Постанова

від 02.02.2023 по справі 904/9152/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2023 року м. Дніпро Справа № 904/9152/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Орєшкіної Е.В., Березкіної О.В.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача за первісним позовом: Дударенко А.Д. адвокат (посвідчення № 2015 від 17.05.2019 р. )

від відповідача за первісним позовом: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 р.

( суддя Ліпинський О.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 25.08.2022 р. )

у справі

за первісним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА",

м. Дніпро

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д",

м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 481 389, 35 грн.

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д",

м. Дніпро

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА",

м. Дніпро

про стягнення 650 129,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю КИТТА звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Д, за змістом якого, з урахуванням останньої заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 481 389,35 грн., в тому числі 183 798,67 грн. основного боргу, 171 133,25 грн. пені, 31 876,79 грн. три проценти річних, 94 580,64 грн. інфляційних втрат.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором на виготовлення та поставку продукції № 568 від 10.10.2017 р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Відповідач подав відзив на позовну заяву за змістом якого зазначив, що заявлена до стягнення сума основного боргу в розмірі 1 813 977,91 грн. ( сума до зміни Позивачем розміру позовних вимог ), не відповідає дійсності, оскільки при її визначенні Позивач не врахував здійснені Відповідачем оплати на загальну суму 1 630 179,28 грн.. За викладених обставин, Відповідач вважав, що залишкова сума заборгованості становить 183 798,67 грн. але, враховуючи умови п. 5.7.1 договору № 568 від 10.03.2017 р., ТОВ "Стиль Д" скористалось своїм правом на затримання оплати за продукції на відповідну суму до моменту реєстрації Позивачем податкових накладних.

Товариство з обмеженою відповідальністю Стиль Д звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КИТТА, про стягнення штрафу в розмірі 650 129,58 грн.

Вимоги за зустрічним позовом мотивовано порушенням ТОВ "КИТТА" умов 3.7 договору № 568 від 10.03.2017 р. в частині виконання поданих в період з 24.05.2021 р. по 11.10.2021 р. замовлень, в об`ємі не менше ніж 95% від об`єму кожного замовлення, що відповідно до умов п. 8.2 Договору є підставою для застосування відповідних штрафних санкцій.

ТОВ «КИТТА» подало відзив на зустрічну позовну заяву, за змістом якого частково визнало факт порушенням умов договору в частині дотримання об`ємів виконання замовлень та визнало штрафні санкції в розмірі 249 294,76 грн., які розраховані за невиконання замовлень № Я-00024357 від 24.05.2021, № Я-00024420 від 24.05.2021, № Я-00026775 від 07.06.2021, № Я-00026816 від 07.06.2021, № Я-00028765 від 18.06.2021, № Я-00028814 від 18.06.2021, № Я-00033727 від 19.07.2021, № Я-00033771 від 19.07.2021, № Я-00036204 від 02.08.2021, № Я-00036249 від 02.08.2021, № Я-00038489 від 16.08.2021. Щодо замовлень № Я-00040777 від 30.08.2021, № Я-00040822 від 30.08.21, № Я-00043192 від 13.09.21, № Я-00043232 від 13.09.2021, № Я-00044109 від 16.09.2021, № Я-00045594 від 27.09.2021, № Я-00045635 від 27.09.21, № Я-00048047 від 11.10.2021, № Я-00048089 від 11.10.2021, за невиконання яких Позивач розрахував решту заявленої до стягнення суми штрафу ( 400 834,82 грн. ), Відповідач за зустрічним позовом зазначив, що в зв`язку з постійним затриманням оплат по договору, ТОВ "КИТТА", керуючись п. 8.9. Договору припинило виконання замовлень, про що письмово повідомило ТОВ «Стиль Д» листом від 01.07.2021 р. вих. № 01/07-21, що виключає його відповідальність за не поставку товару за вказаними вище замовленнями.

У відповіді на відзив на зустрічну позовну заву, ТОВ «Стиль Д» проти доводів ТОВ «КИТТА» щодо використання останнім права на припинення виконання замовлень заперечувало, посилаючись на не доведення факту отримання ТОВ "СТИЛЬ Д" листа № 01/07-21 від 01.07.2021 р..

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 р. в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" штрафні санкції в розмірі 650 129,58 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 751,93 грн..

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "КИТТА" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Дншропетровської області від 16.08.2022 р. у справі № 904/9152/21 скасувати постановивши нове рішення яким: позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" про стягнення заборгованості у розмірі 481 389,35 грн. задовольнити в повному обсязі; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА" про стягнення 650 129,58 грн. задовольнити частково, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" - 249 294,76 грн. в решті позовних вимог відмовити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що Позивачем за первісним позовом не надавалися видаткові накладні за весь період дії Договору, оскільки, Відповідачем за первісним позовом у повному обсязі визнавалася сума заборгованості та надавалися акти звірки взаємних розрахунків. Господарський суд не запитував у сторін всі первинні документи за Договором за період його дії.

При цьому Скаржник зазначає, що факт існування заборгованості у розмірі 183 798,67 грн. підтверджується наданими видатковими накладними, платіжними дорученнями, актами звірки, поясненнями сторін, які містяться в матеріалах справи.

Водночас, на думку Скаржника, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов до невірних висновків про відсутність підстав для стягнення боргу та за відсутності боргу не прийняв умову про право зупинити поставки як підставу для звільнення від відповідальності за непоставку товару, що призвело до прийняття неправомірного рішення в частині задоволення зустрічної позовної заяви в повному обсязі. Так, за замовленнями: № Я-00024357 від 24.05.2021 р;. № Я- 00024420 від 24.05.2021 р.; № Я-00026775 від 07.06.2021 р. від 17.06.2021 р.; № Я-000268І6 від 07.06.2021 р.; № Я-00028765 від 18.06.2021 р.; № Я-000288І4 від 18.06.2021 р.; № Я-00033727 від 19.07.2021 р.; № Я-0003377І від 19.07.2021 р.; № Я-00036204 від 02.08.2021 р.; № Я-00036249 від 02.08.2021 р; № Я-00038489 від 16.08.2021 р. було порушено об`єм виконаного замовлення, тому Виробник визнає штрафні санкції згідно розрахунку Замовника у розмірі 249 294,76 грн.. Стосовно штрафних санкцій за замовленнями: № Я-00040777 від 30.08.2021 р.; № Я-00040822 від 30.08.2021 р.; № Я-00043І92 від 13.09.2021 р.; № Я-00043232 від 13.09.2021 р.; № Я-00044І09 від 16.09.2021 р.; № Я-00045594 від 27.09.2021 р.; № Я-00045635 від 27.09.2021 р. ; № Я-00048047 від 11.10.2021 р.; № Я-00048089 від 11.10.2021 р. у розмірі 400 834,82 грн. - відповідно до умов п. 8.9 Договору у Виробника не виникало зобов`язань по виконанню вищезазначених замовлень і відповідно нарахування штрафних санкцій Замовником є неправомірним. Оскільки, Замовник постійно затримував оплату за Договором 01.07.2021 р., Виробник направив Замовнику листа № 01/07-21 у якому зазначив, до у зв`язку з постійним затриманням Замовником оплати за Договором, Виробник припиняє виконання замовлень Замовника, починаючи із замовлень строк виготовлення та поставки за якими буде припадати на вересень 2021 року, до повної виплати існуючої заборгованості. До вересня 2021 року Замовник не оплатив існуючу заборгованість.

Разом з апеляційною скаргою в якості додатку, до суду надані додаткові докази - видаткові накладні за весь період дії договору ( за період 2017 р., 2018 р., 2019 р., 2010 р. та 2021 р. ).

У додаткових поясненнях Скаржника, останній наголошує на тому, що усі учасники справи визнають факт поставки товару ТОВ «КИТТА» на користь ТОВ «Стиль Д», що залишився неоплаченим, на суму 183 798, 67 грн., тому дана обставина є встановленою та не підлягає доказуванню. Так, у відзиві на позовну заяву від 31.12.2021 р. Відповідач зазначив, що ним сплачено Позивачу суму боргу у розмірі 1 630 179,28 грн., залишкова сума боргу в сумі 183 798, 67 грн. утримується згідно умов Договору. У відзиві на уточнену позовну заяву від 03.05.2022 р. Відповідач також підтвердив факт отримання товару на суму 183 798,67 грн., а саме пояснив до суду, що ТОВ «КИТТА» не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені за наслідками господарських операцій з ТОВ «Стиль Д» на суму 183 798, 67 грн..

Проте, Відповідач не надав до суду доказів, які б підтверджували факт відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, як і не надав їх разом з листом, тобто, у Відповідача були відсутні будь-які правові підстави для «затримки» оплати 183 798,67 грн., як і відсутні на момент розгляду даного спору, а несплату даних коштів, на думку Апелянта, слід розцінювати як заборгованість.

Відтак, за думку Скаржника суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не прийняв до уваги те, що ТОВ «Стиль Д» визнає факт отримання ним від ТОВ «КИТТА» товару на суму 183 798,67 грн., та відсутність здійснення оплати за вказаний товар.

Разом з тим, при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції не дослідив обставини справи в хронологічному порядку, та не встановив, що виконання замовлень Позивачем було припинено, у зв`язку з постійною затримкою оплат за отримані Відповідачем товари, поставлені за попередніми замовленнями. В свою чергу, штрафні санкції, стягнення яких є предметом зустрічного позову, були нараховані Відповідачем виключно у зв`язку з бажанням уникнути відповідальності за невиконання своїх зобов`язань перед Позивачем, оскільки ТОВ «Стиль Д» чітко усвідомлювало, що затримка виконання замовлень пов`язана із затримкою оплати за раніше виконані замовлення.

Отже, враховуючи те, що при винесенні рішення від 16.08.2022 р. у справі № 904/9152/21 Господарським судом Дніпропетровської області було неповно з`ясовано обставини справи, не дотримано принципу справедливості судових рішень, не забезпечено дотримання принципу змагальності та принципу стандарту доказування, а також неправильно застосовано норми матеріального права, тому, на думку ТОВ «КИТТА», оскаржуване рішення підлягає скасуванню в повному обсязі, в тому числі, в частині задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА" про стягнення 650 129,58 грн..

Також, від Скаржника надійшло клопотання про зменшення на 90 % розміру штрафних санкцій в сумі 650 129,58 грн., заявлених ТОВ «Стиль Д» до стягнення з ТОВ «КИТТА» в рамках зустрічного позову по справі № 904/9152/21.

Так, при винесенні судом апеляційної інстанції рішення в частині обгрунтованості розміру штрафних санкцій, Апелянт просить суд врахувати: наявність взаємних вимог та невиконаних зобов`язань у сторін; причини та мотиви ТОВ «КИТТА» припинення виконання замовлень - несплата заборгованості з боку ТОВ «Стиль Д», а також сумлінне неодноразове повідомлення останнього про вказані обставини; відсутність завдання збитків; об`єми поставок мали незначні відхилення від встановленої норми в 95 % від об`єму, вказаного в замовленнях.

Скаржник зазначає, що розмір заявлених ТОВ «Стиль Д» штрафних санкцій є занадто великим, враховуючи те, що вина ТОВ «КИТТА» у затримці поставки товару відсутня, а затримка поставки товару є наслідком неналежного виконання умов Договору з боку Позивача за зустрічним позовом. Окрім того, Позивачем за зустрічним позовом не доведено, що йому або іншим учасникам господарських відносин було завдано будь-які збитки.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відповідач за первісним позовом не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.09.2022 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2022 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 р. у справі № 904/9152/21 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду апеляційної інстанції письмову заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 р. у справі № 904/9152/21, з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення такого строку.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2022 р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 17.11.2022 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2022 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 22.12.2022 р..

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.12.2022 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чуc О.В., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/9152/21, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Орєшкіної Е.В., Березкіної О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2022 р., колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів Орєшкіної Е.В., Березкіної О.В., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 р. у справі № 904/9152/21 прийнято до свого провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2022 р. по справі оголошено перерву в судовому засіданні до 02.02.2023 р..

Відповідач за первісним позовом не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача за первісним позовом.

В судовому засіданні 02.02.2023 р. по справі оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

7. Встановлені судом обставини справи

10.03.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КИТТА" ( Виробник ) укладено Договір № 568 на виготовлення та поставку продукції, згідно з п. 1.1. якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, Виробник зобов`язується на підставі замовлення Замовника виготовити продукції із застосуванням власних засобів виробництва з власної сировини під торговими марками "Lorena" і "Violetta" та поставити їх Замовнику, а останній, у свою чергу, зобов`язується прийняти готову продукцію та оплатити її вартість. За цим договором найменування продукції, її асортимент та ціна визначається специфікацією ( додаток №1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору ( п. 1.2 договору ).

П. 3.1 договору, визначено, що Виробник виготовляє та поставляє продукцію згідно замовлень Замовника на поставку продукції оформлених відповідно до п. 3.3 цього договору поданих за посередництва сертифікованих EDI провайдерів, за вибором Виробника.

Відповідно до п. 3.3 договору, замовлення Замовника - документ ORDERS, що направляється Виробнику через систему електронного документообігу EDI.

Замовлення надсилається не менш ніж за 24 години до передбаченої сторонами дати поставки продукції ( п. 3.4 договору ).

Згідно з п. 3.6 договору, Виробник зобов`язаний здійснювати постачання своєчасно згідно замовлення Замовника. У випадку наявності розбіжності дати виконання, вказаної в замовленні Замовника, і дати виконання, вказаної в графіку постачання, сторони беруть до увагу дати виконань, вказані в графіку постачання.

П. 3.7 договору сторони визначили, що Виробник зобов`язаний виконувати кожне замовлення Замовника в об`ємі не менше, ніж 95% від об`єму кожного замовлення замовника.

Відповідно до п. 3.8 договору, після отримання замовлення та його підтвердження Виробник виготовляє продукцію, виходячи з обсягу, зазначеного в замовленні, прийнятого до виконання в погоджені сторонами строки.

Поставка продукції згідно першого замовлення Замовника здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту отримання Виробником замовлення від Замовника у порядку визначеному п. 3.3 цього договору ( п. 3.12 договору).

Відповідно до п. 3.23 договору, Виробник реєструє податкову накладну, скріплену електронними цифровими підписами, в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, у строки, встановлені законодавством та відповідно до умов цього договору. Реєстрації підлягають всі без винятку податкові накладні, незалежно від їх суми.

П. 5.3 договору, визначається, що вартість кожної партії виготовленої продукції вказується в накладних, які є невід`ємною частиною договору, виходячи з цін, зазначених в специфікації.

Загальна сума договору визначається шляхом підсумовування вартості кожної партії продукції за всіма товарними (товарно-транспортної або видаткової) накладними, виданими за даним договором ( п. 5.4 договору ).

Згідно з п. 5.7 договору, оплата за продукцію здійснюється Замовником в національній грошовій одиниці України в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових кошті на розрахунковий рахунок виробника протягом 30 календарних діб, з моменту поставки Виробником Замовнику кожної окремої партії продукції. Момент поставки продукції підтверджується видатковою накладною.

Замовник має право затримати оплату за продукцію, і це не буде вважатися порушенням договору зі сторони Замовника, у наступних випадках, в тому числі, якщо Виробником несвоєчасно надано Замовнику зареєстровану податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних до повного усунення Виробником таких порушень ( п. 5.7.1 договору ).

Умовами п. 8.2 договору, сторони погодили, що за кожний випадок постачання продукції виробником не в повному обсязі, прострочення дати постачання більше ніж на 10 робочих днів, а також постачання продукції неналежної якості виробник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості партії продукції, постачання якої було здійснене з вказаними вище порушеннями.

П. 8.9 договору сторони передбачили, що Виробник має право припинити виконання замовлень Замовника в разі несплати Замовником за продукцією в строк, передбачений п. 5.7 даного договору. Право Виробника припинити поставки виникає на третій день з дати отримання Замовником письмового повідомлення від виробника про намір скористатися таким правом. При цьому, Виробник не буде вважатися таким, що не виконав своїх зобов`язань щодо поставки та до нього не можуть бути застосовані санкції, передбачені даним договором.

П. 10.1 договору, визначено, що цей договір вважається укладений і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Термін дії цього договору починає свій перебіг з моменту, зазначеному п. 10.1 цього договору, та діє 3 роки ( п. 10.2 договору ).

Як встановлено судом першої інстанції і не спростовується сторонами ( Скаржником в апеляційній скарзі ) в період 11.01.2021 р. по 26.08.2021 р. Виробником, на виконання умов Договору № 568 на виготовлення та поставку продукції від 10.03.2017 р. здійснено поставку товару на суму 8 161 519,69 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 1 від 11.01.2021 на суму 151 617,74 грн.; № 3 від 14.01.2021 на суму 522 024, 64 грн.; № 13 від 25.01.2021 на суму 85 856, 94 грн.; № 16 від 28.01.2021 на суму 304 976,70 грн.; № 27 від 11.02.2021 на суму 111 241,24 грн.; № 25 від 08.02.2021 на суму 146 876,06 грн.; № 34 від 19.02.2021 на суму 56 160,80 грн.; № 36 від 25.02.2021 на суму 103 449,20 грн.; № 43 від 04.03.2021 на суму 374 791,66 грн.; № 48 від 11.03.2021 на суму 630 215,00 грн.; №58 від 22.03.2021 на суму 218 027,81 грн.; № 60 від 25.03.2021 на суму 218 027,81 грн.; № 67 від 05.04.2021 на суму 92 617,20 грн.; №69 від 08.04.2021 на суму 202 537,80 грн.; № 81 від 19.04.2021 на суму 218 100,12 грн.; №84 від 22.04.2021 на суму 226 099,80 грн.; № 91 від 30.04.2021 на суму 302 958,41 грн.; № 94 від 06.05.2021 на суму 405 796,16 грн.; №100 від 14.05.2021 на суму 241 835,60 грн.; №105 від 20.05.2021 на суму 215 934,68 грн.; №117 від 28.05.2021 на суму 191 803,26 грн.; №123 від 03.06.2021 на суму 332 179,61 грн.; №141 від 11.06.2021 на суму 120 713,42 грн.; №146 від 17.06.2021 на суму 142 489,20 грн.; №158 від 25.06.2021 на суму 184 050,36 грн.; №159 від 01.07.2021 на суму 273 458,98 грн.; №176 від 09.07.2021 на суму 289 538, 68 грн.; № 178 від 15.07.2021 на суму 342 306, 80 грн.; № 190 від 23.07.2021 на суму 127 621,08 грн.; № 193 від 29.07.2021 на суму 161 457,60 грн.; № 203 від 09.08.2021 на суму 219 067,44 грн.; № 213 від 12.08.2021 на суму 213 882,00 грн.; № 224 від 20.08.2021 на суму 244 616,00 грн.; № 225 від 26.08.2021 на суму 425 226,60 грн..

В період з 28.01.2021 р. по 05.11.2021 р. Замовником здійснено оплату по договору № 568 від 10.03.2017 на загальну суму 9 778 765,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 64 від 28.01.21 на суму 200 000,00 грн., № 20362 від 12.02.2021 на суму 1 500 000,00 грн., № 5145 від 19.02.2021 на суму 150 000,00 грн., № 6863 від 05.03.2021 на суму 336 000,00 грн., № 957 від 19.03.2021 на суму 500 000,00 грн., № 21222 від 02.04.2021 на суму 500 000,00 грн., № 370 від 16.04.2021 на суму 400 000,00 грн., №13536 від 30.04.2021 на суму 300 000,00 грн., №14154 від 06.05.2021 на суму 447 765,00 грн., №553 від 14.05.2021 на суму 500 000,00 грн., № 1944 від 21.05.2021 на суму 300 000,00 грн., № 16628 від 28.05.2021 на суму 300 000,00 грн., № 2055 від 04.06.2021 на суму 300 000,00 грн., № 21519 від 09.07.2021 на суму 700 000,00 грн., № 22906 від 23.07.2021 на суму 235 000,00 грн., № 24380 від 06.08.2021 на суму 310 000,00 грн., № 24889 від 13.08.2021 на суму 200 000,00 грн., № 25829 від 20.08.2021 на суму 300 000,00 грн., № 23930 від 28.08.2021 на суму 150 000,00 грн., №117 від 03.09.2021 на суму 350 000,00 грн., № 29223 від 24.09.2021 на суму 400 000,00 грн., № 29975 від 01.10.2021 на суму 200 000,00 грн., № 28400 від 08.10.2021 на суму 200 000,00 грн., №28897 від 22.10.2021 на суму 100 000,00 грн., № 32511 від 29.10.2021 на суму 100 000,00 грн., № 1357 від 05.11.2021 на суму 300 000,00 грн.. Крім того, платіжними дорученнями № 1518 від 03.12.2021 р. та № 1758 від 29.12.2021 р., Відповідач здійснив оплату за товар по договору № 568 від 10.03.2017 р. в розмірі 1 600 000,00 грн. та 30 179,28 грн. відповідно.

Отже, місцевим господарським судом в оскаржуваному рішення встановлено, що за наданими у справу доказами, загальний розмір здійснених Відповідачем оплат по договору склав суму 11 408 944,28 грн..

Як свідчать матеріали справи, Виробником направлено на адресу Замовника лист № 01/07-21 від 01.07.2021 р., яким повідомлено, що у зв`язку з постійною затримкою ТОВ "СТИЛЬ Д" оплат за договором поставки продукції № 568 від 10.03.2017 р., ТОВ "КИТТА" припиняє виконання замовлень, починаючи із замовлень, строк виготовлення яких припадає на вересень 2021 до повної оплати існуючої заборгованості.

27.10.2021 р. ТОВ "КИТТА" направило ТОВ "СТИЛЬ Д" листа ( вих. 27/10 ) щодо відшкодування збитків у розмірі 183 798,67 грн. внаслідок відсутності з боку Виробника реєстрації податкових накладних по господарським операціям, проведеним у скрпні 2021 р., в якому повідомило Замовника, що таке відбулося внаслідок неправомірного рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке оскаржується. Після отримання позитивного рішення, ТОВ "КИТТА" негайно зареєструє відповідні податкові накладні.

На лист ТОВ "КИТТА" ( від 27.10.2021 р. Вих. 27/10 ), ТОВ "СТИЛЬ Д" листом ( від 02.11.2021 р. Вих № 3683-ЮД ) повідомило Виробника про затримку оплати за продукцію на суму 183 798,67 грн. до моменту реєстрації ТОВ "КИТТА" податкових накладних, відповідно до ч. 2 п.п. 5.7.1. Договору.

Звертаючись до суду з вимогою про сплату заборгованості за вказаним вище договором, Позивач за первісним позовом посилався на те, що станом на 24.11.2021 р. заборгованість Відповідача за первісним позовом склала 1 813 977,95 грн. ( 2 525 489,38 грн. сальдо станом на 01.01.2021 р. + 9 067 253,57 грн. поставки періоду січня-вересня 2021 р. - 8 878 765,00 грн. оплати періоду січня-вересня 2021 року - 900 000,00 грн. оплати жовтня-листопада 2021 року = 1 813 977,95 грн. ). Разом з тим, під час розгляду справи в суді першої інстанції, Позивач зменшив розмір позовних вимог, врахувавши доводи Відповідача відносно здійснення неврахованих оплат на суму 1 600 000,00 грн. та 30 179,28 грн., та просив суд стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 183 798,67 грн. ( 1 813 977,95 грн. - 1 600 000,00 грн. - 30 179,28 грн. = 183 798,67 грн. ). Також, Позивач нарахував Відповідачеві окрім 183 798,67 грн. основного боргу - 171 133,25 грн. пені, 31 876,79 грн. три проценти річних, 94 580,64 грн. інфляційних втрат.

Як зазначалося раніше, Відповідач у відзиві на позовну заяву, зокрема, зазначив, що залишкова сума заборгованості становить 183 798,67 грн. але, враховуючи умови п. 5.7.1 договору № 568 від 10.03.2017 р., ТОВ "Стиль Д" скористалось своїм правом на затримання оплати за продукції на відповідну суму до моменту реєстрації Позивачем податкових накладних.

Вимоги за зустрічним позовом мотивовано порушенням ТОВ "КИТТА" умов договору № 568 на виготовлення та поставку продукції від 10.03.2017 р. в частині обов`язку виконання замовлень, поданих в період з 24.05.2021 р. по 11.10.2021 р. в об`ємі не менше ніж 95% від об`єму кожного замовлення, що є підставою для нарахування штрафу в сумі 650 129,58 грн. згідно з п. 8.2 договору.

Як свідчать підписані сторонами видаткові накладні, в порушення умов договору Виробником у період з 24.05.2021 р. по 11.10.2021 р. здійснено постачання продукції у об`ємі нижчому ніж погоджено в замовленнях, а по деяких замовленням, не здійснено взагалі.

З відзиву на зустрічний позов, вбачається, що Відповідач ( за зустрічним позовом ) визнав факт порушенням умов договору в частині дотримання об`ємів виконання замовлень № Я-00024357 від 24.05.2021, № Я-00024420 від 24.05.2021, № Я-00026775 від 07.06.2021, № Я-00026816 від 07.06.2021, № Я-00028765 від 18.06.2021, № Я-00028814 від 18.06.2021, № Я-00033727 від 19.07.2021, № Я-00033771 від 19.07.2021, № Я-00036204 від 02.08.2021, № Я-00036249 від 02.08.2021, № Я-00038489 від 16.08.2021, та визнав штрафні санкції в сумі 249 294,76 грн., які розраховані за невиконання вказаних замовлень. В той же час, заперечуючи факт порушення обсягів постачання за замовленнями № Я-00040777 від 30.08.2021, № Я-00040822 від 30.08.2021, № Я-00043192 від 13.09.2021, № Я-00043232 від 13.09.2021, № Я-00044109 від 16.09.2021, № Я-00045594 від 27.09.2021, № Я-00045635 від 27.09.2021, № Я-00048047 від 11.10.2021, № Я-00048089 від 11.10.2021, Відповідач зазначив, що в зв`язку з постійним затриманням оплат по договору, ТОВ "КИТТА", керуючись п. 8.9. Договору припинило виконання замовлень, про що письмово повідомило ТОВ «Стиль Д» листом від 01.07.2021 р. вих. № 01/07-21, що виключає його відповідальність за не поставку товару за вказаними вище замовленнями.

За наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, судом першої інстанції винесено оскаржуване рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" штрафні санкції в розмірі 650 129,58 грн..

Відмовляючи в задоволені первісного позову, суд першої інстанції послався на те, що Позивач за первісним позовом не довів суду належними та допустимими доказами факт поставки товару до 11.01.2021 р. та наявність заборгованості з його оплати в розмірі 2 525 489,38 грн., як і не довів існування заборгованості в розмірі 905 733,88 грн. щодо якої було проведено коригування. Разом з тим, суд зазначив, що оцінка наданих сторонами доказів, дає підстави для висновку, що матеріали справи підтверджують факт поставки на користь Відповідача товару в період з 11.01.2021 р. по 26.08.2021 р. на загальну суму 8 161 519,60 грн., а також, факт здійснення Відповідачем оплати за поставлений товар в сумі 11 408 944,28 грн., що свідчить про відсутність або не доведення Позивачем за первісним позовом заявленої до стягнення заборгованості. З урахуванням наведених обставин, вимоги ТОВ «КИТТА» про стягнення з ТОВ «Стиль Д» суми основного боргу в розмірі 183 798,67 грн. задоволенню не підлягають, як не підлягають задоволенню і додаткові позовні вимоги про стягнення неустойки, інфляційних втрат та трьох процентів річних, які розраховані без урахування здійснених Відповідачем оплат, що зараховані Позивачем в погашення заборгованості минулого періоду, існування якої останнім не доведено.

Задовольняючи зустрічний позов, місцевий господарський суд зазначив, що що реалізація передбаченого п. 8.9. права виробника на припинення поставки прямо залежить від прострочення Замовника з оплати продукції, при цьому, під час розгляду первісного позову суд дійшов висновку про не доведення існування відповідного прострочення з боку Замовника, тому слід визнати, що Виробник не мав правових підстав для припинення виконання замовлень, в зв`язку із чим, нараховані Позивачем за зустрічним штрафні санкції, є обґрунтованими в заявленому до стягнення розмірі.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "КИТТА" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області, постановивши нове, яким первісний позов про стягнення заборгованості у розмірі 481 389,35 грн. задовольнити в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги про стягнення 650 129,58 грн., задовольнити частково, стягнувши 249 294,76 грн., в решті позовних вимог відмовити.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Разом з апеляційною скаргою в якості додатку, до суду надані додаткові докази - видаткові накладні за весь період дії договору ( за період 2017 р., 2018 р., 2019 р., 2010 р. та 2021 р. ).

Щодо вказаних додаткових доказів доданих Скаржником до апеляційної скарги слід зазначити про таке.

Враховуючи, що учасник судового процесу додав вказані документальні докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оскаржуваного рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Колегія суддів зауважує учасникам судового процесу на тому, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від учасників судового процесу.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює Апелянтові більш сприятливі, аніж Відповідачу за первісним позовом умови в розгляді конкретної справи.

За таких обставин, додані Апелянтом під час апеляційного перегляду копії видаткових накладних за весь період дії договору ( за період 2017 р., 2018 р., 2019 р., 2010 р. та 2021 р. ), як додатковий доказ колегією суддів не приймаються.

Щодо спору по суті, враховуючи нездійснення наразі Товариством з обмеженою відповідальністю Стиль Д повної оплати вартості отриманого товару та штрафних санкцій за несплачену поставлену продукцію за Договором № 568 на виготовлення та поставку продукції від 10.03.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "КИТТА" ( Виробник ) звернулось до господарського суду із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль Д про стягнення означеної суми основного боргу та штрафних санкцій.

Отже, сутність розглядуваного спору за первісним позовом полягає у спонуканні Відповідача за первісним позовом до сплати вартості поставленого товару та штрафних санкцій за порушення ( прострочення у виконанні ) зобов`язань зі своєчасної оплати, обумовленої в договорі продукції.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю Стиль Д звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КИТТА, про стягнення штрафу в розмірі 650 129,58 грн. за порушення умов договору № 568 від 10.03.2017 р. в частині виконання замовлень, в об`ємі не менше ніж 95% від об`єму кожного замовлення.

Беручи до уваги правову природу укладеного Договору № 568 на виготовлення та поставку продукції від 10.03.2017 р., кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини частково з підряду та поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України, ст. ст. 655, 662 та 663 ЦК України, Продавець зобов`язаний передати товар, визначений у договорі купівлі-продажу у строк, встановлений договором, разом з товаросупровідними документами. Означений обов`язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.

Наразі, отримання коштів (штрафних санкцій) за отриманий товар та за прострочення виконання такого зобов`язання з оплати поставленого товару, та поставленого товару не в повному обсязі - є належним об`єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача за первісним позовом і Позивача за зустрічним позовом, примушення Відповідача за первісним позовом та відповідно Відповідача за зустрічним позовом до сплати яких, та є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов`язання з боку останіх.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що Позивачем за первісним позовом не доведено заявленої до стягнення заборгованості ( суми основного боргу в розмірі 183 798,67 грн. ).

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок місцевого господарського суду помилковим, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

При цьому законодавець як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначив змагальність сторін ( п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК ). Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог (ч.3 ст.13 ГПК).

Велика палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц ( п. 81 ) зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона, якщо інша сторона не надала доказів протилежного. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18 ( п. 41 ). Тобто "концепція негативного доказу", закріплена у ч.10 ст.81 ГПК, не може тлумачитися так, що певна обставина вважається доведеною, допоки інша сторона її не спростувала, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Про це зазначено у п. 43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18. За загальним правилом, тягар доведення обставин, які є підставою позову, покладається на позивача.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 р. у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 р. у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 р. у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 р. у справі № 915/641/18.

При цьому Верховний Суд у постанові від 21.09.2022 р. у справі № 904/3469/21 ( п. 27 ) звертає увагу, що до надання оцінки відповідним доказам у справі в порядку ст. 86 ГПК суд у першу чергу повинен визначити факти, які необхідно встановити для вирішення спору, а також які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню ( тобто встановити факти, які входять в предмет доказування ).

Так, суд першої інстанції не врахував, що Товариство з обмеженою відповідальністю Стиль Д у відзиві на первісний позов визнало наявність залишкової суми заборгованості у розмірі 183 798,67 грн., при цьому посилаючись на умови п. 5.7.1 договору № 568 від 10.03.2017 р., зазначило на затриманні оплати за продукції на відповідну суму до моменту реєстрації Позивачем податкових накладних.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Скаржника, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не прийняв до уваги те, що ТОВ «Стиль Д» визнає факт отримання ним від ТОВ «КИТТА» товару на суму 183 798,67 грн., та відсутність здійснення оплати за вказаний товар.

Разом з тим, як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю Стиль Д оплата товару на суму 183 798,67 грн. не відбулася у зв`язку із її затриманням у відповідності до п. 5.7.1 договору № 568 від 10.03.2017 р..

Згідно з п. 5.7.1 договору, Замовник має право затримати оплату за продукцію, і це не буде вважатися порушенням договору зі сторони Замовника, у наступних випадках, в тому числі, якщо Виробником несвоєчасно надано Замовнику зареєстровану податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних до повного усунення Виробником таких порушень.

Як зазначалося раніше, ТОВ "КИТТА" у листі ( від 27.10.2021 р. вих. 27/10 ) повідомляло ТОВ "СТИЛЬ Д" , що відсутність з боку Виробника реєстрації податкових накладних по господарським операціям, проведеним у серпні 2021 р., відбулося внаслідок неправомірного рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке оскаржується. Після отримання позитивного рішення, ТОВ "КИТТА" негайно зареєструє відповідні податкові накладні.

При цьому, на лист ТОВ "КИТТА" ( від 27.10.2021 р. Вих. 27/10 ), ТОВ "СТИЛЬ Д" листом ( від 02.11.2021 р. Вих № 3683-ЮД ) повідомило Виробника про затримку оплати за продукцію на суму 183 798,67 грн. до моменту реєстрації ТОВ "КИТТА" податкових накладних, відповідно до ч. 2 п.п. 5.7.1. Договору.

Отже, затримка оплати поставленого товару на суму 183 798,67 грн. з боку Відповідача за первісним позовом відбулася внаслідок не виконання Позивачем за первісним позовом п. 5.7.1 договору, зокрема, Виробником не було надано Замовнику зареєстровану податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на вказану суму.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з всиновком суду першої інстанції, що вимоги ТОВ «КИТТА» про стягнення з ТОВ «Стиль Д» суми основного боргу в розмірі 183 798,67 грн. задоволенню не підлягають, як не підлягають задоволенню і додаткові позовні вимоги про стягнення неустойки, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

При цьому, факт не надання Замовнику зареєстрованої податкової накладної підтверджується матеріалами справи ( лист ТОВ "КИТТА" від 27.10.2021 р. Вих. 27/10 ) та не спростовано Скаржником.

Вимоги ТОВ «Стиль Д» про стягнення штрафу в розмірі 650 129,58 грн. за зустрічним позовом мотивовано порушенням ТОВ "КИТТА" умов 3.7 договору № 568 від 10.03.2017 р. в частині виконання поданих в період з 24.05.2021 р. по 11.10.2021 р. замовлень, в об`ємі не менше ніж 95% від об`єму кожного замовлення, що відповідно до умов п. 8.2 Договору є підставою для застосування відповідних штрафних санкцій.

Ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст. 612 ЦК України ).

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п. 8.2 договору, сторони погодили, що за кожний випадок постачання продукції виробником не в повному обсязі, прострочення дати постачання більше ніж на 10 робочих днів, а також постачання продукції неналежної якості виробник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості партії продукції, постачання якої було здійснене з вказаними вище порушеннями.

При цьому, у п. 3.7 договору сторони визначили, що Виробник зобов`язаний виконувати кожне замовлення Замовника в об`ємі не менше, ніж 95% від об`єму кожного замовлення замовника. Відповідно до п. 3.8 договору, після отримання замовлення та його підтвердження Виробник виготовляє продукцію, виходячи з обсягу, зазначеного в замовленні, прийнятого до виконання в погоджені сторонами строки.

У відзиві на зустрічну позовну заяву ТОВ «КИТТА» частково визнало факт порушенням умов договору в частині дотримання об`ємів виконання замовлень та визнало штрафні санкції в розмірі 249 294,76 грн., які розраховані за невиконання замовлень № Я-00024357 від 24.05.2021, № Я-00024420 від 24.05.2021, № Я-00026775 від 07.06.2021, № Я-00026816 від 07.06.2021, № Я-00028765 від 18.06.2021, № Я-00028814 від 18.06.2021, № Я-00033727 від 19.07.2021, № Я-00033771 від 19.07.2021, № Я-00036204 від 02.08.2021, № Я-00036249 від 02.08.2021, № Я-00038489 від 16.08.2021. Щодо замовлень № Я-00040777 від 30.08.2021, № Я-00040822 від 30.08.21, № Я-00043192 від 13.09.21, № Я-00043232 від 13.09.2021, № Я-00044109 від 16.09.2021, № Я-00045594 від 27.09.2021, № Я-00045635 від 27.09.21, № Я-00048047 від 11.10.2021, № Я-00048089 від 11.10.2021, за невиконання яких Позивач розрахував решту заявленої до стягнення суми штрафу ( 400 834,82 грн. ), Відповідач за зустрічним позовом зазначив, що в зв`язку з постійним затриманням оплат по договору, ТОВ "КИТТА", керуючись п. 8.9. Договору припинило виконання замовлень, про що письмово повідомило ТОВ «Стиль Д» листом від 01.07.2021 р. вих. № 01/07-21, що виключає його відповідальність за не поставку товару за вказаними вище замовленнями.

П. 8.9 договору сторони передбачили, що Виробник має право припинити виконання замовлень Замовника в разі несплати Замовником за продукцією в строк, передбачений п. 5.7 даного договору. Право Виробника припинити поставки виникає на третій день з дати отримання Замовником письмового повідомлення від виробника про намір скористатися таким правом. При цьому, Виробник не буде вважатися таким, що не виконав своїх зобов`язань щодо поставки та до нього не можуть бути застосовані санкції, передбачені даним договором.

Як зазначалося раніше, Виробником було направлено на адресу Замовника лист № 01/07-21 від 01.07.2021 р., яким повідомлено, що у зв`язку з постійною затримкою ТОВ "СТИЛЬ Д" оплат за договором поставки продукції № 568 від 10.03.2017 р., ТОВ "КИТТА" припиняє виконання замовлень, починаючи із замовлень, строк виготовлення яких припадає на вересень 2021 до повної оплати існуючої заборгованості.

Заперечуючи проти факту отримання листа № 01/07-21 від 01.07.2021 р., ТОВ "СТИЛЬ Д" будь яких доказів в підтвердження своїх доводів не надав. Разом з тим, ТОВ "КИТТА" надані суду докази про відправку вказаного листа на адресу Замовника.

Як слушно зауважив суд першої інстанції, що реалізація передбаченого п. 8.9. права Виробника на припинення поставки прямо залежить від прострочення Замовника з оплати продукції, разом з цим господарський суд дійшов помилкового висновку, про не доведення існування відповідного прострочення з боку Замовника.

Наявність існування відповідного прострочення з боку Замовника підтверджується матеріалами справи і зокрема останніми платежами, які мали місце вже після направлення відповідного листа № 01/07-21 від 01.07.2021 р. ( платіжними дорученнями № 1518 від 03.12.2021 р. та № 1758 від 29.12.2021 р., Відповідач здійснив оплату за товар по договору № 568 від 10.03.2017 р. в розмірі 1 600 000,00 грн. та 30 179,28 грн. відповідно ).

Отже враховуючи наявність відповідного прострочення з боку Замовника, у Виробника виникло право передбачене п. 8.9. на припинення поставки, чим ТОВ "КИТТА" і скористалося, надіславши ТОВ "СТИЛЬ Д" листа № 01/07-21 від 01.07.2021 р..

Враховуючи наведене, за замовленнями: № Я-00040777 від 30.08.2021 р.; № Я-00040822 від 30.08.2021 р.; № Я-00043І92 від 13.09.2021 р.; № Я-00043232 від 13.09.2021 р.; № Я-00044І09 від 16.09.2021 р.; № Я-00045594 від 27.09.2021 р.; № Я-00045635 від 27.09.2021 р. ; № Я-00048047 від 11.10.2021 р.; № Я-00048089 від 11.10.2021 р. у розмірі 400 834,82 грн. - відповідно до умов п. 8.9 Договору у Виробника не виникало зобов`язань по виконанню вищезазначених замовлень і відповідно нарахування штрафних санкцій Замовником є неправомірним.

Разом з тим, за замовленнями: № Я-00024357 від 24.05.2021 р;. № Я- 00024420 від 24.05.2021 р.; № Я-00026775 від 07.06.2021 р. від 17.06.2021 р.; № Я-000268І6 від 07.06.2021 р.; № Я-00028765 від 18.06.2021 р.; № Я-000288І4 від 18.06.2021 р.; № Я-00033727 від 19.07.2021 р.; № Я-0003377І від 19.07.2021 р.; № Я-00036204 від 02.08.2021 р.; № Я-00036249 від 02.08.2021 р; № Я-00038489 від 16.08.2021 р. було порушено об`єм виконаного замовлення, тому штрафні санкції згідно розрахунку Замовника у розмірі 249 294,76 грн. ( які також визнає і Відповідач за зустрічним позовом ) підлягають стягненню із Виробника.

За таких обставин, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" підлягають задоволенню частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА" підлягає стягненню сума штрафу, в розмірі 249 294,76 грн.. В задоволенні решти зустрічних позовних слід відмовити.

Щодо клопотання Скаржника про зменшення на 90 % розміру штрафних санкцій в сумі 650 129,58 грн., заявлених ТОВ «Стиль Д» до стягнення з ТОВ «КИТТА» в рамках зустрічного позову по справі № 904/9152/21, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої ст. 550 ЦК України.

Правовий аналіз ст. 233 ГК України і частини третьої ст. 551 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Отже, зменшення неустойки є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань. Таке зменшення не є обов`язком суду.

Правова позиція щодо застосування положень статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18, від 14.04.2020 у справі № 916/188/17, від 03.06.2020 у справі № 916/187/17. При цьому Верховний Суд наголошував на тому, що обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання, на підставі доказів, поданих в порядку, визначеному ГПК України.

Як вбачається із змісту самого клопотання Скаржника про зменшення на 90 % розміру штрафних санкцій в ньому не доведено існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, оскільки право на зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів, тоді як Відповідач не надав суду відповідних доказів в обгрунтування свого клопотання.

Матеріали справи не містять будь-якого доказу на підтвердження майнового стану Відповідача за зустрічним позовом ( зокрема, звіти про фінансовий стан та фінансові результати, докази наявності або відсутності коштів на рахунках тощо ).

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 р. у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 р. у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 р. у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 р. у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 р. у справі № 916/469/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 918/289/19, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (пункт 8.28).

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги щодо фактичного зменшення суми штрафних сакцій до розміру який визнає Скаржник, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання Скаржника про зменшення на 90 % розміру штрафних санкцій в сумі 650 129,58 грн..

З огляду на викладене, доводи Скаржника визнаються колегією суддів апеляційного суду частково обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" зміні в частині розміру штрафу який підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА".

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом у певній частині допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає зміні.

Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути змінене.

10. Судові витрати.

Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про часткове задоволення зустрічного позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення апеляційних скарг, судові витрати, понесені Скаржником, підлягають відшкодуванню та покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" пропорційно розміру задоволених апеляційних скарг.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 р. у справі № 904/9152/21 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"В задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" штраф, в розмірі 249 294,76 грн., 3 739,42 грн. судового збору за подання зустрічного позову до Господарського суду Дніпропетровської

області, про що видати наказ.

В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити."

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТТА" 9 018,78 грн. витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду, про що видати наказ.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Повний текст постанови складено 06.02.2023 р.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяЕ.В. Орєшкіна

СуддяО.В. Березкіна