Рішення
від 06.02.2023 по справі 910/1954/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2023Справа № 910/1954/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін, матеріали справи № 910/1954/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Теплобуд- 230"</a>;

до Приватного підприємства "Кава тревел";

про відшкодування збитків 390 400,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Теплобуд-230" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Кава тревел" про відшкодування збитків у розмірі 390 400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1954/22, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін .

У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

05.07.2022 від відповідача по справі надійшов відзив, в якому відповідач зазначає, що пожежа сталась не з вини відповідача, він не міг знати і не був обізнаний про технічні або інші дані встановленої позивачем електричної мережі у приміщенні, її стан, а тому позивачем не доведено складу цивільного правопорушення для стягнення збитків, з огляду на що, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, адміністративно - складські будівлі загальною площею 1569,2 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 96, належить позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Теплобуд-230" на підставі договору купівлі-продажу державного майна від 28.06.1996.

15.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Теплобуд-230" (далі - позивач, орендодавець) та Приватним підприємством "Кава тревел" (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оперативної оренди нежитлового приміщення №1 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення - склад (в подальшому - приміщення: складова частина об`єкта нерухомого майна майстерня, В) за адресою: 03067, м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96, загальною площею 282.0 кв. м., шо знаходиться на балансі орендодавця. Орендар використовує цільовим призначенням приміщення, для зберігання обладнання та інших товарів, крім складування і збереження паливно мастильних матеріалів, отруйних, легковзривних шкідливих і небезпечних для життя і їм подібних товарів та матеріалів.

У п.2.1 договору зазначено, що орендар вступає у строкове платне користування приміщенням з 01 січня 2021 року, після підписання сторонами договору та акту приймання-передачі приміщення. У момент підписання акту приймання-передачі орендодавець передає орендарю ключі від приміщення.

Згідно з п.п.4.3, 4.4 договору, орендар зобов`язується забезпечити збереження орендованого приміщення, запобігати його пошкодженню і псуванню, проводити поточний ремонт за власний рахунок і нести витрати на утримання приміщення; підписати належним чином акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційна відповідальність сторін (додаток №1 до цього договору) та дотримуватися правил техніки безпеки, протипожежних правил, згідно правил ПБЕЄС, ПТЄС, ПУЕ, а також правил користування тепловою та електричною енергією (не допускати перевантаження електромереж). Надати копію наказу на призначення відповідальної особи за дотриманням вимог згідно п.4.4.

Цей договір діє з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року включно. Дія договору припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено та згідно з п. 8.2. розділу 8 (п.9.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оперативної оренди нежитлового приміщення №1 від 15.12.2020 орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення - склад ( в подальшому - приміщення: складова частина об`єкта нерухомого майна майстерня, В) за адресою: 03067, м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96, загальною площею 282.0 кв. м., що підтверджується актом приймання - передачі нежитлового приміщення від 01.01.2021.

03.08.2021 приблизно о 20 год. 19 хв. на об`єкті складської будівлі Приватного підприємства "Кава тревел" за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Теплобуд-230", сталась пожежа, якою знищено міжскладські дерев`яні ворота, готову продукцію (кава в мішках) ПП "Кава Тревел", меблі, техніку, пакувальну тару, знищено матеріали для реклами (технічний пластик) ТОВ "Факторіал", пошкоджено готову продукцію (кава в мішках) ПП "Кава Тревел", меблі, техніку, особисті речі, пакувальну тару, закопчено стіни та стелю ПП "Кава Тревел", пошкоджено матеріали для реклами (технічний пластик) ТОВ "Факторіал", що підтверджується актом про пожежу від 03.08.2021.

Згідно з технічним висновком№32, щодо встановлення причини пожежі, яка сталась 03.08.2021 в одноповерховій складській будівлі, розташованій на території ТОВ "Фірма "Теплобуд-230" за адресою м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96 від 05.08.2021, складеним Дослідно - випробувальною лабораторією Центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України у м. Києві, ймовірною причиною пожежі, яка сталась 03.08.2021 в одноповерховій складські будівлі, розташованій на території ТОВ Фірма "Теплобуд-230" за адресою м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96 є виникнення аварійних режимів роботи в електромережі приміщення ПП "Кава Тревел".

Звітом про незалежну оцінку майнових прав з метою визначення ринкової вартості права вимоги відшкодування матеріальних втрат понесених внаслідок пожежі у складських приміщеннях майстерні (літ В) за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вул. Олекси Тихого, буд. 96, складеним Приватним підприємством "Експертзабезпечення", ринкова вартість матеріального збитку становить 390 400,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що внаслідок пожежі, яка сталась 03.08.2021, позивач поніс збитки у розмірі 390 400,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Теплобуд-230" не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору оперативної оренди нежитлового приміщення №1 від 15.12.2020 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оперативної оренди нежитлового приміщення №1 від 15.12.2020 орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення - склад ( в подальшому - приміщення: складова частина об`єкта нерухомого майна майстерня, В) за адресою: 03067, м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96, загальною площею 282.0 кв.м., що підтверджується актом приймання - передачі нежитлового приміщення від 01.01.2021.

