875/18 за позовом ОСОБА_1 до ДП Радгосп "Лісовогринівецький" про визнання недійсним державного акту та справи № 686/17131/19 за позовом ОСОБА_2 до ДП Радгосп "Лісовогринівецький" про позбавлення права користування деревними насадженнями в межах державного акту;

- у Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі належним чином завірені копії примірника Акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 та технічної документації по його складанню;

- у Фонду державного майна України письмові докази/інформацію щодо площі земельних ділянок, які передавались зі сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду Державного майна України та перебувають у користуванні ДП Радгосп "Лісовогринівецький", належним чином завірені копії примірника Акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 та технічної документації по його складанню;

- у Міністерства економіки України письмові докази/інформацію щодо площі земельних ділянок, які передавались зі сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду Державного майна України та перебувають у користуванні ДП Радгосп "Лісовогринівецький", належним чином завірені копії примірника Акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 та технічної документації по його складанню.

Розпорядженням керівника апарату суду від 17.01.2022 № 01-05/21 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії у даній справі - Маціщук А.В., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 прийнято апеляційні скарги ТОВ "РТС Поділля" та Хмельницької РДА на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 у справі № 924/314/21 до провадження у новому складі суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 розгляд справи відкладено на 02.02.2022 о 15:30 год. Витребувано у строк до 31.01.2022 р., у порядку ст.81 ГПК України:

- у ДП Радгосп "Лісовогринівецький" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 розроблену при проведенні інвентаризації земельної ділянки згідно Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951; оригінал Державного акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 та належним чином засвідчену копію проекту землеустрою на підставі якого було видано Державний акт на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951;

- у відповідача-1 проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га, що розташована: Хмельницька область, Хмельницький район, Лісовогринівецька сільська рада;

- у Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області належним чином завірені копії документів, які були направлені Міністерством аграрної політики та продовольства України згідно листа № 3-025-19 від 19.09.2018 за підписом Державного секретаря Андронова В. та стосувалися справи № 686/13875/18 за позовом ОСОБА_1 до ДП Радгосп "Лісовогринівецький" про визнання недійсним державного акту та справи № 686/17131/19 за позовом ОСОБА_2 до ДП Радгосп "Лісовогринівецький" про позбавлення права користування деревними насадженнями в межах державного акту;

- у Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі належним чином завірені копії примірника Акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 та технічної документації по його складанню.

Зобов`язано сторони надати апеляційному суду орієнтовний перелік питань, які необхідно поставити судовому експерту та запропонувати експертну спеціалізовану установу чи безпосередньо осіб, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу" для проведення експертизи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 р. призначено у справі № 924/314/21 судову експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського Науково-дослідного інституту судових експерти.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

- Яка площа та конфігурація земельної ділянки станом на 2008 рік перебувала у користуванні Державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький" згідно Акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 (врахувати при цьому, що частини ділянок вибули з користування)?

- Чи є накладання земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га на земельну ділянку, яка станом на 2008 рік (дату винесення розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 02.06.2008 № 677/08-р) перебувала у користуванні Державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький" згідно Акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 ?

Апеляційне провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи та/або повернення матеріалів справи № 924/314/21 до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 поновлено провадження у справі у зв`язку із поверненням матеріалів справи № 924/314/21 до суду без виконання судової експертизи. Розгляд справи призначено на 11.05.2022 о 14:10 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2022 призначено у справі № 924/314/21 судову експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

- Яка площа та конфігурація земельної ділянки станом на 2008 рік перебувала у користуванні Державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький" згідно Акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 (врахувати при цьому, що частини ділянок вибули з користування)?

- Чи є накладання земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га на земельну ділянку, яка станом на 2008 рік (дату винесення розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 02.06.2008 № 677/08-р) перебувала у користуванні Державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький" згідно Акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 ?

Апеляційне провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи та/або повернення матеріалів справи № 924/314/21 до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 клопотання судового експерта Хмельницького відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строку проведення експертизи - задоволено. Погоджено строк проведення судової експертизи у справі № 924/314/21 у строк понад 90 календарних днів, але не більше ніж 180 днів. Зобов`язано сторони по справі, у разі наявності, надіслати до експертної установи:

- технічну документацію по складанню Державного акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 р. (врахувати при цьому, що частини ділянок вибули з користування);

- координати земельної ділянки в електронному вигляді (в системі координат СК-63) згідно Державного акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 станом на 1951 рік та 2008 рік;

- іншу проектну, технічну та виконавчу документацію, яка може мати значення для проведення досліджень по призначеній експертизі.

Провадження у справі № 924/314/21 зупинено до отримання висновку судової експертизи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 провадження у справі поновлено у зв`язку із поверненням матеріалів справи № 924/314/21 до суду без виконання судової експертизи через несплату позивачем вартості судової експертизи; судове засідання призначено на 28.09.2022 об 15:00 год.; зобов`язано ДП Радгосп "Лісовогринівецький" у строк до 26.09.2022 надати суду письмові пояснення щодо можливості (неможливості) оплати вартості земельно - технічної експертизи у справі № 924/314/21.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 провадження у справі № 924/314/21 - зупинено. Матеріали справи № 924/314/21 направлено Хмельницькому відділенню Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз. Зобов`язано експертну установу повторно надіслати ДП Радгосп "Лісовогринівецький" рахунок на оплату судової експертизи. Копію рахунку на оплату судової експертизи з доказами його направлення надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду до 28.10.2022. Зобов`язано ДП Радгосп "Лісовогринівецький" здійснити оплату рахунку протягом 5-ти днів з моменту його отримання. Докази оплати надіслати Північно-західному апеляційному господарському суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 відмовлено ДП Радгосп "Лісовогринівецький" в направленні матеріалів справи № 924/314/21 для проведення судової експертизи до іншого судового експерта - Бочуляка Р.П. Клопотання судового експерта Хмельницького відділення Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз про погодження строку проведення експертизи - задоволено. Погоджено строк проведення судової експертизи у справі № 924/314/21 у строк понад 90 календарних днів, але не більше ніж 180 днів. Провадження у справі № 924/314/21 - зупинено. Матеріали справи № 924/314/21 направлено Хмельницькому відділенню Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз. ДП Радгосп "Лісовогринівецький" надати суду, у строк протягом 5-ти днів із моменту отримання даної ухвали, докази оплати рахунку за проведення судової експертизи у справі № 924/314/21.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 провадження у справі поновлено у зв`язку із поверненням матеріалів справи № 924/314/21 до суду без виконання судової експертизи через неоплату позивачем вартості судової експертизи. Судове засідання призначено на 01.02.2023 об 15:30 год. Зобов`язано ДП Радгосп "Лісовогринівецький" у строк до 31.01.2023 надати суду письмові пояснення щодо можливості (неможливості) оплати вартості земельно - технічної експертизи у справі № 924/314/21.

ТОВ "РТС-Поділля" надіслало до суду клопотання, в якому просить поновити строк для подання доказів та приєднати до матеріалів справи: копії адвокатського запита № 123 від 30.09.2021, листа-відповіді Державного архіву Хмельницької області від 20.10.2021 № 951/01.01-12/2021, рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих від 08.12.1958 № 866-7, рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих від 30.12.1960 № 762 разом з додатком; рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих від 11.08.1965 № 344 разом з додатком; рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих від 26.05.1966 № 201 разом з додатком; рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих від 22.08.1968 № 223 разом з додатком.

Вказує, що оскільки лист-відповідь Державного архіву Хмельницької області від 20.10.2021 № 951/01.01-12/2021 разом з додатками отримано після ухвалення судом першої інстанції рішення, вважає поважною причину неможливості подання зазначених доказів у встановлений строк.

ТОВ "РТС-Поділля" надіслало до суду додаткові пояснення щодо того, що позивачем не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами обставини, яка б свідчили, що відповідач під час укладення договору оренди земельної ділянки № 221 від 09.03.2021 та додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки діяв недобросовісно. Також просить суд приєднати до матеріалів справи оригінали документів: лист ТОВ "Експертно-юридична фірма Соломон" від 26.10.2021 № 125/21, висновок судової земельно-технічної експертизи від 25.10.2021 № 029/21. Вважає, що складання 25.10.2021 експертом висновку № 029/21 судової земельно-технічної експертизи після ухвалення Господарським судом Хмельницької області рішення від 19.08.2021 є об`єктивною обставиною, яка унеможливлювала подання додаткових доказів до суду першої інстанції, внаслідок того, що останні були відсутні у відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції. Подання додаткових доказів до суду апеляційної інстанції не порушить прав та законних інтересів інших учасників цієї справи, натомість сприятиме повному, всебічному та об`єктивному розгляду справи.

ТОВ "РТС-Поділля" надіслало до суду клопотання, в якому просить поновити строк для подання доказів та приєднати до матеріалів справи: копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо реєстрації права власності за ТОВ "РТС-Поділля" на об`єкт нерухомого майна: технічна-побутова будівля - Б, Башта - № 1, споруда - № 2, огорожа - № 3 загальною площею 26,4 кв. м.

Також вказує, що задоволення даного позову фактично порушуватиме право власності ТОВ "РТС-Поділля" на майно в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Оскільки ТОВ "РТС-Поділля" право власності зареєстровано 08.11.2021, тобто після прийняття рішення судом, вважає поважною причину неможливість подання товариством вказаного витягу.

На виконання вимог ухвали суду від 08.12.2021, Міністерство економіки України надіслало до суду письмові пояснення, в яких повідомило, що не володіє документами, визначеними ухвалою суду від 08.12.2021.

На виконання вимог ухвали суду від 08.12.2021, Фонд державного майна України надав суду апеляційної інстанції копію Державного акта на вічне користування землею колгоспами №536253 від 28.09.1951 та копію акту приймання - передачі цілісного майнового комплексу ДП Радгосп "Лісовогринівецький" зі сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду Державного майна України від 20.12.2019. Зазначив, що відповідно до акту приймання - передачі від 20.12.2019 відомості щодо площі земельної ділянки ДП Радгосп "Лісовогринівецький" - відсутні.

На виконання вимог ухвал суду від 08.12.2021 та від 17.01.2022, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області надіслав до суду копію Акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951.

На виконання вимог ухвали суду від 17.01.2022, ТОВ "РТС-Поділля" надіслало до суду засвідчену належним чином копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 13.03 - для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв`язку, що перебуває в оренді ТОВ "РТС-Поділля", яка розташована в межах с. Лісові гринівці на території Лісогринівецької сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області.

На виконання вимог ухвал суду від 08.12.2021 та від 17.01.2022, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надіслало до суду лист, в якому вказано, що в управлінні відсутня технічна документація та відомості щодо видачі Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951.

На виконання вимог ухвали суду від 17.01.2022, ДП Радгосп "Лісовогринівецький" надіслав до суду технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Радгосп "Лісовогринівецький" на території Лісогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, складена ФОП Губським В.В.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про поновлення пропущеного строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи додаткових доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак ст. 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та має зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на приписи процесуального закону встановлення поважності (неповажності) причин пропуску процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Стаття 269 ГПК України визначає межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 даної статті).

В даному випадку, як вбачається зі змісту апеляційної скарги та клопотань, відповідач обґрунтовує неможливість подання до суду першої інстанції додаткових доказів тим, що робота в архіві потребує значної кількості часу та, враховуючи те, що відповіді Архівного відділу Хмельницької РДА отримано після ухвалення рішення судом першої інстанції. Вважає, що складання 25.10.2021 експертом висновку № 029/21 судової земельно-технічної експертизи після ухвалення рішення судом першої інстанції є об`єктивною обставиною, яка унеможливлювала подання додаткових доказів до суду першої інстанції, внаслідок того, що останні були відсутні у відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції. Також оскільки ТОВ "РТС-Поділля" право власності зареєстровано 08.11.2021, тобто після прийняття рішення судом, вважає поважною причину неможливість подання товариством витягу.

Колегія суддів вказує, що дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження і підготовче засідання суду тривало більше одного місяця. Відповідач-1 у судові засідання до суду першої інстанції з`являвся; своїм правом на подання до суду відзиву на позов скористався.

Апеляційний господарський суд вказує, що відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача).

Отже, приймаючи докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд повинен мотивувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також зазначити які саме докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає, були надані суду апеляційної інстанції.

В даному випадку обставини, на які посилається відповідач-1, це те, що такі докази у нього були відсутній, здобуті вже після прийняття судом оскаржуваного рішення, в результаті чого дані докази і з`явилися, що безумовно пов`язано виключно з волевиявленням самого відповідача. У той же час приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність зовсім інших критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Натомість критерій "поважність причин" застосовується до процедури поновлення судом процесуального строку (ст. 119 ГПК України). Відповідач-1 не наводить мотивів із зазначенням відповідних доказів об`єктивної неможливості здобуття та подання таких доказів при розгляді спору судом першої інстанції з метою долучення таких доказів у відповідності до приписів ст. 80 ГПК України.

Всупереч вказаним вимогам процесуального закону, відповідач-1 не мотивує в чому полягає винятковість випадку неподання ним доказів, що мають вплив на результат вирішення даного спору до суду першої інстанції у встановлений строк та не надає доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В свою чергу, суд звертає увагу на те, що обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Тобто з огляду на положення ст. 13, ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, у даному випадку, саме відповідач-1 повинен був надати докази та доводити суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позову. Відповідач-1 не був позбавлений права здобути та подати відповідні докази до суду першої інстанції у відповідності до приписів ст. 80 ГПК України.

Суд вказує, що у справі відсутні докази звернення відповідача-1 до Архівного відділу Хмельницької РДА під час розгляду справи в суді першої інстанції із метою отримання та подання до суду першої інстанції відповідних доказів. Долучений до апеляційної скарги адвокатський запит датований вже після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Щодо висновку судової земельно-технічної експертизи від 25.10.2021 № 029/21, то суд вказує, що відповідач-1 також не був позбавлений права здобути та подати такий докази до суду першої інстанції у відповідності до приписів ст. 80 ГПК України.

Щодо витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо реєстрації права власності за ТОВ "РТС-Поділля" на об`єкт нерухомого майна: технічна-побутова будівля - Б, Башта - № 1, споруда - № 2, огорожа - № 3 загальною площею 26,4 кв. м., то суд вказує, що ним не підтверджуються обставини, що входять до предмету дослідження у даній справі, враховуючи предмет та підстави заявленого позову.

Окрім того, суд приймає до уваги те, що ст. 14 ГПК України визначає таке поняття як диспозитивність господарського судочинства. Відповідно до ч. 1, 2 даної статті, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку відмовити відповідачу-1 в поновленні строку для подачі додаткових доказів до суду апеляційної інстанції та не приймає їх до розгляду.

Представники відповідачів в судових засіданнях підтримали доводи апеляційних скарг, просять скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

В судових засідання представник позивача заперечив доводи апеляційних скарг, просить суд відмовити в їх задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідачів, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, відповідно до виписки із протоколу засідання Виконавчого комітету Ружичнянської районної ради депутатів від 03.07.1951, комітетом вирішено затвердити проект встановлення зовнішніх меж і розмірів землі користування сільськогосподарської артілі "Перемога" Лісогринівецької сільради, який передбачає закріплення на вічно за сільськогосподарською артіллю 2628,24 га землі в межах, вказаних в проектному плані.

Відповідно до Державного акта на вічне користування землею колгоспами від 28.09.1951 № 536253, цей акт видано сільськогосподарській артілі "Перемога" села Лісові Гринівці Ружичнянського району Кам`янець-Подільської області УРСР виконавчим комітетом Ружичнянської районної ради депутатів трудящих в тому, що за сільськогосподарською артіллю "Перемога" закріплюється в безплатне і безстрокове користування, тобто навічно, земля в кількості 2628,2 га згідно з планом і описом меж. Державний акт містить опис меж сільськогосподарської артілі "Перемога" та план земель, переданих у вічне користування сільськогосподарській артілі "Перемога".

Згідно постанови бюро Хмельницького обкому КП України і виконкому обласної ради депутатів трудящих від 29.04.1957 постановлено прийняти пропозиції Ружичнянського райвиконкому та райкому КП України про укрупнення існуючого радгоспу лікарських культур Міністерства охорони здоров`я СРСР за рахунок земель колгоспу "Перемога" с. Лісові Гринівці з загальною площею 2628 га орної землі та Староушицького райвиконкому РК КП України про організацію нового радгоспу лікарських культур на базі земель колгоспу "Шлях Леніна", ім. Орджонікідзе, ім. Сталіна, ім. Котовського з загальною площею орної землі 9973 га. Зобов`язано Ружичнянський райком КП України та райвиконкоми: відвести землі колгоспів для організації нового радгоспу лікарських культур; приєднання земель до існуючого радгоспу лікарських культур проводити на основі добровільної згоди колгоспників за рішенням загальних зборів членів колгоспів, з наступним затвердженням облвиконкому і Радою Міністрів УРСР; передачу радгоспу земель, а також майна та інших товарно-матеріальних цінностей колгоспу проводити у відповідності з встановленим Радою Міністрів СРСР порядком.

Із витягу з протоколу Загальних зборів колгоспників колгоспу "Перемога" с. Лісові Гринівці Ружичнянського району від 29.04.1957 № 4 вбачається, що загальними зборами ухвалено рішення перейти в радгосп і передати йому всі землі, закріплені за колгоспом "Перемога" с. Лісові Гринівці, а також все громадське майно.

Рішенням виконкому Ружичнянської райради депутатів трудящих від 30.04.1957 затверджено протокол Загальних зборів колгоспників колгоспу "Перемога" сіл Лісові Гринівці і Скарженці від 29.04.1957 "Про перехід колгоспу "Перемога" в радгосп"; припинено діяльність колгоспу "Перемога" сіл Лісові Гринівці та Скарженці; вирішено рахувати діяльність організованого Хмельницького радгоспу на базі колгоспу "Перемога" з 30.04.1957.

23.05.1957 виконком Ружичнянської райради депутатів трудящих затвердив акт, представлений комісією про оцінку та передачу майна колгоспу "Перемога" сіл Лісові Гринівці і Скарженці Хмельницькому радгоспу лікростресту від 20.05.1957; а також акт від 23.05.1957 про передачу громадських земель колгоспу "Перемога" сіл Лісові Гринівці та Скарженці Хмельницькому радгоспу лікростресту Міністерства охорони здоров`я СРСР площею 2626,52 га.

Кабінетом Міністрів України згідно постанови від 28.12.1991 № 380 постановлено підтримати пропозиції Держхімпрому України та Міністерства охорони здоров`я України про передачу спеціалізованих радгоспів по вирощуванню лікарських рослин Українському державно-акціонерному консорціуму "Укрфітотерапія".

Рішенням Лісогринівецької сільської ради № 1 від 18.01.1991 "Про здійснення земельної реформи, контролю за використанням і охорони земель відповідно до Земельного кодексу України від 18.12.1990 "Про земельну реформу"", вирішено схвалити матеріали інвентаризації земель, розроблені земельною комісією за участю спеціалістів філіалу Інституту "УкрНДІземпроект" згідно з додатками № 1, 2, 3 та передати у віддання сільської ради землі в межах населених пунктів загальною площею 388 га, в т.ч. с. Лісові Гриніві 309 га, с. Скарженці 79 га та встановити землі запасу.

Розпорядженням представника Президента України від 27.05.1993 № 221 перереєстровано радгосп лікарських рослин на Радгосп "Лісогринівецький".

Відповідно до статуту Радгоспу "Лісогринівецький", зареєстрованого розпорядженням представника Президента України у Хмельницькому районі 27.05.1993, погодженого Генеральним директором консорціума "Укрфітотерапія" та затвердженого Радою трудового колективу Радгоспу "Лісогринівецький" 26.05.1993, Радгосп "Лісогринівецький" входить до складу Українського Республіканського державно-акціонерного консорціуму "Укрфітотерапія" як окрема юридична особа. Майно радгоспу складають його основні і оборотні фонди, закріплені за ним державою і належать йому на правах власності. Форма власності радгоспу - державна (п. 5.1 статуту).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 158-р від 13.04.2007 віднесено до сфери управління Мінагрополітики державні підприємства, що займаються виробництвом лікарської сировини, зокрема, і Радгосп "Лісовогринівецький".

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області від 02.06.2008 № 677/08-р "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та передачу в оренду ТОВ "РСТ-Поділля" земельної ділянки на території Лісогринівецької сільської ради", затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "РСТ-Поділля" на території Лісогринівецької сільської ради", відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надано ТОВ "РСТ-Поділля" в користування на умовах оренди строком на 10 років для будівництва базової станції мобільного зв`язку земельну ділянку площею 0,04 га із зміною цільового призначення із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення (рілля)) в землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, охорони та іншого призначення за межами с. Лісові Гриніві на території Лісогринівецької сільської ради для обслуговування територіальних громад району.

В матеріали справи надано копію договору оренди земельної ділянки № 355 від 30.09.2008, укладеного між Хмельницькою РДА (орендодавець) та ТОВ "РСТ-Поділля" (орендар) (далі - договір), за умовами орендодавець - Хмельницька РДА на підставі розпорядження голови адміністрації від 02.06.2008 № 677/08-р. надає, а орендар - ТОВ "РСТ Поділля" приймає в строкове, платне користування земельну ділянку із земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), розташовану за межами населеного пункту на території Лісовогринівецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.

Згідно п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,04 га. Грошова оцінка земельної ділянки становить 10922,98 грн. Права третіх осіб на земельну ділянку відсутні.

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва базової станції мобільного зв`язку. (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору, він укладається строком на 10 років, починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження строку дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки або технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, а також технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витрати, пов`язані з цим, покладаються на орендаря.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7-денний строк після підписання цього договору за актом її приймання - передачі (п. 3.4 договору).

У п. 5.1 договору, орендодавець гарантує, що жодна із умов та жодне із положень цього договору не порушує чинного законодавства України; зобов`язаний забезпечувати відповідно до закону права третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; передати орендарю по акту прийому-передачі у належному стані та у визначених межах земельну ділянку згідно з цим договором.

Орендар має право вимагати надання орендодавцем для використання земельну ділянку після державної реєстрації договору оренди; використовувати орендовану земельну ділянку у відповідності до мети, обумовленої у договорі; переважного придбання у власність орендованої земельної ділянки у відповідності до закону та переважного права за різних інших умов на поновлення договору оренди; за згодою орендодавця, визначеною у окремій угоді сторін, проводити поліпшення земельної ділянки, зводити у встановленому порядку будівлі і споруди, закладати насадження, без зміни цільового призначення земельної ділянки; використовувати у встановленому законодавством та відповідно до умов договору порядку для потреб господарства наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об`єкти, а також експлуатувати інші корисні властивості землі. Орендар зобов`язаний у придатному для використання стані повернути орендодавцю (п. 5.2 договору).

Згідно п. 9 договору він набуває чинності після його підписання сторонами та обов`язкової державної реєстрації в Хмельницькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України". Якщо за договором земельна ділянка передається в оренду в порядку відведення, договір набуває чинності після перенесення її меж в натуру (на місцевість).

Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їх печаток.

Розпорядженням Хмельницької ОДА від 01.03.2019 № 156/2019-р, уповноважено Хмельницьку РДА на укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.09.2008 № 355, укладеного між Хмельницькою РДА та ТОВ "РСТ Поділля", зареєстрованого у Хмельницькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.11.2008 № 040874300008, встановивши орендну плату у розмірі, передбаченому Податковим кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

09.03.2021 між Хмельницькою РДА та ТОВ "РСТ Поділля" укладено додаткову угоду №221 про поновлення договору оренди земельної ділянки № 355 від 30.09.2008, згідно якої орендодавець - Хмельницька РДА на підставі розпорядження голови адміністрації від 01.03.2019 № 156/2019-р. надає, а орендар - ТОВ "РСТ Поділля" приймає в строкове, платне користування земельну ділянку із земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), розташовану за межами населеного пункту на території Лісовогринівецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.

Згідно п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,0400 га. Кадастровий номер земельної ділянки 6825083600:03:005:2058. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 45880,00 грн (станом на 03.02.2021) Права третіх осіб на земельну ділянку відсутні.

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва базової станції мобільного зв`язку. (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору, він укладається строком на 10 років, починаючи з дати державної реєстрації права оренди за орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення договору на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 9 договору він набуває чинності після його підписання сторонами та обов`язкової державної реєстрації за орендарем.

Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їх печаток.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.07.2020 за ТОВ "РСТ Поділля" 17.03.2017 зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,0400 га з кадастровим номером 6825083600:03:005:2058, строком на 10 років.

Згідно наказу ДП Радгосп "Лісовогринівецький" № 2 від 01.02.2018, вирішено провести повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження.

Рішенням Лісовогринівецької сілької ради № 12 від 29.03.2018, вирішено надати дозвіл на проведення інвентаризації та розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що належить на праві вічного користування ДП Радгосп "Лісовогринівецький" згідно Державного акта на вічне користування землею колгоспами від 28.09.1951 № 536253, орієнтовною площею 2628,2 га, що розташовані на території с. Лісові Гринівці та с. Скаржинці Хмельницького району Хмельницької області.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 06.12.2018 у справі № 686/13875/18 у позові до ДП Радгосп "Лісовогринівецький" про визнання недійсним Державного акта на вічне користування землею колгоспами від 28.09.1951 № 536253 - відмовлено.

При вирішенні справи № 686/13875/18 судом було встановлено, що оскільки ДП Радгосп "Лісовогринівецький" є правонаступником колгоспу "Перемога" та радгоспу лікарських рослин, до нього перейшло право користування земельною ділянкою, якою користувались підприємства-попередники, в межах відповідно до державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253. Суд зазначив, що ні право користування артілі Перемога, ні право користування радгоспу лікарських рослин та Радгоспу "Лісовогринівецький" земельними ділянками не припинено, тому не могла визначатись подальша доля земель, які знаходились в постійному користуванні колгоспу "Перемога", а в подальшому радгоспу лікарських рослин та Радгоспу "Лісовогринівецький".

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20.01.2020 у справі № 686/17131/18 відмовлено у позові ОСОБА_2 до ДП Радгосп "Лісовогринівецький" про позбавлення права користування деревними насадженнями в межах державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 та визнання вказаного державного акта недійсним.

При вирішенні справи № 686/17131/18 судом було встановлено, що Радгосп "Лісовогринівецький" є правонаступником колгоспу "Перемога" та радгоспу лікарських рослин, до нього перейшло право користування земельною ділянкою, якою користувались підприємства-попередники, в межах відповідно до державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253. Таким чином, майнові права, в т.ч. право постійного користування земельною ділянкою, розташованою на території Лісовогринівецької сільської ради, перейшло до радгоспу "Лісовогринівецький" в порядку правонаступництва у складі іншого майна разом, в тому числі, з об`єктами нерухомого майна, розташованими на частинах земельних ділянок і держава визнає цей факт на підставі ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Радгосп "Лісовогринівецький" не приймав рішення щодо добровільної відмови від користування земельною ділянкою, в порядку статтей 141, 142 Земельного кодексу України, добровільної відмови від користування частиною земельного масиву чи деревними насадженнями Хмельницькій РДА Радгосп, а також органи управління підприємства - Концерн "Укрфітотерапія" Мінагрополітики України також не надавали. Право користування радгоспу лікарських рослин та Радгоспу "Лісовогринівецький" земельними ділянками не припинено.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.11.2020 у справі № 924/667/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, задоволено позов ДП Радгосп "Лісовогринівецький" до ДП "Хмельницьке" про визнання недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації № 354/09-р від 02.04.2009, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування ДП "Хмельницьке" на земельні ділянки на території Лісовогринівецької сільської ради; визнання недійсним виданого ДП "Хмельницьке" Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 16,3983 га у межах згідно з планом на території Лісовогринівецької сільської ради, серія ЯЯ № 334679 від 30.04.2009; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:04:001:0667 площею 16,3983 га, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Лісовогринівецька сільська рада та державної реєстрації прав постійного користування земельною ділянкою згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 334679 від 30.04.2009.

При вирішенні справи № 924/667/20 суд дійшов висновку, що оскільки на час видачі державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253, радгосп повністю володів правом щодо спірної ділянки, а прийняття розпорядження Хмельницькою РДА № 354/09-р від 02.04.2009, видача ДП "Хмельницьке" Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (кадастровий номер 6825083600:04:001:0667) призвело до порушення прав та інтересів позивача.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.12.2020 у справі № 924/971/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, задоволено позов ДП Радгосп "Лісовогринівецький" до ДП "Хмельницьке", Хмельницької РДА, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання недійсним розпорядження Хмельницької РДА № 1563/11 від 07.11.2011, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування ДП "Хмельницьке" на земельні ділянки на території Лісовогринівецької сільської ради; визнання недійним виданого державним підприємством "Хмельницьке" Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,6461 га, у межах згідно з планом на території Лісовогринівецької сільської ради, серія ЯЯ № 333981 від 05.12.2011; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 6825083600:03:007:1058, площею 7,6461 га, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький район, Лісовогринівецької сільської ради та державної реєстрації права постійного користування земельної ділянки згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 333981 від 05.12.2011.

У справі № 924/971/20 ДП Радгосп "Лісовогринівецький" оскаржувало рішення Хмельницької РДА, яке, на його думку, порушує його право як землекористувача, набуте на підставі державного акта, оскільки в Державному земельному кадастрі, в середині географічних координат згідно Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951, наявні відомості про державну реєстрацію за ДП "Хмельницьке" згідно Державного акту від 05.12.2011 № ЯЯ 333981, виданого на підставі розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 07.11.2011 № 1563/11, права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6825083600:03:007:1058, площею 7,6461 га, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільського виробництва, державна власність. Суд зазначив про підтвердження матеріалами справи, що ані артіль "Перемога", ані Радгосп "Лісовогринівецький" не звертались із заявою до власника земельної ділянки про припинення права користування земельною ділянкою, площею 2628,2 га, згідно Державного акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951. При цьому, як свідчать матеріали справи, жодними уповноваженими органами рішення про припинення права користування земельними ділянками згідно Державного акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951, площею 2628,2 га, щодо артілі "Перемога" та Радгоспу "Лісовогринівецький" не приймалося. Разом з тим, позивач також не надавав будь-кому згоди на вилучення всієї або частини земельної ділянки, площею 2628,2 га, що охоплюється Державним актом № 536253 від 28.09.1951. Окрім того, припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення підприємства, установи, організації допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво.

Згідно з Інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (від 26.03.2021) на земельну ділянку з кадастровим номером 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1200477468250), яка має цільове призначенням: для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв`язку; адреса: Хмельницька область, Лісовогринівецька с/р) на підставі договору оренди від 30.09.2008 № 355 та додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами, зареєстровано право оренди відповідача 1 строком дії до 26.11.2028 (номери записів про інше речове право відповідно 19523589 від 17.03.2017).

Відомості про зазначену земельну ділянку відображені також в Інформаціях Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки від 28.03.2021 (містяться у технічному висновку, складеному ПП Терн-інвест), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:03:005:2058).

Відповідно до Технічного висновку, складеного ПП "Терн Інвест" за результатами проведення дослідження земельних ділянок, що розташовані за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н., Лісовогринівецька сільська рада, "за межами населених пунктів", земельна ділянка з кадастровим номером 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га згідно зведеного інвентаризаційного плану накладається повністю на земельну ділянку за Державним актом на право вічного користування землею колгоспами від 28.09.1951 № 536253, площа накладання відповідно 100%. Візуалізація накладання земельних ділянок відображена в інвентаризаційному плані.

Предметом позову у дані справі є вимоги ДП Радгосп "Лісовогринівецький" до ТОВ "РТС Поділля" та Хмельницької РДА про визнання недійсним розпорядження Хмельницької РДА від 02.06.2008 № 677/08-р, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Хмельницькою РДА та ТОВ "РТС Поділля" № 355 від 30.09.2008 та додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки № 221 від 09.03.2021, скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н., Лісогринівецька сільська рада та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за ТОВ "РТСПоділля" права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1200477468250, номер запису про інше речове право: 19523589 від 17.03.2017).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДП Радгосп "Лісовогринівецький" є користувачем земельної ділянки згідно Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951, який не потребує переоформлення, в кількості 2628,2 га, наданих у вічне користування. При проведенні інвентаризації земельної ділянки згідно Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951, площею 2628,2 га згідно з планом і описом меж розроблено матеріали інвентаризації та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та встановлено наявність всередині географічних координат згідно державного Акту, державну реєстрацію за ТОВ "РТСПоділля" права оренди земельними ділянками кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га згідно договору оренди укладеного між Хмельницькою районною державною адміністрацією та ТОВ "РТС Поділля" № 355 від 30.09.2008. Тобто, земельна ділянка кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га входить до загальної площі земельних ділянок, наданих у вічне користування позивачу за Державним актом № 536253 від 28.09.1951 (накладення земельних ділянок). Водночас позивач зазначає, що уповноваженим органом рішення про припинення права користування земельної ділянки згідно Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951, площею 2628,2 га, не приймалось, заяв про припинення права користування не було, згода на вилучення не надавалась.

Відповідачі, заперечуючи проти позову, вказують про те, що земельна ділянка кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га не входить до загальної площі земельних ділянок, наданих у вічне користування за Державним актом № 536253 від 28.09.1951 (не відбувається накладення земельних ділянок), а доказ наданий позивачем в підтвердження вказаних обставин - Технічний висновок, складений ПП "Терн Інвест" за результатами проведення дослідження земельних ділянок, є неналежним.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 4 ГПК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Згідно ст. 92, ст. 125 ЗК України 2001 року, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.

Норма ст. 125 ЗК України, не обмежує і не скасовує вже діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002, оскільки відповідно до абзацу 2 пункту 5 постанови Верховної Ради УРСР "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української PCP" - громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 ЗК УРСР, земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними в безстрокове користування.

В пунктах "а", "ж" ст. 17 ЗК України (тут і далі в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного розпорядження) передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За приписами ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Зі змісту ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 141 ЗК України передбачені такі підстави припинення права користування земельною ділянкою: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зі змісту частин 3, 4 статті 142 ЗК України вбачається, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Згідно з частинами 1, 2, 10 статті 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Отже, враховуючи викладене, передача (вилучення) земельних ділянок державної власності за рахунок земель, що знаходяться у постійному користуванні, відбувається виключно шляхом прийняття відповідного рішення власника землі (органів державної влади, місцевого самоврядування) за погодженням з користувачем, а за відсутності погодження в судовому порядку. Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Даний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 906/392/18.

Із матеріалів справи слідує, що 28.09.1951 відповідно до Державного акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 сільськогосподарській артілі (колгоспу) "Перемога" села Лісові Гринівці Ружичнянського району Кам`янець-Подільської області УРСР було передано в безплатне і безстрокове користування землю загальною площею 2628,2 га згідно із відповідним планом і описом меж.

29.04.1957 на підставі рішення Загальних зборів колгоспників колгоспу "Перемога" про створення на базі колгоспу "Перемога" радгоспу лікарських рослин (архівний витяг з протоколу загальних зборів від 29.10.2008 № 01-12/829) та постанови Хмельницького бюро обкому КП України та облвиконкому від 29.04.1957 про перехід колгоспу в радгосп Міністерства охорони здоров`я було створено радгосп лікарських рослин.

Рішенням Лісовогринівецької сільради № 1 від 18.01.1991 схвалено матеріали інвентаризації земель, розроблені земельною комісією за участю спеціалістів філіалу Інституту "УкрНДІземпроект" згідно з додатками №/№ 1, 2, 3.

Відповідно до постанови КМ України від 28.12.1991 № 380 "Про збільшення виробництва лікарської рослинної сировини і препаратів з неї", спеціалізовані радгоспи по вирощуванню лікарських рослин передані Українському державно-акціонерному консорціуму "Укрфітотерапія", розпорядженням представника Президента України від 27.05.1993 № 221 радгосп лікарських рослин перереєстровано на Радгосп "Лісовогринівецький".

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ДП Радгосп "Лісовогринівецький" є правонаступником колгоспу "Перемога" та до нього перейшло право користування земельною ділянкою згідно з Державним актом від 28.09.1951 на вічне користування землею колгоспами № 536253.

Даний висновок суду щодо правонаступництва ДП Радгосп "Лісовогринівецький" також підтверджуються висновками суду у справах № 686/17131/19, №686/13875/18, № 924/667/20, №924/971/20, що в силу п. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження припинення у ДП Радгосп "Лісовогринівецький", як правонаступника колгоспу "Перемога" права користування земельною ділянкою, яке виникло на підставі Державного акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951.

До матеріалів справи не надано будь-яких рішень уповноважених органів про припинення права користування земельними ділянками артілі "Перемога", радгоспу лікарських рослин та Радгоспу "Лісовогринівецький", яке виникло на підставі Державного акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951.

Суд приймає до уваги висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21.02.2011 у справі № 21-3а11 про те, припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення підприємства, установи, організації допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво.

Щодо доводів відповідачів про відсутність оригіналу Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 та недопустимості як доказу наданої у матеріали справи копії акта, то суд зазначає, що оригінал Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 під час розгляду цієї справи неодноразово витребовувався судом, але так і не був наданий суду.

Разом з тим, суд вказує, що дослідження питання правомірності Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951, та відповідно факту його існування загалом, а відтак його використання, позивачем здійснено під час розгляду справ № 686/13875/18, № 686/17131/18, рішеннями в яких було відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання даного державного акту недійсним.

В свою чергу, ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, ГПК України як процесуальним законом не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма ч. 4 ст. 91 ГПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів.

До матеріалів справи надано копію Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951, яка містить відтиск гербової печатки Міністерства аграрної політики та продовольства України (яке було реорганізовано) та відтиск печатки "згідно із оригіналом", зважаючи що відповідно до розпорядження КМ України № 158-р від 13.04.2007, позивача віднесено до сфери управління саме Мінагрополітики. При цьому відомостей про втрату Міністерством аграрної політики та продовольства України відповідної печатки чи її використання неуповноваженою особою тощо або заперечень щодо факту видання відповідної копії до реорганізації Міністерства суду не подано.

Тобто до суду було подано відповідно до ст. 91 ГПК України належним чином засвідчену копію Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951. Відповідачами у встановленому порядку не спростовано як факту видачі уповноваженим державним органом вказаного акту, так і самого факту його існування чи використання.

Як вказувалося судом вище, ДП Радгосп "Лісовогринівецький" позовні вимоги обґрунтовує тим, що земельна ділянка кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га, яка була передана в оренду ТОВ "РТСПоділля" на підставі спірного договору та додаткової угоди, входить до загальної площі земельних ділянок, наданих у вічне користування позивачу за Державним актом № 536253 від 28.09.1951, тобто відбувається накладення земельних ділянок.

Дані доводи позивач обґрунтовує посиланням на те, що при проведенні інвентаризації земельної ділянки згідно даного акту, відповідно з планом і описом меж розроблено матеріали інвентаризації та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та встановлено наявність всередині географічних координат земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га, яка належить ТОВ "РТСПоділля" на праві оренди.

Також відповідно до Технічного висновку, складеного ПП "Терн Інвест" за результатами проведення дослідження земельних ділянок, що розташовані за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н., Лісовогринівецька сільська рада, "за межами населених пунктів", земельна ділянка з кадастровим номером 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га згідно зведеного інвентаризаційного плану накладається повністю на земельну ділянку за Державним актом на право вічного користування землею колгоспами від 28.09.1951 № 536253, площа накладання відповідно 100%. Візуалізація накладання земельних ділянок відображена в інвентаризаційному плані.

Відповідачі дані доводи заперечують та вказують, що земельна ділянка кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га не входить до загальної площі земельних ділянок, наданих у вічне користування згідно Державного акту № 536253 від 28.09.1951 (не відбувається накладення земельних ділянок), а доказ наданий позивачем в підтвердження вказаних обставин - Технічний висновок, складений ПП "Терн Інвест" за результатами проведення дослідження земельних ділянок, є неналежним.

Надаючи правову оцінку даним доводам сторін, суд вказує, що відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною 6 ст. 98 ГПК України передбачено, що у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Згідно ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Закон України "Про землеустрій" визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо.

Проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно ст. 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Частина 1 ст. 25 Закону України "Про землеустрій" визначає, що документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною. Види документації із землеустрою визначені ч. 2 даної статті Закону.

Відповідно до Технічного висновку, складеного ПП "Терн Інвест" за результатами проведення дослідження земельних ділянок, земельна ділянка кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га згідно зведеного інвентаризаційного плану накладається повністю на земельну ділянку за Державним актом на право вічного користування землею колгоспами від 28.09.1951 №536253, площа накладання відповідно 100%.

Разом з тим, аналізуючи вказаний Технічний висновок, суд вказує, що із нього не вбачається хто був присутній під час обстеження земельної ділянки інженером землевпорядником Бабич Я.В., також із висновку неможливо встановити, яка використовувалася земельно-кадастрова документація, на підставі якої й можливо визначити наявність чи відсутність накладень на землі, які належать ДП Радгосп "Лісовогринівецький" та на земельну ділянку орендовану ТОВ "РТС-Поділля".

Також із наявної копії Державного акта на вічне користування землею колгоспами від 28.09.1951 № 536253, а саме: на аркуші "План земель, переданих у вічне користування сільськогосподарській артілі "Перемога" точки координат неможливо ідентифікувати. При цьому суд вказує, що на час видачі Державного акта на вічне користування землею колгоспами від 28.09.1951 № 536253 не існувала умовна система координат, оскільки введена в дію постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 14.02.1963 № 208-76, тому каталог координат кутів зовнішніх меж даного державного акту не відповідає чинній на момент проведення дослідження земельних ділянок Державній геодезичній референцній системі координат УСК-2000, що свідчить про неправильність проведення такого дослідження.

Також як вбачається із Технічного висновку, під час дослідження було використано координати кутів зовнішніх меж Державного акту на вічне користування землею колгоспами від 28.09.1951 № 536253 та площу земельної ділянки 2628,2001 га. Однак, як встановлено апеляційним судом та не заперечується учасниками справи та в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доведенню, з 1951 по 2008 роки у землекористувача за Державним актом на вічне користування землею колгоспами від 28.09.1951 № 536253, площею 2628,2 га, припинялось право користування земельними ділянками різних площ, тобто відбувалося зменшення кількості земель, які перебували в користуванні згідно акту у зв`язку із відведенням цих земель іншим особам.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що розмір площі 2628,2 га, який використаний інженером землевпорядником під час проведеного дослідження не відображає проведені вилучення земельних ділянок за рахунок земель ДП Радгосп "Лісовогринівецький", а тому не відповідає дійсному розміру земельної ділянки, що перебувала у користуванні позивача, станом на 2008 рік - дату прийняття оспорюваного розпорядження із урахуванням обставин відведення земель іншим особам.

Суд вказує, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів; стаття 86 ГПК України).

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

З урахуванням положень вище наведених процесуальних норм та встановлених обставин, колегія суддів вважає Технічний висновок за результатами проведення дослідження земельних ділянок, який був складений інженером землевпорядником Бабич Я.В. на замовлення ДП Радгосп "Лісовогринівецький" на підставі договору № 5 від 20.10.2020 неналежним доказом у даній справі, з огляду на те, що він не відповідає вимогам ст. 98 ГПК України, проведений за відсутності точок координат та відповідної земельно-кадастрової документації, а також без врахування обставин зміни розміру земельної ділянки, наданої в користування згідно державного акту.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на такий стандарт доказування як "вірогідність доказів", оскільки стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. У розумінні положень ст. 79 ГПК України на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

В даній справі суд не вбачає необхідності в оцінці доказів з огляду на стандарт доказування "вірогідності доказів", оскільки надані позивачем та відповідачем докази не потребують співставлення судом. Колегія суддів не вбачає необхідності встановлювати у даній справі факти, які розглядаються, як такі, що скоріше були (мали місце), аніж не були.

Також суд вказує, що саме лише посилання позивача на те, що при проведенні інвентаризації земельної ділянки згідно даного акту, відповідно з планом і описом меж розроблено матеріали інвентаризації та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та встановлено наявність всередині географічних координат земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га, яка належить ТОВ "РТСПоділля" на праві оренди, колегія суддів вважає таким, що не підтверджує у встановленому процесуальним законом порядку факту накладення земельних ділянок.

Питання щодо накладення земельних ділянок може бути вирішене лише за наявності відповідної земельно-кадастрової документації, на підставі якої й можливо визначити наявність чи відсутність накладень. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.09.2019 у справі №500/5291/13-ц.

Суд вказує, що із наданої ДП Радгосп "Лісовогринівецький", на вимогу ухвали апеляційного суду від 17.01.2022, Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ДП Радгосп "Лісовогринівецький" на території Лісогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, складена ФОП Губським В.В., колегія суддів самостійно не може достовірно встановити обставини щодо накладення земельних ділянок.

В свою чергу, суд вказує, що одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п. 2 ч. 2 ст. 73 ГПК України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Так, суд апеляційної інстанції ухвалою від 11.05.2022, з метою з`ясування обставин того, чи відбувається накладення земельних ділянок призначив у даній справі судову експертизу, на вирішення якої поставив питання:

- Яка площа та конфігурація земельної ділянки станом на 2008 рік перебувала у користуванні Державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький" згідно Акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 (врахувати при цьому, що частини ділянок вибули з користування)?

- Чи є накладання земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га на земельну ділянку, яка станом на 2008 рік (дату винесення розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 02.06.2008 № 677/08-р) перебувала у користуванні Державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький" згідно Акта на вічне користування землею колгоспами № 536253 від 28.09.1951 ?

Витрати по оплаті вартості проведення судової експертизи покладено на ДП Радгосп "Лісовогринівецький".

Проте, від оплати експертного дослідження позивач ухилився. В судовому засіданні 01.02.2022 представник позивача пояснила, що призначена судом експертизи дороговартісна, тому позивач відмовився її оплачувати.

Наслідком цього стало те, що 12.01.2023 справу було повернуто експертною установою до суду без проведення експертизи у зв`язку з тим, що станом на 09.01.2023 оплата за проведення земельно - технічної експертизи відсутня.

Частиною 4 ст. 102 ГПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Наведеними положеннями ч. 4 ст. 102 ГПК України чітко передбачено відповідні наслідки в разі ухилення учасника справи від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню. В даному випадку обов`язок такої участі у вигляді оплати експертизи, як зазначено вище, покладався на позивача вищевказаною ухвалою суду.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що з урахуванням бездіяльності позивача щодо виконання покладеного на нього судом обов`язку по оплаті експертизи та положень вказаної процесуальної норми є усі підстави вважати, що обставини про ненакладення земельних ділянок є встановленими.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ст. 6 Конституції України).

Відповідно до статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, колегія суддів дійшла висновку, що невиконання позивачем покладеного на нього приписами статей 13, 74, 76-79 ГПК України процесуального обов`язку із доведення належними та допустимими доказами накладення земельних ділянок є процесуальним наслідком у вигляді відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним розпорядження Хмельницької РДА від 02.06.2008 № 677/08-р з підстав недоведеності та необґрунтованості.

Апеляційний господарський суд, під час розгляду справи, не встановив підстав для визнання недійсним розпорядження Хмельницької РДА від 02.06.2008 № 677/08-р, оскільки матеріалами справи не підтверджується невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, або порушення права чи інтересів позивача прийняттям спірного розпорядження.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Хмельницькою РДА та ТОВ "РТСПоділля" № 355 від 30.09.2008 та додаткової угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки № 221 від 09.03.2021, то суд вказує наступне.

Так, за змістом статей 203, 215, 217 ЦК України оспорювати правочин у суді може одна зі сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша законна реалізація заінтересованою особою її прав.

Самі по собі дії осіб щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

У даній справі позов про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 355 від 30.09.2008 та додаткової угоду до нього подала особа, яка не була стороною договорів, - заінтересована особа.

Апеляційний господарський суд зазначає, що особа, яка звертається до суду із позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме підтвердити, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин. На цьому наголосила Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/12787/17.

Із матеріалів даної справи вбачається, що підставою укладення оспорюваного договору та додаткової угоди до договору було розпорядження Хмельницької РДА від 02.06.2008 №677/08-р, яке, за результатом розгляду справи, не визнано судом недійсним, є чинним та не скасованим.

Позивач не довів (підтвердив) в установленому законом порядку, яким чином оспорювані правочини порушують (зачіпають) його права та законні інтереси. Дані обставини позивач взагалі не доводить у суді, посилаючись лише на необхідність визнання недійсними договору та додаткової угоди до договору з підстав незаконності спірного розпорядження та як наслідок недійсності договору, на підставі якого (розпорядження) він був укладений.

Отже, беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку відмовити в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Хмельницькою РДА та ТОВ "РТСПоділля" № 355 від 30.09.2008 та додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки № 221 від 09.03.2021.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058, площею 0,04 га, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, Лісогринівецька сільська рада та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за ТОВ "РТСПоділля" право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1200477468250, номер запису про інше речове право: 19523589 від 17.03.2017), то суд вказує, що дані вимоги мають похідний характер від вимог про визнання недійсними договору оренди та додаткової угоди до нього, а тому в їх задоволенні суд відмовляє.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування позовної давності, то суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 256, ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини 1 статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на те, що позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин порушення його прав або охоронюваних законом інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, та відмовлено у позові з підстав його недоведеності та необґрунтованості, тому суд не надає оцінки доводам відповідача-1, викладеним у заяві про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Також суд зазначає, що в рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що апеляційні скарги ТОВ "РТС Поділля" та Хмельницької РДА підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 у справі № 924/314/21 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Судовий збір за розгляд апеляційних скарг у зв`язку із їх задоволенням підлягає покладенню на позивача відповідно до ст. ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля" та Хмельницької районної державної адміністрації - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 у справі № 924/314/21 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

3. Стягнути з Державного підприємства радгосп "Лісовогринівецький" (31340, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 00481548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 3/1, кв. 2, код ЄДРПОУ 33761199) 13 620 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Стягнути з Державного підприємства радгосп "Лісовогринівецький" (31340, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 00481548) на користь Хмельницької районної державної адміністрації (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 122/2, код ЄДРПОУ 21318806) 13 620 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу судових наказів доручити Господарському суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

7. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складено 06 лютого 2022

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.