03.08.2021 приблизно о 20 год. 19 хв. на об`єкті складської будівлі Приватного підприємства "Кава тревел" за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Теплобуд-230", сталась пожежа, якою знищено міжскладські дерев`яні ворота, готову продукцію (кава в мішках) ПП "Кава Тревел", меблі, техніку, пакувальну тару, знищено матеріали для реклами (технічний пластик) ТОВ "Факторіал", пошкоджено готову продукцію (кава в мішках) ПП "Кава Тревел", меблі, техніку, особисті речі, пакувальну тару, закопчено стіни та стелю ПП "Кава Тревел", пошкоджено матеріали для реклами (технічний пластик) ТОВ "Факторіал", що підтверджується актом про пожежу від 03.08.2021.

Згідно з технічним висновком№32 щодо встановлення причини пожежі, яка сталась 03.08.2021 в одноповерховій складській будівлі, розташованій на території ТОВ Фірма "Теплобуд-230" за адресою м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96 від 05.08.2021, складеним Дослідно - випробувальною лабораторією Центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України у м. Києві, ймовірною причиною пожежі, яка сталась 03.08.2021 в одноповерховій складські будівлі, розташованій на території ТОВ Фірма "Теплобуд-230" за адресою м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96 є виникнення аварійних режимів роботи в електромережі приміщення ПП "Кава Тревел".

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, предмет спору та обставини справи, суд зазначає, що для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Суд зазначає, що в акті про пожежу від 03.08.2021 в графі причина пожежі зазначено, що вона встановлюється.

Згідно з технічним висновком№32 щодо встановлення причини пожежі, яка сталась 03.08.2021 в одноповерховій складські будівлі, розташованій на території ТОВ Фірма "Теплобуд-230" за адресою м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96 від 05.08.2021, складеним Дослідно - випробувальною лабораторією Центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України у м. Києві, ймовірною причиною пожежі, яка сталась 03.08.2021 в одноповерховій складські будівлі, розташованій на території ТОВ Фірма "Теплобуд-230" за адресою м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96 є виникнення аварійних режимів роботи в електромережі приміщення ПП "Кава Тревел". Щодо іншої причини виникнення пожежі у вказаному акті не зазначено.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо виникнення пожежі з винних дій саме Приватного підприємства "Кава тревел", оскільки матеріали справи не містять, а позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження порушення відповідачем правил техніки безпеки, протипожежних правил, правил користування електричною енергією, а також втручання в роботу електроустановок з боку відповідача. Так, визначення місця виникнення пожежі у допоміжному приміщенні ПП "Кава Тревел" не є безумовною підставою для наявності вини відповідача у вказаній пожежі, оскільки вказані дії або бездіяльність повинні бути встановлені у встановленому чинним законодавством України на підставі поданих суду доказів. При цьому, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем не було заявлено клопотання про призначення у справі судової експертизи з метою встановлення причин виникнення пожежі за адресою м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96.

Таким чином, за висновком суду, позивачем не надано у встановленому порядку належних доказів, які б свідчили про наявність вини Приватного підприємства "Кава тревел" у виникненні пожежі, що сталась 03.08.2021 в одноповерховій складській будівлі, розташованій на території ТОВ Фірма "Теплобуд-230" за адресою м. Київ, вул. Олекси Тихого, 96, а також причинно - наслідкового зв`язку між такою поведінкою із заподіяними збитками.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 390 400 грн 00 коп., вини відповідача у заподіянні збитків. З урахуванням вказаних висновків суд не вирішував питання про розмір завданих позивачам збитків та не досліджував докази в цій частині спору.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява № 37801/97).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (заява № 4241/03) зазначено, що суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", Series A, № 274).

Згідно із частинами 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Теплобуд-230" до Приватного підприємства "Кава тревел" про стягнення 390 400,00 грн збитків є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення06.02.2023
Оприлюднено07.02.2023
Номер документу108789046
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Судовий реєстр по справі —910/1954/22

Постанова від 23.05.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Чорногуз М.Г.

Ухвала від 04.04.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Чорногуз М.Г.

Ухвала від 07.03.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Чорногуз М.Г.

Ухвала від 24.02.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Чорногуз М.Г.

Рішення від 06.02.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мандриченко О.В.

Ухвала від 24.05.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мандриченко О.В.

Ухвала від 10.02.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мандриченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні